Рассмотрение особенностей исследования отечественной гуманитарной деятельности с позиции повышения геополитического влияния России в мире. Общая характеристика основополагающих российских доктринальных документов в сфере гуманитарной деятельности.

Знакомство с очевидным преимуществом интеллектуального развития. Сущность понятия "хиральность". Рацематы как вещества, в которых энантиомеры сочетаются в пропорции 50% на 50%. Рассмотрение причин изменения химико-физического фона природной среды.

Герменевтика - направление в философии XX века, выросшее на основе теории интерпретации литературных текстов. Важнейшие открытия герменевтики. Изучение вопроса "понимания". История развития герменевтических идей. Циклический характер процесса понимания.

Основные направления и исторические этапы развития техники. Технологическое и гуманитарное направления на этапе становления философии техники. Тенденции взаимодействия техники с природой, культурой, наукой и процессами глобализации развития общества.

Понятие гуманитарных знаний как возможности ориентироваться в мире, особенности их влияния на сознание человека. Индивид как объект гуманитарных наук. Проблема понимания, его основные типы и роль в ведении диалога. Представление о ценностях, оценка.

Рассмотрение особенностей формирования особого субъекта культуры, способного воспринимать и осваивать продукты развития культурных сфер. Гуманитарное образование как важнейший фактор социокультурной детерминации. Сущность понятия "образованный человек".

Анализ методологических стратегий гуманитарного дисциплинарного и междисциплинарного знаний. Утверждается, что дисциплинарная структура гуманитарного знания поддерживается связью предметности гуманитарной науки и исследовательской стратегии учёного.

Экономика знаний как созданный в Соединенных Штатах Америки высший тип развития постиндустриальной экономики и инновационной экономики, опирающийся на новый качественный уровень человеческого капитала как главная стратегическая цель многих стран мира.

Социальное пространство как поле взаимодействия человека и общества. Философское осмысление искусства жизни с начала и до конца. Эффективная работа общественной организации "Хоспис" в России. Волонтерская (добровольческая) деятельность гражданина.

Анализ существующих подходов к интерпретации смежных социальных категорий и понятий, а также экспликация характерных признаков и черт гуманитарных технологий. Появление гуманитарных технологий как нового этапа в развитии методики разрешения конфликтов.

Загальна характеристика соціальних, політичних та правових інститутів. Розгляд головних особливостей та способів гуманізаційно-правового трактування людини як соціально-правової цінності. Знайомство з проблематикою гуманістичних цінностей у праві.

Ствердження принципу гуманістичного розуміння права як обов'язкової ознаки правової держави та важливого критерію всієї її правової системи. Вплив гуманістичних цінностей антропологічної парадигми на формування сучасного образу юридичного мислення.

Перегляд системостворюючих понять та цінностей на початку ХХІ ст. Розмежування раціонального та ірраціонального начал у людській природі. Аналіз впливу сучасних трансформаційних змін у суспільстві на усвідомлення людиною нових гуманістичних цінностей.

Філософський аналіз ідей гуманізму в контексті глобалістики, вироблення нового підходу щодо інтерпретації феномену. Теоретичне осмислення питань глобальних процесів в контексті питань гуманізму, простежуючи трансформацію ідей модернізму в постмодернізм.

Передумови розвитку гуманізму епохи Відродження. Ренесансно-гуманістичні ідеї в України другої половини ХV - початку ХVІІ ст. Формування реформаційних вчень на засадах візантійсько-східнослов'янського православ'я в Острозькому культурно-освітньому центрі.

Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Демонстрація національного духу філософської спадщини Івана Франка, розгляд антропологізму та гуманізму національної ідеї. Дослідження гуманістичної концепції української нації і історії України, викладеної та розбудованої у працях Івана Франка.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Розгляд гуманності як онтологічної форми людського буття та методологічної засади соціальної роботи. З'ясування специфіки становлення гуманізму як принципу впорядкування екзистенціального світу людини та чинника трансформації суспільного життя.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Історико-філософський зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності. Виявлення відмінностей і подібностей тенденцій гуманізму в філософських вченнях Індії, Китаю та Греції. З’ясування обумовленої соціокультурним середовищем специфіки філософування.

Історико-філософський аналіз етнічної та соціальної обумовленості гуманістичних начал в філософії Стародавності. Деперсоніфікація як умова і особливість гуманістичних тенденцій східної філософії. Гуманістичний зміст понять "нірвани", "жень", "атараксії".

Дослідження проблеми технічної творчості, з урахуванням специфіки її здійснення у добу раннього Модерну. пов'язаної з техногенною цивілізацією. Порівняльний аналіз проявів і наслідків технічної творчості, виокремлених добою раннього й пізнього Модернів.

Сутність вчення Юма про людську природу, співставлення його із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі та постмодернізмі. Структура та специфіка функціонування людського досвіду. Підстави гуманізму Юма у відношенні феномену природи людини.

Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.

Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки. Дисбаланс між природничими та гуманітарними науками.

Аналіз проблеми наявності поширеної практики збройного вирішення конфліктів між етносами, народами, країнами. Окреслення шляху, який необхідно пройти, щоб страждання всіх, втягнутих у вир збройних конфліктів, не переростали у гуманітарну катастрофу.

Інформаційні системи як компонента системи розвитку і саморозвитку особистості. Аналіз суперечності між безмежними можливостями сучасного інформаційного суспільства щодо створення нових знань і обмеженою здатністю особистості до їх використання.

Воззрения Д. Юма на проблему гуманности в контексте дружбы, любви, уважения, просвещения, добродетели, социальной безопасности и прочих составляющих общественных отношений. Категории перцепций: сильные (впечатления) и слабые (идеи) человеческого ума.

Статтю присвячено розгляду гендерної нерівності в літературі. Визначено, що мова фіксує андроцентричну комунікацію, яка знецінила все жіноче, та виділено відсутність жіночої текстової традиції. Автором виконано спробу проаналізувати жіночу літературу.