Изучение проблемы развития эвристических и прогностических компонентов философского осмысления мира, которое является необходимым условием для перехода от преднауки к науке. Природа и истоки прогностических функций философии, анализ концепции монадности.

Соотношение понятий сознания и структуры личности, которая проявляется в моральной связи с обществом через сформированные социально-значимые качества благодаря индивидуальному содержанию сознания. Факторы возникновения феномена духовной свободы.

Достижения человечества в ХХ в. и его влияние на духовную ситуацию современности. Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет и его широко известная работа "Восстание масс". Взгляды К. Ясперса на духовную ситуацию времени. Роль техники в современном обществе.

Духовная ситуация человека по Ясперсу. Возникновение эпохального сознания. Массовый порядок и обеспечение существования. Анализ диалектики бытия. Понятие духовности. Историческая картина универсального развития человечества как необходимого процесса.

Анализируется этнос как ценность, созданная и воссоздаваемая религиозным опытом. Механизм перехода от вещной цивилизации к одухотворенному социокультурному бытию в рамках полисубъектной социальности. Утверждение этноса в качестве вечной ценности.

Духовные явления – компоненты социальной реальности. Общие социальные механизмы духовной деятельности. Главная цель, функция духовной культуры. Роль и интерпретации техники в истории философии. Постмодернистский прорыв в культуре XIX века, его проблемы.

Духовная реальность общества как составная часть и отражение общественного бытия. Общественное и индивидуальное сознание. Структура, основные уровни, формы и функции общественного сознания. Соотношение общественной психологии и идеологии в обществе.

Понятие духовной эволюции и ее отождествление с христианской концепцией спасения души. Трактовка процесса творения разными Святыми отцами. Количественное и качественное измерение времени. Влияние современных достижений науки на процесс духовной эволюции.

Характеристика духовного життя суспільства як цілеспрямованого задоволення духовних потреб, принципів, норм, цінностей та інтересів, функціонування свідомості (суспільної та індивідуальної), стосунків між людьми та багатоманітних форм їх спілкування.

Суспільство як сукупність форм і способів взаємодії і об'єднання людей, особливості його духовного життя. Суспільна та індивідуальна свідомість. Структура та функції культури. Культура особистості, значення морально-етичних та естетичних аспектів.

Перші уявлення про духовність. Поняття духовного життя у Древній Греції, марксизмі, некласичній та посткласичній філософії. Вітчизняні погляди на духовність. Проблеми духовного життя людини. Структура суспільної свідомості. Проблеми оновлення духовності.

Осмислення проблеми природи й сутності людини. Тлумачення змісту поняття "індивідуальність". Висвітлення феномену свідомості як форми прояву духовності. Дослідження екзистенціальності людського буття. Аналіз процесів формування національної ідентичності.

Виділення та характеристика основних понять, які стосуються проблеми ідентичності людини. Визначення свідомості як найважливішої форми прояву духовності. Індивідуальність - не просто "атомарність" людини, а характеристика її одиничності й своєрідності.

Аналіз підходів до визначення суті духовних імперативів українського державотворення. Роль національної еліти у формуванні духовних пріоритетів розвитку України. Особливості уявлень про українську державотворчу ідеологію в сучасному науковому дискурсі.

Аналіз економічної сфери життя і розвитку суспільства з філософської точи зору. Розгляд проявів особливостей економіки сучасного суспільства через її взаємозв’язок з культурою, наукою, мораллю, ідеологією. Визначення духовних компонентів економіки.

Обґрунтування концепції змісту курсу музичної антропології. Розуміння людини музикуючої в її причасності Божій повноті як антиномічного взаємозв’язку Образу і заданої Подоби на шляху завоювання благодатної свободи в постмодерністському контексті.

Основні аспекти соціально-політичного дискурсу І.О. Ільїна. Дослідження характерного для його соціальної філософії консервативного типу мислення, обумовленого загальноєвропейською кризою культури в ХХ ст., а також був реакцією на "російську революцію".

Кінцева мета духовного шляху в даосизмі: досягнення вічної, незнищенної особистості через медитативне Преображення. Ознайомлення із технікою медитативного споглядання, гімнастичних та дихальних вправ, лабораторної алхімією. Семантика даоських практик.

Розробка підходів до навчання та виховання, уточнення ролі культури в особистісному пошуку духовно-ціннісних сенсів в умовах постмодерну. Застосування методів системного, соціокультурного та компаративного аналізу у дослідженні культуроцентричної освіти.

Структуру життєвої компетентності та її функції. Умовний розділ поняття "життєвої компетентності" на два основні блоки: особистісно-центровані компетенції — базові і суспільно-центровані — похідні. Духовність як базова компетенція особистості, її аналіз.

Дослідження впливу сприйняття класичного музичного мистецтва на внутрішні якості особистості. Філософсько-антропологічні, психологічні підходи до вивчення концепту духовності особистості. Характеристика рівня духовної самосвідомості особистості.

Причини та види конфліктів між громадянами і державою. Розгляд промов політичних лідерів у філософському, комунікативному та риторичному аспектах. Визначення сучасних напрямів мислення та мовлення. Часові образи проблем та їх риторична класифікація.

Основні підходи до розуміння духовності особистості на сучасному етапі. Необхідність обґрунтування та систематизації наукових уявлень з питання духовності особистості. Порушення гармонії фізичного, психічного і духовного рівнів функціонування особистості.

Описання духовної кризи в Україні після прийняття незалежності. Процес тотальної дегуманізації суспільства, інфляції людських цінностей. Проблема духовності особистості та її аналіз в різних країнах. Характеристика сучасного суспільства, його мораль.

Сутність, значення духовності і моральності в житті людини. Філософське, наукове та релігійне розуміння моральності та духовності. Шляхи удосконалення особистості через розвиток ознак свого духу і співпрацю з Творцем. Дух людини, як подих создателя життя.

Аналіз проблематики впровадження та реалізації духовності у освітньому просторі. Важливість визнання духовної складової освіти, визначення різниці між релігійними та духовними проблемами. Розуміння духовності шляхом коливання від індивіда до громади.

Социально-психологические и религиозные предпосылки и формы рефлексии права. Стадные инстинкты и "силовая природа" права. Коллективное бессознательное и "архетипичность" права. Анимистическое мировосприятие. Мифологический синкретизм и правосознание.

Духовная природа человека и проблема его нравственного оздоровления. Использование виртуальных образов в русле их дихотомического деления на те, которые направляют жизненную энергию на совершенствование и на деградацию. Абсолют личностного совершенства.

Особенность становления социальной сплоченности как фундамента развития современной России. Проведение исследования механизмов его деструкции в современном массовом сознании. Изучение понятия "деловые отношения" в традиционной русской ментальности.

Проблематика художественных произведений и публицистики Достоевского. Проблема духовно-нравственного воспитания в современном российском обществе. Духовные искания Федора Михайловича Достоевского, которые сформировали в нем великого писателя-реалиста.