Рассуждение о проблеме жизни, смерти и бессмертия в духовном опыте человечества. Различные точки зрения, которые проливают свет на загадку нашего существования. Проведение исследования глубоких тайн, окружающих жизнь, смерть и возможность бессмертия.

Анализ сущности константы культуры, атрибутивные признаки и тезаурусный поход для выявления общего, особенного и единичного вечных образов. Характеристика смысла "гамлетовского вопроса", философско-культурный аспект образа его носителя - Гамлета Шекспира.

Значение слова "любовь". Правильное понимание любви на основании креационистского, христианского мировоззрения. Существование разных видов любви: родительское чувство и любовь мужчины и женщины. Познание любви Бога и искупленного Им человечества.

Рассмотрение предназначения человека, познание смысла его существования. Вечные вопросы бытия, которые остро встают как перед отдельным человеком, так и перед всем человечеством. Исследование проблем глубокого понимания себя и окружающей действительности.

Сравнительный анализ негативной и позитивной концепции свободы с целью обнаружения ключевых точек соприкосновения и различий. Свобода как отсутствие вмешательства. Проблема необходимости в контроле. Аналих вопросов морали. Свобода - хозяин своей жизни.

Биография выдающегося ученого М. Планка. Проблема совместимости религии и естествознания, их объединение с целью нахождения истины. Признаки истинной религиозности. Страх перед высшей силой в основе религии, измерения и расчеты в основе естественных наук.

Рассмотрение вещи в контексте будущего и прошлого как самостоятельных категорий, демонстрируя неизбежность осязательно-наглядных представлений внутри них. Характеристика видения идеального устройства общества вместе с идеальным вещным окружением.

Убеждения Канта о непознаваемости в принципиальном отношении вещи как объекта природы с сопутствующим обращением к части его аргументации. Степень неадекватности интерпретаций учения Канта, настаивающих на исключении упоминания понятия "вещь в себе".

Рассмотрение убеждения Канта о непознаваемости в принципиальном отношении вещи как любого объекта природы с сопутствующим обращением к части его аргументации. Интерпретации учения И. Канта, настаивающие на исключении упоминания понятия "вещь в себе".

Анализ онтологических и гносеологических смыслов основополагающих понятий системы Иммануила Канта. Их значения, взаимообусловленность и границы применения в теоретической философии. Недопустимость трактовки кантовского учения как дуалистического.

Немецкий ученый и философ Иммануил Кант и влияние его трудов на развитие философии XVIII века. "Вещи в себе" и "вещи для нас" как исходные понятия, на которых базируется философия Канта. Проблема ограниченности человеческого опыта и бесконечности мира.

Основа философского понимания извечного стремления человека упрочить свое бытие в вещах. Понятие термина "вещь" и "предмет", их связь. Особенности взаимодействия вещи с человеком. Диалогичность как важнейшая характеристика отношения человека к вещи.

Анализ проблемы взаимосвязи таких понятий, как "вещь" и "телесность", в контексте философии культуры. Применение понятие телесности в отношении человеческого тела и вещей, окружающих его (объектов культуры, а также творческой деятельности человека).

Сутність, зміст та особливості ролзівської інтерпретації взаємності, що продовжує ліберальну традицію в політичній філософії. Характеристика процесу вирішення гострої кризи міжлюдських і міжкультурних відносин, реалізація взаємності через прощення.

Взаємозв'язок між економічною та політичною свободами як філософська проблема в працях провідних зарубіжних економістів ХХ століття М. Фрідмана та Ф. Хайєка. Визначення суміжного проблемного поля економічної науки, філософії економіки та політології.

Теоретичний підхід до тлумачення поняття "картина світу", яке виражає пізнання людиною навколишнього середовища. Визначення різниці між концептуальною та мовною картинами світу. Зіставлення лексичного значення з асоціативним за допомогою алгоритму.

Дослідження проблем взаємовідношення трансцендентальної анропології і феноменологічної онтології. Особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- і структурно-орієнтованій філософії, причини і характер сучасної кризи людства.

Особливості розуміння людського буття в екзистенціальній і структурно–орієнтованій філософії. Загальна і конкретна предметну спрямованість трансцендентальної антропології і феноменологічної онтології як напрямів філософської думки і як окремих дисциплін.

Особливості виникнення і аналіз взаємовідношення філософії і релігії на різних етапах історії. Основні риси міфологічного світогляду. Взаємини християнства і філософії в епоху Середньовіччя та Відродження. Релігія і філософія в історії Російської держави.

Огляд моделей взаємодії між державою та громадянським суспільством від античності до сучасних філософських теорій з метою встановлення функцій і суперечностей у взаємовідносинах. Управлінська функція держави як засіб збереження цілісності суспільства.

Натуралізм - вид філософського монізму, згідно з яким все, що існує чи відбувається, є природним в сенсі сприйнятливості до пояснення за допомогою методів, які продемонстровані в природних науках. А. Плантінга - сучасний західний релігійний мислитель.

Аналіз взаємодії концептів західної та східної філософії у творі Івана Карпенка-Карого "Хазяїн". Шляхи інтерпретації західної парадигми філософічної лектури письменника. Вияви діалогу автора зі східною та західною культурою на архетипному рівні.

Формування новітньої філософії музики із врахуванням міждисциплінарних зв’язків мистецтва, теорії музики, психології. Взаємодія людини і музики в сучасному світі, її вплив на когнітивні рівні свідомості, емоційні та духовні переживання та їх активація.

Дослідження поняття громадянського суспільства та його становлення у взаємодії та взаємозалежності з державним устроєм в контексті демократичних перетворень України. Ідея свободи і самоуправа як ідеальної умови функціонування соціуму.

Визначення понять "неофобія" та "неофілія", а також їх взаємодії з "творчим вчинком" - соціально-філософським поняттям, що відображає результат взаємного переходу особистості і макрокосму, своєрідне "усунення інформаційних фільтрів" у свідомості людини.

Етапи становлення теорії ідентичності та окреслити смислове поле ідентичності в гуманітарно-філософській традиції. Зміст, структура, основні механізми становлення, засоби формування та взаємодії особистісної і соціальної ідентичності, подолання кризи.

Сфера взаємодії політики й економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості розвитку.

Аналіз теорії управління, влади і держави в історії філософії. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Творча визначальна роль інтелігенції та еліти в ефективному управлінні різними сферами суспільства.

Розвиток уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології, семіотики від Нового часу до сучасності. Зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей мислителів. Свідомість людини як форма знакового відображення світу.

Процеси забезпечення духовності особистості та формування її здатності до самоактуалізації. Формування в особистості цілого комплексу якостей та здатностей, які, будучи спрямовані на її саморозвиток, одночасно є і механізмами забезпечення духовності.