Структура, исторические типы и специфика мировоззрения. Особенность этической философии и философского метода Сократа. Возникновение и основные этапы развития позитивизма и экзистенциализма. Характеристика категории бытия, ее смысла и содержания.

Представление основных идей и течений западной философии ХХ века. Американский прагматизм в пору его возникновения и расцвета. Понятие внутренней логики исторического развития современной "западной" культуры. Американская философия, культура и ее черты.

Понятие мировоззрения и особенности отношения "мир-человек". Сущность научной рациональности. Близость науки и философии как форм теоретического мышления. Шаги к научно-теоретической картине мира. Значение античной философии и становление знаний о бытии.

Типы рациональности как господствующего мировоззрения соответствующих эпох: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм. Классическая, неклассическая, постнеклассическая научная рациональность. Наука и философия как формы рационального понимания бытия.

Развитие взглядов на цивилизацию в истории гуманитарных наук. Современные научные подходы к пониманию цивилизации. Общая характеристика цивилизаций Востока и Запада. Развитие Республики Беларусь в условиях взаимодействия цивилизаций Востока и Запада.

Рационализация христианской идеологии, средством которой выступала средневековая философия. Сущность теоцентризма как важнейшей мировоззренческой установки. Содержание концепций реализма и номинализма, изучение вопроса об отношении человека к Богу.

Знакомство с основными культурно-историческими формами агональности. Общая характеристика работы "Homo Ludens" нидерландского философа Й. Хейзинга, которая появилась в 1938 году. Рассмотрение особенностей культура Средневековья, анализ символизма.

Анализ истины как центральной проблемы философии. Обоснование ее диалектической формы, которая захватывает все содержание действительности. Постижение логики Гегеля через развитие собственной мыслительной способности. Отношение разума и действительности.

Визначення ступеню й форм впливу власницьких відносин на соціокультурне середовище. Розгляд філософського аналізу динаміки власницьких відносин. Характеристика специфіки культурно-історичних відносин власності, з огляду на привласнювані об'єкти.

Аналіз історичних витоків становлення і розвитку міста як соціокультурного феномену. Формування відносин між людьми, локалізація різних спільнот і пошук засобів захисту від зовнішнього світу. Поява нових матеріальних і духовних видів комунікації.

Анализ социальных институтов и морально-этических норм лживой структуры. Исследования лжи укоренившейся в мировоззрении индивида. Изучение нормы приличия, как одного из главных атрибутов морали. Философское виденье вопроса образования мировоззрения.

Вивільнення жінки з-під влади репресивної травматичної свідомості та оцінка її участі у процесі культурно-національної ідентифікації. Висвітлення взаємозв'язку процесу пошуку ідентичності з феміністичною критикою в творчій діяльності Оксани Забужко.

Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.

Основоположні тенденції виникнення, становлення та історичного самоздійснення європейської трансцендентально-раціоналістичної філософської думки. Духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічний європейський тип філософського мислення.

Цей текст відтворює історичну "картинку" доби з наголосом не на онтологічному, а на її культурному виразі. Автор як філософ зосереджений не так на "факті" (це справа істориків), як на "смислі", опікуючись смисловим моделюванням доби як феномену культури.

Анализ счастья в виде способности и силы выживания людей. Рассмотрение социальных противоречий и противоречия между достижением согласия людей при помощи институтов самоуправления и институтов власти. Выделение культурно-смысловой компоненты счастья.

Культурно-философское осмысление роли художественно-образного компонента в структуре исторического сознания. Фольклор как важный источник информации о жизни прошлых поколений и как средство воспитательного и эстетического воздействия на современников.

Дослідження особливостей формування філософського вчення Ф. Джеймісона і аналіз головних ідей його філософської концепції. Розкриття змісту неомарксистської складової вчення мислителя і визначення його вкладу в сучасній російській і українській філософії.

Розкриття філософських засад постмодерністського вчення Ф. Джеймісона у контексті неомарксистської спрямованості. З’ясування значення поняття інтерпретації у концепції філософа. Особливості формування постмодернізму в американській філософській традиції.

Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.

Аналіз образу "політичного" у творах античних філософів-класиків. Характеристика сучасних підходів до аналізу структури політичного. Визначення культурно-цивілізаційних детермінант формування феномену політичного. Аналіз сутності політичної свідомості.

Эволюция понятия "культурное наследие" в истории философии культуры. Факторы его развития. Принципы синергетики в самоорганизации культурного наследия. Тенденции трансформации ценностей культурного наследия в переходные периоды на примере России.

Определение генетических и структурно-функциональных характеристик социального и культурного пространств. Анализ культурного пространства как системной целостности, необходимого условия формирования человека конкретной исторической культурной эпохи.

Характеристика изменений ряда ценностей новоевропейской культуры и их влияние на процессы современной глобализации. Особенности развития рациональности, либерализма, индивидуализма. Анализ мультикультурной глобализации, ее теоретические источники.

Обоснование положения о том, что сам феномен "культурное сознание" и его динамика в контексте информационной эпохи нельзя рассматривать с однозначной (позитивной или негативной) точки зрения, поскольку надо учитывать специфику современной цивилизации.

Религиозный подход Бердяева к изучению философии творчества. Происхождение искусства и мировоззрение художника. Одаренные личности, талант и патология. Креативность по Платону. Теория художественного творчества Канта. Искусство и философия Шеллинга.

Развитие цивилизации и культурные трансформации в странах Западной Европы в XX столетии и их влияние на жизнь человека. Социально-экономические факторы развития культуры по М. Веберу. Понятие и формирование этатизма, культурологические концепции.

Феномен культурного ландшафта в системе социально-философского знания. Культурное пространство и ландшафт как формы бытия культуры. Экологические ценности культурного ландшафта в качестве основы для формирования экологической культуры современности.

Культурный материализм в теории коммуникации Реймонда Уильямса и учение о базисе и надстройке. "Структура чувства" как важнейший концепт культурно-материалистической теории Реймонда Уильямса. Эвристическая ценность творческого наследия философа.

Характеристика степени влияния культурного этоса на характер и творчество А.Т. Болотова. Изучение взаимосвязи между условиями жизни мыслителя и его философским мировоззрением. Исследование им развития культурного и событийного туризма в Тульской области.