Аналіз проблеми моральності як виміру становлення особистості. Система орієнтацій людини, що містять цінності суспільства в межах певної національної культури. Гуманістично-моральні імперативи, естетичні, релігійні та філософсько-антропологічні ідеї.

Поняття, які використовують в аналітичній психології та дзен-буддійській практиці. Вплив дзен-буддійського вчення на західну культуру. Роль аналітичної психології К.Ґ. Юнґа та практики дзен-буддизму в процесі саморозкриття творчого потенціалу індивіда.

Розгляд теоретичної та практичної необхідності дослідження української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть за допомогою філософсько-антропологічної теорії в якості методологічної основи дослідження. Встановлення національної самобутності українців.

Експлікація філософсько-антропологічного змісту персоналізму в горизонті християнського мислення. Персоналізм як одна з концепцій сучасної філософії. Практична спрямованість філософії особистості. Засади й теоретичний зміст християнського персоналізму.

Порівняльний аналіз філософсько-антропологічних ідей Шопенгауера та Юркевича на основі комплексного застосування компаративного підходу та таких важливих філософських методів як діалектичний, феноменологічний та герменевтичний. Міра ідейного зв’язку.

Основні етапи еволюції антропологічної проблематики в творчості Лесі Українки. Осмислення соціокультурних та художньо-естетичних засад творчості письменниці як джерела її модерністських новацій. Процес боротьби за духовне та національне визволення.

Аналіз впливу ідеї ісихазму на становлення І. Борисковича як видатного діяча. Дослідження його творчої спадщини, яка знайшла своє застосування у "практичному ісихазмі". Аналіз праці "Совітовання о благочестії" як маніфесту ісихастських ідей в Україні.

Розкриття гносеологічних аспектів сакрального, що проявляє себе в літургійно-містичній практиці, доктринальному віровченню, релігійно-філософських трактатах подвижників Православ’я. Аналітичний огляд концепції сакрального в патристичних творіннях авторів.

Аналіз феномену філософсько-економічного дискурсу, як важливого міждисциплінарного напряму, у контексті його структурних та смислових трансформацій в умовах сучасного етапу розвитку. Потреба вдосконалення економічної культури суспільств, що розвиваються.

Природа й особливості символу в контексті образотворчого мистецтва. Аналіз філософсько-естетичних теорій візантійських мислителів стосовно символізму образів. Передумови виникнення іконоборчих тенденцій у мистецькому доробку художників Візантії.

Філософсько-естетичний аналіз культури дизайну як специфічної форми масового мистецтва. Аналіз основних завданнь, принципиів і методів, якими керуються дизайнери в процесі втілення проекту. Забезпечення естетичних показників промислової продукції.

Аналіз філософсько-естетичних аспектів та передумов виникнення теорії гештальтів. Розгляд феномену творчого мислення, естетичного сприйняття завдяки гештальт-естетиці і науковим пошукам її представників. Суть психологічних процесів у свідомості людини.

Філософсько-естетичні аспекти та передумови виникнення теорії гештальтів. Пояснення психологічних процесів що виникають у свідомості людини, феномену творчого мислення й естетичного сприйняття в гештальт-естетиці та наукових теоріях її представників.

Пізнання індивідуальних світоглядних пріоритетів митця та його філософії творчості. Розкриття вітаїстичного філософського виміру творчості М. Скорика з позиції естетичного аналізу на прикладі кантати "Весна" та оркестрового твору "Карпатський концерт".

Дослідження ролі етичної складової у екологічній освіті. Специфіка, основні складові, завдання екологічної етики як філософсько-етичного ядра екологічної освіти. Співвідношення екологічної культури і екологічної етики. Аксіологічне ядро екологічної етики.

Комсомол як важлива складова тоталітарного режиму, аналіз способів виховання та навчання молоді. Загальна характеристика марксистсько-ленінській філософії, розгляд основних особливостей. Знайомство з азбукою моральної культури В. Сухомлинського.

Аналіз багатоаспектної наукової творчості Ф. Броделя, напрямки досліджень даного історика та їх філософське наповнення. Оцінка довгострокових історичних трендів, процесів, які охоплювали століття, причому у великому різноманітті історичного дійства.

Компаративне дослідження атеістичної та християнської традицій з метою виявлення загальних гуманістичних інваріантів. Вивчення впливу філософії постмодерну і постнекласичної картини світу на формування нових уявлень про феномен людини в історії.

Розуміння соціального світу як хаосу, як відсутності будь-яких причинно-наслідкових зв’язків є однією з суттєвих підвалин ідей соціальних конфліктів та криз, що стали виявлятися ще у добу Античності, набувши особливої гостроти з середини ХІХ ст.

Вплив насилля та жорстокості на формування повноцінної особистості. Опис проблеми наявності різних типів насилля, що спонукає до пошуку нових методів боротьби з ним. Вивчення проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку.

Особливості хімізації сучасного суспільства в контексті глобалізації, філософсько-культурний аспект наявності екологічної катастрофи. Впровадження досягнень інформаційної та техногенної культури в контексті вирішення проблем переходу до сталого розвитку.

Феномен екології культури, її прояви в контексті сучасних екологічних проблем. Теоретико-методологічні основи еволюції екології культури в контексті культурологічного знання, де екологія культури виступає своєрідним підґрунтям синтезу природи і культури.

Філософсько-культурологічний та педагогічний дискурс осмислення проблем економічної культури, що постає як інтегративна наукова галузь, яка найпосутніше демонструє зв’язок економіки та культури і базується на пріорітетній ролі культурних цінностей.

Історичні витоки наукових знань про сутність людини та особливості її розвитку. Концепції видатних філософів і педагогів різних епох та періодів щодо взаємодії людини з оточуючим середовищем. Єдність біологічної, соціальної та духовної сутності людини.

Предметна діяльність людини як основна субстанція реальної історії людського роду. Особливості та підходи до осмислення буття культури в сучасній культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Порядок проведення культурологічного аналізу різних явищ.

Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.

Необхідність з'ясування гуманітарних вимірів економічної практики і теорії, врахування у розробці соціально-економічних проектів і програм людського первня, розкриття характеру впливу культури на ринкові процеси, подолання технократичних підходів.

Особливості сприйняття проблеми ненормативної тілесності в контексті Вікторіанської епохи. Історичні проєкції Іншого тіла. Представлення питань дизабіліті в українському гуманітарному просторі. Комплексний аналіз творчих здобутків англійських мислителів.

Характер та особливості статусу сучасного медико-біологічного знання. Філософська спрямованість, перспективи трансформаційних змін парадигм у медицині. Розвиток валеософії як світоглядної основи вчення про здоров’я, наукові та філософські засади біоетики.

Сукупність чинників, яка детермінує функціонування соціуму як складної багаторівневої системи специфічних взаємин між людьми. Механізми формування досвіду людського життя як детермінантної етнознакової реальності. Етапи міжкультурної взаємодії народів.