Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Символічна система традиційних уявлень народної медицини. Особливості магічного мислення на прикладі української лікувальної магії. Типологія міфологем, які працюють у ритуалах народної медицини. Антропологічний аналіз традиційної лікувальної практики.

Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.

Оценка ситуации в русскоязычном научном дискурсе. Публикационная гонка как атрибут общества потребления. Навязывание количественного измерения научной деятельности, ее превращение в "поглощение знаков". Противодействие фальсификации научных исследований.

Анализ системообразующих принципов конструирования социального пространства. Основные условия виртуализации общества, адекватное понимание которых невозможно без учета амбивалентного влияния виртуального пространства на систему социальных отношений.

Исследование связи веры как многогранного её применения в жизни человека с основами бытия. Вера в виде доверия как фундамент культуры человеческих отношений. Логический путь материализации веры. Осмысление фактора верования с позиции человечности.

Формирование философских взглядов Платона. Учение о бытии и небытии, гносеология философа. Одно из важных положений платоновской онтологии. Социальные взгляды Платона, его создание модели "идеального" государства, следствие порчи идеального строя.

Логики многозначные или типы формальной логики, в которой допускается более двух истинностных значений для высказываний. Система многозначной логики, которую впервые предложил польский философ Ян Лукасевич. Конечнозначные и бесконечнозначные логики.

Исследование класса многоэлементных логических матриц. Обоснование возможности применения определений отношения логического следования, альтернативных классическому, в построении нестандартных семантик классической логики высказываний на базе изоморфов.

Анализ глобальных вызовов и возможных ответов на них. Процесс формирования инновационного общества как основы новой глобальной гибкой силы, предотвращающей негативные последствия ускоренного развития мира. Основа успеха – "мягкая сила" взаимного доверия.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора. Творческое видение мира человеком. Позитивная или негативная оценка его свободного действия социумом. Религиозное и культурное сосуществование современного человечества.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора, основные направления в которых она реализуется. Исследование альтернативности и способов проявления свободы личностного выбора, а так же ответственности за его последствия.

Сущность многомерной онтологии для сложных предметов материальной культуры. Ее концепции и основные проблемы. Характеристика идей многомерной онтологии для сложных технических систем. Анализ проблем онтологии Аристотеля и ее уточнение Францем Брентано.

Знакомство с основными особенностями построения универсальной философии. Рассмотрение роли современных философских дискуссий в определении основных форм развития философии, которые условно обозначаются здесь как "одномерность" и "многомерность".

Анализ древнейших и современных физических теорий состава человека и его сознания. Гипотеза объединения эзотерической и современной физической картины мира. Симметричность сознания и тел человека в эзотерической традиции. Трехмерность в Агни Йоге.

Основания многообразия философских школ. Структура предмета мировоззрения как основание существования типов философствования. Поиски первоначала мира. Взгляды Людвига Фейербаха. Примеры социоцентрической системы. Теизм, атеизм, материализм, идеализм.

Сущность познания как вида деятельности человека. Основные формы познания в современной гносеологии, философская оценка существования человека и формирование его мировоззрения. Понятие логики и умозаключения, определение истинности и ложности суждений.

Исследуется диалектическая концепция местного самоуправления, основанная на диалектической связи всех социальных норм. Показано, что псевдосфера функционирования органов местного самоуправления регулируется всей совокупностью основных социальных норм.

Рассматривается роль акторно-сетевой методологии в концептуализации смерти и географии локусов коммеморации. Заостряется внимание на возникающих в результате интеграции и инфраструктурах, включающих в качестве своих элементов человеческое тело и среду.

Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.

Значення появи нових систем комунікації для розвитку науки і техніки, модифікації традиційних наукових комунікацій, трансформації наукової мови. Виявлення та обґрунтування як позитивних, так і негативних наслідків застосування новітніх технологій.

Філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Проблеми мови в класичній німецькій філософії права та концепціях її критиків. Джерела феноменологічного напрямку в дослідженнях мови права у Ф. Брентано, погляди В. Каткова.

Розгляд проблем мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Оцінка дихотомії західної/східної лінгвокультури. Владні відношення між глобальною-англійською/локальною-японською мовами. Поняття мовної дифузії.

Проблеми мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Аналіз дихотомії західної та східної лінгвокультури та як її окремий випадок – владні відношення між глобальною-англійською та локальною-японською мовами.

Особливості проведення соціально-філософського аналізу державної політики, що призводила до виникнення мовних протиріч в період перебування українського народу. Загальна характеристика проблем історичного розвитку міноритарних груп населення країни.

Побудова штучної мови для відображення дійсності. Філософія буденної мови Вітгенштайна. Критика можливості індивідуальної мови, яку постулювали модерні філософи. Вплив філософії Вітгенштайна на мислителів аналітичної і континентальної філософії.

Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

Окреслення інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Проблемні фактори, зумовлені функціонуванням мовної сфери.

Варіативний потенціал взаємин між мовою і філософією. Відтворення історії філософських підходів до вивчення глоттогенези. Окреслення кола питань щодо побудови теорії походження мови. Мовний ресурс філософії, способи і основні стилі її репрезентації.