Аналіз поняття символу і символізму в контексті образотворчого мистецтва крізь призму концепції Г. Гегеля, який виділив три форми буття мистецтва: символічну, класичну і романтичну. Аналіз феномену символізму в лоні європейського образотворчого мистецтва.

Історико-філософська реконструкція та систематизація змісту поняття західної філософії другої половини XX століття "суспільство спектаклю". Специфіка спектакулярного трактування простору та часу. Інтерпретація спектакулярності терміна "гістерезис".

Сучасні методи вивчення скупчень галактик, оцінка загальної щільності матерії у Всесвіті. Формування нової фізики і космології. Проблема людської ідентичності у постмодерній картині світу. Формування нової парадигми світоосягнення в фундаментальній науці.

Дослідження розмаїття тлумачень терміну "фізичний об'єкт" у контексті історії філософії. Розбудова методології в аспекті осмислення філософського першоджерела. Аналіз сучасних проблем джерелознавства, встановлення автентичності й достовірності джерел.

Розгляд розробки переконань та поглядів філософів, педагогів, психологів по відношенню до навколишнього середовища особистістю з періоду античності по сьогодення. Алгоритмічність досягнення виховних цілей ціннісного ставлення особистості до живої природи.

Загальний підсумок рефлексій, що присвячені проблематиці авторської інтенційності в гуманітарних дослідженнях у філософському та загально естетичному сенсі. Структура інтенційності, яка передбачає дослідження життєвих відносин між суб’єктом і світом.

Вимоги до формування комунікативної культури майбутніх правників-студентів юридичних навчальних закладів, як вагомої передумови їх професійної компетентності. Аналіз комунікативної культури правника як складової загального поняття правової культури.

Відображення як властивість матерії. Сигнальний, вибірковий характер інформаційного відображення. Подразливість, чуттєвість та психологічний образ як результат взаємодії суб'єкта і об'єкта відображення. Розкриття сутності ідеального у цій взаємодії.

У статті йдеться про релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Увага приділена ролі релігії у житті та філософії мислителя. Проблематизується питання релігійних впливів на питання ідентичності. Висвітлено суть терміна "модерн" та зазначено критерії.

Релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Вивчення ролі релігії у житті та філософії мислителя. Питання релігійних впливів на питання ідентичності. Аналіз поглядів дослідників щодо долученості Джона Лока до епохи Модерну і його внесок у її розвиток.

Поняття кордону як лінії, що проходить між феноменами приватності та публічності. Особливості життєвого простору особистості, який вона структурує і заповнює власними формами та проявами життєдіяльності, орієнтуючись на власні інтереси та потреби.

Духовне життя суспільства як елемент його життєдіяльності. Структура елементів духовного життя, її зміст та форми розвитку. Основні суб’єкти духовної культури. Цивілізації як макроіндивіди історії, їх монадологічне розуміння. Наука як феномен культури.

Аналізується філософський дискурсу навколо поняття "культура". Обгрунтовання автором ідеї одухотворення природи і соціуму, а також розвитку на цій основі людських якостей, які дозволяють "людським чином" ставитись до природи, соціуму та іншої людини.

Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.

Проблемність поняття метафізики з моменту його виникнення, у її класичному розумінні. Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації метафізики у ширшому історичному контексті. Власне розуміння Гайдеґґером його змістовне значення. Вчення про забуття буття.

Неминучий перехід від аграрного до індустріального суспільства - основна ідея класичної теорії модернізації. Залежність від метрополії, яка нав'язує невигідні варіанти технологічного розвитку - специфічна особливість існування периферійних територій.

Систематизація положень філософського даосизму щодо принципу недіяння. Аналіз коментованих перекладів трактату "Дао-дэ цзин". Розгляд поняття недіяння в даосизмі. Зв’язок його з категоріями дао, ци. Визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності.

З'ясування змісту, ролі і значення принципу недіяння в контексті даоської філософської традиції. Логічний аналіз і парадоксальність давньокитайської філософії недіяння. Визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності, важливої для нашого благополуччя.

Теоретичні обґрунтування перформансу з позицій соціальної філософії. Аналіз концепції перформансу С. Фріса, Е. Фішер-Ліхте, І. Гофмана, Р. Шехнера, Дж. Александера. Науковий досвід дослідження перформансу як соціокультурного явища сучасного життя.

Концептуальний аналіз як категорії соціальної філософії в онтологічному вимірі. Аналiз співвідношення приватного, публічного i суспільного життя античності. Філософський аналіз політики, політичних процесів та інститутів. Символічна структура соціуму.

Аналіз систематичного підходу для виявлення структурованої природи філософської творчості Генрі Девіда Торо. Особливості природи як об'єкта наукового пізнання. Дослідження співвідношення природи й культури через співзв'язок дикого і суспільного.

Поняття проблеми як теоретичного або практичного питання, що потребує вирішення. Опис задач, що є різними за складністю, за предметною галуззю, за засобами, які слід використати для їх розв'язування, за отриманими результатами. Компетентнісні задачі.

Віра в торжество справедливості, що є неодмінною передумовою високоморального буття людини. Справедливість як загальне співвідношення цінностей і благ, розподіл їх між індивідами, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід'ємні права.

Аналіз поняття простору, як простору формування екзистенціального сенсу. Розгляд діяльності сучасних філософів – Едварда Кейсі та Девіда Моріса, які продовжують дослідження екзистенції та простору, розпочате французьким феноменологом Морісом Мерло-Понті.

Реконструкція психоаналітичного розуміння психічної реальності в його науковому, практичному й філософському вимірах. Розгляд психоаналітичного вчення і породженої ним психотерапевтичної практики через призму епістемології, онтології та антропології.

Реконструкція психоаналітичного розуміння психічної реальності в його науковому, практичному й філософському вимірах. Визначення історичного місця психоаналітичного вчення в історії психологічних практик. Піклування про душу у просторі постсучасності.

Розгляд явища публічного як універсальної консолідованої матриці соціокультурних змістів. Внесок сучасних українських авторів у теоретико-методологічне дослідження публічності. Співвідношення цього поняття зі сферою приватності, інтимності, частковості.

Огляд основних складових світогляду: знань, переконань, вірувань, прагнень, надій, цінностей, норм та ідеалів. Дослідження пізнавального, ціннісного і практичного компонентів світогляду. Аналіз історичних особливостей міфологічно-релігійного світогляду.

"Символ" як одне з центральних понять релігієзнавства, філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, літературознавства. Дослідження етимології слова "символ" та висвітлення його семантичного діапазону. Диференціація понять символу та знаку.

Дослідження питання визначення соціальної реальності в межах конструктивістського підходу, запропонованого вченими Бергером та Лукманам, основні ідеї якого викладені в праці "Конструювання соціальної реальності". Інтерсуб’єктивність повсякденного життя.