Зсув у свідомості, коли на зміну раціоналістичним і сцієнтистським уявленням прийшов міф, у філософії Хайдеггера. Вплив націонал-соціалізму на традиційну культуру Німеччини, що знаходилась на підґрунті соціальної онтології, неометафізики та неоміфології.

Платонівська концепція домінування загального над одиничним. Боротьба із софістами. Закони мислення, закони буття. Основні засади вчення Арістотеля про буття. Категоріальний аналіз існуючого. Причинний аналіз субстанції. Вчення про можливість і дійсність.

Порядок висвітлення процесу зародження російської метафізики всеєдності. Дослідження процесу еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Розкриття розвитку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Розгляд ключових міфологічних функцій сказання в контексті трагічного самопізнання Едіпа. Дослідження структурних, методологічних, екзистенціальних, функціональних аспектів взаємодії поета і писання. Аналіз фігури читача і читання як досвід подійності.

Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Особливість вивчення музичного мислення у філософському дискурсі представників античної та середньовічної філософії. Індексно-іконічний аналіз музики як прошарку буття, ізоморфного космосу загалом, піфагорійсько-платонівського й аристотелівського вчення.

Роль та значення поняття Бога для людського осмислення та існування. Філософські підходи до його пізнання, дослідження та досягнення. Взаємозалежність між об’єктом теології (Богом) та об’єктом філософії (буттям) у філософських доктринах Дунса Скота.

Аналіз ґенези й інтерпретації категорії свободи в античній філософській традиції. Зв’язок її виникнення із соціально-політичними і духовно-релігійними особливостями давньогрецької цивілізації. Погляди на свободу особистості прихильників Епікура і стоїків.

Аналіз складників української дохристиянської міфології як замовляння, обрядові пісні, загадки, казки. Осмислення людиною буття, виявлення шляхів пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного, уявлень про місце й призначення людини в світі.

Оцінка дослідження постнекласичною метафізикою перших начал сущого. Огляд засад формування категоріального каркасу постнекласичної метафізики в контексті проекту побудови універсальної мови філософії. Аналіз онтологічних алгоритмів роботи суспільства.

Соціокультурна база розвитку філософії як тенденції, що стали виникати в сучасній культурі. Дослідження метафізики як доказового та систематично розгорнутого у вигляді філософського тексту міркування над основами устрою світу й місця у ньому людини.

Особливості метафори як пізнавального інструменту в сучасних умовах поліпарадигмальності. Формування світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Роль метафори в процесах смислоутворення та дескрипції в різних сферах науки й культури.

Стратегия духовной безопасности в связи с ускоренной экспансией экранных технологий во всех сферах современной культуры. Анализ социальных эффектов и антропологических рисков глобального распространения экранных форм коммуникации, образования, творчества.

Закономерности речи (двойного смысла, метафоры) в её интерпретационном и метафорическом модусе. Анализ проблемы образа, неразрывно связанного со смыслом, что является эффектом от отзвука, отклика или отражения, но не является вторичным явлением.

Метафора та її належність до ефективних інструментів філософського мислення. Гнучкість, креативність і евристичність артикуляції в метафорі. Здатність філософії постулювати та обґрунтовувати у людини уявлення про світ, місце і роль у ньому людини.

Дискусії щодо ефективності метафори як комунікативного та інтерпретативного засобу. Факт перманентної присутності метафори в комунікативній сфері й виконання нею інструментальної місії відображення соціальної дійсності. Підходи до розуміння буття.

Основные предпосылки для зарождения компьютерной метафоры в когнитивных науках и философии сознания. Онтологическая несовместимость принципов работы вычислительного устройства с принципами работы мозга и сознания, слабые стороны компьютерной метафоры.

Изучение феноменов "Другой" и "Одиночество" посредством метафоры, позволяющей интегрировать понятия посредством философских концепций. Анализ этих понятий в условиях мегаполиса, ставшего единственно возможной формой сохранения человеческой идентичности.

Обоснование метода отрицания в философских работах И. Канта и Г.Г. Гегеля. Тавтология тождества "Абсолют есть Абсолют", доведенная до кризисных пределов противостояния существующему, признается обоими мыслителями непродуктивной с философской точки зрения.

Экспликация метаэтических допущений аргументов от зла против бытия Бога. Краткое описание основных понятий в составе аргументов от зла: божественных атрибутов, понятий бессмысленного и чудовищного зла. Основные элементы аргументов от зла, их валидность.

Историческое развитие диалектики как метода познания. Особенности философских учений Средневековья. Понятие материи как субстанции. Представления о сущности и структуре материального мира. Идеалистическая диалектика немецкой классической философии.

Исследование структуры и развития научного знания, средств и методов научного исследования. Понятие и общая характеристика методов и средств научного познания, их классификация. Формулирование философских методов, методологии и принципов познания.

И. Кант как основоположник классической философии. Его учение о чувствах, рассудке и разуме, взаимосвязи философии и науки, морали как основы закона. Философская система Гегеля: субъективный, объективный и абсолютный разум, диалектика развития мира.

Реконструкция истории науки, сохранение её консервативного начала с помощью отрицательной эвристики. Современные стереотипы мышления и восприятия. Применение методологического подхода И. Лакатоса для распознавания социокультурных установок постмодерна.

Проблема человека как одна из главных проблем социально-философской антропологии. Необходимость развития научного направления человековедения. Понятие диалектичности человеческого существа. "Единичное" - как весьма сложная философская категория.

Загальне поняття та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики. Проблема методу та методології в сучасній філософії. Найбільш впливові парадигм сучасної філософії, їх сутнісна характеристика.

Основные сходства и различия между теорией и методом. Их методологические функции. Развитие теории и совершенствование методов исследования. Их значение для развития современной науки. Существование метода в субъективной и объективной диалектике.

Соотнесение объекта интересов литературной герменевтики с системой "литература". Появление фундаментальной теории понимания, разработанной Вильгельмом Дильтеем. Философская герменевтика Гадамера. Литературоведческая герменевтика Новейшего времени.

Исследование деятельности и творческих интересов Р. Декарта, краткая биография и основные труды. Основная черта философского мировоззрения Декарта – дуализм души и тела, "мыслящей" и "протяжённой" субстанции. Учение Декарта о человеке, его теле и душе.

Исследование структуры аксиосферы современных жителей карельских районов, расположенных на территории Северного Приладожья. Кросс-культурный подход, основанный на проверке валидности авторитетной методики изучения ценностных ориентаций Ш. Шварца.