Буття у філософії неотомізму та персоналізму. Теософія, учення "Живої етики" та російська релігійна філософія. Проблема доказу буття Бога у релігійній філософії. Глобальний еволюціонізм у вченні П. Тейяра де Шардена. Ідея гармонії науки та релігії.

Дослідження поєднання наукового та релігійного світоглядів як однієї з актуальних тенденцій філософії ХХ століття. Проблема поєднання наукового та містичного шляхів пізнання законів світобудови в доробках представників філософії російського космізму.

Розгляд релігійного досвіду через ціннісно-смислової регуляції поведінки людини. Оптимізація психічних процесів і явищ внутрішнього життя суб'єкта в релігійному досвіді. Досвід зіткнення людини з цариною Божественного як підстава релігійного досвіду.

Зміст світоглядної проблематики з позицій філософського і релігійного підходів. Етапи розвитку філософії і релігії в європейських країнах, особливості східних і західних традицій. Філософські погляди на сутність релігії, ідею Бога, моральність, безсмертя.

Соціально-філософський аналіз сутності, місця і ролі релігійного фактора міжетнічних стосунків на рубежі ХХ і ХХІ ст., в якому органічно поєднані культурно-історичний, соціокультурний та наукознавчий аспекти. Характер взаємодії етнічних культур.

Соціальний вимір ідентичності, теорія суспільного договору. Наукова точка зору на ідентифікацію модерного суб'єкта. Релігійне коріння проблеми споживацького суспільства. Уявлення про гомогенний простір та лінійний час як засадничі ідеї модерної історії.

Аналіз визначальної ролі релігійного та сакрального в мистецтві як однієї із духовних констант, в контексті формування духовного начала в людині. Оцінка механізмів його сугестивного впливу на свідомість в контексті взаємовідношення релігії й мистецтва.

Фактичний, генетичний, світоглядний, інтенціональний зрізи релігійно-міфологічного виміру пандемії. Розкриття конститутивних аспектів феномену пандемії у горизонті первісного мислення. Умови розвитку пандемії. Дисгармонія між божественним та людським.

Нові конструктивні підходи до розуміння та концептуальні визначення поняття "нації". Світоглядні перешкоди до народження націй у домодерній Європі. Постання європейських націй до повноцінного життя через рефлексію над власною роллю у християнському світі.

Становлення і розвиток релігійно-філософської думки часів Київської Русі. "Слово про Закон і благодать" Іларіона. Релігійно-філософська творчість Якова Мніха. "Повчання" Володимира Мономаха. Труди Климента Смолятича. Особливості праці Кирила Туровського.

Вивчення релігійно-філософського діалогу між конфесіями про відродження унії в Україні. Союз православної та католицької церков, об’єднання елементів східного та західного християнства. Місцева мова проведення богослужіння. Папа Римський як глава церкви.

Розгляд релігійно-філософських поглядів Григорія Сковороди в контексті російського неакадемічного богослов’я. Загальна характеристика естетико-філософської спадщини видатного українського любомудра. Знайомство з головними особливостями роботи Л. Шаміної.

Аналіз соціально-політичних та ідеологічних змін в суспільстві, які безпосередньо впливають на духовний потенціал людини. Розгляд релігії як значущого елементу соціуму, активізує творчий потенціал людини, її прагнення до духовно-душевної самореалізації.

Філософія релігії як сукупність потенційних і актуальних філософських установок щодо релігії і Бога, осмислення їхньої природи. Класифікація вчень про взаємовідношення релігії та філософії. Просторово-статичне уявлення про розуміння духовного життя.

Исследование совокупности онтических времяообразующих свойств и одновременно параметрических характеристик времени. Рассмотрение методологии реляционной концепции времени, принципов системности и диалектики. Анализ теории развивающихся объектов.

Философия Рене Декарта, его учение о человеке, антисхоластическая направленность методологии, рационалистическая теория познания и критерий истины. Сомнение как начало философии. Дуализм и рационализм Декарта. Основные правила научного метода по Декарту.

Творчество Рене Декарта. Анализ его основных достижений. Метафизика: субстанции и их атрибуты. Учение о врожденных идеях и дедуктивный метод. Главный вклад в философию - классическое построение философии рационализма как универсального метода познания.

Рене Декарт — французский философ, математик, физик, физиолог, автор метода радикального сомнения в философии. Биография, научная деятельность. Правила очевидности Декарта. Доказательство существования Бога. Этические взгляды и экзистенциальная парадигма.

Развитие учений о психологии человека. Взаимодействие души и тела. Виды мыслей, желаний и восприятий. Возникновение страстей в душе. Источники и назначение страстей. 6 первичных страстей. Влияние теории Аристотеля о четырех первоначалах на Декарта.

Рассуждение о методе: соображение касающиеся наук и существования бога и бессмертия души, или основания метафизики, основные правила метода и правила морали, порядок физических вопросов, что необходимо, чтобы продвинутся вперед в исследовании природы.

Изучение картезианства, учения Декарта и его влияния на развитие философии. Доказательство существования Бога, его роль в философии Рене Декарта. Учение о врожденных идеях. Анализ математических, физических исследований и основных произведений философа.

Біографія Рене Декарта - одного з найвизначніших представників християнської культури епохи пізнього Ренесансу, його вплив на розвиток сучасної науки та культури. Творчий шлях мислителя та вченого. Головні правила методу Декарта, основні правила моралі.

Ранние периоды жизни Рене Декарта. Публикация взглядов французкого философа. Анализ основных целей и идей. "Рассуждения" и "Первоначалы" философа. Описание природы при помощи математических законов. Воспоминания современников о Декарте как о личности.

История жизни и творчества Рене Декарта, основы его философии. Анализ содержания философствования эпохи ренессанса. Этапы личностного и творческого становления философа Нового времени - Р. Декарта. Характеристика основ его теории познания и методологии.

Специфика исторического и культурологического измерения Ренессанса. Сущность истории как фундаментальной реальности человеческого бытия. Суть ренессансной культуры как гармонизирующей основы человеческой жизни, которая позволяет учредить совместную жизнь.

Ренессансные интерпретации образа Сократа: стремление вписать его как образец античной мудрости и добродетели в гуманистическую программу образования, желанием согласовать образ Сократа с христианскими представлениями. Парадоксальная природа христианства.

Понятие репрезентации в исторической перспективе. Изучение вычислительных процессов в сложных когнитивных системах. Особенности представления данных, содержания. Обозначение формы детерминации одних процессов другими. Репрезентации в науках о человеке.

Основные принципы репрезентации в информационном пространстве. Объяснение необходимости представления ученого в профильной коммуникационной среде. Репрезентация автора в тексте публикации. Глобальные практики социального взаимодействия сетевой культуры.

Вплив термінології в галузі нейронаук на філософську модель репрезентації Черчленд, її загальні переваги. Базові ідеї концепції Черчленд пов’язані із дослідженням еволюції нервових систем від простих з’єднань окремих нейронів до появи свідомості.

Схема человеческого самоопределения, выработанная русской дворянской элитой к середине XIX века и усвоенная интеллигенцией. Установка национального сознания дворянской элиты; феноменология ресентимента. Идеальное конструирование иллюзорной идентичности.