Изучение биографии родоначальника утопического социализма нового времени гуманиста Томаса Мора. Описания государства Утопии и его жителей. Томмазо Кампанелла и его произведение "Город Солнца". Законы, экономика, религия, наука и образование в городе.

Анализ космологической модели вакуумной теории вещества и поля. Рождение пар частиц и античастиц в сильных гравитационных полях "черной дыры". Эффект Магнуса применительно к вращающимся "черным дырам". Сущность несохранения четности в бета-распаде.

Знакомство с теориями, обосновывающими значение науки и техники в развитии общества. Особенности роста экономики в буржуазных странах, вызванного временной стабилизацией хозяйства. Р. Арон как основоположник "Теории единого индустриального общества".

Анализ текстов Библии в историческом контексте, помещая их в пространство католической Церкви. Оригинальность подхода французского экзегета Р. Симона, который впервые обратил внимание на отдельные, отличающиеся по времени возникновения пласты Писания.

Рассмотрение переходного этапа от эпохи модерна к постмодерну. Оценка исключительного значения кризис рубежа XIX-XX веков для изменения структуры личности. Характеристика перехода ориентиров человека с метанарративов на прагматические составляющие бытия.

Идея культуры в понимании древнегреческих софистов. Космоцентрическая и антропоцентрическая картина мира. Характеристика человека как высшей ценности в природе. Демокрит - первый из античных мыслителей, привнесший в понятие "второй природы" идею развития.

Эволюция понятия науки. Социокультурный генезис науки нового времени. Философский аспект проблемы. Развитие науки, формирование механической картины мира. Способы построения онтологической картины мира. Индуктивный метод философского творчества Бэкона.

Ключевые ценности философии Просвещения. Либерализм-идеология промышленной революции. Основоположники либеральных экономических идей. Либерализм в политической жизни. Социализм в XIX веке: "утопический социализм", марксизм, анархизм, ревизионизм.

Увлечение Ницше пессимистической философией Шопенгауэра. Анализ концепции Шопенгауэра, основанной на дихотомии начал искусства через обращение к античности. Утверждение Ницше о том, что греки обладали глубокой чувствительностью к жизненным страданиям.

Аксіологічні орієнтири стратегії розвитку вищої освіти як інструменту миробудівництва. Обґрунтування переваг та недоліків концепції "суспільства знань" з позиції філософського аналізу. Співставлення цієї концепції з феноменом "суспільства порозуміння".

Дослідження необхідності розвитку духовності як умови виходу суспільства з кризового стану. Епоха еллінізму, яка сприяла усвідомленому розвитку духовності людства. Духовний розвиток особистості, що передбачає певні вольові зусилля, постійну увагу.

Історія розвитку і змісту поняття "свобода" у межах іудаїзму. Застосування єврейським народом свободи вибору на користь збереження етичного божественного гнозису. Подрібнення спрямованості свободи євреїв на політично-громадські свободи окремої особи.

Гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми - екзистенційної безпеки. Репрезентація проблеми екзистенційної безпеки як концептуальної основи для подальшої розробки когнітивної парадигми. Шляхи подолання загроз людському існуванню.

Гносеологічні передумови формування національної безпеки. Осмислення перспектив існування людства та пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Розробки когнітивної парадигми етичних пріоритетів і гуманістичних цінностей у філософії постмодерну.

Розкриття методологічного значення категорії тотальності як принципу філософії Німецького Ідеалізму. Розгляд поняття у контексті питання щодо можливості пізнання світу. Аналіз його інтерпретації в філософських системах Канта, Фіхте, Шеллінга та Гегеля.

Передісторія виникнення легізму як доктрини синології. Ранні легісти (Лі Куй, У Ци) та особливості їх діяльності у ті часи. Авторитаризм в доктрині Ш. Бу-Хая (його коротка біографія), ідея його концепції, принцип недіяння. Ідеї та реформи Ш. Яна.

Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.

Характеристика позначення основних етапів становлення парадигми соціального конструктивізму в соціально-філософській думці. Головні особливості соціального простору й специфіка розвитку теоретичного й практичного конструювання його окремих елементів.

Формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх формах його існування. Огляд суспільно-історичної природи релігії. Закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі.

Структура творчого процесу. Соціально-філософські засади розвитку творчого потенціалу особистості. Проблема активного розвитку інтелектуального, когнітивного потенціалу кожної людини. Вплив культурного середовища на формування ціннісних орієнтацій.

Сучасна людина у ноосфері (сфері розуму) як потужна сила, що може та повинна своєю працею та думкою докорінно перебудовувати буття у порівнянні з тим, що було раніше відповідно до міркувань та праць В.І. Вернадського. Створення ноосфери у повному прояві.

Огляд структури, характеру і початків філософської думки України як невід'ємної складової частини культури. Джерела та національні особливості філософій України; представники вчення, внесок Григорія Савича Сковороди. Філософія України в ХХ столітті.

Дослідження порубіжжя як соціокультурного феномену. Історія формування концептів межі, кордону і фронтиру. Соціально-філософський аналіз вітчизняних і зарубіжних розвідок класифікації порубіжжя. Потенціал порубіжжя як території міжкультурної взаємодії.

Основні погляди мислителів указаного історичного періоду (XVIII-XIX ст.) щодо феномену гри, у яких вона постає творчим осягненням дійсності, природним способом забезпечення цілісності людського життя. Культурологічний і педагогічний потенціал гри.

Ведична література як виток давньоіндійської філософії. Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро. Період переходу від родового суспільства до суспільства з державною будовою. Обов'язки гармонізації духу. Моральність життєвого і посмертного шляху суб’єкта.

"Коперниканський переворот" у філософії і гуманітарних науках. Концепція родової сутності людину, як істоти активного і розумного. Форми почуттєвого споглядання. Принципи апріорного знання. Трансцендентальна єдність апперцепції застосування розуму.

Філософсько-правовий аналіз розуміння злочину представниками соціологічної школи кримінального права. Дослідження проблеми філософії злочину як соціального явища. Вивчення причин та умов попередження злочинів. Блокування небажаних форм людської поведінки.

Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".

Особливості розуміння здоров’я східною та західною медичною традицією. З’ясування філософського підґрунтя медицини Сходу, розкриття основ китайської медичної традиції. Культ краси фізичного тіла в культурі Заходу, детальне уявлення про його будову.

Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.