Теоретичні засади вчення Жана Бодрійяра про мову у розрізі його культурологічних і соціально-філософських концепцій. Дослідження взаємовідносин складових знаково-референційної системи в умовах симуляції і гіперреальності у поглядах Ж. Бодрійяра.

Уточнення дефініції терміна "аргументація". Висвітлення ролі особистісних характеристик дієвця у процесі вибору й ухвалення рішень. Прийоми та методи мультимодальної самоарґументації. Використання вербальних і візуальних аргументів у діловому дискурсі.

Етимологічний та концептуальний аналіз термінів "поетика" і "герменевтика". Розкриття специфіки використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук. Конвергентна схема взаємодії поетики та герменевтики.

Епоха постсекулярності - свідчення суттєвого падіння авторитету науки у наш час. Застосування методологічного інструментарію герменевтики і поетики. Специфіку використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук.

Виявлення характерних рис і функцій "соціального кіно" в системі кіномистецтва. Аналіз еволюції кінематографу в європейській та вітчизняній традиціях. Визначення відмінностей між комерційним і соціальним кіно, основні виховні функції останнього.

Доведення подібностей категорії свободи і стану припинення. Порівняння характеристик категорії свобода і стану припинення. Розгляд різних поглядів на свободу як філософську категорію. Опис прикладів документалістики релігійно-містичної культури.

Комплексний аналіз місця та ролі П. Демчука в історії філософської думки УСРР епохи "Розстріляного Відродження". Системне дослідження та аналіз бібліографії наукових праць ученого й з'ясування специфіки розвитку та особливостей його наукового пошуку.

Перший комплексний аналіз місця та ролі в історії філософської думки УСРР 20-х – 30-х рр. ХХ ст. П. Демчука як одного з її провідних представників. Аналіз бібліографії наукових праць П. Демчука і специфіки його наукового пошуку. Бібліографія праць.

Особливості соціальних процесів у трансформаційний період розвитку суспільства. Аналіз різних аспектів теорії соціальних конфліктів. Мінімізація негативних наслідків конфліктогенних процесів. Демократизація економічного і духовного життя суспільства.

Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.

Визначення місця фізичної культури в схоластичних школах через призму верховенства душі над тілом. Пошук причин впливу церкви і духовенства на занепад фізичної культури в епоху Середньовіччя. Релігійні світоглядні погляди у школах Середньовіччя.

Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.

Сутність філософії, її місце, роль та призначення в освіті та житті суспільства. Хронологічна та логічна реконструкція дискусії, яка розгорнулась між професорами світських та духовних навчальних закладів Києва щодо місця філософії в системі освіти.

Тлумачення діючого у сфері матеріальної культури наріжного для світу людини "міфу про кредит" у світлі про чудесне здійснення бажань з урахуванням європейських практик міфологізації, досвіду реконструкції діалектики міфу в річищі концепції О.Ф. Лосєва.

Комплексний аналіз міфу й музики на матеріалі вітчизняної й західної філософії. Визначення їхнього місця й ролі, структуротвірних можливостей у культурі. Виявлення й характеристика механізмів й прийомів маніпуляції свідомістю. Роль ідей Р. Вагнера.

Ознайомлення з порівняльним історико-філософським аналізом проблеми міфу й музики. Розгляд стратагем міфологічної й музичної творчості. Характеристика ролі ідей Вагнера в розвитку теоретичної й практичної бази впливу на свідомість людини міфу й музики.

Здійснення логіко-понятійної аналітики міфу як специфічної форми свідомості і способу організації людської поведінки. Розгляд концепту міфу як чинника історичного процесу, виявлення двох векторів його розуміння, що певною мірою виключають один одного.

Семіотичний підхід до феномену міфу. Дослідження міфології як способу духовно-практичного освоєння світу. Роль уяви та фантазії, ілюзії та вигадки у міфологічному осягненні світу. Джерела міфологічного мислення. Особливості формування знаку в уяві.

Дослідження міфу та ритуалу у споживацькому суспільстві. Вплив на міфи та ритуали масової культури та її механізмів. Застосування методів історико-культурного, герменевтичного, семіотичного аналізу, психоаналізу, міметичної теорії ритуалу Жирара.

Розгляд міфу у якості іманентної онтологічної сутності людини як істоти. Духовно-світоглядні, буттєві, сутнісні основи людської життєдіяльності. Місце і роль міфу в історичному та культурному процесі. Трансформація соціокультурних цінностей цивілізації.

Характеристика підходу до ментального картографування, що оснований на уявленнях про нації й цивілізаційні утвори. Визначення "біологічних" і "культурно-ідеологічних" міфів про спільне походження. Опис формування колективної генеалогії на прикладі Англії.

Концептуальне положення пропонованої розвідки – деконструкція модерної міфологеми "Схід-Захід" на ґрунті аналізу православної та католицької картин світу. Створення міфологічного топосу шляхом інтерпретації смислів східного і західного християнства.

Розгляд трансформації основних уявлень та настанов, що пов’язані з категорією гендерної ідентичності. Дослідження ідеї андрогінності як поєднання чоловічого та жіночого. Характеристики гендерної ідентичності, що залежать від культурної ситуації.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Форми та рівні суспільної свідомості як об’єкт міфологізації. Причини, принципи та механізми створення та поширення сучасних міфів у масовій свідомості. Роль і місце, шляхи та способи міфологізації свідомості в сучасному тоталітарному суспільстві.

Трансформація та експлікація уявлень про сутнісні сили людини в текстах героїчного епосу в залежності від зміни смисложиттєвих орієнтирів особистості й соціуму. Принципи та особливості виявлення даних процесів у творенні українського героїчного епосу.

Філософське осмислення свідомості людини. Виявлення положень щодо міфу, міфології, часу-простору, розмаїття філософських пошуків на етапах становлення людства. Інтелектуальне кодування ідей, у яких висвітлюються культурні смисли, значення та образи.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Визначення концептуальних основ визначення міфу як способу культуротворчості в некласичній (та постнекласичній) філософії й культурології. Дослідження умов формування й особливостей міфологічних елементів особистісної ідентичності сучасного індивіда.

Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.