Філософське усвідомлення феномену технічного прогресу
Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.01.2024 |
Размер файла | 22,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра філософії
Філософське усвідомлення феномену технічного прогресу
Чорноморденко І.В., д. філос. н., професор
Гоцалюк А.А., д. філос. н., професор
м. Київ
Анотація
Стаття аналізує аспекти філософського осмислення феномену технічного прогресу. Розглядаються аспекти позиціювання взаємозв'язку між філософією, науковим та технічним прогресом як єдиними константами-надбудовами. Окреслено розуміння поняття «технічний прогрес» у соціально-прогресивному та технічно-прогресивному аспектах. Досліджено понятійно-категоріальний апарат дефініції «філософія та методологія техніки». Виокремлено взаємозв'язок між феноменами суспільного та технічного прогресу. Означено роль людського потенціалу (ресурсу) у формуванні техніко-технологічний інновацій та виокремлено філософські витоки перспективно-технічних рішень. Розширено розуміння поняття «феномен технічного прогресу» крізь призму дефініціювання суміжних термінів, як-от «філософія технології», «філософсько-технологічна проблематика», «філософсько-розробницька (інноваційна) проблематика» тощо. Виокремлено підходи до визначення «філософсько-психологічної структури формування технологічного прогресу» від Стенфордської філософської енциклопедії (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Концептуалізовано філософсько-понятійне розуміння понять «техніка», «технологія», «технологічне рішення», «технічний прогрес», «технічна пропозиція» від М. Гайдеггера. Деталізовано сучасні підходи до розуміння поняття «філософія технологічного прогресу» від М. Франссена.
Надано авторсько-філософське розуміння поняття «технологічний прогрес» відповідно до сучасних тенденцій глобалізації, інформатизації та діджиталізації. Визначено перспективний концепт використання людством технологій як розвиткового феномену. Досліджено філософські взаємозв'язки формату «людина-технологія» та «людина-техніка».
Ключові слова: технічний прогрес, філософсько-прогресивна феноменологія, техніко-технологічне рішення, філософсько-інноваційний підхід.
Abstract
Philosophical awareness of the phenomenon of technical progress
Gotsalyuk Alla Anatolyivna, Doctor of Philosophy, Professor of the Department of Philosophy, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv
Chornomordenko Ivan Vasylyovych Doctor of Philosophy, Professor, Head of the Department of Philosophy, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv,
The article analyzes aspects of the philosophical understanding of the phenomenon of technical progress.
Aspects of positioning the relationship between philosophy, scientific and technical progress as single constants-superstructures are considered. The understanding of the concept of "technical progress" in social-progressive and technical-progressive aspects is outlined. The conceptual and categorical apparatus of the definition "philosophy and methodology of technology" was studied.
The relationship between the phenomena of social and technical progress is singled out. The role of human potential (resource) in the formation of technical- technological innovations is defined and the philosophical origins of perspective- technical solutions are singled out. The understanding of the concept of "phenomenon of technical progress" has been expanded through the prism of defining related terms, such as "philosophy of technology", "philosophical-technological issues", "philosophical-development (innovation) issues", etc.
Approaches to the definition of the "philosophical and psychological structure of the formation of technological progress" from the Stanford Encyclopedia of Philosophy are singled out. The philosophical and conceptual understanding of the terms "technique", "technology", "technological solution", "technical progress", "technical proposal" from M. Heidegger is conceptualized. Modem approaches to understanding the concept of "philosophy of technological progress" by M. Franssen are detailed. The author's and philosophical understanding of the concept of "technological progress" is provided in accordance with the current trends of globalization, informatization, and digitalization. A promising concept of the use of technology by mankind as a development phenomenon is defined. Philosophical interrelationships of the "man-technology" and "man-technique" formats have been studied.
Keywords: technical progress, philosophical-progressive phenomenology, technical-technological solution, philosophical-innovative approach.
Постановка проблеми
Технічний прогрес є яскравим філософським симулякром XXI ст. Комп'ютеризація, діджиталізація та інформатизація суспільства є наслідком автоматизації більшості життєвих процесів. Даний підхід має предметно-реальні та філософські генераційні витоки - і саме останні, як правило, породжують появу нових техніко-технологічних рішень, підходів та нововведень, що задовольнятимуть суспільно-соціальні групи та відповідатимуть умовам та вимогам часу. Окрім позитивних ознак, технічний прогрес має негативно-філософські форми екстраполяції: наприклад, внаслідок підвищення ролі соціально-мережевої комунікації та віртуальної взаємодії соціуму виникають прецеденти суспільної десоціалізації. Завданням даного дослідження є опрацювання тематики феномену технічного прогресу у філософсько-позитивному та філософсько-негативному сенсах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання філософського усвідомлення технічного прогресу є предметом наукового інтересу вітчизняних та зарубіжних науковців.
Серед представників вітчизняної філософсько-доктринальної когорти виділяємо праці Ю. Вальчук (щодо розуміння поняття «науково-технічний прогрес» з точки зору філософії); Л. Чекаля (відносно філософсько-методологічного осягнення терміну «техніка»); С. Сумченка (до питання філософського аспектування суспільного прогресу та його зв'язку із прогресом технічним); Е. Семенюка та В. Мельника (щодо філософського осягнення понять «наука» та «техніка» у нерозривному взаємозв'язку) та ін.
Зарубіжна філософська доктрина позиціювання технічного прогресу представлена дослідженнями М.Франссена (дослідження термінологічно-феменологічних основ «філософії технології»); А. Фінберга (розуміння «філософії технології» як осучасненого симулякра; Р.К. Шарффа (визначення онтологічних основ технологічного прогресу крізь призму філософського вчення); В. Дусека (філософсько-технологічне розуміння технологічного прогресу); М. Гайдеггера (концептування ролі техніки у соціально-суспільній розвитковій парадигмі) та ін.
Мета статті - дослідити аспектні особливості філософського усвідомлення феномену технічного прогресу.
Виклад основного матеріалу
Концептуалізація технічного прогресу як філософського феномену потребує визначення його основних екзистенційних критеріїв генералізації.
Так, на думку В. Дусека [1], техніка - результат творчої, інтелектуальної та розробницько-винахідницької розумової (мозкової) діяльності особистості. Останній (технічний прогрес) є можливим завдяки попереднім науковим напрацюванням. Це означає, що філософська основа технічного прогресу полягає у знаходженні взаємозв'язку між теоретичним (науковим) та практично-прикладним (технічним) аспектом впровадження новітньої розробки. Якщо рівень техніки - це теоретично-розробницька величина, то технологія - її опредметнена форма сприйняття соціумом. Технології завжди поєднані із інноваціями, та, згідно філософсько-феноменологічному вченню, виступають результатом технічного прогресу та суспільного руху. Суспільний рух, в свою чергу, передує руху технічно- прогресивному та виступає його людсько-ресурсною формою вираження.
На думку філософа-феноменолога М. Гайдеггера [2], техніка є способом впровадження ідеї. Водночас, техніка не існує без технології - способу розкриття об'єктивної дійсності, елементу (інструменту) персоніфікованого ототожнення прогресивних технологій із соціально-суспільними потребами людства. Де-факто, техніко-технологічне рішення виступає результатом відповіді на потреби людства, і примітно, що саме людський ресурс виступає форматором нововведень та піонером різноманітних технічних досліджень.
Як слушно підмічає І. ван де Поель [3], технологія та техніка є автономно-реальними силами, що концептуалізуються за двома ключовими ознаками : суспільним укоріненням за персональними законами (критеріями), що спрямовуються та координуються людиною лише частково та детермінованим (соціально обумовленим) впливом технологій на життя людини. Як наслідок, автор пропонує розглядати техніку та технологію як нерозривно пов'язані сутності-конструкти людини - себто продукт мисленнєво-активної діяльності останньої.
Дана філософська конотація підводить до наступних апропріацій. По- перше, філософія займається поясненням дійсності - відтак, осягнення технічного прогресу має мати екзистенційний формат вираження. Технічний прогрес як філософська феноменологічна константа є виявом вимог дійсності, результатом видозмін світогляду. Техніка та технологія є вільними для вибору людьми, та сегментуються згідно ціннісно-дизайнових, призначеннєвих ознак. Враховуючи вищезазначене, саме людина виступає генератором технічної ідеї, адже гуманістичні інтереси та цінності формують «право вимоги» та «право винаходу» особистості одночасно.
У даному контексті доцільно виділити науково-популярне напрацювання М. Рідлі [4] , котрий вбачає економіко-філософський ефект техніко-технологічного рішення у його «виборності». Це означає, що розвиток будь-якої технології та техніки як її передтечі формує попиту на дану техніко-технологічну константу. З екзистенційної точки зору важливо, аби технологія відповідала потребам суспільства та задовольняла його вимоги якісно, оперативно, кількісно, фінансово-грошово та ін. Через це, технологію необхідно розглядати, як соціальне благо - останнє створюється людьми та споживається останніми (формальне осмислення даного філософського обігу вбачається у вислові «зроблено людиною для людей»).
Через це можна стверджувати, що осягнення технічного прогресу має філософсько-ціннісний вимір. Якщо, згідно позиції М. Рідлі, техніка концептуалізується за фінансовою ознакою, остання відіграє роль і формуванні кластеру благоденства суспільної касти. Відтак - техніка та техніко-технологічні рішення є джерелом збагачення, грошового заохочення та відкрито-капіталістичного функціонування ринків.
Зв'язок техніко-технологічного та суспільного прогресів розглядав є своєму дослідженні С. Сумченко [5]. Останній переконаний, що деякі ознаки техніки та технічного руху походять безпосередньо від людської активності - серед них наукомісткість (як ступенево-розробницький індикатор певної інновації представниками наукової спільноти), способи (засоби) впровадження (де наукове відкриття, здійснене за допомогою людського ресурсу, передує безпосередньому технологічному рішенню), а також - вплив на соціум (користування інноваційною розробкою як загальним благом) та стимулювання процесів науково-популярного виробництва (технологічне рішення як передфактор створення новітньої наукоємної техніки-технології тощо). філософський людський технічний технологічний прогрес
Як бачимо, автор пов'язує терміни «наукова спільнота», «наука» та «техніка» як нерозривні. Тут потрібно згадати, що, згідно теорій права інтелектуальної власності (а зокрема - авторського права та суміжних прав) [6], будь-який винахід повинен відповідати критеріям винахідницького рівня та промислової придатності. Визначення експертом останніх проектується від наявності/відсутності у останніх «рівня техніки» - себто інноваційності. Таким чином, поняття технічного прогресу можна розглядати ширше - не лише як інноваційно-філософський вимір стимульованого розробництва, але й як спосіб впровадження техніки як філософсько-винахідницької константи у суміжні поля діяльності та соціально-конструкційного піонерства.
Вищеозначена термінологічно-філософська доктрина дефініції «техніка» зумовлює необхідність дослідження науково-пізнавального прогресу як прогресивного елементу техніко-технологічних видозмін. На думку Е. Семенюка та В. Мельника [7], процес пізнання стандартизує технічний прогрес внаслідок його цілеспрямованої пізнавальності. Остання передбачає розуміння мети, формування пошукової карти прогресивно- технологічного рішення, визначення ключових властивостей майбутньої перепрофільовано-технологічної технічної інновації тощо. Окрім того, план техніко-технологічного інноваційного осмислення повинен передбачати розумову активність особи власного походження (без запозичено-сематичних дослідницько-філософських концепцій філософів, філософів-інноваторів та власне розробників). По-третє, ключовою ознакою техніко-технологічного дослідження є його організаційна сталість, котра передбачає виокремлення структури досліджень, апропріативних до інноваційної тематики діяльності особистості.
Потрібно відзначити, що технічний прогрес як філософська категорія завжди якісно відображає цензи розвитку людства. Так, свого часу прогресом стала поява першим комп'ютерів та обчислювальних машин (IBM), далі - першого персонального комп'ютера від Apple, після того - розвиток мобільного стільникового зв'язку, і, як наслідок, поява смартфонів та гаджетів (ноутбуки, нетбуки, планшетні комп'ютери тощо). Цим демонструється, по- перше, різнорідність інновацій - на кожному етапі розвитку людства необхідна «своя» ніша нововведень, а, по-друге, логічність техніко- технологічного руху (прогресу) - адже усі вищеперелічені форми інноваційно-технічних рішень є «цифровими», тому тією або іншою мірою відповідають вимогам, потребам інформатизації та діджиталізації як сталих соціальних конструктів. Квінтесенцією цифрового розвитку людства, як підсумок, стала поява штучного інтелекту (AI - Artificial Intelligence), який, увібравши в себе усі якісні цифровізаційні ознаки технічного прогресу, запропонував технологічне рішення у вигляді «допомоги персоналії».
У вищенаведених прикладів техніко-технологічної прогресивної карти є спільна риса - раціоналізм (раціональність). Категорія має філософське осмислення, адже рівень розвитку техніки де-факто визначає категоріально- способові формуляри суспільно-культурного та морально-прогресивного цензу людської активності. Загалом - усе, що створює людина (техніка належить саме до продуктів людської діяльності), піддається раціональному розумінню, адже людина розумна - персона раціональна.
В свою чергу, високим рівнем ірраціональності наділений фактор віднесення деяких об'єктів до технічних рішень - наприклад, статус вироблених картин, скульптур, творів мистецтва як технічного рішення є дискусійним, адже ключова інтенція створення останніх - мисленнєво-зображувальна, творча діяльність особистості.
Аналогічні питання виникають щодо певних технічних умінь - наприклад, константа «техніки пілотування» або «техніки читання» може мати технічний вимір лише частково - у аспекті опанування особою даних ремесел та отримання фахових знань (умінь) пілота або швидкочитача. Так, професія пілота є технічною лише частково, адже навчання за професією передбачає тренування за допомогою AI, набуття практичних знань, а подальше практичне керування літальним апаратом - знання та уміння взаємодії із цифровою панеллю управління, органами управління тощо. Тому можемо стверджувати, що деякі технічні рішення наділені автономним способом філософського вираження, в той час як більшість наукових конклюзій створюється безпосередньо індивідом та являють собою індивідуально-розроблене техніко-технологічне рішення - проблему, що пропонує якісно новий підхід до врегулювання певної соціально-філософської проблематики інноваційного використання техніки, приладів, інформаційно-технологічних продуктів тощо.
Висновки
Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу дозволив дійти наступних висновків.
По-перше, технічний прогрес як філософська константа має яскраво-людську форму екстраполяції. Це означає, що більшість інноваційних ідей, концептів, теорій та тенденцій генеруються безпосередньою раціональною особою та, як правило, відповідають вимогам і потребам сучасності (соціально-прогресивній суспільній карті).
По-друге, технічний прогрес прямо пов'язаний із прогресом соціальним. Останній виступає попитовим генератором ідей для різноманітних інновацій, систематизує вимоги потенційних споживачів та додає ідеї для розбудови інноваційно-технічної прогресивної карти винахідництва.
По-третє, відзначаємо зв'язок філософських констант «техніка» та «технологія». Якщо перше поняття де-факто відображає наявність практико-прикладних інструментаріїв реалізації певної соціально-суспільно затребуваної ідеї, то другий термін дефініціює інструменти реалізації технічного рішення на практиці із його доведенням до споживацької конгломерації.
Література
1. Dusek, V. The Philosophy of Technology: An Introduction. - Blackwell Pub, 2006. - 252 p.
2. Heidegger, M. The Question Concerning Technology, and Other Essays. - Garland Publishing, NY and London, 1977. - 224 p.
3. van de Poel, I. Three philosophical perspectives on the relation between technology and society, and how they affect the current debate about artificial intelligence. - De Gruyter, 2020.
4. Ridley, M. Technology is a Choice. - Digital Tonto, 2012.
5. Сумченко, С. Філософські аспекти сучасного суспільного прогресу. - Філософія науки: традиції та інновації, 2012. - №2 (8). - с. 103-111.
6. Poltorak, A., Lerner, P.J. Essentials of Intellectual Property: Law, Economics, and Strategy. - Wiley, 2011. - 320 p.
7. Семенюк, Е., Мельник, В. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2017. - 364 с.
References
1. Dusek, V. The Philosophy of Technology: An Introduction. - Blackwell Pub, 2006. - 252 p.
2. Heidegger, M. The Question Concerning Technology, and Other Essays. - Garland Publishing, NY and London, 1977. - 224 p.
3. van de Poel, I. Three philosophical perspectives on the relation between technology and society, and how they affect the current debate about artificial intelligence. - De Gruyter, 2020.
4. Ridley, M. Technology is a Choice. - Digital Tonto, 2012.
5. Sumchenko, S. Fіlosofs'kі aspekti suchasnogo suspd'nogo progresu. - Fdosofija nauki: tradicu ta mnovacu, 2012. - №2 (8). - s. 103-111.
6. Poltorak, A., Lerner, P.J. Essentials of Intellectual Property: Law, Economics, and Strategy. - Wiley, 2011. - 320 p.
7. Semenjuk, E., Mel'nik, V. Fdosofija suchasno'i' nauki і tehmki. - LVA: LNU іm. І. Franka, 2017. - 364 s.
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Наука і техніка як предмет філософського осмислення. Взаємозв’язок науки, техніки і технології. Науково-технічний прогрес і розвиток суспільства. Сутність та закономірності науково-технічної революції. Антитехнократичні тенденції у сучасній філософії.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 01.01.2012Глобальні проблеми, породжені техногенною цивілізацією. Прискорений розвиток техногенної цивілізації. Проблема збереження особистості в сучасному світі. Питання про традиційні для техногенної цивілізації цінності науки й науково-технічного прогресу.
реферат [26,3 K], добавлен 27.06.2010Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.
реферат [23,7 K], добавлен 24.10.2010Історичні витоки філософського осягнення природи часу. Тлумачення поняття дійсності та часу у класичному природознавстві. Засади об'єктивності часу як вимірювальної тривалості. Критичний аналіз філософських витоків часу у сучасному природознавстві.
дипломная работа [97,2 K], добавлен 12.12.2014Становлення сучасної науки, її зміст та характерні риси, відмінність від інших галузей культури. Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і фізики, хімії і біології, економічної науки, сучасної педагогіки. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 15.01.2011Суть і характер феномену творчості. Систематизація філософських підходів до його розуміння. Обґрунтування факторів формування креативності особи. Види творчої діяльності (наукова, технічна, художня, філософська, соціальна). Ознаки таланту та геніальності.
реферат [46,6 K], добавлен 12.08.2013Основні складові процеси феномену людського спілкування, зокрема мислення та мова. Єдність та зв’язки між даними поняттями, їх взаємодія та основні способи поєднання. Дослідження поглядів філософів на єдність мовлення, спілкування та мислення людства.
реферат [21,9 K], добавлен 03.05.2014Вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людської сутності. Влада як фундаментальний вимір буття, її значення, роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Характеристика влади як феномену екзистенції.
автореферат [29,0 K], добавлен 11.04.2009Класичні філософські першоджерела, філософські погляди мислителів різних історичних епох, країн і народів. Виклад текстів-фрагментів супроводжується короткими вступами, що вміщують біографічні і творчі дані авторів праць, та питаннями для самоконтролю.
учебное пособие [160,0 K], добавлен 25.02.2010Специфіка аналізу білінгвізму як особливого соціального явища у різних аспектах, зокрема у межах соціальної філософії. Застосування процедури системного розгляду в трьох взаємопов’язаних аспектах - структурному, функціональному, динамічному аспектах.
статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017