Дослідження історичних аспектів інтелектуальної власності як особливого явища. Філософські передумови формування інтелектуальної власності. Процеси трансформації інтелектуальної власності у соціальний інститут в епоху постіндустріальної економіки.

Анализ взглядов представителя русской религиозной философии Н.А. Бердяева на сущность и предназначение культуры. Особенности развития русской культурологической мысли. Свобода и творчество, соотношение культуры и цивилизации в концепции Н.А. Бердяева.

Взгляды Томаса Гоббса на общество и культуру. Идеал личности в представлении Джона Локка. Общество как социум, организованный на основе принципов равенства, справедливости, независимости людей друг от друга. Значение культурологических воззрений Локка.

Анализ влияния философии идеализма И. Канта на мировоззрение М.М. Пришвина. Выявление воздействия культурологических идей немецкого мыслителя на тематику и проблематику пришвинской повести "Жень-Шень". Кантианские идеи о соотношении природы и культуры.

Рассмотрение и характеристика истории формирования культурологических принципов, методологии и организации функционально-сущностной составляющей общефилософского теоретического знания. Ознакомление со взглядами на сущность интерпретации духовности.

Исследование форм воплощения трансцендентального конституирования бытия. Онтологические основания общественной культуры. Использование культурологического текста как формы, кодирующей структурно-семантические компоненты лингвистического восприятия.

Истоки современной неклассической философии культуры, сопряжённой с аксиологией. Различие в понимании культуры И. Кантом и неокантианцами Баденской школы. Связь культурно-исторической теории, идущей от Л. Выготского, с классической философской традицией.

Аналіз системи методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Висновки відомого філософа історії К. Поппера стосовно характеру поглядів німецьких мислителів на суспільно-історичний процес.

Аналіз та опис системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів першої культурологічної концептуалізації процесів утворення національної спільноти. Формуванні культурологічної концепції нації, праця Й. Гердера "Ідеї до філософії історії людства".

Аналіз людиностворювального потенціалу культурологічного знання, зміст викладання культурології, які затребувані особистісно-орієнтованою освітою. Специфіка розуміння освіти як антропокультурної практики. Значення культури як психотерапевтичного концепту.

Аналіз культурологічного підходу до проблеми культури споживання (одного із основних регуляторів життя людства) як наукової методології пізнання за допомогою трьох загальнонаукових аспектів дії: аксіологічного, технологічного та особистісно-творчого.

Аналіз маніпуляції свідомості при викривленні культурних елементів. Визначення та дослідження механізму маніпулювання свідомістю за допомогою мовно-комунікаційних засобів, які надає інформаційне суспільство. Оцінка їх ефективності та умови застосування.

Проаналізовано культурологічні інтенції лаканівської психоаналітичної концепції суб’єкта, яка вписана у філософсько-антропологічний проект сучасної постмодерної культури. Показано ідею Ж. Лакана про вербальну артикуляцію будь-якої форми несвідомого.

Основні положення концепції культури та історії О. Шпенглера. Розвиток концепцій технічного детермінізму у ХХ ст. Розгляд різних варіацій філософського структуралізму. Вплив структуралізму на культурологію і мистецтвознавство. Релігійна філософія ХХ ст.

Раскрытие на материалах философской публицистики подхода Н.А. Бердяева к анализу русской революции, заключавшегося в поиске культурных смыслов политической реальности. Идеи мыслителя о первостепенной значимости духовных факторов общественного развития.

Аналіз факторів впливу на формування нового образу людини, її соціокультурного середовища в працях дослідників. Філософія освіти як методологія пізнання, формування соціокультурної реальності. Системне дослідження освіти в контексті філософії культури.

Научное познание, представленное в его эвристической "дихотомии": познание духа и познание материи, природы. Различия между гуманитарными и естественными науками по параметрам: проблематика, предметная область, методология, язык, логика построения теории.

Дослідження морально-релігійних засад філософування давньоруських книжників-любомудрів та ідей смиренномудрія. Думка про культуротворчий потенціал смиренномудрія, що дозволяє адекватно сприйняти православну християнську традицію та її духовні витоки.

Семантическое значение понятий ницшеанской философии культуры: аполлоническая и дионисическая тенденции, сократическая культура, культура аристократов и рабов, воля к власти. Влияние ницшеанской культурфилософии на авангардно-модернистское искусство.

Рассмотрение культурфилософского определения искусства Флоренским. Анализ философско-культурологического и религиозного смысла художественной геометрии пространства искусства. Корреляция художественной перспективы иллюзионистской направленности искусства.

Експлікація положень візуальної теорії у розробці Мітчела, і визначення її перспектив для дослідження візуального досвіду у контексті філософії культури. Аналіз концепції "бажань зображень" і її значення для дослідження структури візуального досвіду.

Комплексний аналіз висвітлення і розробки філософами УСРР 20-х — 30-х рр. ХХ ст. проблематики філософії культури у галузі дослідження марксизму-ленінізму. Вивчення культурфілософської спадщини провідних представників харківської філософської школи.

Аналіз висвітлення і розробки філософами УСРР 20-х—30-х рр. ХХ ст. проблематики філософії культури у галузі дослідження історії українських філософії і суспільно-політичної думки. Вивчення здобутків чільних представників харківської філософської школи.

Проблеми вивчення процесів, які відбуваються у культурі, а саме проблеми культурних змін. Визначення природи, особливостей, тенденцій, механізмів і рушійних сил змін як сутнісної характеристики культури. Внесок у розвиток філософії культури Данилевського.

Визначення природи, особливостей, тенденцій, механізмів і рушійних сил змін як сутнісної характеристики культури. Культурфілософські підходи до проблеми пізнання загальних законів культурогенезу, діалектики змін та становлення культурних цінностей.

Материализм, идеализм, теология. Древнеиндийская, древнекитайская, античная, средневековая философия. Философия эпохи Возрождения и марксизма. Постклассическая западная философия. Бытие, сущность, материя. Философские категории, личность и общество.

История развития направления экзистенциализма. Датский философ и писатель Сёрен Обю Кьеркегор как основатель этого направления. Принципиальное отличие его рассуждений от христианства, отличие его концепции от гегелевской, понимание понятия "рыцарь веры".

Теория тождества объектов, представленная Л. Витгенштейном в "Логико-философском трактате", анализ деталей, предложенных Ф.П. Рамсеем при технической реализации этой теории. Исследование возможности последовательной реализации идеи Витгенштейна.

Анализ подхода Витгенштейна к пониманию природы эстетического суждения, механизма формирования в процессе эстетического воспитания. Изучение истоков эстетического опыта личности, способов его представления в языке, условий понимания объектов искусства.

Анализ философско-религиозных воззрений Л.Н. Толстого. Совокупность нравственных заповедей, организуемых определенными мировоззренческими установками. Отношение писателя к христианскому учению о боге. Критическое осмысление религиозного феномена.