Дослідження механізмів самостановлення людини. Аналіз шляхів саморозгортання її внутрішнього світу в процесі міжособистої взаємодії. Характеристика феномену морального самоусвідомлення, в якому відображається відношення людини до обставин та діяльності.

Изучение понятий идентичности и самоидентичности индивида, рассматриваемых через призму эпистемологии наблюдателя, предложенной австрийско-американским математиком Х. фон Ферстером. Анализ кибернетического направления радикального конструктивизма.

Рассмотрение вопросов о сознании и самосознании в истории европейской философии и русской литературе. Ознакомление с сущностью цивилизованности как отличительным признаком развития индивида. Определение понятия творческой индивидуальности человека.

Границы личности, тела человека и его духовного мира. Формирование мировоззрения и характера. Структура самосознания: убеждения, самооценка, самоконтроль. Рефлексия как критическое переосмысление собственной личности. Идея обладания сущностью личности.

Рассмотрение специфики самосознания человека. Особенности формирования духовности общественных отношений. Определённость образа жизни человека, физический уход за своим телом и поддержание здоровья. Исполнение индивидом социальных ролей, выбор знакомств.

Історична та раціональна реконструкції здійснення соціальної самоідентичності у демократичних містах—республіках доби Відродження з метою кращого розуміння сучасних засад здобуття соціальної ідентичності — зокрема на прикладі європейського суспільства.

Предмет, структура и функции философии. Мировоззрение и его виды, философское учение индуизма и даосизма. Основы философии Сократа, Платона и Аристотеля. Рационализм эпохи Нового времени и эпохи Просвещения. Позитивизм и основные этапы его развития.

Результаты комплексного исследования самости в методологических рамках телеологии Аристотеля. Функции и характеристики эйдоса в качестве источника самодвижения, как блага. Аргументы в пользу полагания самости как основания субъектности индивида.

Співвідношення основних типів самотності та статі респондентів. Виявлення і пояснення більш високого рівня почуття самотності у чоловіків у міру дорослішання. Взаємозв’язок рівня і типу самотності з віковими та тендерними характеристиками чоловіків.

Умови та фактори, що ведуть у бутті сучасної людини до втрати ідентичності, стають передумовою самотності. Оцінка змісту самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення.

Зміст самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення. Дослідження особливостей осмислення феномену самотності представниками української духовно-культурної традиції.

Исследование категоризации причинно-следственной связи в философской системе санкхье и ее развитие. Доказательство высшей причины бытия – пракрити – с учетом ее качественных характеристик. Воззрения адептов санкхьи касательно непроявленного принципа мира.

Жизнеописание крупнейшего французского писателя и философа XX века Ж.П. Сартра. Анализ философских взглядов Ж.П. Сартра как крупнейшего экзистенциалиста, его отношение к марксизму как к философской теории. Критика работ Сартра и его вклад в философию.

В статье исследуются причины сложности философского языка Гегеля. Делается вывод, что они носят не столько индивидуально-психологический, сколько объективный характер – и связаны с устройством знания, полученного в рамках различных научных дисциплин.

Внебытие в теории предметов Алексиуса Майнонга. Причины непопулярности категории внебытия у сегодняшних последователей Майнонга. Анализ аргументов современных интерпретаторов данного понятия. Внебытие как сверхонтология с интерпретации Дэйла Жакетта.

Выражения идеи сверхчеловека в человеческом мышлении в разные исторические периоды. Анализ концепции Ницше. Невозможность эволюции масс. Пример образов "Пилата" и "Иуды" как типов, препятствующих внутреннему развитию человека. Легенда о Моисее в Талмуде.

Исследование и характеристика воздействия философии Просвещения на развитие интеллектуальной культуры Беларуси XVIII–XIX веков. Рассмотрение и анализ особенностей истории белорусской мысли, которая связана с возникновением профессиональной философии.

Воздействие философии Просвещения на развитие интеллектуальной культуры Беларуси XVIII-XIX веков. Многомерный характер проникновения Просвещения. Культурные артефакты, манеры и стиль поведения, социальные идеалы и стереотипы. Вброс идей в реальность.

Анализ русского марксизма в работах видного отечественного мыслителя Владимира Дмитриевича Жукоцкого (1954-2006 гг.). Обоснование и анализ дуальности концептуальных построений философа: религия и философия, культура и политика, православие и советизм.

З'ясування природи людської свідомості, визначення місця і ролі людини в світі, особливостей її взаємовідносин з навколишньою дійсністю. Вивчення сутності свідомості, її зв'язку з буттям. Характеристика ступенів і основних форм формування самосвідомості.

Постановка проблеми свідомості у філософії. Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості, її суспільний характер як феномена людської життєдіяльності. Мислення та розсудок - дві основні стадії пізнання у філософії.

Розгляд особливостей процесу отримання і накопичення філософського знання про свідомість. Знайомство з процесуально-динамічним аспектом філософського пізнання феномену "свідомість". Характеристика філософських теорій С. Пріста та М. К. Мамардашвілі.

Свідомість як суспільне, людське діяльне відображення навколишнього світу, творче відтворення нового, того, що не існує в позасуспільному (природному) бутті. Духовність та специфікація особливої характеристики екзистенційного людського існування.

Досліджується проблематика розуміння феномену свідомості людини. Зроблена спроба уточнити сучасне розуміння феномену свідомість крізь призму пост капіталістичного суспільного буття на основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців.

Проблема онтологічного статусу свідомості. Проблема походження свідомості. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова. Структура та функції свідомості. Особливість філософського аналізу свідомості. Концепція єдиного інформаційного поля.

Питання співвідношення матерії зі свідомістю, як одне з найважливіших питань в історії філософії. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Концепція індивідуального несвідомого Зігмунда Фрейда.

Свідомість як категорія філософії. Онтологічний статус свідомості, її суттєві ознаки. Особливий тип людської поведінки як її найперша ознака. Філософський аналіз свідомості як розкриття її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій.

Проблема свідомості як одна з основних проблем філософської думки з самого початку її виникнення, визначення її сутності та головного змісту. Суперечності механістичного і діалектичного матеріалізму. Предметно-практичні засади виникнення свідомості.

Реалізація справжнього мислення через виконання комп’ютером програми як можливість "сильного штучного інтелекту". Емерджентистська філософія свідомості Чалмерса та Сьорля. ЇЇ роль в поглибленні розуміння природи свідомості, її відношення до мозку.

Свідомість: визначення, структура та функціїї, її виникнення, історичний характер та суспільна природа. Пізнання, мислення, почуття й відчуття, переживання, емоції як специфікації характеристики екзистенційного людського буття, її духу або духовності.