Характеристика особливостей традиційних методологій. Виявлення колізій в підготовці учнівської молоді до професійного самовизначення. Обґрунтовання питань гуманізації профорієнтації. Перспективи реалізації провідних соціально-педагогічних функцій.

Наука у її сучасному розумінні як принципово новий чинник історії людства. Стимули розвитку науки. Періодизація науки як цілісного формоутворення. Комп'ютеризація науки і техніки з 70-х XX ст. Становлення та розвиток сучасної постнекласичної науки.

Суттєві характеристики постнекласичної методології, зокрема синергетичної, її роль в формуванні неруйнівних екопрактик. Етапи дослідження взаємодії габітуального та синергетичного підходів як підґрунтя розуміння становлення проекологічних практик.

Исследование процесса концептуализации социально-философских категорий "человек" и "культура" в контексте классических и неклассических парадигм. Концептуальный статус социальной философии. Эвристический потенциал мышления. Логика концептуализации.

Этапы расширения смысла понятия "образование", взаимоотношение воспитания и образования. Основные функции коммуникации (достижение социальной общности) и разновидности диалога (логический и феноменологический). Сетевые структуры научного знания.

Взаимодействие философского анализа с изучением истории познания в социально-культурном контексте. Теоретическое и практическое значение социальной эпистемологии. Роль общества в процессе формирования знания. Характеристики классической теории познания.

Изучение постнеклассических аспектов познания человека в условиях технологической цивилизации. Проблема соотношения мышления, языка, ментальности и способностей человека. Разработка новых соотношений человека и мира с учетом технологической революции.

Основные социокультурные детерминанты постнеклассической науки. Факторы развития информационной культуры современного общества. Синергетические аспекты постнеклассического типа научной рациональности, ее суть в условиях становления ноосферного мышления.

Феномен становления естествознания и переход его в стадию неклассичности. Синергетика в России и в мире, особенности синергетического движения и моделей. История и этапы становления эволюционных взглядов и концепций в науке. Научная картина мира.

Гнучкість контролю, уможливлена новітніми дигітальними технологіями - процес, який свідчить про новий модус відносин між владою та людиною. Метафора паноптикуму - точка відліку у концептуальних розвідках щодо сучасного політичного смислоутворення.

Многообразие концепций философии науки, разработанных в рамках постпозитивизма. Ярчайшие представители постпозитивизма: Карл Поппер, Имре Лакатос, Пол Фейерабенд, Томас Кун, Стивен Тулмин. Концепции представителей постпозитивизма, их суть и содержание.

Масштаб интеллектуального влияния философия К. Поппера. Новейшие теории буржуазных ученых в области логики науки, попытки спасения неопозитивизма от критики. Антимарксистский характер социологических воззрений Поппера и резко выраженный антикоммунизм.

Поширення постправди в умовах акцентування суспільної уваги на деструктивних аксіологічних аспектах. Формування тенденції до сприйняття смислових фальсифікацій у якості остаточних істин. Аналіз умов швидкого примноження та поширення медіа-вірусів.

Понятие гипотезы и ее структура. Общая, частная, единичная и научная гипотезы, их главные особенности. Процесс построения и подтверждения гипотез. Дедуктивное обоснование выраженного в гипотезе предположения. Сущность логического доказательства гипотезы.

Структура художественно-образной модели мира. Модель как система композиционно связанных образов-инвариантов. Анализ философских категорий, на основе которых выделены сакральные, природные, социальные, пространственные, временные и системный образы.

Аналіз постсекулярних тенденцій, висвітлення особливостей впливу релігії на процеси патріотичного виховання у системі освіти. Рекомендації щодо впровадження позитивного досвіду провідних країн з питань взаємодії світської та релігійної освіти й виховання.

Анализ форм бытования религиозных элементов культуры в социальном пространстве. Культурно-религиозные аспекты жизни людей в советский период. Формирование современной матрицы постсекулярного российского общества, возвращение религии в жизнь социума.

Особенности пересмотра ортодоксальных философских принципов марксизма-ленинизма в условиях идеологического пресса. Субъект и объект в контексте марксистских формул: деятельностный подход И.С. Алексеева. Подход к эпистемологии и философии науки М.А. Розова

Генезис и специфика западноевропейской антропологии. Философско-теологические проблемы, решаемые в эпоху схоластики. Ключевая проблема универсалий, выражаемая в учениях номинализма и реализма, имеет мировоззренческое и антропологическое измерение.

Проблеми міжцивілізаційної взаємодії та спроби її вирішення в посттойнбіанській філософії історії. "Закрита" й "відкрита" моделі в розумінні цивілізаційної взаємодії. Можливість і результати зіткнення цивілізацій на прикладі східноукраїнського конфлікту.

Дослідження проблеми комунікативного вибору у процесі створення гармонійної комунікативної ситуації. Причини виникнення комунікативних конфоронтацій. Виявлення особливостей прагматичного методу зняття міжкультурної напруги в комунікативній події.

Философско-этические исследования виртуальных составляющих духовного оздоровления человека. Анализ основных древних, средневековых и современных теоретических подходов к уяснению сути виртуального, его связи с внутренней самотрансформацией личности.

Анализ феномена поступка со стороны единства требований моральных, правовых и эстетических норм, изучение его причастности к модусам добра, красоты и справедливости. Исследование целостности внутреннего и внешнего, субъективного и объективного в поступке.

Анализ темы разделения мира культуры и жизни в мировой философской литературе. Характеристика поступков человека с моральной и нравственной стороны. Выявление эстетической и содержательно-смысловой сферы "акта-деятельности" в произведениях М. Бахтина.

Обґрунтування необхідності постцифрового підходу до теорії та практики ведення війни на основі концепції вірусної реальності і розумінні ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі. Дезінформація як військова зброя. Непрямі форми кібервійни.

Ставится под сомнение содержание понятия "постчеловек" как человека с наличием "встроенного" технологического компонента, в том числе и интеллекта. Сущностные характеристики постчеловека. Осмысление цифровой реальности и положения концепции Ж. Бодрийяра.

Рассмотрение явления трнсгуманизма как принципа трансформации телесности и субъективности. Исследование вопроса о подлинности образа человека. Создание технически воспроизводимого искусственного тела с возможностью замены частей и искусственных органов.

Проведение исследования роли символов во взаимодействии политических акторов. Возможности позитивного и негативного использования символов в процессах взаимоотношения общества и властных элит. Характеристика возможности полноценной легитимации власти.

Розгляд світоглядно-філософських і пізнавально-методологічних основ інтуїтивного мислення. Виявлення його специфіки в контексті потенціалістичного розуміння природи наукового пізнання. Розкриття когнітивного потенціалу інтуїції в акті наукового відкриття.

Основні методологічні ідеї представників постпозитивістської філософії науки. Поняття метафізики, його семіотичні, формально-логічні та екстралогічні смисли. Процес визначення світогляду статусу взаємозв’язку науки і філософії в аксіосфері культури.