Культурологический эффект принятия и популяризации концепции "Москва - Третий Рим". Предпосылки для создания, суть доктрины и ее влияние на формирование внешней политики России. Преемство царств и богоизбранность русского народа в учении старца Филофея.

Исследование философских аспектов толерантности, касающиеся понимания человека, его идентичности. Проблема демаркации толерантности, понятийная неопределенность данного феномена. Анализ границ толерантности в каком-то конкретном времени и месте.

Практическая польза философии. Обоснование необходимости рассмотрения каждого явления и обычая с непредсказуемой, необычной точки зрения для удовлетворения тяги к обновлению. "Деконструкция" как момент истории философии, ее значение в открытии нового.

Возможность правления философов в рамках идеального общества, основанная на труде Платона "О идеальном государстве". Роль философа как правителя, его функции, права и обязанности. Выявление причин и преимуществ наличия философа-правителя для государства.

Аналіз поступового осмислення есхатологічних тем у межах філософських текстів Платона, їх смислові виміри, філософські акцентуації. Аналіз осмислення теми Долі, яка розкривається в контексті уявлень мислителя про долю людської душі (небесну та земну).

Антропоцентризм як сукупність поглядів на людину як центр Всесвіту та кінцеву мету світобудови. Місце та значення даної концепції в самопізнанні сучасного суспільства та філософії. Чотирихрівнева структура буття по Гартману. Взаємодія "людських світів".

Проект Модерну в філософському дискурсі. Просвітницьке культивування розуму. Особливості людини проекту Модерну. Взаємозв’язок між Просвітництвом як добою становлення ідеалів раціоцентризму та "кризою європейського людства". Шлях виходу зі стану кризи.

Постання епохи "постправди" та пов’язані із цим ціннісно-світоглядні та суспільно-політичні трансформації. Криза філософії як науки і дисципліни та дискусії про перспективи існування філософії в новітню добу. Форми комунікації філософії та філософа.

Место дома в мифопоэтических представлениях славян. Противопоставление патриархального и цивилизованного жилища в творчестве ведущих писателей (Пушкина "Дубровский", "Капитанская дочка" и Гоголя "Старосветские помещики"). Славянофильская концепция дома.

Жизненный путь и основные философские идеи Н. Бердяева. Анализ книги "Судьба России". Ступени развития дооктябрьской публицистики и обобщение информации о журналистской деятельности Н.А. Бердяева. Вклад философа в развитие философской мысли XX века.

Встановлення онтологічних стосунків із суб’єктивними реальностями при застосуванні просторової риторики, розуміння травматичного досвіду. Статус свідка у перформативному просторі збитку (авангардне мистецтво, судовий процес). Дискурс справедливості.

Змістовий аналіз кожного абзацу Передмови Канта. Унаочнення послідовності філософських пошуків мислителя та єдності його філософської позиції. Виявлення пасток можливого хибного розуміння і неадекватного перекладу окремих положень, викладених у Передмові.

Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз різних типів досвіду та їх зв'язку із знанням. Когнітивний досвід герменевтики та розуміння сучасних тенденцій сприйняття. Вивчення зв'язку досвіду зі смислом.

Розгляд центральних проблем марксизму та спроб їх вирішити, спираючись на аналітичну традицію. Роль оцінки значення ключових марксистських ідей революції, класової боротьби, відчуження та капіталізму для філософських пошуків в аналітичному марксизмі.

Установлено кореляцію термінології різних епох та окреслено залежність наукової думки від історичного етапу розвитку суспільства. Доведено, що зміст, обсяг та ієрархія термінів на позначення образного порівняння різняться залежно від епох і від авторів.

Розгляд представником філософської думки П. Демчуком ірраціоналізації європейської філософії першої третини ХХ століття як прояву розкладу капіталістичної культури. Комплексний аналіз та висвітлення основних тенденцій розвитку наукового пошуку філософа.

Філософські дослідження викладачів Київського державного університету імені Шевченка періоду радянської доби. Дослідження проблематики й специфіки Київської філософської школи цього періоду для відтворення цілісної картини розвитку української філософії.

Создание новых представлений о мире как упорядоченном, разумно устроенном космосе, где все совершается закономерно. Первые попытки научно объяснить происхождение Земли, Солнца, звезд, человека. Философское понимание сущности природы, мира и космоса.

Общая характеристика, временные рамки становления и развития досократических школ, направления их исследований и оценка значения открытий в истории философии. Основные школы: милетская, пифагорейцев, Гераклита Эффеского, элейская, атомистическая и др.

Звертання до питань про виникнення и формування життя, проблем пояснення природних явищ і руху, характеру людської свідомості в роботах представників досократівської філософії Геракліта Єфейского, Піфарога, Емпідокла, Анаксагора та грецьких атомістів.

Греческая античная философия как первая в истории попытка рационального постижения окружающего мира; основные этапы ее развития. Характер и направленность досократовских школ, их содержание, метод философствования, отличие от древних восточных учений.

Формирование греческой античной философии в VII-VI вв. до нашей эры и этапы ее развития. Основные философы и школы досократовской философии: милетская школа, Гераклит Эфесский, элеаты, пифагорейское учение, Эмпедокл и Анаксагор, древнегреческие атомисты.

Общие черты древнегреческой философии досократовского этапа, особенности и отличия милетской и элеатской философских школ. Анализ попыток древнегреческих философов объяснить строение и происхождение мира, их мысли о бытии, первооснове и материи.

Подходы главных христианских конфессий к неоднозначным достижениям современной биомедицины и их оценке. Общие для протестантизма, католичества и православия позиции и ключевые различия между ними, обусловленные философско-историческими факторами.

Понятие ценности Фердинанда де Соссюра и А.Ф. Лосева. Анализ парадигмы десубстанциолизации научных объяснений. Особенности атомистической комбинаторики Буддизма. Влияние философских взглядов Карла Поппера и Людвига Витгенштейна на субстанционализм.

Тайна как философско-антропологическая категория. Анализ идей Ф. Достоевского в контексте специфики традиционной классической, современной неклассической философской мысли. Раскрытие феномена несчастного сознания, обнаруживаемого в "Записках из подполья".

Отсутствие идеала или идеальности, как практического явления. Дихотомия добра и зла. Эвтаназия - практика прекращения жизни человека, страдающего неизлечимым заболеванием, испытывающего невыносимые страдания. Формирование ценностных ориентаций человека.

Філософія як складова будь-якої культури, також і української, етнічна неоднорідність України – вплив сарматських, скіфських, арійських, кіммерійських та трипольських часів. Зв'язок з античною культурою. Язичницькі уявлення українців, "Вересова книга".

Реконструкция трактовки А.Г. Черняковым концепции очевидности у Гуссерля в контексте проблемы различия пустых и наполненных интенций. Связывание идеального переживания очевидности с наполнением интенции. Возникновение ситуации "утраты очевидности".