Сутність та необхідність філософського обґрунтування поняття "національна ідея" в концепції соціальної філософії. Питання української національної ідеї як предмет дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників, напрямки її формування.

Соціально-філософський аналіз становлення та розвитку категорії рівності в соціально-історичному пізнанні. Морально-етична, правова, суспільно-політична сфери прояву категорії "рівність". Роль соціальної рівності у модернізації української держави.

Методологічна еволюція теорії капіталізму-лібертаріанства відповідно до ідеї Лакатоса - як ряду метатеорій, базових, оболонкових теорій. Перспективи методології “раціональної критики”, коли у моделі пізнання присутні ефекти нечисленних абсолютних істин.

Місце концепції глобального еволюціонізму та еволюційна теорії в сучасному природознавстві. Спроба спростування принципової протилежності еволюціонізму та креаціонізму, а також дослідження та обґрунтування прихованого методологічного зв'язку між ними.

Онтологічні параметри та характеристики конкретної події історії, її структура, функції, детермінанти та атрибути. Розробка критерію, за допомогою якого може бути продемонстрована наукова спроможність моделі події в аналізі реальних подій історії.

Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.

Розгляд методології філософського аналізу освіти інформаційного суспільства у контексті розвитку методологічних підходів сучасної філософії. Опис та пояснення багатогранних, динамічних та гнучких у соціокультурній детермінації масштабних освітніх змін.

Аналіз методологічного значення поняття "габітус" для практик соціального управління процесом структурування особистості офіцера. Розкриття інтерпретації конструкта "габітус" у сучасній філософській традиції, особливості прояву габітуальної поведінки.

Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Дослідження сучасних проблем методології в розумінні феномена свідомості. Вивчення етапу раціоналізму і емпіризму в історії філософії. Проблема відмінності методів феноменології духу і науки логіки. Аналіз другої свідомості та свідомості як предмета.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. На підставі аналізу наукових здобутків в сфері феноменології авторами констатовано, що положення про сучасну війну без супротивників наповнене суперечливими, неузгодженими між собою підставами.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. Проблема відмінності методів Феноменології духу і Науки логіки. Положення про сучасну війну без супротивників в сфері феноменології. Завдання дослідження апріорних синтетичних суджень.

Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості. Трансдисциплінарність в контексті традиції сучасного філософського знання. Мислення у світі плюральності.

Виокремлення особливостей методологічного потенціалу сімейного виховання у контексті державної політики і законодавства античності, а також обґрунтуванння внеску сучасних науковців до скарбниці світових педагогічних ідей освіти і виховання в майбутньому.

Вибух есхатологічних уявлень як реакція на сприйняття життя як хаосу. Аналіз проблеми людини, її ментальних і релігійних характеристик. Огляд змін у релігійній свідомості українського народу. Есхатологічна свідомість як типова ознака перехідного періоду.

Осмислення методологічних підходів до аналізу перехідного періоду, їх інтерпретації в історичному, філософському, культурологічному та релігієзнавчому аспектах. Характеристика основних стадій розвитку людства та перехідних етапів між цими періодами.

Визначення інваріантних складових шляхом синергетичного підходу до синтетичних категорій як абстрактних інформаційних систем, які взаємодіють із "середовищем" на комунікативному рівні. Аналіз інноваційного осмислення понять як метафізичних концепцій.

Філософсько-релігієзнавче осмислення проблеми особистості, процесів її самореалізації та самоідентифікації. Аналіз розмаїття підходів у літературі до проблеми особистості й обґрунтування особливостей різних підходів і напрямів дослідження особистості.

Характеристика продуктивних методологічних принципів та ідей історико-філософського українознавства. Розв'язання проблем, які виникають у процесі розвитку національної культури, її духовної та політичної сфери - ціль політико-філософської рефлексії.

Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Методологічне дослідження об’єктивації утопічної практики в соціально-політичної дійсності. Категорія політичної рефлексії як механізм відтворення соціально-політичної дійсності. Сприйняття політичної практики в низовій рефлексії та політичній культурі.

Осмислення феномена людини, шляхом залучення методологічних стратегій, філософських та історичних наукових знань. Три рівня взаємодії феномена людини з позицій осмислення філософів. Різниця між історичними соціальними реаліями та модельними побудовами.

Філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій.

З’ясування логіки, специфіки й якісного характеру методологічних змін, що відбуваються в рамках сучасної філософії. Суть онтологічного повороту за Н. Гартманом. Розгляд трансформаційних векторів, що в рамках філософської теорії набули характеру поворотів.

З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.

Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.

Знайомство з класифікацією типів раціональності академіка В.С. Стьопіна. Розгляд головних особливостей та проблем формування нового понятійного апарату на основі синергетики. Загальна характеристика форм рефлексивного осмислення наукового пізнання.

Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві та низка суперечностей в її розумінні. Визначення методологічного і теоретичного аналізу імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору.