Рассмотрение обстоятельств лекционных поездок в Швейцарию русского философа С.Л. Франка. Оценка значения цюрихского доклада "Загадка трансценденции" в творческом наследии мыслителя. Изложение гносеологической проблематики в статьях "Познание и бытие".

Сравнение подходов к пониманию природы личного имени, характерных для русской и западной философии XIX-X вв. Анализ отрывков из произведений английского писателя XX в. Г. Грина, демонстрирующие, что собственное часто воспринимается как сакральный знак.

Сущность понятия "коммуникация". Определение специфических черт сакральной коммуникации и уточнение терминологического аппарата, связанного с этим понятием. Исследование основных изменений реальной действительности при помощи сакральной коммуникации.

Дослідження інтерпретації революційних подій 1917 року та образу вождя тоталітарної держави у контексті сакральної соціології та антропології Ж. Батая. Компаративний аналіз текстів Ж. Батая та представників феноменологічної та антропологічної думки.

Аналіз сакрального у творчості німецьких митців раннього періоду романтизму - Новаліса, Ф. Шляєрмахера, В. Вакенродера. Головні філософські та моральні принципи цієї літературної епохи. Становлення ідейно-світоглядної основи раннього періоду романтизму.

З’ясування місця й ролі сакрального в естетичному процесі. Аналіз відносин, які складались між мистецтвом і християнською релігією у процесі їх історичного розвитку. Виявлення певних правил та закономірностей існування сенсів і форм, пов’язаних з храмом.

Аналіз підстави сакралізації жертви у межах міфологічного дискурсу. Доводиться, що жертва вже за своєю сутністю є протипоставленням буденності, профанному світові, світу звичних соціальних зв’язків, оскільки означає "виривання" індивіду з цього світу.

Процесс глобальной секуляризации как условие для формирования нации и трансформации ее оснований. Знакомство с основными трудностями понимания консолидационного принципа формирования нации. Общая характеристика актуальных проблем социальной философии.

Акцентуация сакрального как антипода хаотичного, неупорядоченного и несистематизированного. Анализ изучения сферы бытия человека, выходя за границы религии и морали. Исследование актуальной проблемы сакрального через персоналии творчества Роже Каюа.

Описания модернистского направления в искусстве ХХ века, провозгласившего источником искусства сферу подсознания. Изучение философии сюрреализма и феномена Сальвадора Дали. Анализ философии бессознательного, идей Зигмунда Фрейда в отношении искусства.

Евристично-методологічний потенціал поняття "самоактуалізація особистості". Характеристика теоретичних модель основних культурно-історичних типів особистості. Сутність поняття "постмодерна культура" у співвідношенні з процесами й тенденціями в культурі.

Подходы черносотенной идеологии к проблеме разности западной и русской цивилизаций. Самобытные пути развития России. Отрицание западных рецептов реформирования страны и утверждение тезиса об опоре на собственную религиозную и национальную традицию.

Питання самовизначення особистості, у різних визначеннях. Характеристика культурної політики. Культурні характеристики Заходу і Сходу. Динамічна освітянська реформа на нових світоглядних і філософських засадах. Сучасній глобалізований світоустрій.

Рассмотрение зависимости уровня суицидов от качества жизни людей того или иного общества. Решение проблемы самодеструкции личности путем совершенствования социально-культурной политики государства. Проведение оценки удовлетворенности качеством жизни.

Проблеми самоідентифікації локальних цивілізацій в умовах глобалізації, що супроводжується міграцією і зіткненням культур. Проведення політики мультикультуралізму, спрямованого на недопущення розпалення міжнаціональних та міжетнічних конфліктів.

Суть феномену самоідентичності та його ролі в приватному і соціокультурному бутті людини. Розгляд есенційного та екзистенційного прояву ідентичності. Надмірне вивищення лицемірства над цинізмом. Уникнення самотності як смертельного і безжального ворога.

Определение роли философской дисциплины в системе университетского образования. Анализ эффективности дополнительных занятий в образовательной деятельности студентов, где они развивают способность свободно мыслить, а также получают навыки самообучения.

Противостояние педагогической общественности и реформаторов российского образования. Исследование процессов разрушения школы и деградации образования и его реформирование. Анализ сложившейся ситуации в институте образования, а также в смежных сферах.

Представление самоопределения человека в аспекте философии постмодерна, которая выявляет особенности идентификации человека посредством воображения и фантазии. Воображение и фантазия как универсальные феномены культуры, отображающие человеческие качества.

Сущность идеи общих закономерностей развития природы и общества, их единства и взаимодействия. Философское осмысление единства процессов самоорганизации и управления в обществе, содержания и перспектив нового управленческого мировоззрения XXI века.

Изучение вопросов самоорганизации материи, в универсальном смысле понятия развития, в рамках концепции онтологического негеоцентризма В.П. Бранского о множественности миров. Обоснование начала восходящей стадии эволюционного процесса и самоорганизации.

Исследование вопросов самоорганизации современного информационного социального пространства посредством сети. Сеть как социальная децентрализованная структурно-функциональная модель общества, в которую включен каждый социокультурный субъект отношений.

Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.

Генезис та засади теорії самоорганізації. Риси нового типу мислення, що проявляються при вивченні систем. Можливості трансдисциплінарного підходу при дослідженні самоорганізації складних систем. Механізм самоорганізації системи "соціум-індивід".

Становление философской практики самопознания в античности. Взаимосвязь философского и христианского осмысления самопознания. Утверждение приоритетности познания души перед познанием мира и понимание самопознания как гносеологического самоограничения.

Использование сократовского вопроса о самопознании в качестве критерия классификации философских учений. Характеристика практического, теоретического и прикладного мышления по вопросам понимания смысла и назначения философии, путей достижения истины.

Самореализация личности: взгляд с позиции христианской психологии. Особенность потребности в самореализации. Концепция творческой самореализации человека. Самореализация как высшая способность человека. Смысл жизни и сущность своего "Я" по Фрейду.

Компоненти стратегії самореалізації жінки в авторитарно-патріархальному суспільстві. Підтримання домашнього затишку і відвідування церкви в якості відпочинку й отримання моральних настанов. Реалізація сценарію Музи-Творця - жінки, яка здатна надихати.

Розгляд різноманітних форм прояву самореалізації особистості в постіндустріальному суспільстві. Аналіз сутності змісту поняття "стратегія самореалізації", підкреслення усвідомленого характеру цього процесу. Огляд ресурсних можливостей освітнього простору.

Спроба узагальнення різних напрямків дослідження феномену самореалізації особистості. Паліваріативність інтерпретації поняття самореалізація особистості в сфері гуманітарного знання. Дослідження самореалізації особистості в межах філософського знання.