Формирование двух групп мыслителей в XIX веке в России - западников и славянофилов. Основные факты биографии Герцена - русского революционера, публициста, писателя и философа. Полемика Герцена и Шевырева об исконных корнях и самобытности русской истории.

Изучение научных работ из архива Э.В. Ильенкова, оценка его вклада в отечественную и мировую философскую культуру. Исследование отношения российского мыслителя к гегелевской концепции, его критическое осмысление абсолютной идеи, процессов развития духа.

Язык как онтологический конструкт, основанный на националистических идеологиях ХVIII-ХIХ столетий. Критика модернистской языковой идеологии, приводящей к концепции социальной онтологии языка. Понимание языков как автономных сущностей и замкнутых систем.

Рассматривается проблема теоретико-множественных и семантических парадоксов. Исследовано и показано, что ортодоксальным способом решения проблемы парадоксов считается иерархический подход, разработанный в первой половине ХХ века Б. Расселом и А. Тарским.

Рассмотрение положений теории сознания, связанной с операцией "объективной редукции". Критические аргументы А. Шимони, Н. Картрайта и С. Хокинга в отношении теории Пенроуза-Хамероффа. Несостоятельность физикалистских подходов к объяснению сознания.

Исследование биологических самоорганизующихся систем. Объяснение связи сознания, мозговых процессов и ментальной причинности. Критический анализ экспериментов Хамероффа. Обоснование несостоятельности объяснения сознания с позиций радикального физикализма.

На основании критического анализа определение взаимосвязи основных идей философии науки К. Поппера, таких, как антииндуктивизм, фальсификационизм, фаллибилизм, антифундаментализм, критический рационализм, индетерминизм, концепция предрасположенностей.

Исследование философских оснований постгуманизма. Основа и специфика постгуманизма - идея инклюзивности, опровергающая идею исключительности человеческого существования. Базовая идея постгуманизма, его связь с гуманизмом, трансгуманизмом и метагуманизмом.

Специфика критических дискурсных исследований Н. Фэркло, парадигма дискурс-анализа, ее потенциал для научных исследований. Понятие дискурса в трудах М. Фуко, Ж. Лакана, З. Фрейда, К. Маркса, Л. Альтюссера. Роль социальных практик в разных сферах жизни.

Исследование критического дискурс-анализа образа ускользающего героя "Иллиады" Терсита как первого трикстера в истории философии. Психоанализ и инструментарий деконструкции и неомарксизма. Процесс субъективации, методология гегемониальной субъективации.

Характеристика периода деятельности Н.А. Бердяева, времени на рубеже XIX-XX вв., когда он печатает в журнале К. Каутского "Die Neue Zeit" статью "Ф.А. Ланге и критическая философия в их отношении к социализму" (1899). Анализ переписки Бердяева с Каутским.

Изучение малоисследованного периода жизни и деятельности Н.А. Бердяева на рубеже XIX-XX веков. Критическая философия социализма в переписке с К. Каутским. Бердяевская ревизия марксизма и его переход от марксизма "ортодоксального" к "критическому".

Объяснение основ религиозной веры как традиционная проблема философской науки. Ф. Аквинский - схоласт, который сформулировал пять рациональных доказательств существования Бога. Православие для России как важный этап эволюции национального сознания.

Тенденции духовного процесса переоценки ценностей, изменение отношения к разуму и принципов философствования в XX веке. Причины возникновения, сущность и направления экзистенциализма. Психоанализ как философская концепция, З. Фрейд и его последователи.

Краткая биографическая справка из жизни К.Р. Поппера. Эмпирический и теоретический уровень знания. Особенности дедуктивно-номологической схемы объяснения. Критерий демаркации науки и ненауки. Методология научно-исследовательских программ И. Лакатоса.

Влиятельное направление западной философии. Философская концепция критического рационализма, проблема демаркации и принцип фальсификации, фаллибилизм и теория трех миров. Учет и анализ социокультурных факторов возникновения и развития науки и критики.

Роль и значение критического мышления и рационализма в системе философских взглядов Лаврова, его значение для развития российского гражданского общества в XIX в. Решение Лавровым проблемы исторического возникновения и развития критической мысли.

Сравнительный анализ критического мышления в трансцендентальной философии и буддийских онтологиях. Основные предпосылки критического мышления рассматриваемых философских традиций. Принципы философской мысли. Базовое проблемное поле мысли Канта и буддизма.

Рассмотрение видов критического мышления, характерных для них видов аргументации, различных соотношений логического и когнитивного компонентов. Распространение технологии развития критического мышления через письмо. Умения критического мышления.

Розгляд програми суспільного розвитку і навчання. Аналіз моделі критичної соціальної філософії освіти. Обґрунтування їх єдності в системі моральних і соціальних цінностей. Заклик людей провадити самостійне й оригінальне дослідження себе, соціуму та знань.

Застосування критичного мислення як засобу подолання буденної некомпетентності, що поширюється на сфери суспільної діяльності, до яких залучена людина: родинні стосунки, інтернет-спілкування, роботу, освіту, обговорення політичних подій, реакцію на них.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Його універсальність та достатність означень.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу, що ґрунтується на культурно нейтральних й об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. універсальність та достатність означень критичного мислення.

Здійснення концептуалізації критичного мислення як типу моделі мислення, що вимагає філософської саморефлексії на основі звернення до постмодерністського дискурсу. Сутнісне значення критичного мислення, його функціональність та перспективність розвитку.

Автори статті розкривають сутність критичного мислення з позицій психології і педагогіки: його структуру, функції, внутрішню сутність й зовнішні зв’язки з мисленням будь-якого виду, формальною і неформальною логікою. Опанування основ критичного мислення.

Аналіз особливостей інформаційної війни як маніпулятивної технології. Роль інструментарію критичного мислення у протидії інформаційним диверсіям. Здійснення інформаційних атак з метою деструктивного впливу на свідомість та культивування ненависті.

Розглядається проблема становлення та розвитку психологічної теорії критичного мислення у філософській та психологічній ретроспективі. Висвітлено віхи розвитку уявлення про критичне мислення у різні історичні періоди філософської та психологічної думки.

Зміст критичної раціональної сутності людини як обов'язкової складової формування обдарованості. Пізнавальна активність людини. Зміст феномену мислення. Філософська модель критичного бачення світу людиною в сучасних соціокультурних трансформаціях.

Розгляд історії та розвитку наукової думки щодо творчого та креативного мислення, як складової для створення ефективного продукту пізнання. Характеристика видів вправ та завдань для успішного розвитку обох видів мислення під час занять англійської мови.

Дослідження базових понять і категорій марксизму та діалектичного матеріалізму з подальшою перевіркою їх наукової достовірності. Виявлення філософських витоків марксизму. Обмеженість та помилковість умовиводів Енгельса з філософської точки зору.