Рассмотрены альтернативные сценарии будущего, относящиеся к началу "самого утопического десятилетия советской истории" (К. Кларк). Представленные сценарии будущего, в интерпретации автора предстают как официальная, технократическая и крестьянская утопии.

Анализ основных этапов развития эмпиризма. Критика мифа, согласно которому философией, основанной на опыте, является эмпиризм. Анализ процедуры феноменологической редукции, призванную создать универсум абсолютной беспредрассудочности, созданную Гуссерлем.

Рассмотрение мировоззренческих представлений о месте и роли человека в природе, обществе. Исследование образа жизни людей, их системы ценностей и приоритетов. Изучение эволюции социоприродного Универсума. Бифуркация материального бытия современных людей.

Характеристика вчення про людину, про самопізнання як єдиний шлях до Бога і до щастя. Аналіз вчення Г.С. Сковороди про три світи, які складають все існуюче. "Філософія серця" як осередок духовного життя людини та головний інструмент самопізнання.

Дослідження формування антропоцентричної свідомості у первісному суспільстві і цивілізаціях Стародавнього Світу та її органічного зв’язку з теургічною установкою. Вивчення біблійного розуміння людини як "царя природи" у світлі етичних категорій свободи.

Відмінності природи адаптації текстів Святого Письма в різних християнських формаціях. Порівняльний аналіз російської та французької культурно-національних картин світу крізь призму біблійного символізму. Місце біблеїзмів у семіотичних системах культури.

Характеристика і специфіка розкриття специфіки функціонування біблійного символізму в контексті культурно-національних картин світу на рівні східнослов’янської, православної (російської) та західноєвропейської, католицької (французької) духовних традицій.

Дослідження особливостей феномену болю поміж відчутним і вимовним. Відчуття, здатність розрізнювати й аргумент сновидіння, амбівалентність поняття "біль". Несоматичний біль і його невимовність. Неперехідні відчуття, перехідні дієслова і метод проекції.

Аналіз лібералізму і комунітаризму як філософсько-правових течій через принцип бінарної опозиційності. Застосування принципу суперечностей за агональним типом і пошук трансформацій між лібералізмом і комунітаризмом як філософсько-правовими явищами.

Дослідження поняття духовного й плотського розуму в поглядах мислителів українського Відродження. Виокремлення тенденції раціоналізації та інтелектуалізації в період до ХVІІ століття. Розгляд філософських поглядів професорів Києво-Могилянської академії.

Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.

Філософія Сковороди та її характеристика. Теорія "двох натур". Матерія і форма, їх особливості у філософії ученого. Філософські погляди Сковороди в тлумаченні Д. Чижевського. Основні природні підсумки філософських і життєвих шукань Г.С. Сковороди.

Піфагор як давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзм, легенда і джерело дискусій уже в стародавні часи, знайомство з біографією. Загальна характеристика найвидатніших вчень і головних творів давньогрецького філософа.

К. Транквіліон-Ставровецький - представник напряму духовної культури України, особливістю якої був відхід від негативного ставлення до західноєвропейської вченості. Неоплатонівська орієнтація в розгляді Бога як творця - риса його філософського вчення.

Розробка соціально-філософської концепції біографії як соціокультурного феномена. Специфіка соціально-філософського аналізу феномена біографії, що передбачає розгляд біографічного та автобіографічного досвіду і традицій як соціокультурного буття.

Термін "біоетика", що означає ідею використання біологічних наук для поліпшення якості життя. Відносини між етикою і біомедичними дисциплінами. Нова етична теорія, що має базуватися на поняттях самостійності, раціональності, відповідальності та реалізму.

Оцінка місця науки, філософії та духовності у системі світової культури. Аналіз досвіду викладання дисциплін біологічного й екологічного циклу у закладах вищої освіти України. Систематизація та класифікація біотопів. Вчення В. Вернадського про біосферу.

Розкрито суть біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Наведено приклади такого поєднання у провідних смарт-сіті світу, проекти біоморфної трансформації міст.

Сутність біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Дослідження сучасних викликів охорони довкілля в урбо-просторі, необхідність колаборації прогресивних сил міста.

Аналіз викликів охорони довкілля в урбо-просторі, що є водночас соціальними та екзистенціальними викликами людству. Суть біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах.

Осмислення в авторських концепціях біополітики і біовлади еволюції владних інститутів в ХVIII-ХІХ ст. у сфері управління біологічним контекстом життя людини. Правова практика економічної модальності капіталістичного виробництва, ринку суспільної праці.

Висвітлення проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя. Виявлення сутності прогресуючої контрадикції між людиною і людським співтовариством.

Визначення біосоціальних засад соціокультурних та духовних детермінант коеволюції щодо феномена мистецтва. Розгляд його ролі в організації системи "людина-суспільство-природа". Вивчення функцій мистецтва в коеволюційному вимірі людської історії.

Знайомство з проблемами створення і використання біологічної зброї. Особливості розробки нових підходів до лікування різних генетичних захворювань. Мікроби як джерело біологічної небезпеки для людини. Аналіз шляхів цілеспрямованого знищення людей.

Концептуалізація категоріального апарату біополітики. Дослідження біоцентризму як одного з основних термінів сучасного біополітичного дискурсу. Уявлення про умвельт Я. фон Ікскюля, його використання Майер-Абіхом для обґрунтування біоцентричних поглядів.

Ідея "біохімічної речовини", що пронизує біосферу Землі, як енергії з біполярним зарядом. Сутність біполярності біосфери та ноосфери. Життя як таке є найвищою цінністю для нооетичної людини. Історія розвитку та перспективи концепції В.І. Вернадського.

Пасіонарій — енергійна, пристрасна людина без критеріїв добра та зла, що здатна заради примарної ідеї пожертвувати своїм життям. Пасіонарність та нооетика - біполярні прояви філософської концепції В.І. Вернадського, що штовхають людство до розвитку.

Обзор некоторых следствий из рассуждений стоиков о благе, зле и безразличном, получившие развитие в учении Эпиктета. Экзистенциальная теория поступка, основанная на идее свободы выбора. Рассуждения Эпиктета о понятии действительного и мнимого зла.

Аналіз проблем здійснення благодійності та почуття милосердя. Філософський аналіз світоглядної культури благодійності на прикладі філософствування мислителів класичної та сучасної школи. Розгляд основних моральних аспектів в практиках благодійності.

Анализ понятия "благое", рассматриваемого как единство благочувствия, благомыслия, благословия, благодеяния. Роль благого в контексте человеческих отношений, нацеленных на реализацию гуманистических ценностей. Участие человека в формировании благобытия.