Дослідження проблеми негативних наслідків нігілістичного світогляду та шляхів їх компенсації. Вплив ситуації "смерті бога", екзистенційного вакууму та релятивізації цінностей добра і зла на духовність людини. Метафізична ностальгія за вищим смислом.

Причини нігілістичного ставлення представників некласичного періоду філософії до світу, суспільства, духовного стану людини зокрема. Певні шляхи подолання декадансу, нівелювання особистості в умовах суспільної кризи. Значення переоцінки цінностей.

Аналіз проблеми впливу нігілістичної культури на сучасний український соціум, виявлення нігілізації масової свідомості. Розгляд діалектичного зв'язку між об'єктивними детермінантами і суб'єктивними передумовами функціонування нігілістичної свідомості.

Основи німецької класичної філософії. Докритичний і критичний періоди філософії І. Канта. Аналіз роботи "Критика чистого розуму" Канта. Проблема наукового знання Фіхте. Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте. Концепція Шелінга. Об'єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.

Філософія І. Канта. Теорія пізнання. Трансцендентальна логіка. Філософія Й.Г. Фіхте. Філософія Ф.В. Шеллінга. Трансцендентальний ідеалізм. Філософія одкровення. Філософська система Гегеля. Філософія Л.Фейєрбаха. Філософія К.Маркса та Ф.Енгельса.

Характерні риси німецької класичної філософії, її ідеї і концепції. Вклад І. Канта в їх розвиток, розробка основних проблем гносеології та схема категорій. Головні положення вчення Фіхте та Фейєрбаха. Особливості складових частин екзистенціалізму Гегеля.

Німецька класична філософія як значний і вагомий етап у розвитку світової філософії, її специфічні властивості, представники та часові рамки. Погляди Канта на природу мислення як процесу, сутність його концепції суперечностей. Логіка Гегеля, Фейербаха.

Чим ближче Кант і Шеллінг підходили до розумного визначення волі як сфери надприродної, особливого життя людини, тим глибше виявлявся розрив між природним і розумно-вільним, Цю проблему відчув уже Фіхте, відмовившись взагалі розглядати сферу природного.

Аналіз німецької класичної філософії, являє собою велике і впливове протягом філософської думки Нового часу, підбиває підсумок її розвитку на даному відрізку західноєвропейської історії. Критична філософія І. Канта. І. Фіхте і його суб'єктивний ідеалізм.

Загальна характеристика німецької класичної філософії на межі XVIII-XIX ст., її основні риси. Іммануїл Кант та його філософська спадщина, особливості головних періодів: докритичний, критичний, антропологічний. Дослідження Й. Фіхте та Й. Шеллінга.

Німецьке просвітництво та класична німецька філософія, їх роль в історії філософії. Загальні риси німецької класичної філософії. Родоначальник класичної німецької філософії І. Кант. Основні положення філософії Фіхте. Погляди Шеллінга на філософію.

Основні філософські ідеї Імануїла Канта. Періоди в творчій діяльності Канта. Філософська система і діалектика Гегеля. Матеріалізм і гуманізм філософії Л. Фейєрбаха. Космогонічна концепція Канта. Розрив діалектичного зв’язку між сутністю і явищем.

Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії. Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Філософські ідеї Й.Г.Фіхте та Ф.В.Й.Шеллінґа. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.

Представники німецької класичної філософії, її основні риси та вплив на розвиток світової філософії. Система філософії Гегеля - вершина німецького класичного ідеалізму кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. Сутність гегелівської філософської системи.

Аналіз ментальних смислів, що відкривають шлях до взаєморозуміння. Вплив німецької класичної філософії і Канта на ментальність німців. Відображення ментальності філософів, мислення яких є універсальним і ментально обумовленим на стилі філософування.

Особливості містичного світосприйняття як складової духовної культури. Витоки європейської ірраціоналістичної традиції, основні ідеї вчення представників (М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо). Сутність та принципи натурфілософської містики Якоба Беме.

Європейська філософська думка Нового часу та її апогей в німецькій філософії кінця XVIII – середини ХІХ ст. Опрацювання теоретичних засад діалектики, що виникла ще в античні часи. "Копернікіанський переворот" філософії І. Канта. Наукологія як філософія.

Основні етапи та тенденції розвитку морально-правової філософії в Німеччинні в кінці XVIII – початку XIX ст. Головні ідеї найвидатніших мислителів того часу: І. Канта, Фрідріха Гегеля, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Карла Маркса, Фрідріха Енгельса.

Розгляд ніцшеанського дискурсу по методології Д. Фостера за чотирма взаємообумовленими категоріями. Виявлення неоднозначності рецепції Ф. Ніцше. Трансляція ідей філософа, зокрема й образу надлюдини, критичний огляд їх у спосіб ніцшеанського світобачення.

Аналіз праці Ж. Дельоза, яка висвітлює проблематику постмодерного світосприйняття та відповідного типу філософування. Концепти, які було започатковано та спроковоковано Ф. Ніцше. Спроба Ж. Дельоза полишити філософію і повністю зануритися в сферу живопису.

Аналіз філософії китайського законодавства у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. Створення підґрунтя для цивілізаційного визначення Китаю як геоекономічного опонента західного світу. Китайський менталітет, його принципи.

Главная особенность достижения "совершенного расположения духа". Проведение исследования существенных характеристик этого эталонного состояния. Характеристика романтических черт в мышлении Новалиса, не свойственных философской традиции Просвещения.

Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.

Элементарное понимание мер, измеримости и несоизмеримости. Выводы Лоренца о предполагаемом смещении и сокращении движущегося тела. Теория корпускулярного строения света и электричества. Идеи Эйнштейна о времени. Геометрическое понимание пространства.

Характеристика особенностей нового диалектического метода - оксюморонной диалектики. Исследование особенностей двух пар диалектических оксюморонов: неизменной изменчивости – изменяющейся неизменности, бессмысленного смысла — осмысленной бессмысленности.

Новое направление в русской философии и мировой экономической теории на основе толкования технологии русской философской культуры - триединства, всеединства, гармонии многообразия совокупности компонентов процесса. Единый технологический процесс.

Учение Новгородцева, интересы которого концентрировались на проблеме естественного права. Изучая позитивизм в лице социологического направления, он упразднил его как самостоятельное начало, сводя существо правовой нормы к историческим традициям.

Погляди Аристотеля на волю і свободу, полеміка з Демокрітом, Емпедоклом. Вчення про душу. Дослідження зв’язку волі з свободою і сваволею, зв’язок цих понять з розумом та почуттями. Логіка взаємозв’язку в душі розумового, вольового й чуттєвого начал.

Зміна Арістотелем в своїх працях поглядів на душу, її такі властивості як воля і свобода, що існували в давньогрецькій філософській думці. Окреслення Арістотелем волі як невід’ємної складової частини душі. Синкретичні уявлення філософа про волю і свободу.

В статье поставлены две цели: выявить существенные черты прошлого империализма и настоящего; рассмотреть отношение населения России к усилению т.н. имперских черт в направлениях внутренней и внешней политики государства, которое имеет имперское прошлое.