Понимание смысла жизни, постановка вопроса о его значительности. Осознание бессмысленности бытия, постижение смысла жизни как проблема философии. Теоретическая сторона осмысления жизни. Единство индивидуальной личной жизни со всей мировой жизнью.

У статті розглянуто концепцію влади американського філософа, соціолога та публіциста Е. Тоффлера в контексті його теорії інформаційного або постіндустріального суспільства. Представлено співвідношення історичних видів влади (насилля, багатство та знання).

Философия марксизма, классический позитивизм, иррационализм и "философия жизни" в концепциях А. Шопенгауэра, Ф. Ницше, К. Маркса и других философов, место человека и общества в их учениях. Классический позитивизм, философия марксизма, иррационализм.

Гегель как основоположник философских взглядов, формирующихся с начала 40-х годов ХIХ века. Философия марксизма: сущность, идеи, структура. Огюст Конт - основатель классического позитивизма. Иррационализм и "философия жизни": А. Шопенгауэр и Ф. Ницше.

Розгляд сучасних умов розвитку людини. Основні детермінанти нового еволюційного етапу формування особистості. Визначення ключових каталізаторів інтенсивного розгортання глобалізаційних процесів. Набуття людиною статусу надлюдини на новому етапі розвитку.

Засади духовності у постнекласичній методології, відмінні від класично-метафізичного її аналізу. Практичні аспекти діяльності людини. Співвідношення знання і особистості у навчально-виховному процесі, вирішенні актуальних проблем екологічної свідомості.

Философско-методологические аспекты теологии постмодерна на примере деконструктивисиской, постметафизической, постлиберальной теологий. Анализ возможности факта трансляции христианской истины в условиях постмодернистской культурно-философской парадигмы.

Анализ деструктивного воздействия философии постмодернизма на сферу гуманитарных наук. Российский скандал с заимствованиями в диссертациях как яркое проявление кризиса гуманитарной среды. Искусство в постмодернистской системе. Борьба против ультромодерна.

Рассмотрение социально-философского явления постмодерна. Характеристики, свойственные данному феномену современности и трансформации, которым подвергается как отдельно взятая личность, так и сообщество в целом, в результате развития постмодерна.

Особенность сравнения постмодернистского общества с коммунистическим и информационным. Анализ диалектического отрицания мужчины женщиной. Изучение проблемы постмодерна в ультралиберальном подходе. Характеристика создания новой синкретической религии.

Выявление инвариантов в различных трактовках постмодернизма, постмодерна, постсовременности. Исследование архитектоники постмодерна и его языков, их универсалий. Архитектурная метафора, отвечающая первородству постмодерна и формализму архитектуры.

Проблема эсхатологии в монографии В.А. Кутырева. Взгляды на жизнь в нашем веке. Обзор бытия и быта, меткие наблюдения фактов и перспективы человечества. Сеть Hi-tech ловушек, в которую человек, осознанно погружается, становясь частицей технобытия.

Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.

Концептуальні позиції щодо проблеми повсякденності як транскультурного феномену. Онтологічні смисли та гуманітарні інтенції повсякденності в постмодерному суспільстві. Виклик цивілізації та протиріччя постмодерної трансформації культурних практик.

Новая конфигурация "мироцелостности" и постмодернистское мышление, методы его познания и философского осмысления. Эпистемологические претензии постмодернизма и критика классической исторической науки. Когнитивная стратегия постмодернистской парадигмы.

Трактование и интерпретации термина "Постмодернизм". Поиск сущности истины в философском учении Постмодернизма. Обоснование проблематичности утверждения неспособности просвещенческих философских теорий и учений ставить моральные вопросы и их решать.

Характеристика философских методологических предпосылок, необходимых для выработки нового понимания знания, которые складывались мере распада позитивизма и подъема альтернативных (герменевтика, реализм, критическая теория) направлений философии науки.

Проведение анализа трансформаций экономических и культурных тенденций после мая 1968 года в связи с постмодернизмом как описательной матрицей данных изменений. Рассмотрение постмодернистских категорий "действие" и "рефлексия" на уровне философии.

Рассмотрение основных подходов к осмыслению постмодернизма как феномена культуры. Выявление специфики конфессиональных и внеконфессиональных подходов постмодернистов к осмыслению религии. Исследование отношения к религии и теологии Ж. Батая и Ж. Делеза.

Основные положения и принципы постмодернизма, сущность деконструкции текста. Главные направления современной религиозной философии: неотомизм, неопротестантство, модернизм. Подавляющее и освобождающее (гуманное, прогрессивное) влияние религии на личность.

Основные положения и принципы постмодернизма (негативизм, пессимизм, отчаяние и недоверие к действительности), деконструкция Ж. Деррида. Направления современной религиозной философии: неотомизм, неоортодоксализм, радикальная (новая) теология и модернизм.

Постмодерне філософування і його найдостеменніші риси. Ориґінал філософського постмодерну в Україні. Засади "радикального Постмодерну". Можливість розвинення ланцюгової реакції розпаду урбаністичного середовища, деіндустріалізація й повернення Премодерну.

Феномен "игры" как объект научного интереса во многих философских концепциях. Существенная особенность, которая обусловила формирование постмодернистской модели мышления. Роль элит в процессе культурных трансформаций. Ценности постмодернистской культуры.

Антисциентистские традиции философии. Глобальный социальный кризис современного западного общества. Постмодернистская философия науки. Философские новации постмодернизма. Лингвистическая составляющая в постмодерне. Замкнутость на текстовой реальности.

Дослідження впливу сучасної епохи постмодерна на трансформаційні процеси в різних сферах суспільного буття. Вивчення специфіки українського контексту сімейно-шлюбних відносин. Визначення характерних рис, притаманних сучасному періоду постмодерна.

Соціально-філософський аналіз сутності постмодерністського дискурсу, становлення та розвиток цього феномену. Характеристика проблеми деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття.

Філософський та культурологічний аналіз філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики. Постмодернізм як модель теоретичної рефлексії.

Спроба визначення методології сучасних смислових війн. Розкривається поняття та сутність смислової війни. Обґрунтовується, що пост-модерний дискурс формує базовий інструментарій смислових війн: створення симулякрів – образів відсутньої дійсності.

Причинно-наслідковий зв’язок між філософськими ідеями постмодернізму, а також його культурним вираженням і суспільно-політичною ситуацією сучасного Заходу, окресленою як цивілізаційний занепад. Контекст виникнення постмодернізму та його еволюція.

Розгляд тотожності сутнісних рис комунізму, постмодернізму та віртуальності. Особливість розробки концепції М. Епштейном. Дослідження реального втілення комунізму із засадничими постмодерними принципами, яких важко досягти у реальному суспільстві.