Характеристика мови як суспільного явища. Аналіз положень філософсько-лінгвістичного вчення О.О. Потебні. Визначення мови як культурного коду нації. Дослідження ролі мови у розвитку культури через їхній безпосередній взаємозв`язок у сучасному суспільстві.

Встановлення зв’язків між розумом та зовнішнім світом. Суть активних і конструктивних властивостей мови та її здатності впливати на формування народної культури, психології і творчості. Особливість існування будь-якої культури за допомогою мови.

Дослідження основних історичних аспектів формування української мови як одного з найважливіших факторів становлення національної ідентичності. Характеристика головних функцій української мови, яка формує у свідомості людей любов та повагу до своєї нації.

Аналіз економічного тлумачення імперіалізму. Створення ринкових відносин між метрополією, імперською країною й колонією. Визначення переваги у цих відносинах для метрополії через мовно-монопольне становище. Економічна експлуатація підкорених територій.

Актуальність осмислення феномену та освітньо-виховного потенціалу мовної картини світу. Доцільність дослідження процесу формування мовної картини світу у філософсько-педагогічній площині, зумовлена необхідністю реформування освітньої системи в Україні.

Збереження мовної картини світу, що сприймається як цивілізаційний виклик, актуальний для сьогодення. Підвищення ролі соціального середовища, яке сприяє зміні співвідношення між спадковими та набутими механізмами регуляції поведінки людини сьогодні.

Проблеми та суперечності реалізації мовної політики держави. Умови піднесення української (державної) мови до рангу домінанти. Втілення мовної політики в Україні. Пропозиції щодо посилення мотивації використання державної мови та підняття її престижу.

Соціальні трансформації як підґрунтя розвитку мови титульної нації. Розвиток, взаємовплив мовного простору та міжнаціональних відносин у поліетнічному соціумі на прикладі Придунав’я. Проблеми соціальної диференціації мови, її структури і функціонування.

Л. Вітґенштайн як один з найвпливовіших мислителів, який глибоко зрозумів роль мови у філософії. Пошук значення мовних висловлювань - важливе завдання постмодерністської герменевтики. Мова згідно Ж. Дерида - завжди неорганізована гра знаків та слів.

Репрезентація специфіки феномена мовчання через приклади його використання. Дослідження мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. Мовчання сторін у ритуалі весільної церемонії як підстава визнання легітимності шлюбу.

Мовчання як специфічна форма спілкування. Аналіз використання його у процесі реалізації аргументативної функції в стратегії дій як окремих індивідів, так і соціальних груп. Визначення його ролі у ритуалу весільної церемонії у християнській традиції.

Целью статьи является обозначение основных существующих в настоящий момент траекторий ответа на вопрос, в каком смысле возможно утверждать, что животные разумны и способны мыслить. Отсутствие языковой способности в рамках классической философии.

Изучение феномена "моды" в социологической концепции Г. Блумера, ее современная интерпретация. Анализ социальных аспектов моды, роли различных акторов в ее производстве. Зависимость моды от специфики исторического времени, ее изменчивость и повторяемость.

Розкриття поняття моди по відношенню до тіла. Уявлення про тіло та тілесність. Характеристика тіла як фізичної структури людини, яка містить в собі нескінченний потенціал інтерпретацій. Мода як атрибут людського буття, як засіб вдосконалення тіла.

Оцінка перспективності дослідження гри в контексті мови, культури та медіа площини. Феномен гри крізь призму деонтичного, аподиктичного та гіпотетичного рівнів модальної методології Д. Зільбермана. Застосування її принципів до аналізу феномену гри.

Смысл - метафизическая форма, при помощи которой сознание придает вещам определенность бытия. Значение знаковых выражений, проблема их понимания; специфичность и семантические каноны обретения смысла в существующих вещах между языком, сознанием и миром.

Рассмотрение любви как модальности в бытии человека. Универсальное определение понятия "модальность", изучение изменчивой природы любви, заключающейся в ее актуализации. Представление о модальностях любви, которые делают изменчивым само бытие человека.

Суждение как форма мышления, его сущность и структура, основные элементы и значение. Важные в познавательном отношении и имеющие особую значимость для правового мышления эпистемическая, деонтическая и алетическая модальность суждений, их исследование.

Роль модальных алетических характеристик необходимого, действительного и возможного в описании бытия математического объекта. Категорий необходимости и случайности в математике. Ассерторические модальности в структурировании математического мышления.

Проведение исследования роли моделей в научном познании. Упрощенное представление любой структуры как важный инструмент создания теорий. Мысленные эксперименты в естественных и в социальных науках. Анализ испытания Галилея о падении связанных тел.

Общая характеристика идеологии онтологических моделей в трудах античных философов. Раскрытие и исследование основного содержания субстанциональной, интервальной и монадной модели реальности. Описание типов реальности бытия в трудах различных философов.

Сущностные характеристики и сравнительный анализ моделей социально-исторического процесса М. Вебера и К. Поппера. Принципы причинности и телеологизма в объяснении истории. Изучение классовых конфликтов. Дифференциация людей по отношению к собственности.

Определение культуры в качестве основной характеристики этничности. Рассмотрение человека как "носителя" определенного набора культурных черт, фиксирующих его территориальную, расовую и национальную принадлежность. Эссенциализованные версии культуры.

Изучение трактовки соотношения жизни и смерти как показателя ценностных приоритетов человеческого существования. Описание процесса осознания ценностно-смыслового единства жизни и смерти. Представление единства жизни и смерти в психоаналитической теории.

Парадигма как признанные всеми научные достижения, которые в течение определенного времени дают научному сообществу модель постановки проблем и их решений. Научное сообщество в контексте теории Куна. Характеристика исследовательских программ Лакатоса.

Теория научных революций Т. Куна. Индуктивистская модель развития науки. Гипотетико-дедуктивная модель роста научного знания. Кумулятивистская модель развития научного знания. Процессы дифференциации и интеграции наук в постиндустриальном обществе.

Исследование эволюции подходов в теории принятия решений - нормативного и дескриптивного. Анализ возникновения постнеклассической интерпретации, основывающейся на представлениях о возможности рациональности в ее рефлексивной и коммуникативной формах.

Изучение моделей решения проблемы роли личности в истории. Анализ связи между моделями роли личности в истории и сменой типов научного знания (от классической науки к неклассической). Синергетическая (бифуркационная) модель роли личности в истории.

Определение понятия свободы. Анализ сущности экономической свободы. Анализ взаимосвязи экономической и политической свободы. Определение понятия индивидуальной свободы, а также анализ ее взаимодействия с естественными и гражданскими правами личности.

Ограниченный объем участия ученика в выборе объектов и форм знания. Модель заражения знанием посредством постановки вопросов, ее достоинства и недостатки. Взаимоотношения между знанием и незнанием. Усложнение отношений между наличным и внешним знанием.