Основы философского познания и мышления, предмет философии и выбор метода исследования. Сущность метафизики, учение об общих принципах бытия мироздания, сущности и развитии человеческого общества. Диалектика как высший уровень философской методологии.

Понятие и структура, виды доказательства. Прямое и косвенное доказательство. Следствия, противоречащие фактам. Правила доказательства и ошибки при их нарушении. Правила и ошибки, относящиеся к тезису и к аргументам. Нарушение правил умозаключений.

Понятие общества как особого рода бытия в мире. Структура общества как внутренняя организация целостной системы. Концепция учения о социальных подсистемах общества Т. Парсонса. Взгляды идеалистов и материалистов на проблему функционирования общества.

Сущность социальной философии, ее основные цели и задачи. Понятие общества как группы людей, создавшейся благодаря целенаправленной и разумно организованной совместной деятельности. Структура общественной системы, человек как ее универсальный компонент.

Понятие, его сущность и признаки – родовые (общие), видовые (специфические). Суждение, как форма мысли, представляющая логическую связь двух или нескольких понятий. Умозаключение, как мыслительная форма, его виды - дедуктивные, индуктивные и традуктивные.

Возникновение науки логики в Древней Греции. Причина ошибок мышления. Отношение между понятиями и отражение их в кругах Эйлера. Вид и распределенность терминов простого суждения. Заключение из посылки путём превращения и противопоставления предикату.

Мышление как средство познания. Понятие как простейшая форма мысли. Классификация и отношения между понятиями. Суждение - логическая связь между понятиями. Простые категорические суждения. Структура и основные виды умозаключений. Отражение и мышление.

Обоснование мысли о том, что недоверие в целом можно рассматривать не столько в негативном, сколько в позитивном плане, поскольку оно является необходимым для эффективного социального существования в связи с кризисными процессами современного общества.

Зарождение, подражание со стороны объекта влияния. Изменение представлений, мнений, поведения индивидов и группы. Смешение эпистемического авторитета с деонтическим авторитетом. Искусство софистов вести споры, склонность греков к крючкотворству, тяжбам.

Проблема трактовки категорий пространства и времени в теории Ж. Бодрийяра, ее место в современном философском контексте. Выявление онтологических свойств пространственно-временных отношений, исходя из гипотезы системообразующего характера этих категорий.

Понятия и общая характеристика понимания и объяснения, их особенности. Специфика научного познания. Выделение приемов и методов исследования, на базе которых строится научное знание. Классификация и разновидности подходов в изучении различных наук.

Выделение индивидуальных и общих понятий, их рассмотрение и выражение при помощи слов. Собирательные понятия как особая форма единичных понятий. Классификация признаков понятий Аристотеля. Схема отношений между охватывающими понятиями - дерево Порфирия.

Определение вида отношений между понятиями "писатель" и "журналист": являются ли они сравнимыми, совместимыми и несовместимыми. Принципы правильного ограничения и логической состоятельности понятий. Объединенная классификация суждений и превращений.

Суждение как такая форма мышления, в которой, сочетая понятия, что-либо утверждается или отрицается о самых реальных вещах и явлениях, его общая характеристика и признаки. Содержание и виды понятий. Соотношение суждения и предложения, их классификация.

Познание первых причин и начал как основа мудрости. Суть бытия вещи, материя, начало движения. Философия Фалеса и Гесиода: описания возникновения Вселенной. Провозглашение Эмпидоклом четырех материальных элементов. Учение Платона и пифагорейцев.

Методологические принципы научного исследования. Методы построения научной теории: аксиоматический, генетический, гипотетико-дедуктивный, математический. Источники исследовательского поиска в социально-культурной деятельности, теоретические знания.

Единичные, общие и нулевые, конкретные и абстрактные, положительные и отрицательные понятия. Виды отношений понятий, операции обобщения и ограничения. Количественные и качественные характеристики суждений, противоположность, противоречие и подчинение.

Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу. Генезис, структура и функции сознания, формы отражения. Проблема соотношения психических и физиологических явлений и процессов. Психофизиологическая проблема в современной философии и науке.

Огляд історії міграції з акцентом на сучасні характеристики. Правовий аналіз деяких понять і зв’язок між юридичними категоріями й аспектами реального життя. Вплив обставин, за яких відбувається міграція на психологічний стан і філософські погляди людини.

Аналіз царини, яка розташована на межі філософії, історії культури та лінгвістики. Знайомство з головними особливостями викладу богословських/філософських істин. Загальна характеристика структурно-семантичної одиниці мови. Розгляд культури sensu stricto.

Детермінізм як вчення про загальну зумовленість явищ і процесів в межах причинно-наслідкових відносин. Зв'язок явищ і процесів породженого, випадкового і ймовірнісного факторів з наявністю альтернативних варіантів причинної і безпричинної детермінації.

Аналіз змісту понять "дух", "духовність" і "особистість" у філософії Г. Гегеля, Й. Фіхте, Ф. Ніцше, Н. Гартмана, М. Бердяєва, С. Франка й сучасній українській філософії. Проблеми подолання протистояння духовного й матеріального в українській філософії.

Історично-філософські форми ставлення людини до природи. Сутність екологічної проблеми у філософії. Природа і відповідальність людини. Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми. Майбутнє людства та природи. Перспективи розвитку екологічної кризи.

Аналіз поняття "іронія", яке запропоновано розглядати як фігуру тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації і спрямування на відновлення смислотворення. Філософський зміст іронії.

Заперечення структури як основи буття - сутність вчення У. Еко щодо з’ясування сутності коду. Постструктуралізм як діалогічно напружений полемічний простір, в якому різні концепції оскаржують право на роль найбільш авторитетної системи аргументації.

Аналіз маніпулювання як технології комунікативного впливу. Розгляд поняття "користь від застосування маніпулятивних прийомів" в контексті досягнення поставлених суб’єктом впливу цілей. Використання маніпуляції у фізичному і у психологічному значеннях.

Основне поняття мовної концепції німецького філософа Мартіна Гайдеггера - "мовлення", основні його феномени - слухання, мовчання, поголоска і мова. Нові буттєві можливості екзистенціального світу. Перетини і взаємозалежності понять "мова" та "буття".

Несвідомі феномени у психіці людини. Усвідомлення інформації з навколишнього світу. Розгляд групи неусвідомлюваних процесів. Термін "несвідоме" у роботах Зигмунда Фрейда. Поведінкові автоматизми та стереотипи. Розгляд змінених станів свідомості.

Дослідження підходів до розуміння поняття "постмодернізм". Постмодернізм як якісно новий порядок (post-modem order) розвитку західноєвропейської культури. Концептуальні філософські твори епохи модерну. Основні характеристики суспільства постмодерну.

Сутність рашизму як постімперської, загарбницької та ненависницької до неросійських культур сукупності ідеологем. Його ознаки: некритичність мислення, нігілістичність, вепонізаторство, постімперськість. Ідейне обґрунтування дій російської держави.