Доказательство как совокупность логических приемов обоснования истинности какого-либо утверждения с помощью других истинных суждений. Классификация доказательных рассуждений. Характеристика видов опровержения (критики тезиса, аргументов и демонстрации).

Логическое доказательство как процедура установления истинности некоторого утверждения путем приведения других утверждений. Задачи и структура логического доказательства. Правила формирования тезиса, аргумента, факта; требования, предъявляемые к ним.

Доказательность как важное качество правильного мышления. Логическое доказательство, его структура и виды, основные правила и ошибки, возможные при их нарушении. Правила по отношению к тезису, аргументам и демонстрации. Правила ведения доказательства.

Понятие, структура и правила доказательства. Содержание тезисов, доводов, демонстраций и аргументов. Основные приемы опровержения. Логические операции с доводами. Виды умозаключений. Обоснование истинности довода. Апагогическое косвенное доказательство.

Понятие и изучение структуры доказательства как процедуры установления истинности некоторого утверждения путем приведения других утверждений, правота которых известна. Изучение состава и содержания аргументации как процесса обоснование истинности.

Доказательство - логическая форма мысли, доказывающая истинность одного положения посредством других, его использование в логике и в повседневной жизни. Сущность элементов структуры; прямых и косвенных доказательств. Способы опровержения демонстрации.

Элементы доказательства: тезис, аргументы (констатация фактов, аксиомы) и демонстрация. Прямые и косвенные виды доказательств. Ошибки, вызванные нарушениями требований к тезису или демонстрации. Условия грамотно построенного спора и его лояльные приемы.

Рассмотрение структуры и видов доказательств. Анализ логических правил и ошибок доказательства. Изучение понятия и разновидностей спора. Условия проведения рационально построенного спора. Исследование допустимых и некорректных приемов. Проработка тестов.

Ознайомлення з особистістю Фоми Аквінського - філософа-схоласта, який займає почесне місце серед християнських богословів. Аналіз аргументів існування Бога: аргументу руху, градації істот у всесвіті, можливості, телеологічного і космологічного аргументу.

Книга Фейербаха "Сущность христианства»". Роль книги в развитии материализма. Гносеологические корни религии. В чем сущность человека, каковы отличительные признаки истинно человеческого в человеке? Атеизм Фейербаха. Сущность веры. Сущность язычества.

"Докритический" период и его характеристика. Поиски метафизического обоснования научной картины мира (40-60-е гг.). Докритический Кант о взаимоотношениях двух родов противоположностей. Диссертация 1770 г., переход от докритической к критической философии.

Культурологический эффект принятия и популяризации концепции "Москва - Третий Рим". Предпосылки для создания, суть доктрины и ее влияние на формирование внешней политики России. Преемство царств и богоизбранность русского народа в учении старца Филофея.

Исследование философских аспектов толерантности, касающиеся понимания человека, его идентичности. Проблема демаркации толерантности, понятийная неопределенность данного феномена. Анализ границ толерантности в каком-то конкретном времени и месте.

Практическая польза философии. Обоснование необходимости рассмотрения каждого явления и обычая с непредсказуемой, необычной точки зрения для удовлетворения тяги к обновлению. "Деконструкция" как момент истории философии, ее значение в открытии нового.

Возможность правления философов в рамках идеального общества, основанная на труде Платона "О идеальном государстве". Роль философа как правителя, его функции, права и обязанности. Выявление причин и преимуществ наличия философа-правителя для государства.

Аналіз поступового осмислення есхатологічних тем у межах філософських текстів Платона, їх смислові виміри, філософські акцентуації. Аналіз осмислення теми Долі, яка розкривається в контексті уявлень мислителя про долю людської душі (небесну та земну).

Антропоцентризм як сукупність поглядів на людину як центр Всесвіту та кінцеву мету світобудови. Місце та значення даної концепції в самопізнанні сучасного суспільства та філософії. Чотирихрівнева структура буття по Гартману. Взаємодія "людських світів".

Проект Модерну в філософському дискурсі. Просвітницьке культивування розуму. Особливості людини проекту Модерну. Взаємозв’язок між Просвітництвом як добою становлення ідеалів раціоцентризму та "кризою європейського людства". Шлях виходу зі стану кризи.

Постання епохи "постправди" та пов’язані із цим ціннісно-світоглядні та суспільно-політичні трансформації. Криза філософії як науки і дисципліни та дискусії про перспективи існування філософії в новітню добу. Форми комунікації філософії та філософа.

Место дома в мифопоэтических представлениях славян. Противопоставление патриархального и цивилизованного жилища в творчестве ведущих писателей (Пушкина "Дубровский", "Капитанская дочка" и Гоголя "Старосветские помещики"). Славянофильская концепция дома.

Жизненный путь и основные философские идеи Н. Бердяева. Анализ книги "Судьба России". Ступени развития дооктябрьской публицистики и обобщение информации о журналистской деятельности Н.А. Бердяева. Вклад философа в развитие философской мысли XX века.

Встановлення онтологічних стосунків із суб’єктивними реальностями при застосуванні просторової риторики, розуміння травматичного досвіду. Статус свідка у перформативному просторі збитку (авангардне мистецтво, судовий процес). Дискурс справедливості.

Змістовий аналіз кожного абзацу Передмови Канта. Унаочнення послідовності філософських пошуків мислителя та єдності його філософської позиції. Виявлення пасток можливого хибного розуміння і неадекватного перекладу окремих положень, викладених у Передмові.

Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз різних типів досвіду та їх зв'язку із знанням. Когнітивний досвід герменевтики та розуміння сучасних тенденцій сприйняття. Вивчення зв'язку досвіду зі смислом.

Розгляд центральних проблем марксизму та спроб їх вирішити, спираючись на аналітичну традицію. Роль оцінки значення ключових марксистських ідей революції, класової боротьби, відчуження та капіталізму для філософських пошуків в аналітичному марксизмі.

Установлено кореляцію термінології різних епох та окреслено залежність наукової думки від історичного етапу розвитку суспільства. Доведено, що зміст, обсяг та ієрархія термінів на позначення образного порівняння різняться залежно від епох і від авторів.

Розгляд представником філософської думки П. Демчуком ірраціоналізації європейської філософії першої третини ХХ століття як прояву розкладу капіталістичної культури. Комплексний аналіз та висвітлення основних тенденцій розвитку наукового пошуку філософа.

Філософські дослідження викладачів Київського державного університету імені Шевченка періоду радянської доби. Дослідження проблематики й специфіки Київської філософської школи цього періоду для відтворення цілісної картини розвитку української філософії.

Создание новых представлений о мире как упорядоченном, разумно устроенном космосе, где все совершается закономерно. Первые попытки научно объяснить происхождение Земли, Солнца, звезд, человека. Философское понимание сущности природы, мира и космоса.