Осмысление философских и социально-культурологических трактовок к пониманию "страха перед будущим" как феномена современной культуры. Современное представление о будущем в контексте страха, как переходный этап между разрушающейся системой мировоззрения.

Особенности альтернатив будущего человечества, их неоднозначность. Соотношение Западной и Восточной культур и цивилизаций, место России в диалоге этих культур. Основания для выхода из глобального кризиса, содержащиеся в современном обществе, их признаки.

Сущность философской футурологии. Поиск методов прогнозирования будущего и новых стратегий деятельности. Анализ системы ценностей современной цивилизации. Предвидение экологических, социальных и политических опасностей и выбор путей противодействия им.

Классификация и причины глобальных проблем. Современные процессы глобализации и их влияние на политику и экономику. Философское понимание взаимосвязи прошлого, настоящего и будущего. Сущность футурологии как науки. "Системный кризис" в жизни общества.

Бесконечная борьба капитализма с социалистической идеей как источник научно-технического прогресса. Развитие общества - перевод его в новое качественное состояние. Протагор - один из первых философов, сформировавших человекоразмерный взгляд на мир.

Анализ проблемы амбивалентности и еврейского трансцендентализма в философии Деррида. Между еврейской и логоцентристской традициями: апория, вопрос, комментарий. Аналогия между квазитрансцендентальным и метафорическим аспектами деконструктивного мышления.

Религия в философском учении С.Н. Булгакова - переживание трансцендентного, иррационального, не доступного для человеческого понимания, непостижимого, невыразимого в слове. Определение сущностной характеристики религии и природы Бога в работах Отто.

Вклад Сергея Николаевича Булгакова в идеалистическую философию. Значение работ В. Соловьева в создании собственной религиозно-философской системы. Онтологическая позиция философии хозяйства С.Н. Булгакова. Сопоставление понятий философии и жизни.

Виявлення змісту філософської проблеми бунту проти повсякденності та формування цілісного уявлення про нього за рахунок порівняння основних варіантів його смислового наповнення. Характеристика шляхів звернення особистості до свого внутрішнього світу.

Дослідження романтизму як національної світоглядної системи. Передумови виникнення в українському романтизмі ідей історизму, месійності, героїчної особи, самодостатності нації. Смисл "Книги буття українського народу", призначення української еліти.

Характерні особливості вітчизняного філософського дискурсу. Проблема укорінення людини як духовно-практичного феномена у єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного аспектів. Зміст соціально-філософських категорій-екзистенціалів.

Проблема нескінченності та вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс та головна специфіка. Буття людини, його основні форми та їх єдність. Світ як сукупна реальність. Специфіка та особливості людського буття.

Сутність та характеристики категорії "буття" в історії соціально-філософської думки. Сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості. Системно-синергетична методологія буття культури.

Людина як продукт біологічної, соціальної, культурної еволюції. Сутнісні риси, що властиві людині. Поняття буття, філософські погляди на сутність і буття людини. Відмінність понять "індивід" і "індивідуальність". Основні підходи до вивчення особистості.

Дослідження впливу сучасних технологій на буття людини, що відбувається під тиском новітніх науково-технологічних революцій та ініційованих ними дослідницьких мегапроектів. Аналіз когнітивних, методологічних, світоглядних наслідків проекту "Геном людини".

Історико-філософський аналіз світоглядних принципів і антропологічних понять гуманістичної психології. Застосування філософських і соціально-психологічних досягнень гуманістичного напряму в психології у вирішенні проблеми самореалізації особистості.

Розгляд конститутивних та сутнісних ознак культурної кризи як соціального феномена на матеріалі концепції Е. Дюркгейма. Взаємозв’язок динаміки культурних змін з поведінкою суб’єкта. Залучення цінностей духовної культури до регулювання конфліктів.

Взаємозв’язок можливості і дійсності як закономірність становлення буття людини. Детермінанти оптимізації буття людини в умовах трансформації українського суспільства. Фактори соціального середовища, що визначають буття людини як буття можливостей.

Проблема буття, сутності, народження та відродження людини як "вічні" філософські питання. Розвиток поглядів на них в епоху середньовіччя, Відродження, у сучасному філософському знанні. Вихідні характеристики людського буття та суспільний розвиток.

Поняття буття у Томи Аквіната. Види буття: мислиме і реальне. Докази існування Бога у Томи. Доказ від руху, від випадковості і необхідності. Критика природничої теології попередніх мислителів. Місце Аквіната у філософській полеміці номіналізму і реалізму.

Характеристика філософсько-економічної спадщини К. Маркса і Ф. Енгельса. Знайомство зі структурою філософської категорії "соціальне". Особливості теоретичного пізнання сутності соціального світу. Проблема буття як вічне питанням філософської науки.

Особливості проблеми буття в релігієзнавчому та філософському контекстах. Буття як цілісність, істинність, єдність добра та краси. Особливості затвердження займенникової онтології, основні функції і традиційні докази буття методом творчого мислення.

Порівняльний аналіз повісті А. Платонова "Сокровенный человек" та новели М. Хвильового "Синій листопад" у контексті філософської парадигми хайдеггерівського "буття-в-світі". Повсякденне буття у світі Марії в новелі Хвильового, її відмова від материнства.

Аналіз повісті А. Платонова "Сокровенный человек" та новели М. Хвильового "Синій листопад" у контексті філософської парадигми хайдеггерівського "буття-в-світі". Фундаментальна онтологія М. Хайдеггера. Повсякденне буття у світі Марії в новелі Хвильового.

Исследование философского наследия Спинозы, его натуралистический подход к феноменам моральной жизни субъекта. Изучение коллизии между натуралистическим и платоническим взглядом на мир у Спинозы в пределах единого природного субстрата его универсума.

Характеристика основных эстетических взглядов советского философа Э.В. Ильенкова, наследие которого относят к классике марксистской мысли ХХ века. Различие между Ильенковым и Лифшицем в трактовке тезиса Маркса о преобразовании мира по "законам красоты".

Стандартная теория тождества личности о ее существовании в любой момент времени, если сохраняет преемственность содержимого ее психики и ментальных способностей. Личность не может быть психологическим преемником эмбриона, так как никогда им не была.

Рассмотрение биографии специалиста по древнегреческой литературе архаического и классического периодов – Ноевича. Характеристика особенностей яркого и парадоксального описания духовного мира людей на пороге осевого переворота античности и современности.

"Архе" как "первоначало" мира, на которое указывали греческие натурфилософы в своих метафизических поисках предельных оснований мира. "Вода", "воздух", "земля" как выражение природных стихий, а также ее важные элементы и метафизические конструкции.

Толкование диалогической ситуации по Буберу. Ситуация языкового несовпадения по Гумбольдту. Универсальный характер связи "Я и Ты" и Людвиг Фейербах. Философ-диалогист Франц Розенцвейг и его работа "Звезда Избавления", единство человека с человеком.