Дослідження культур антропологічної концепції Р. Бенедикта. Формування концепції акцентуації культури як фактору формування особистості. Дослідження взаємодії між культурою та особистістю. Аналіз ролі культурної інтеграції у формування особистості.
Поняття "культури", її сучасне розуміння та внутрішня будова. Розкриття змісту культури як духовного світу людини, втіленого у трудовій і іншій діяльності. Особливості функціонування культури, її соціальні функції. Феномен співчуття як аспект культури.
Понятия "общество", "культура", "цивилизация" во взаимосвязи: точки зрения на определения данных понятий, структуры и отличительные черты. Люди как главный компонент общественной системы. Основные компоненты культуры. Сущность цивилизационного подхода.
Аналіз теорій Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса щодо впливу культури, цінностей на розвиток економіки. Культура як система установок, що впливають на всі аспекти особистої та колективної поведінки. Зв'язок культурних і економічних чинників.
Философское определение культуры, несовпадение культурных процессов с процессами образования и просвещения. Характер исторического наследования культуры. Культурно-исторические формы, их место в социуме, философии, искусстве, нравственности и науке.
Выявление различных подходов к изучению понятия "культура" и характеристика каждого из них. Взгляд на культуру античных философов, И. Канта, З. Фрейда, Г. Гегеля. Рассмотрение обыденного и научного понимания культуры, а также марксистской концепции.
Аналіз особливостей взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Аналіз культурної ідентифікації як практики творення відмінностей, що мобілізують колективні ідентичності.
Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.
Антропологическое содержание концепта культурной границы в контексте сложности. Обоснование процессуального понимания культурной границы, раскрывающего темпоральность культурных пространств. Соотношение культурной границы и границ антропологического.
Описания процесса эрозии культурной модели единства образования и духовности. Анализ значения культурной парадигмы в решении проблем дистанцирования высшего образования от ценностей культуры. Построение нового культурно-образовательного пространства.
Культурний код міста як спосіб самоорганізації. Він носить універсальний характер у тому сенсі, що працює в будь-якому культурному типі та історичному часі, а потім виступає самодостатньою характеристикою для формування і збереження людської культури.
Культурна парадигма як зразок актуалізації способів вирішення життєвих проблем, що є соціально-філософським концептом. Кардинальні зміни культурного життя - процес, що веде до необхідності вирішення завдань адаптації людини до нових життєвих реалій.
Виявлення основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Компаративний аналіз соціокультурних цивілізаційних цінностей за теоріями М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, Ф. Броделя, І. Валлерстайна.
Розгляд трансформації цінностей у масовій культурі та засобів культивації споживання цінностей культури в туризмі кін. ХХ - поч. ХХІ ст. Культурний туризм у просторі субкультур масової культури як поле, де в процесі споживання виникають нові значення.
Крізь призму культурних образів як втілення архетипів колективного несвідомого простежено принципи взаємодії парадигм ризоми та фракталу в метанаративах цивілізації. Досліджено прояви запропонованого Жилем Дельозом та Феліксом Гваттарі концепту ризоми.
Аналіз процесів інформатизації, орієнтованих на формування інформаційного суспільства, які породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Визначення та характеристика специфіки єдності культурних форм інформаційного суспільства.
Дослідження основних проявів явища культури інформаційного суспільства. Аналіз загальнокультурних основ та соціальних меж, в яких відбувається процес становлення "нового культурного ландшафту", який адекватно відбиває "новоцивілізаційний менталітет".
Освітлено зустріч О. Монжена з українськими філософами на презентації книги "Виклики скептицизму" в рамках III Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Розглянуті питання ґлобалізації і загальнокультурних журналів, історичної пам'яті і ролі майданів.
Роль освіти у забезпеченні соціальних технологій національного будівництва та виховання людини модерного зразка. Формування ціннісних орієнтацій на основі універсального культу розуму як єдності та протилежності культурних практик дисципліни та дискурсу.
З’ясування специфіки актуалізації "культурних смислів" в контексті філософсько-естетичного дискурсу. Роль медіапростору в процесі функціонування, трансляції та трансформації культурних смислів. Посередництво в процесі трансформації культурних смислів.
Комплексний аналіз феномена культурних стереотипів та їх функцій на базі філософсько-антропологічного осмислення текстів народних казок як специфічних наративних структур з певною організацією. Формування національно-етнічного менталітету й ідентичності.
Аналіз особливостей, культурно маркованих проявів алармістичного світосприйняття в соціально-політичному дискурсі сьогодення. Алармістичність світосприйняття у сучасному глобальному соціумі. Репрезентація алармістичності у соціально-політичному дискурсі.
Исследование вклада отечественных ученых в формирование концепции гражданского общества, сравнение подходов западных и российских исследователей. Гражданское общество как категория социальной философии. Формирование демократического общества в России.
Проблема культурно-антропологического кризиса современного образования в философском, мировоззренческом контексте. Развитие и изменение идеи и функций университета в культуре. Анализ основных постмодернистских концепций воспитания и образования.
Философско-антропологический подход к изучению права как социокультурного феномена. Осмысление права как части культуры определенного народа или общества. Понятие цивилизационного плюрализма. Особенности английского, американского и скандинавского права.
Рассмотрение процесса формирования культурно-исторической матрицы России, ее исторических корней. Прогрессивность и значимость византизма для славянской культуры. Анализ роли культурно-исторической матрицы в современном модернизационном процессе общества.
Статья представляет собой рецензию на книгу: M. Dafermos. Rethinking Cultural-Historical Theory. A Dialectical Perspective to Vygotsky. Книга посвящена особенностям становления культурно-исторического подхода в психологии в трудах Л.С. Выготского.
Концептуальный разворот культурно-исторической эпистемологии к личному, историческому, социальному опыту представителя интеллектуальной культуры (ученого), к его пониманию, переосмыслению собственных методологических установок. Эго-тексты А.А. Ухтомского.
Традиции русской философии первой половины ХХ века. Методологическая эффективность культурно-исторической эпистемологии. Общепринятые параметры воспроизводимости результатов и формы коллективного познания. Основы культурно-исторической эпистемологии.
Рассмотрение мифа как исторически исходного принципа целостного структурирования мира. Принятие трансформированной античной картины мира в средневековой культуре. Становление классического естествознания нового времени. Синтез в немецкой философии.
