Поняття людини - біосоціальної істоти та процес соціалізації особистості. Огляд молодіжних субкультур. Стереотипи у житті людини і суспільства. Зародження конфліктів, їх типологія. Фундаментальні права і свободи людини. Поняття демократії та інтеграції.

Зіставлення смислової семантики світла і темряви з "буттям в краху" К. Ясперса. Шляхи формування особливого типу трансцендуючої особистості. Огляд смислових формант світла і темряви в онтології трансцендування крізь призму реалій аскетичного подвигу.

Роль світла і темряви як смисломоделюючих елементів сакрального поля аскези, які окреслюють особистості варіативність сприйняття та реалізації трансцендентної дійсності. Інтерпретація символіки світла і темряви в співвіднесенні з "буттям в краху".

Ідея більш справедливого суспільства, де природні права людини на краще життя стають головними цілями людського буття. Матеріалізація ідей лібералізму в окремо взятому суспільстві. Маніпулювання масовою свідомістю на національному і міжнародному рівнях.

Загальні риси світових релігій в культурно-історичному просторі. Естетичні канони буддизму та християнства. Особливості мусульманського мистецтва. Характеристика і склад простих та складних суджень. Поняття прикладної етики, її особливості та структура.

Започаткування філософії освіти в давньогрецьких філософських школах та її становлення у Середньовіччі та у добі Відродження. Прогресизм просвітницької філософії. Сучасні філософські концепції освіти. Поширення європейських ідей Просвітництва на Україні.

Соціальна трансформація Середньовіччя. Погляд на тенденції у світовідчутті, що характеризують суспільство в ХVIII-ХХ ст., які послужили основою зародження та поширення епіфеномену соціальної девіталізації. Зміна раціональних елементів у світовідчутті.

Розкриття авторської позиції щодо епіфеномену соціальної девіталізації. Соціальна девіталізація особистості як відповідь людини на світочуттєві тенденції Нового часу, що спричинюють концентрування в соціальному просторі дискомфортних умов існування.

Світогляд Макіавеллі. Ціль держави. Людська природа. Епоха Відродження. Перевиховання людини в державі. Мета написання та основні ідеї висловлені Ніколло Макіавеллі в трактаті "Il Principе". Філософський сенс вирішення морально-політичної проблеми.

Світогляд як органічний вираз самосвідомості суб’єкта, його основні функції. Дослідження траєкторії формування світогляду особистості студентів закладів вищої освіти. Філософський, культурологічний, аксіологічний, етичний аспекти формування світогляду.

Аналіз духовних складових людської особистості, які є надзвичайно важливими під час вивчення причин злочинності. Обґрунтування феномена злочинності з точки зору онтологічної структури та антропологічної перспективи як простору, у якому здійснюють злочин.

Сутність, основні атрибути та форми світоглядного протистояння як необхідної передумови філософського усвідомлення світоглядних чинників соціально-політичних конфліктів. Розгляд сучасного стану досліджень проблематики світоглядного протистояння.

Забезпечення гендерної рівності як запорука миру та процвітання. Виявлення причин, які зумовили повернення суспільної уваги до дискримінаційних в основі своїй патріархальних гендерних стереотипів та відродження відповідних їм соціальних стратегій.

Розгляд світоглядних складових сучасної системи освіти, що формується. Особливості освітніх систем, що мають різні підходи до формування та вибору цінностей освіти, визначення їх особливостей у контексті особистісного самовираження та самоствердження.

Аналіз витоків формування сучасної есхатологічної свідомості як фактора, що впливає на визначення історичної перспективи людської цивілізації. Рух від несвідомих архетипічних підвалин до фіксації есхатологічних ідей у сучасної суспільної свідомості.

Осмислення поняття "вітогляд" як соціально-філософської категорії. Аналіз типології світогляду і проблем існування наукового світогляду особи як окремого типу. Дослідження співвідношення індивідуального світовідчуття і масових установок орієнтації особи.

Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.

Соціально-філософська сутність свідомості як фактичної правосвідомості. Мотиваційні домінанти міфології як засоби об’єктивації природних прав людини. Етико-правова і соціально-духовна спрямованість мотиваційних імперативів релігійного світогляду.

Проблематика мировоззренческой ориентации человека в современном мире. Специфика понимания ответственности с точки зрения философии. Роль духовных ценностей в жизни общества. Содержание идей фатализма и детерминизма. Понятие личной свободы индивида.

Обзор формирования мировоззренческой культуры человечества. Изучение проблемы свободы воли, связанной с проблемой причины и действия, с проблемами философии религии и моральной философии. Анализ аспектов ответственности: активного и ретроспективного.

Аналіз дискусії навколо проблеми співвідношення "Gratia Dei" (Божественної благодаті) і "liberum arbitrium" (свободи вибору) в епоху Реформації та Контрреформації. Вивчення теолого-філософської полеміки між Мартіном Лютером та Еразмом Ротердамським.

Проблема свободи волі в філософії А. Шопенгауера. Аналіз його філософських принципів. Можливі джерела, на підставі яких Шопенгауер будував свої філософські припущення. Огляд проблеми свободи в тісному взаємозв’язку з індивідуальними якостями особистості.

Понимание сущности творчества одним из самых ярких представителей философии Средних веков Фомой Аквинским. Способность к творчеству как двойственная природа самого человека, сочетающая в себе как собственно человеческое, так и божественное основания.

Раскрытие содержания понятия свободы как основной характеристики сути человеческого бытия. Категории права неравенства и свободы в философии русского философа Бердяева. Изучение проявлений свободы личности как важнейшей ценности цивилизованного общества.

Интерпретации понятия свободы. Разграничение юридического и фактического смысла свободы и права. Понимание значимости идеи достоинства личности в качестве нравственной основы построения правового государства. Ее связь с категорией ответственности.

Категория свободы в соотношении с необходимостью, которая воспринимается в виде судьбы, рока, предопределения, повелевающих поступками человека и отрицающих свободу его воли. Свобода и ее взаимосвязь с другими категориями во взглядах западных философов.

Ни одна философская проблема не обладала столь большим социальным и политическим звучанием в истории общества, как проблема свободы. В то же время в истории философской мысли свобода традиционно рассматривалась в ее соотношении с необходимостью.

Понятие свободы, ее сущность и особенности, история зарождения и развития как определения. Свобода воли как философская категория, ее содержание и обоснование. Духовные ценности и их место в современном мире. Сущность волюнтаризма, его значение.

Рассмотрение проблемы свободы как одной из самых сложных нравственных проблем, встающих перед человеком с позиций соотношения свободы и необходимости. Связь свободы с нравственной ответственностью. Выбор как форма проявления и осуществления свободы.

Понятие свободы как основной философской категории. Специфика понимания свободы и ответственности человека на рубеже 20-21 вв. Философия права и юриспруденция, свободы в государственном праве. Феномен ответственности, ее юридическая и социальная стороны.