Исследование репрезентативных экспликаций постметафизического дискурса в современной теологии. Основные понятия герменевтики Капуто. Крест и космос как символы радикализации божественной славы. Анализ проповеди Иисуса Христа в синоптических Евангелиях.

Специфичность восприятия Крещения Руси в общественном сознании. Изображение образа Владимира в период формирования исторических стереотипов российскими мыслителями эпохи Просвещения. Концепция возникновения христианства в России митрополита Платона.

Аналіз проблем полікультурного суспільства та виявлення негативних сторін філософської парадигми мультикультуралізму, що ведуть до кризи в поліетнічному соціумі. Недоліки "мозаїчного" мультикультуралізму на прикладах концепцій Ч. Тейлора та У. Кімлики.

Дослідження Західної цивілізації як унікального історико-культурного утворення. Аналіз основних етапів формування універсалій цивілізаційного розвитку. Визначення причин і форм прояву духовної кризи тих засад, які формують ядро Західної цивілізації.

Дослідження особливостей розвитку медіакультури інформаційної доби. Аналіз основних вимірів її кризи: дегуманізації культури, перетворення мас-медіа на засіб маніпулювання свідомістю, розміщення в ЗМІ недостовірної інформації, комерціалізації мас-медіа.

Криза раціональності є визначальним елементом сучасності. Осмислення причин кризи раціонального мислення, що призвели до скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму. Полеміка раціонального (класичного) і ірраціонального способів мислення.

Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.

Розгляд деформації і розмивання ціннісних орієнтацій епохи Просвітництва в умовах глобальних трансформацій у постіндустріальному суспільстві. Вивчення співвідношення просвітницьких ціннісних орієнтацій і розширення бази суспільного волевиявлення.

Успішне рішення кризи середнього віку, сприяння формулювання мети у межах реалістичнішої і стриманішої точки зору і осмислення обмеженості часу життя всякої людини. Внутрішній стан людини у зрілому віці. Відносини між дорослими дітьми і батьками.

Диференціація проблеми "людина-природа" до фундаментального рівня. Виокремлення психіки як якісно нового нейронного утворення. Протистояння біологічного і психічного начал та їх прояв на онтогенетичному рівні. Подолання кризи системи "людина-природа".

Сучасні підходи до визначення сутності кризи. Варіативність трактування феномену кризи у сучасному науковому дискурсі. Сучасний підхід до осмислення кризи, особливості розуміння її як короткочасного переломного періоду у природному процесі розвитку.

Предмет, задачи, основные проблемы философии. Причины и последствия кризиса буржуазной философии. Предпосылки возникновения марксизма как направления классической политической экономии. Философское становление научной методологии в период Нового времени.

Технократическое понимание в его отделении от условий существования. Продукт цивилизации у Г. Маркузе. Глобальная идея технократизма, как конкретный образ организации в трудах Л. Мэмфорд. Устранение искусства и философии, замена их инженерным искусством.

Духовная культура — производство мышления человека средствами науки, литературы, искусства и философии. Культурный кризис - ситуация разрыва между культурой со всеми ее институтами и структурами и резко изменившимися условиями общественной жизни.

Цель - проанализировать проблему кризиса духовных ценностей, охарактеризовать духовную ситуацию в России и мире; через призму философских подходов рассмотреть феномен "ценности" и его конкретные проявления – свободу, справедливость, равенство, гуманизм.

Характеристика кризиса наук с точки зрения выражения радикального жизненного кризиса европейского человечества. Математизация природы Галилеем и прояснение трансцендентальной проблемы. Философия как самоосмысление человечества и самоосуществление разума.

Кризис наук как выражение радикального кризиса человечества. Различия между физикалистским объективизмом и трансцендентальным субъективизмом. Проверка правомерности эмпирически обоснованного дуализма путем вживания в практику психологов и физиологов.

Идея кризиса европейской метафизики как одна из центральных проблем философских размышлений XIX-XX ст. Сопоставительный анализ религионых воззрений И.В. Киреевского и постметафизической теологии Т. Альтицера, точки пересечения с идеями славянофилов.

Исследование обострения конфликта ценностей модерного европейского общества и традиционалистских структур массового сознания в условиях постсоветской демодернизации. Причины усиления традиционализма, антимодернизационного курса и антизападничества.

Характеристика процесса трансформации постсоветского человека в условиях разложения посттоталитарных структур российского социума. Причины сохранения и воспроизводства "советского человека" в условиях формального отсутствия его базисных оснований.

Представления, сформулированные в философии постмодернизма - причина переосмысления идеи постепенного развития и совершенствования человеческой цивилизации. Обращение к иррационализму - следствие утвердившегося в современном человеке противоречия.

Деконструкция культурных систем, пересмотр традиционных ценностей и норм поведения - последствия современных глобализационных процессов. Выявление, сохранение и развитие идентичности - одна из важнейших проблем самоопределения человека в обществе.

Место научно-инженерной картины мира среди источников, определяющие функционирование и развитие техники. Основные тенденции и принципы осуществления государственной политики в области информатизации. Ключевые признаки информационной социальной среды.

Анализ идеи Хантингтона о "конфликте цивилизаций". Сравнение жизненных вызовов для теории Хантингтона и интеркультуры. Попытки на разных уровнях и масштабах восстановить "культурный" способ организации жизни. Системы личностной и групповой идентификации.

Проблема повседневности как одна из самых обсуждаемых в настоящее время. Изучение изменений, к которым привело появление повседневности в проблемном поле исторической науки, методологические основания и предметные границы которой казались незыблемыми.

Отношение метафизики к культуре как одна из ключевых проблем современной философии. Сущность термина "метафизика" у разных философов. Разрушение основных принципов классической метафизики Кьеркегором и Ницше. Сторонники новой "неклассической метафизики".

Кризис классической философии и причины данного явления (революция в естествознании, промышленная революция, плюрализм концепций и идей). Философия А. Шопенгауэра (мир как воля и представление) и Ф. Ницше (критика классической европейской культуры).

Смысловая оценка кризиса культуры в условиях тоталитарности цивилизации при переоценке ценностей и перестановке слагаемых духовного мира. Трагедия гуманистического мировоззрения определяющего демократическую и этическую идею человека как высшей ценности.

Состояние научного потенциала общества является одним из показателей его мощи и степени модернизации. Провозглашение курса государственной политики Российской Федерации на модернизацию и инновационность. Сущность интеллектуального потенциала общества.

Связь возникновения философских идей на Руси XV-XVI вв. с кризисом религиозно-мифологического мировоззрения под воздействием эсхатологических ожиданий. Оценка элементов и предпосылок становления философского мировоззрения в общественном сознании Руси.