Виділення головних структурних елементів громадянської компетентності особистості. Особливості поєднання індивідуального і особистісного в людині, формування своєрідного "Я", яке лежить в основі будь-якої внутрішньої детермінації людської діяльності.

Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.

Мілетська школа як одна з перших античних математичних шкіл, що зробила суттєвий вплив на розвиток філософських уявлень, її представники. Ідеї та особливості діяльності піфагорейської школи. Зв'язок математики та філософії в поглядах Елейської школи.

Проблема прогнозування складних соціальних систем. Аналіз впливу високих технологій на формування складності і непрогнозованості соціальної системи. Закон утворення зв'язків Д. Рікардо. Розгляд прикладів непередбачуваності поширення високих технологій.

Соціально-філософське осмислення взаємозв’язку оптимізму та песимізму, його змісту і значення у процесі формування соціальної перспективи. Аналіз соціальних умов формування та розвитку взаємозв'язку оптимізму і песимізму, його закономірного характеру.

Аналіз причин виникнення стану самотності та суїцидальної поведінки. Вплив соціальної реальності певного історичного періоду на людську свідомість. Формування почуття єдності людини зі світом як умови запобігання екзистенційній кризі та самогубству.

Проблема врахування соціально-екологічного фактору при дослідно-конструкторських розробках і їхній практичній реалізації. Взаємозв'язок соціальної екології з економікою і правом, від яких залежить вирішення задач охорони навколишнього середовища.

Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.

Дослідження основних аспектів взаємодії буддійської філософії та медитативних методик як фундаменту для практичного філософування. Аналіз генетичного зв’язку у розвитку філософських доктрин буддизму та медитації у школах Тгеравади, Магаяни та Ваджраяни.

Розвиток філософських доктрин буддизму, медитації у школах Тгеравади, Магаяни і Ваджраяни. Буддійська ідентичність у вимірі соціолого-філософського дослідження. Специфіка традиції східного і західноєвропейського типів мислення. Ідеї індійського тантризму.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Характеристика понять "конструктивний" та "деструктивний", їх прояв і значення у суспільстві та людській творчості. Зв'язок креативної та руйнівної діяльності людини. Критерії творчості як позитивної активності, що створюється суспільством та людиною.

Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.

Вивчення причинно-наслідкової та детермінованої структури сучасного світу. Моделювання витоків людської волі та відносин із свідомістю. Дослідження механізму прийняття рішень або волевиявлення. Пошук альтернативних підходів до вирішення проблеми долі.

Аналіз проблеми ціннісних засад самореалізації людини. Використання феноменологічного та метаантропологічного методів для духовного та професійного розвитку особистості. Дослідження буденного, граничного та метаграничного вимірів суспільного життя.

Дослідження ролі розуму, як мислячого органу біосфери. Характеристика аспектів ноосферної етики Володимира Вернадського і християнської етики. Визначення та аналіз змісту питання про відповідальність вченого за наслідки своєї наукової діяльності.

Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.

Знайомство з головними питаннями взаємозв’язку людських потреб та поведінки людини. Розгляд найбільш сутнісних властивостей потреб особистості в самореалізації: полівалентність, заміщення, кумуляція. Загальна характеристика теорій суспільних потреб.

Завершение установления в мире глобальной цивилизации как характерный признак современного исторического этапа. Совершенствующееся материальное производство, возрастающее вмешательство социума в природные процессы - черты цивилизованного общества.

Исследование состояния разработанности средств общетеоретического анализа отраслевых антропологий, содержащих перспективу их окончательной интеграции в социально-антропологической плоскости через общенаучные категории. Задачи интегративной антропологии.

Характеристика особенностей теории философского познания. Исследование взаимодействия как общенаучной категории, отражающей сущность процесса одновременного воздействия явлений друг на друга. Изучение особенностей взаимодействия общества и человека.

Характеристика скорости появления и распространения цифровых технологий, в ходе которых создаются цифровые объекты - не-человеки. Изучение специфики взаимодействия людей и не-человеков в цифровой среде, в отличие от традиционных технологических сред.

Определение основных ценностей, которые обусловливают содержание и структуру отношений между государством и обществом, выступающими причиной совершенствования системы национальной безопасности России. Возможности принципа федерализма в данном процессе.

Человек как продукт глобальной космической эволюции, его сущность и отношение к миру. Влияние материального производства через научно-технический прогресс на экологию и ход исторического процесса. Проблема взаимоотношения человека с окружающей средой.

Постановка проблемы взаимоотношения общества и природы. Происхождение Вселенной, уровни организации универсума и фундаментальные факторы существование общества и природы. Современная экологическая ситуация и пути разрешения конфликта человека с природой.

Эволюция природного мира как необходимое условие для возникновения и развития общества. Исследование исторических форм взаимодействия природы и общества: материальный и духовный аспект. Характеристика зависимости естественной и искусственной среды.

Основные парадигмы влияния религии на жизнь общества, рассмотрение проблемы богатства и собственности в протестантизме. Имущественная этика в теории М. Вебера, характеристика философских убеждений меркантилистов, физиократов и классической школы.

Рассмотрение деятельности пророков Ветхого и Нового Заветов, когда пророческие интенции стали детерминироваться импульсами, имеющими художественное происхождение. Требование цельности художественного образа человека в его поступках, чувствах, духовности.

Исследование процесса познания как активного взаимодействия субъекта и объекта познания. Анализ условий достижения тождества субъекта и объекта в процессе познания. Описания онтологического и гносеологического уровней взаимодействия субъекта и объекта.