Определение причин поступков, формирующих свободу и ответственность индивида. Сопоставимость понятий "человек", "индивид", "личность" и "индивидуальность". Структура и закономерности формирования личности. Удовлетворение определенной потребности.

Визначальні засади вирішення проблеми свободи волі. Дослідження детермінізму, індетермінізму, компатибілізму та лібертаріанства. Розгляд відповідальності за певну діяльність у перехідних суспільствах. Характеристика релігійних поглядів на свободу волі.

Обоснование свободы в качестве сущностной характеристики человеческого бытия. Эволюция взглядов на проблему понимания свободы человека. Сопоставление форм свободы и способов их реализации. Анализ взаимозависимости свободы человека и его ответственности.

Формулирование сущности социального прогресса Л. Мечникова в труде "Цивилизация и великие исторические реки". Преобладание позитивистского подхода с его стремлением к строгому научному методу, синтезу знаний, отысканию всеобщих законов развития природы.

Рассмотрение философского понятия "свобода". Почему не может быть абсолютной свободы? Определение границ свободы: "внешняя" необходимость и ее различные проявления; "внутренние" регуляторы свободы. Что такое свободное общество (самореализация человека).

Представление о свободе общественного человека в антропологический период. Содержание идей волюнтаризма и фатализма. Ветхозаветная интерпретация понятия свободы в эпоху Средневековья. Марксистская концепция социальной справедливости и независимости.

Свобода как одна из величайших ценностей человека и основание семьи. Реализации индивидуальной свободы и появление новых обязанностей в противовес абсолютизации семейных ценностей. Проблема свободы детей в условиях роста детского насилия в семье.

Особливості обгрунтування в історії філософії ідеї пріоритету індивідуальної свободи духу, думки та вчинків. Історико-філософська полеміка раціоналістичної та ірраціоналістичної зумовленості свободи людського вибору за умов ситуації "множини свобод".

Поняття "свобода особистості", як найбільш важливої цінності, набутої людством у процесі історичного розвитку і, як категорії філософсько-політичних концепцій. Ліберально-демократичний, соціал-демократичний і консервативний погляд на свободу особистості.

Э. Фромм как один из основоположников неофрейдизма. Книги Фромма: "Революция надежды", "Иметь или быть?". Динамическая адаптация и нацизм, анализ аспектов свободы и основных положений социальной психологии. Фроммовская реконструкция психоанализа.

Научная и религиозная сущность понятия "свобода совести". Сознание необходимости нравственной ответственности личности перед обществом за свои поступки и деятельность. Ограничение религиозного понимания свободы совести призывом к свободе вероисповедания.

Формування узагальненого соціально-філософського обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища. Розгляд свободи совісті в співвідношенні явищ секуляризації та постмодерну. Виділення механізмів, що впливають на її формування і розвиток.

Філософська і релігієзнавча експлікація проблем свободи совісті, їх сутності. Багатоаспектність суспільного та індивідуального буття, відносин у соціумі. Рефлексія якісної визначеності духовної сфери людського буття, здатності людини до трансцендування.

Дослідження питань, пов'язаних із проблематикою державно-церковних відносин, юридичного забезпечення свободи совісті, комунікаційних аспектів релігії та політики. Проблема здійснення свободи совісті в Україні в умовах повномасштабної агресії Росії.

Аналіз політичних, церковних і соціально-економічних змін останніх півтора десятиліття в Україні. Демократизація українського суспільства, утвердження свободи совісті. Релігійне розуміння принципу свободи віросповідань. Головна трагедія лібералізму.

Аналіз філософських концепцій свободи та відповідальності особистості в контексті сучасних глобальних проблем людської цивілізації. Дослідження позасвідомих психічних факторів, що активно впливають на поведінку особистості та вибір ціннісних орієнтацій.

Аналіз різних філософських підходів до проблеми самоствердження особистості та народу за умови існування свободи. Виявлення необхідності вибору Українською державою європейських цінностей для власного самовизначення та національного самоствердження.

Размышление о корнях человеческой свободы. Учение о несотворенной свободе в гуманизме Бердяева. Гуманистические аспекты учения об объективации. Религиозно-гуманистический смысл творчества. Идеи Шеллинга и Шопенгауэра об объективации, мнение Бердяева.

Дослідження проблеми ліберального ідеалу свободи. Компаративний аналіз різних концептуальних підходів до справедливості. Розгляд еволюції уявлень про функціональну когерентність волі та істини. Особливості змістовної ієрархії рівності в різних умовах.

Розгляд питання свободи як філософсько-антропологічної проблеми, яка постає в сучасних реаліях як особиста проблема перед кожною серйозно мислячою людиною. Прагнення людської волі до блага залежить від можливості вільного вибору людини; його зміст.

Особенность воспитания в себе терпимости в отношении других культур. Исследование метафизической природы человека по Канту. Заключение таинственности свободы в ее безосновности. Исследование независимости в смысле спонтанности, инициативы и творчества.

Раскрытие содержания свободы и определение сущности позитивной свободы как фактора реализации личности и признания уникальности индивида. Исследование социально-психологического напряжения и произвола. Природа юридической и социальной ответственности.

Проблемы соотношения свободы внешней и внутренней, свободомыслия и мудрости и их участия в творческом выборе и действии как нечаянные мысли, вызванные режимом самоизоляции. Свободомудрие как основная альтернатива сложившейся системе свободомыслия.

Характеристика свойств объективно-реального, функционального времени, не зависящего от воли человека, его сознания. Анализ времени как не самостоятельно существующей длительности, а длительности, образуемой материальными процессами. Свойства пространства.

Сознание как философская категория. Расхождения между знанием и сознанием в правовой и религиозной сфере. Анализ человеческой психики, предложенный А. Адлером. Постулат Фрейда о наличии строгой детерминированности в протекании психических процессов.

Понятие личности в философии. Социальная природа человека. Проблема становления личности. Связь человека с окружающими его людьми. Степень свободы человека от современного общества. Реклама в современном обществе как как агент социализации молодежи.

Логика как главный способ получения знания и его организации. Парадоксальная связь арабской науки с практикой, понимание роли опыта арабскими учеными. Элементы аргументации в исследованиях Ибн Сины. Эксперимент как испытание практикой, виды экспериментов.

Логическая связь аргумента Зенона с проблемами современной семантики, в том числе с проблемой корректной записи сообщений об убеждениях и семантики языка мысли, с интерпретацией тезиса Протагора о человеке как мере всех вещей и его критикой у Платона.

Определение движения в философии в качестве неотъемлемого свойства, атрибута материи, его основные типы. Специфика и взаимосвязь физической и химической, биологической и социальной формы динамики материи. Соотношение механического и физического движения.

Анализ взаимоотношений человека с природой. Последствия появления языка и системы символических знаков. Разработка рациональных дискретных концепций окружающего мира. История появления экзистенсионализма, идеалистического субъективизма и персонализма.