Аналіз сучасного стану правової реальності в світлі розвитку західноєвропейської філософсько-теоретичної думки. Встановлення філософського підгрунтя через визначення змісту онтологічної та гносеологічної тематики. Вивчення моделі "емпіричне-теоретичне".

Формування ідеології інформаційного суспільства, що повинна відіграти конструктивно-мобілізуючу роль, перейти від насильства до мотивації та набути суб’єктності для всіх. Ідеологія інформаційного суспільства як складний феномен і динамічний процес.

Вивчення життєпису митця, розкриття шляхи їх взаємодії, алгоритм цілісного осягнення біографії креативної персони. Творча біографія як явище культури: сутність та методи культурологічного поняття. Філософська біографістика: тенденції та віхи становлення.

Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.

Аналіз феномену ідентичності за допомогою фрактально-архетипного методу. Роль принципу впізнаваності в осягненні фрактальної природи ідентичності. Виявлення архетипів індивідуальності та етнонаціональної ідентичності. Вивчення системи ідентичностей.

Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.

Підходи до комунікації, форм і засобів її відтворення у сучасній філософії. Аналіз питань теорії права про роль, значення правової поведінки та її факторів як важливого компонента комунікативної культури. Характеристика законодавства як форми комунікації.

Аспекти дослідження релігійного, містичного досвіду. Дискусія між конструктивістами і ессенціалістами. Ґрунтування релігійного досвіду на соціокультурних традиціях. Релігійний досвід як "чиста свідомість" або подія. Сенс для розвитку релігієзнавства.

Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.

Обґрунтування логіко-змістової архітектоніки концентрів методологування. Архітектоніко-концентрична організація методологічних творів провідних мислителів минулого і сучасності за двома тематичними напрямами. Трансцендентальна методологія І. Канта.

Доведення відсутності у науковому середовищі одностайності поглядів щодо співвіднесення "сущого" та "належного". Аналіз інтегративного підходу до вирішення методологічних суперечностей між онтологічними та деонтологічними моделями обґрунтування права.

Узагальнення методологічної спрямованості сучасної філософської історіографії, визначеної в горизонті загального концепту історії. Дослідження проблеми визначення критеріїв і засад конструювання методологічного апарату історико-філософського дослідження.

Аналіз суто об’єктивної картини чотирьох історичних рівнів розвитку будь-якої науки - з опорою на типологію розвитку її методології як основи. Сучасний "перехідний період" у науці від звичного рівня до вищого, суто природного, тобто цілісно-системного.

Удосконалення методу і методики наукових досліджень в гуманітарній сфері, яка на відміну від природничих наук не характеризується детермінованістю, точністю й об’єктивністю. Систематизація помилок досліджень у гуманітарній сфері та роботі з великих даних.

Дослідження методології наукових досліджень в царині збору, фіксації, зберігання та класифікації первинної наукової інформації. Особливість правильного ведення записів прочитаного. Відбір та оцінка фактичного матеріалу для написання наукової роботи.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".

Дослідження ролі і значущості теорії синергетики в методології освітології. Розгляд сучасної сфери освіти як складної, відкритої, нелінійної синергетичної системи, здатної до самоорганізації. Аналіз можливих напрямків модернізації сфери освіти в Україні.

Визначення особливостей методологічних підходів, які дозволяють адекватно аналізувати процес соціалізації людини у медіакультурному просторі. Обґрунтування соціально-філософської методології аналізу специфіки соціалізації у медіакультурному просторі.

Дослідження нового напряму інтегративного філософського дослідження структурної методології, який синтезує принципи діалектичного методу, синхронічні та діахронічні підходи, елементи синергетики. Аналіз методології структуралізму і постструктуралізму.

Усвідомлення дійсності через фундаментальну або філософську методологію: загальнонаукова, конкретно-наукова методологія, методи і техніка дослідження. Принципи мислення при створенні теорії науки (термінологічний, функціональний, системний, когнітивний).

Формування у студентів систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи проведення наукових досліджень. Ознайомлення з особливостями оформлення результатів наукової роботи. Навички раціональної організації наукової роботи.

Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.

Осмислення процесу формування картини світу індивідуальності та трансформації її ціннісної енергії. Сутність і напрямки застосування координатного підходу в філософії. Висвітлення основних змістовних елементів людської свідомості з позицій гносеології.

Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.

Контроллинг как наука о современных технологиях управления. Рассмотрение инструментов управления научной деятельностью организационно-экономических методов. Основные положения наукометрии. Показатели продуктивности и результативности научной деятельности.

Графические схемы структуры аргументации. Аргументация, опирающаяся на индуктивные обобщения и выводы, особенности ее отражения. Основные стадии процесса и важнейшие методики аргументации. Споры об определениях понятий, значениях слов и терминов.

Определение особенностей диалектического метода, как метода аргументации в философии. Характеристика сущности прагматического метода. Рассмотрение понятия специальных философских дисциплин: гносеологии, теологии, онтологии, эстетики, логики и этики.

Проблема научности и многообразия философского видения мира. Проблема метода в философии. Отличительные черты диалектики и метафизики. Философская картина мира. Бытие, материя, сознание. Проблема бессознательного в философии и его соотношение с сознанием.

Проблема научности и многообразия философского видения мира. Роль философии в переосмыслении предмета и задач науки, в выработке новых методов диалектики и метафизики. Философская картина мира, единство и противоположность бытия, материи, сознания.

Три уровня в структуре научного знания: эмпирический, теоретический и уровень философских оснований; их сущность и сопоставление. Феноменологическая и микроскопическая теории познания. Дискуссии по проблемам квантовой механики, решение контрольных задач.