Быт - область внепроизводственной жизни людей, которая связана с удовлетворением материальных и духовных потребностей в процессе обеспечения жизнедеятельности и социализации человека. Особенности философско-социологического понимания повседневности.

Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.

Суть ролі людського розуму у формуванні техносфери крізь призму еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Порівняння еволюційної теорії з процесом формування культурної оболонки планети, біологічного світу зі світом ідей. Аналіз розробки технологічних артефактів.

Аналіз поглядів німецького просвітителя І. Гердера на проблему походження мови як одного з головних факторів, що сприяв становленню і розвитку людського суспільства. Дослідження впливу творчої спадщини ученого на формування лінгвофілософської природи.

Філософсько-історична концепція І. Канта. Суперечності між метою історичного процесу та реальними умовами її досягнення. Історіософська концепція І. Фіхте. Фіхтеанська картина руху людства. Проблема рушійних сил історичного процесу в системі Ф. Шеллінга.

Філософський аналіз проблеми узагальнення загальновизнаних тлумачень простору та часу у контексті некласичних наук. Аналіз еволюції уявлень про простір і час у філософській спадщині Р. Декарта, Спінози, Канта. Сутність терміну "епістемологічні перепони".

Життя та діяльність давньогрецького філософа Платона, його вклад в науку не тільки як філософа моралі, а й права. Політичні погляди Платона та його роль у формуванні політичних вчень. Різновиди держави за Платоном. Етичні та естетичні погляди Платона.

Висвітлення змісту поняття "цінність" у філософському, психологічному, соціологічному та педагогічному вимірах. Характеристика цінностей з огляду на досвід польських дослідників. Дослідження поглядів польського філософа-ідеаліста Ф. Знанецького.

Емпіризм Ф. Бекона. Раціоналізм Р. Декарта, І.Б. Спінози і Готфріда Вільгельма Лейбніца. Дуалізм Декарта, вчення Лейбніца про "монади". Суб'єктивна гносеологія Дж. Берклі і Д. Юма. Мотиви свободи, волі, мети життя, добра. Філософські погляди Т. Гоббса.

Характеристика логики как науки. Аристотель как основоположник формальной логики. Основные логические операции: инверсия, конъюнкция, дизъюнкция. Знакомство с ключевыми логическими законами: законами тождества, непротиворечия и исключенного третьего.

Дослідження онтологічних і моральних вимірів подиву, вдячності та благоговіння як "етичних першофеноменів", "екзистенціалів", релігійних почуттів, які уможливлюють особистісний вимір буття людини, її автентичне існування у повноті сутнісної реалізації.

Філософсько-антропологічні аспекти концепцій події, створені Гайдеггером, Дельозом і Бадью. Аналіз парадигмальних меж історично структурованих моделей візуальності. Антропологічні зміни, викликані постподієвим процесом трансформацій візуальності.

Особенность исследования проблемы соотношения смыслов и понятий в науке, их подмены и рождения псевдознания. Анализ наполнения философской оболочки биологической науки идеологией разного рода. Характеристика основных факторов становления биофилософии.

Виникнення екзистенційних криз. Завдяки евристично цінному підходу метаантропології було розглянуто види екзистенційних вимірів як рух від буденного буття людини до граничного та метаграничного буття, з урахуванням трансформації екзистенційних криз.

Аналіз критичного підходу Фрідріха Ніцше до осягнення природи та проблем розвитку суспільства. Дослідження ніцшеанської ідеї нігілізму, яку сам філософ вважав головною для розуміння причин кризового стану сучасного йому європейського суспільства.

Аналіз критичного підходу Фрідріха Ніцше до осягнення природи та проблем розвитку суспільства. Дослідження ніцшеанської ідеї нігілізму, яку сам філософ вважав головною для розуміння причин кризового стану сучасного йому європейського суспільства.

Общественная жизнь - сложнейшая система социальных связей, соединяющих воедино ее элементы. Особенности политической сферы общественной деятельности. Продукты духовной деятельности (наука, культура, искусство) людей. Функционирование и развитие общества.

Механизм описания объектов через алфавит признаков. Примеры морфологической картины, наблюдаемой в поле зрения микроскопа при исследовании гистологических препаратов. Описание подхода к построению формального описания сложных объектов, его интерпретация.

Основные подходы к жизненному пути человека в современной отечественной философии. Специфика индивидуального бытия человека в современных условиях. Понимание пути жизни человека как процесса, включающего в себя три стадии - преджизнь, жизнь и постжизнь.

Потребности человека в средневековом обществе России. Решение вопросов роста производительных сил России Ломоносовым. Мысли Радищева относительно сущности и природы человеческих потребностей. Теоретические проблемы потребностей в трудах Чернышевского.

Поетика давньогрецьких авторів. Трактати Аристотеля про природу мистецтва, особливості літературної творчості. Види поезії, засоби зображення (ритм, мелодію і віршований розмір). Гомер як автор чудових поем і творець образів, сповнених драматичної сили.

Ціннісно-нормативні трансформації доби глобалізації, аналіз концептів "соціальне уявне" та "космополітизм". Спроби концептуалізації соціального уявного в роботах К. Касторіадіса, Ч. Тейлора, Б. Джессопа. Становлення національного уявного в модерні часи.

Дослідження філософської рефлексії природи поза наукової раціональності у зв’язку з соціокультурними реаліями. Визначення характеру відносин форм поза наукової раціональності з системою цінностей суспільства. Багатоманітність форм раціонального мислення.

Конструктивно-критичне дослідження раціональності як рефлексивно усвідомленої проблематичності власного буття розуму. Розгляд наукової раціональності в умовах сьогодення як чинників виникнення основних проблем, пов'язаних із виживанням усього людства.

Конструктивно-критичне дослідження раціональності. Визначення характеру відносин форм позанаукової раціональності із системою цінностей суспільства. Інтенсіональний аналіз у філософії науки і культури. Проведення структурно-семантичних досліджень.

Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.

Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.

Сущность понятия позитивизма и его первая историческая форма, вклад в развитие философского течения О. Конта. Закон трёх стадий развития человеческого духа: теологическая, метафизическая, позитивная. Проявления махизма, эмпириокритицизма и неопозитивизма.

Позитивизм - одно из наиболее влиятельных направлений буржуазного философского мышления. Вопрос о взаимоотношении философии и науки. Столкновение традиционной "метафизики" и новой механико-математической науки. Неопозитивизм или логический эмпиризм.

Этапы формирования и развития позитивизма. Основные принципы научного познания по О. Конту. Неопозитивизм как одно из основных направлений буржуазной философии ХХ в. Философия жизни как течение в европейской философии в конце XIX — начале XX веков.