Бытие как философская категория, обозначающая реальность, существующую объективно, независимо от сознания, воли и эмоций человека. Изучение периодов трактовки бытия и соотношения его с сознанием. Отношения человека и мира в учениях различных философов.

Возникновение философии и ее функции. Периоды развития античной философии. Специфика древнеримской и характерные черты средневековой философии. Особенности немецкой мысли. Диалектический материализм марксизма. Современные направления Западной философии.

Понятие мировоззрения, его структура и исторические типы. Генезис и специфика философских знаний. Античная философия, философия Средневековья: А. Блаженный, Ф. Аквинский. Эпоха Возрождения, эпоха Просвещения. Философы Нового времени: Ф. Бэкон, Р. Декарт.

Дослідження історії розвитку дискусії щодо вічності світу. Міфологічні пояснення походження світу, котрі сформовані шляхом уподібнення до спостережуваних процесів виникнення в природі чи творення предметів у межах людської перетворювальної діяльності.

Розгляд різних варіантів періодизації індійської філософії від кінця ХІХ - початку ХХ ст. до кінця ХХ ст. Специфіка періодизації індійської філософії Е. Фрауваллнера. Представлення індійської філософії в глобальній історико-філософській ретроспективі.

Рассмотрение идей французского персонализма, как одного из важнейших течений философской антропологии ХХ века. Ознакомление со взглядами его представителей - католических мыслителей Э. Мунье, Ж. Лакруа, М. Недонселя. Анализ проблемы трансценденции.

Исследование онтологического и аксиологического способов обоснования персонализма с точки зрения решения проблемы межличностной коммуникации в европейском теизме и русской религиозной философии XIX-XX веков, в контексте антропологического поворота.

Биографическая справка о жизни и профессиональной деятельности русского религиозного и политического философа, представителя экзистенциализмa и персонализма, основоположника концепций свободы и нового средневековья - Николая Александровича Бердяева.

Дослідження в галузі філософських наук за часів незалежності України, які стосуються розвитку персоналізму в українській і світовій філософії. Аналіз польських наукових розвідок, пов’язаних із висвітленням філософсько-богословського доробку Ч.С. Бартніка.

Аспекты персональной модернизации в условиях новой современности. Новое понимание неравенства в XXI в. и его связь с персональной модернизацией. Изменение труда под влиянием новых технологий. Тенденции трансформации жизни человека в современную эпоху.

Дослідження соматичного буття з погляду філософської антропології як основної константи по відношенню до інших його форм, аналіз діалектичної рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру, тотожність тілесно-соматичного буття і мислення.

Соматичне буття з погляду філософської антропології як основна константа по відношенню до інших форм буття. Актуалізація і обґрунтування проблеми його персональності в зв’язку з тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку ХХІ століття.

Роль проблемы тождества и различия бытия и существования, трактуемой А. Чупровым в качестве "исходной для всей мировой философии" в осмыслении оснований познания и значения субъективности. Осмысление действительности носителем свободы и ответственности.

Понятие духовности как совокупности качеств человеческой личности, обозначающих наличие высоконравственных принципов в человеке. Общечеловеческие ценности и формирование нравственных отношений в обществе. Пути развития духовности в российском обществе.

Аналіз розвитку трансгуманістичних ідей у концепціях постлюдини. Розкриття поняття постлюдини як можливого стану й стадії розвитку людства поза поточними біологічними й культурними обмеженнями. Біотехнологічна революція, створення суперінтелекту.

Аналіз інноваційних теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену інтелектуального співтовариства. Приклад функціонування природничих наукових товариств на теренах України ХІХ- початку ХХІ ст., які є однією з форм інтелектуальних співтовариств.

Гуманізм як світоглядний принцип, що передбачає принцип вільної волі, особливого місця людини у світі та її вільної творчої реалізації, розвиток особистих якостей. Сучасне трактування його ідеалів в контексті глобальних духовно-світоглядних викликів.

Орієнтація на розвиток суб’єктності людини як мети освіти. Абсолютизація освітніх технологій та переривання їх взаємозв’язку з соціально-культурним цілим. "Smart-освіта" як ефективний маркетинговий крок. Поява специфічного способу світосприйняття.

Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Аналіз постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.

Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Дослідження постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.

Моделювання неомодерного образу історичного суб’єкта в ситуації нового Середньовіччя через аналіз деконструкції історії в ситуації постмодерну. Модель історії в контексті реставрації архетипів тотальності. Сутність ур-фашизму як атрибуту нової свідомості.

Методика опанування студентами знань основних принципів вироблення соціальних стратегій. Визначення перспектив розвитку економіки майбутнього, конкретизація цілей бізнес-освіти. Узгодження ключових стратегій конструювання соціальних груп у суспільстві.

Філософське осмислення глобалізації як невідворотного трансформаційного явища, що видозмінює всі сфери життєдіяльності людства. Вплив глобалізації на духовну сферу, збереження національної ідентичності як внутрішнього відчуття приналежності до нації.

Окреслення проблем сучасного права. Аналіз поглядів Б. Ніколеску, який обґрунтував суб'єкт-об'єктну єдність як особливість трансдисциплінарності. Роль трансдисциплінарного підходу для змін як в окремих галузях права, так і у характері взаємодії між ними.

Розгляд можливостей імплементації поняття контексту в формальну модель прагма-діалектичної критичної дискусії. Характеристика двох моделей формалізації критичної дискусії (авторства Еріка Краббе та Джекі Віссера), що проходять у вигляді діалогової гри.

Особенности управленческого действия, нацеленного на достижение цели управления. Преобладание перспективных или событийных стратегий управлений и их зависимость от социокультурной ситуации, то есть от возможностей субъекта и свойств объекта управления.

Научно-технический прогресс - фактор, влияющий на развитие философии, которая играет ведущую роль в становлении техносреды эпохи высоких технологий. Интеллект как форма рациональных созидательных способностей и орудий интеллектуальной деятельности.

Изучение проблемы развития этносоциальных конфликтов на разных уровнях, что способствует общемировым цивилизационным сдвигам, которые затрудняют вхождение в этот поток замкнутых этнических групп, закрытых для культурного обмена с другими этносами.

Вичення сформульованого Г. Плеснером принципу ексцентричної позиціональності. Рефлексивна здатність самості відноситися вже й до самої себе як момент "абсолютної самореференції" уможливлює становлення персонального-відносинного, тобто суспільного життя.

Які можливості розвитку соціальної теорії відкриває започатковане в "ексцентричній позиціональності" Г. Плеснера продовжене нинішнім розвитком різних галузей людинознавства перетворення сучасної філософської антропології на рефлексивну антропологію.