Основная философская проблематика античности. Сущность мифа и логоса. Вещественно-телесный характер диалектики идеи и материи. Душа, ум и космос. Роль античной философии в мировой культуре. Рассмотрение необходимости объяснения тотальности реальности.

Визначено, що противники допустимості абортів спираються на класичну онтологію, натомість прибічники - на уявлення про конвенціональний характер таких термінів, як "особа" і "потенціальність". Проаналізовано приклади аргументації обох сторін дискусії.

Философия Владимира Соловьева и ее особое место в истории русской философии и становлении национального философского самосознания. Тесная связь философии Соловьева с религией. Сущее или Бог как объект богословского размышления. Три ипостаси Бога.

Філософське осмислення ролі високих технологій у життєдіяльності суспільства ризику. Аналіз гуманітарних перспектив сучасної людини крізь призму технологофікації її буття. Взаємозв’язок еволюцій наукового дискурсу та універсуму загальнолюдських цінностей.

Добуржуазные основания диалектической рациональности, в содержательное определение которой входит познанная логика истории. Спор о материалистическом понимании истории - результат творческой переработки и критики философии Гегеля, проделанной Марксом.

Характеристика наукової діяльності українського філософа і історика В'ячеслава Ліпінського. Вивчення взаємозв'язку суспільно-політичної діяльності Ліпінського і формування його науково-історичної концепції. Політичні інновації в розвитку суспільства.

Культура как ключевое условие формирования личной самоидентификации. Знакомство с особенностями разрешения межкультурных конфликтов. Анализ делиберативной модели демократии, ориентированной на поиск решений в обществе путем диалогических практик.

Підходи до дослідження духовності у межах філософії освіти на комплементарній основі. Аналіз концепту людиновимірності освітнього процесу, який забезпечує визначеність освіти як сфери, що продукує духовну людину у цілісному зв’язку з навколишнім світом.

Дослідження соціальних систем через призму еволюційно-синергетичної парадигми, її теоретичний потенціал. Тенденцій суспільного розвитку в ретроспективному і перспективному аспектах. Методологія дослідження суспільства у синергетичному контексті.

Аналіз потреби в економічному вихованні майбутнього військового керівника, його ролі та реалізації на сучасному етапі реформування системи військової освіти. Напрямки забезпечення ефективної, якісної організаційної діяльності військового керівника.

Предмет и структура философии. Проблема материального и духовного в философии, варианты ее решения в различных философских направлениях. Философия и конкретные науки: диалектика взаимодействия. Философская культура специалиста - делового человека.

Исследование истории развития термина интуиции в философской мысли. Изучение условий и основных этапов формирования интуитивного познания. Анализ особенностей чувственной и интеллектуальной интуиции. Соотношение интуитивного и дискурсивного в познании.

Бытие как одна из философских категорий. Решение проблемы соотношения философии и науки, ее роль в жизнедеятельности человека. Мировоззренческая проблематика как важнейшая часть различных религиозных учений. Единое понимание происходящих в мире явлений.

Осмысление роли информации и информационные феномены в жизни человека и общества. Социокультурные и психологические факторы информационной деятельности. Влияние на человека и социум в целом информационно-коммуникационных технологий и сети Интернет.

Место инновационной системы как социотехнической структуры в концепции устойчивого развития, возникающие в ней проблемы и трудности. Выявление и оценка возможных рисков при внедрении новых технологий в условиях трансформации техногенной цивилизации.

Историко-философский и психологический анализ значения интуиции в познании, свидетельствующий о том, что ее следует рассматривать как специфический способ познания, который не является ни чувственным, ни логическим с учетом четкого разграничения понятий.

Определение влияния свободного времени на развитие современной культуры. Анализ вопроса биологического времени личности и его переложения на сущность свободного времени. Меры по активизации последовательных циклов функционирования человеческой личности.

Рассмотрение проблем формирования современных государств на основе исторической памяти о последствиях Второй мировой войны. Специфика формирования и функционирования исторической памяти в белорусской культуре. Исторические аспекты бытия культуры.

Дослідження наукових підходів до поняття потреби, її класифікація. Визначення різниці між поняттями "потреба", "інтереси", "нужда" та "цінності". Основні характеристики інтелектуальних потреб в розвитку особистості. Концепції та теорії мотивації.

Сутність та методи дослідження інтерпретації, головні способи експлікації даного процесу. Стани або процеси людського життя, в яких постає необхідність інтерпретації, її особливості в умовах життя людини доби техногенної цивілізації чи доби Постмодерну.

Роль інформаційних технологій в управлінні сферами суспільного життя. Розгляд процесу створення, обробки та передачі інформації як фундаментальних джерел продукції та влади. Впровадження якості інформаційних технологій у процес підвищення рівня освіти.

Оценка роли личности в истории как одна из наиболее трудно и неоднозначно решаемых философских проблем. Влияние определенной личности на выбор той или иной альтернативы развития. Появление в XIX веке развитых концепций о роли личности в истории.

Характеристика понятия "народ", которое имеет социально-экономическую окраску и понятия "нация", которое исследуют с социально-политической позиции. Факторы, определяющие историческую роль личности и ее роль в динамике изменений общественного устройства.

Характеристика роли отдельных личностей в истории человечества, изучение их взаимосвязи с общественным развитием. Исследование значения личности в истории России, начиная с правления Александра I и заканчивая отменой крепостного права в 1861 году.

Аналіз експертних систем як основного виду інтелектуальних систем. Переваги використання, технологія розробки та вимоги, що висуваються до експертних систем. Вивчення значення логіки як засобу верифікації та репрезентації аргументативних міркувань.

Адекватность изменений элитарного и массового менталитета как необходимое условие для успешных ответов общества на антропогенные кризисы. Характеристика основных этапов ментальных изменений, которые предшествовали разрешению кризисов в разные эпохи.

Понятие субстрата и субстанции. Специфика научной, философской и религиозной картин мира. Современное миропонимание: состояние и проблемы. Идеалистический монизм в системе Гегеля. Концепция "эволюционно-космического христианства" Тейяра де Шардена.

Возникновение мифа как первой донаучной формы познания. Взаимодействие легенд и общества. Мифология XX века. Взаимосвязь философии и мифа. Исследование мифологического сознания и специфики мышления. Причины использования мифа в философских текстах.

Понятие моделирования, его сущность и особенности, история становления и развития как науки. Соотношение и соподчиненность аналогии и подобия. Роль моделирования в познавательной и практической деятельности человека. Феноменологический метод познания.

Модернизация - популярный концепт, которым описываются изменения в сторону перехода к современности в прошлом. Ш. Эйзенштадт - философ, раскрывший видение модернизации изменений, возникших в связи с конвергенцией современного индустриального общества.