Роль Полибия в "умиротворении Греции". Анализ двух основных подходов к определению понятия силы в мире: способности совершать какие-то действия и сопротивляться изменениям, способности получать желаемое. Критика толкования концепции "мягкой силы".

Обзор утопических социально-философских конструктов в исторической ретроспективе на примере произведения Томаса Мора. Анализ смысловой неоднозначности основополагающего понятия "утопического". Понятие утопии как проекта будущего, альтернативного сущему.

Взаимосвязь философии и медицины в контексте цивилизационной истории человечества. Проблема здравоохранения как глобальная проблема современности. Направления борьбы с болезнями, эпидемиями, пандемиями как основа для сохранения жизни и здоровья человека.

Изучение возникновения науки палеогеографии. Понятие и характеристика видов рефлексивной симметрии. Анализ взаимодействия внутри предмет-предметных, программно-предметных и объектно-инструментальных дисциплинарных комплексов. Кумулятивизм в истории науки.

Сутність і значимість філософської рефлексії як самореферентності філософських смислів. Дослідження інтерпретаційних смислів рефлективності філософії як актуальності її самореферентності, які в постмодерністських стратегіях замінюються або ототожнюються.

Понятие рефлексии в философской традиции. Рефлексивность как осознание определенной системы диспозиций (когнитивных, ценностных, поведенческих) в качестве условия научной практики. "Критериальный" и "критико-рефлексивный" подходы к рациональности.

Самосознание - самостоятельность индивида. Возникновение самосознания связывается с ходом развития сознания личности в контексте становления самостоятельности личности, ее преобразования в субъекта со способностью к критическому мышлению и самооценке.

Из истории философских трактовок рефлексии. Принципы возможного научно-теоретического подхода к рефлексии. Дидактическое введение исходной "рамки" рефлексии. Основной парадокс рефлексивной кооперации: невозможность взаимопонимания. Способы преодоления.

Понятие о рефлексии как методе самопознания, базисные понятия картезианской теории познания. Определение принципиальных трудностей, отрицающих значимость субъектно-объектного отношения. Анализ классических концепций самопознания и теорий субъективности.

П.К. Энгельмейер как один из первых философов техники в мире, знакомство с философскими взглядами. Анализ существующих концепций технической реальности. Особенности формирования новых ценностей и идеалов общественного развития в Советской России.

Знецінення моральних і релігійних цінностей як наслідок сплеску індустріалізації, панування атеїстичних поглядів у колах інтелігенції та популяризації філософії позитивізму. Роль дихотомій щодо процесу рефлексії індивідууму у філософії Г. Марселя.

Поняття електорального вибору та його дослідження в біхевіоризмі, постмодернізмі, когнітивістиці, моральній та комунікативній філософії. Підходи до його пояснення в умовах необмеженого розповсюдження інформації та зростання ролі ірраціональних аспектів.

Розгляд теоретико-методологічного розуміння категорії влади в межах філософської системи І. Канта. Аналіз онтологічного виміру основних категорій (ідеї, влади, свободи, права) та культурно-природної сутності ідеальної держави у творчості філософа.

Онтология - семантическое ядро культуры, производящее смыслозначимые каркасы мира. Особенности использования интенсионной части буквального прочтения текстов для построения их итогового интенсионала. Анализ взглядов философов на природу модуса бытия.

Философия контрреформации: иезуиты и вторая схоластика. Рассмотрение "второй схоластики" как особого явления в интеллектуальной и духовной жизни Европы, мощного возрождения католической философии, длившегося с 40-50-х годов XVI в. и до начала XVII в.

Реформация и Контрреформация как восстание менее цивилизованных народов против интеллектуального господства Италии. Развитие науки, последствия Реформации и Контрреформации в интеллектуальной сфере. История открытия физических законов в эпоху Реформации.

Мировоззрение эпохи, не получившее оформление в философских системах классического типа. Э. Роттердамский - ученый, прозванный "князем гуманистов" Северного Возрождения. Личность и взгляды ученых М. Лютера и Э. Роттердамского; споры о свободе воли.

Условия и факторы рецепции буддийских идей в культуре России в контексте вопросов о становлении российской культуры. Освоение буддийских идей в философском дискурсе, отражение буддийских мотивов и буддийские реминисценции в литературном творчестве.

Обзор эволюции немецкого философского рационализма от гносеологизма Канта к философии откровения Шеллинга в контексте религиозной философии Соловьева. Анализ идей учения о внутреннем опыте и мистической интуиции и феноменологического проекта богопознания.

Осмысление влияния П.Тиллиха на современную западноевропейскую философию, религиозную мысль, его связь с диалектической теологией ХХ в. Ключевые направления философии, в рамках которых эксплицировались положения экзистенциально-герменевтической концепции.

Анализ оригинальных концепций В. Ивановского, А. Маковельского и К. Сотонина в контексте рецепции идей трансцендентализма в рамках психологического и эмпирического подходов. Изучение идей И. Канта в развитии логики и университетской философии в России.

Теоретические основы современного проекта рациональной этики, в котором этика дискурса воспринимается в качестве критики общества и критики современной морали. Истоки возникновения этики дискурса в философии. Трансцендентальная теория прагматики Апеля.

Марк Аврелій – останній представник античного стоїцизму, у вченні якого підкреслюється необхідність - "підкорити себе" світовому Розуму-Логосу-Богу. Поглиблення Марком Аврелієм філософської аргументації політичної складової цієї світової релігії.

Культурно-історичні та етичні запозичення філософії Ніцше у розбудові "Анти-Едипа". Вплив філософії Ніцше на розуміння французькими авторами проблеми суб'єкта. Понятійні трансформації засад філософії Ніцше у концептуальному апараті Дельоза і Гваттарі.

Антропологічна проблема буття людського тіла у філософії Середньовіччя. Світоглядні засади та філософсько-релігійні ідеї "Треносу" М. Смотрицького щодо ґенези та функціональних основ тіла людського та Ісуса Христа. Віра і обряди святої Східної Церкви.

Аналіз філософсько-релігійних поглядів письменника Лева Миколайовича Толстого та розгляд впливу його творчості на філософію Срібного віку. Вивчення особливостей розуміння Толстим сенсу життя і призначення людини, віри і розуму, природи добра і зла.

Аналіз ролі античної філософсько-естетичної думки в осмисленні феномену активності мистецтва. Огляд історико-теоретичної основи проблеми. Постановка в добу античності проблеми цільового впливу мистецтва на практичне життя людини в Платона, Аристотеля.

Понятие и разновидности речевого общения, их отличительные признаки и закономерности. Функции и назначение речевого этикета в современном обществе. Механизм переговоров процесса: проблема эффективности. Сущность риторики и лингвистической прагматики.

Применение законов формальной логики для решения логических задач в области права. Логическая характеристика понятий. Определение правильности высказываний. Установление видов сложных суждений, его составных частей, запись суждений в виде символов.

Исследование проблем научно-технических достижений современного мира в контексте актуализации натуралистической парадигмы социального познания. Анализ проявления пропорции ряда Фибоначчи в явлениях природы, науке и технике на микро- и макроуровне.