Особливості історичного розвитку української філософської культури в контексті духовного відродження. Дослідження ідеологічної спадщини Миколи Васильовича Гоголя. Світоглядно-філософські джерела зародження традиції романтизму як культурного феномену.

Культурно-історичні передумови виникнення філософських поглядів М. Гоголя в українській романтичній традиції. Значення класика в українській та світовій філософії. Розкриття проблеми духовності, душі, мистецтва, зв’язку віри й церкви в його творах.

Аналіз філософських поглядів мислителів Стародавньої Індії. Характеристика ортодоксальних шкіл та неортодоксальні релігійно-філософські і нерелігійні напрями давньоіндійської філософії. Аналіз філософії конфуціанства і даосизму у стародавньому Китаї.

Основні структурні елементи світогляду. Відмінні риси неофрейдизму - напряму у сучасній філософії, який розвинувся в 20-30-х роках ХХ століття з фрейдизму. Єдність чуттєвого і раціонального у пізнанні. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла.

Проблема людини, людської особистості, душі як одна з найважливіших проблем філософії Сократа і Платона. Неприйняття поглядів натурфілософії, переростання ідеалістичної етики Сократа в теологію. Створення Платоном основ вчення об'єктивного ідеалізму.

Характеристика філософських ідей Т.Г. Шевченка, які відображують особистий, внутрішньо-мистецький світ поета. Оспівування свободи. Філософія України другої половини XIX-початку ХХ ст. Оригінальність філософії Лесі Українки, П.Д. Юркевича, І.Я. Франка.

Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.

Суть поняття "правове виховання молоді" як суспільно-буттєвої необхідності правомірної поведінки. Практичні рекомендації щодо підвищення ефективності даного виховання курсантів під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Потреба у філософському аналізі правотворчості зумовлена тим, що вона зведена в юриспруденції (зокрема в теорії права) виключно до діяльності держави, однак ігнорується участь у цьому процесі суб’єктів громадянського суспільства й окремих громадян.

Основні розділи антропології у радянській науці: антропогенез, расознавство і морфологія. Активна антропологізація і гуманізація галузей людинознавства в сучасних умовах. Аналіз поглядів Ушинського та філософської антропології ідеалістичного напряму.

Поняття "соціуму" у філософії, його детермінація. Структура соціуму, його функції. Інформаційний і цивілізаційний підходи до типології суспільства, які частково заперечують і доповнюють одне одного. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

Поняття "соціуму" у філософії, його детермінація. Фактори, що обумовлюють розвиток людського суспільства. Структура соціуму, його основні функції. Історичні типи суспільства і основні види цивілізації. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

Стандартизація вищої освіти як форма прояву фундаментальної категорії порядку. Становлення вищої освіти як самоорганізованої соціальної системи. Ціннісна основа історичних концепцій порядку. Феномен вищої освіти в епоху розквіту античної культури.

Історичні умови розвитку середньовічного світогляду філософії. Розвиток філософії в лоні релігії епохи середньовіччя. Особливості патристики та схоластики. Історико-філософська еволюція суспільства Відродження. Теологія та революція світоглядів.

Позначено найбільш критичні моменти, що зустрічаються при викладанні "Філософії науки" здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти "Доктор філософії (PhD)" в сучасній українській освітній культурі. Дискурси викладання "Філософії науки".

Розкриття особливостей і методології дослідження діалогу в концепціях М. Бахтіна та М. Бубера. Вивчення еволюції проблем "Іншого Я" в динаміці руху історико-філософських ідей. З’ясування можливості використання ідеї діалогу в сфері міжрелігійних відносин.

Дослідження і аналіз філософської та суспільно-політичної спадщини "громадівців" в історико-філософському аспекті. Аналіз історичних витоків, соціальних передумов виникнення громадівського руху та творчої спадщини духовних попередників "громадівців".

Філософське розуміння феномену аутизму, що полягає у відсутності в особистості структури Іншого, за допомогою якої формується й власна суб’єктність. Місце філософських та соціокультурних знань у теорії та практиці аутології. Важливість аутологічних дослід

Дослідження життя філософа та релігійного діяча першої пололовини ХХ століття Саїда Нурсі. Вплив стагнації, внутрішніх та зовнішніх проблем Османської імперії, що доживала свої останні десятиріччя на формування філософських та суспільно-політичних ідей.

Розвідка новітніх поглядів філософів і теологів на взаємодію та взаємовплив розвитку науки і техніки, ціннісних наративів сучасного суспільства загалом та в Україні зокрема. Загострення проблеми негативного впливу розвитку науки та техніки на людину.

Базові "філософські типи теології" - моделі, що були внутрішньо присутні в теологічних вченнях грецьких отців церкви і виділені в залежності від моделі узгодження між собою віри й розуму. Співвідношення в їх межах філософського і теологічного знання.

Ф. Бекон як перший філософ Нового часу, англійський дипломат і політичний діяч. Загальна характеристика філософії Р Декарта, аналіз правил, сприяючих правильній роботі інтелекту. Знайомство з головними особливостями соціально-політичних поглядів Гоббса.

На основі засобів трансцендентальної антропології О. Больнова і Т. Ренча та настанови на раціональну реконструкцію Ричарда Рорті проведення інтерпретації проекту ідеального міста Платона. Аналіз неусувних рис практичної і фактичної людської ситуації.

Розгляд концепту штучно створених інтелектуальних систем в аспекті гуманітарного потенціалу їх становлення в середовищі міжмашинної взаємодії. Аналіз проблеми машинного навчання як технології трансформації М2М. Антропологічні загрози розвитку цих систем.

Дослідження трансформації розуму в його взаємодії з нерозумним як сферою, в якій реалізується ціннісно-смислова багатоманітність способів освоєння світу в процесі людської самореалізації та спирається на тринарну структуру як осередку людського буття.

Серійність, повторюваність, модульність складових твору, що підвищують можливість впізнання ситуації реципієнтом - специфіка детективних текстів. Гра - соціальний механізм, регулятор і форма суспільного життя, де кожний грає свою роль у суспільстві.

Основи концепції естетичного сприйняття Романа Інгардена, принцип виділення стадій естетичного сприйняття та їх характерних особливостей. Філософсько-естетичні спостереження феноменолога Інгардена, що містяться в його антропології у "Книжечці про людину".

Філософсько-антропологічний аналіз феномену повсякденності у вимірах світу людини, який передбачає виявлення за розмаїттям емпіричних форм повсякденного, його цілісної структури, умов її трансформації. Ґенеза опозиції до повсякденних соціокультурних форм.

Огляд рецепції постаті і творчості Сковороди під кутом зору пошуків сучасної філософської антропології. Специфіка містицизму письменника в сучасній вітчизняній філософії. Пошук філософської та національної ідентичності і новітнього українського міфу.

Суть можливості рецепції постаті і творчості Г. Сковороди під кутом зору пошуків сучасної філософської антропології та практичної філософії. Символічний характер містицизму українського Першорозуму та значення символу для інтерпретації текстів філософа.