Основные социокультурные детерминанты постнеклассической науки. Факторы развития информационной культуры современного общества. Синергетические аспекты постнеклассического типа научной рациональности, ее суть в условиях становления ноосферного мышления.

Феномен становления естествознания и переход его в стадию неклассичности. Синергетика в России и в мире, особенности синергетического движения и моделей. История и этапы становления эволюционных взглядов и концепций в науке. Научная картина мира.

Гнучкість контролю, уможливлена новітніми дигітальними технологіями - процес, який свідчить про новий модус відносин між владою та людиною. Метафора паноптикуму - точка відліку у концептуальних розвідках щодо сучасного політичного смислоутворення.

Многообразие концепций философии науки, разработанных в рамках постпозитивизма. Ярчайшие представители постпозитивизма: Карл Поппер, Имре Лакатос, Пол Фейерабенд, Томас Кун, Стивен Тулмин. Концепции представителей постпозитивизма, их суть и содержание.

Поширення постправди в умовах акцентування суспільної уваги на деструктивних аксіологічних аспектах. Формування тенденції до сприйняття смислових фальсифікацій у якості остаточних істин. Аналіз умов швидкого примноження та поширення медіа-вірусів.

Понятие гипотезы и ее структура. Общая, частная, единичная и научная гипотезы, их главные особенности. Процесс построения и подтверждения гипотез. Дедуктивное обоснование выраженного в гипотезе предположения. Сущность логического доказательства гипотезы.

Структура художественно-образной модели мира. Модель как система композиционно связанных образов-инвариантов. Анализ философских категорий, на основе которых выделены сакральные, природные, социальные, пространственные, временные и системный образы.

Аналіз постсекулярних тенденцій, висвітлення особливостей впливу релігії на процеси патріотичного виховання у системі освіти. Рекомендації щодо впровадження позитивного досвіду провідних країн з питань взаємодії світської та релігійної освіти й виховання.

Анализ форм бытования религиозных элементов культуры в социальном пространстве. Культурно-религиозные аспекты жизни людей в советский период. Формирование современной матрицы постсекулярного российского общества, возвращение религии в жизнь социума.

Генезис и специфика западноевропейской антропологии. Философско-теологические проблемы, решаемые в эпоху схоластики. Ключевая проблема универсалий, выражаемая в учениях номинализма и реализма, имеет мировоззренческое и антропологическое измерение.

Проблеми міжцивілізаційної взаємодії та спроби її вирішення в посттойнбіанській філософії історії. "Закрита" й "відкрита" моделі в розумінні цивілізаційної взаємодії. Можливість і результати зіткнення цивілізацій на прикладі східноукраїнського конфлікту.

Дослідження проблеми комунікативного вибору у процесі створення гармонійної комунікативної ситуації. Причини виникнення комунікативних конфоронтацій. Виявлення особливостей прагматичного методу зняття міжкультурної напруги в комунікативній події.

Философско-этические исследования виртуальных составляющих духовного оздоровления человека. Анализ основных древних, средневековых и современных теоретических подходов к уяснению сути виртуального, его связи с внутренней самотрансформацией личности.

Анализ феномена поступка со стороны единства требований моральных, правовых и эстетических норм, изучение его причастности к модусам добра, красоты и справедливости. Исследование целостности внутреннего и внешнего, субъективного и объективного в поступке.

Анализ темы разделения мира культуры и жизни в мировой философской литературе. Характеристика поступков человека с моральной и нравственной стороны. Выявление эстетической и содержательно-смысловой сферы "акта-деятельности" в произведениях М. Бахтина.

Обґрунтування необхідності постцифрового підходу до теорії та практики ведення війни на основі концепції вірусної реальності і розумінні ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі. Дезінформація як військова зброя. Непрямі форми кібервійни.

Ставится под сомнение содержание понятия "постчеловек" как человека с наличием "встроенного" технологического компонента, в том числе и интеллекта. Сущностные характеристики постчеловека. Осмысление цифровой реальности и положения концепции Ж. Бодрийяра.

Рассмотрение явления трнсгуманизма как принципа трансформации телесности и субъективности. Исследование вопроса о подлинности образа человека. Создание технически воспроизводимого искусственного тела с возможностью замены частей и искусственных органов.

Проведение исследования роли символов во взаимодействии политических акторов. Возможности позитивного и негативного использования символов в процессах взаимоотношения общества и властных элит. Характеристика возможности полноценной легитимации власти.

Розгляд світоглядно-філософських і пізнавально-методологічних основ інтуїтивного мислення. Виявлення його специфіки в контексті потенціалістичного розуміння природи наукового пізнання. Розкриття когнітивного потенціалу інтуїції в акті наукового відкриття.

Основні методологічні ідеї представників постпозитивістської філософії науки. Поняття метафізики, його семіотичні, формально-логічні та екстралогічні смисли. Процес визначення світогляду статусу взаємозв’язку науки і філософії в аксіосфері культури.

Дослідження та аналіз особливостей потенціалу філософії освіти, як практичної філософії. Ознайомлення з основними вимогами до бізнес-освіти. Визначення головних методологічних завдань філософії освіти. Характеристика умов успішності бізнес-освіти.

Дослідження сутнісних особливостей потоку свідомості як найважливішої складової феноменологічної концепції іманентного часу Е. Гусерля. Аналіз абсолютного темпорального потоку свідомості. Способи розв’язання питання про множинність потоків свідомості.

Тіло без органів як повністю стерильне тіло, що через втрату органів втрачає бажання, які має машина, що бажає. Аналіз проблем руху потоків ціннісних конгломератів свідомістю та несвідомістю машин, що бажають, у філософії Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі.

Основные перспективы методологии изучения феномена рекламы в историческом измерении. Границы феномена рекламы, возникающего в контексте общества потребления, и ключевые функции рекламного сообщения. Взаимодействие потребителя и "общества спектаклей".

Досліджено, що феномен свідомості є однією з фундаментальних проблем філософії. Свідомість виступає соціальним контактом людини з самою собою, в процесі якого відбувається формування певного уявлення про себе, створюється суб’єктивний образ свого Я.

Можливість альтернативного рішення питання генези ідеї Бога, яке довгий час третирувалося радянською наукою, та часто ігнорується релігієзнавством пострадянського простору. Аналіз дослідження класичної еволюційної моделі походження теїзму у світі.

Теолого-філософський аналіз вчення митрополита А. Сурозького про походження і призначення людини. Діалектика буття і самоконструювання людини у модусі "особистості". Актуалізація власної іпостасної сутності через співвіднесення з іншими людьми та Богом.

Аналіз опублікованих та рукописних праць українського філософа Гавриїла Костельника з метою розуміння проблеми походження та становища людини в світі. Його філософська концепція Бог — Творець усього, світу і людини. Теорія ідеї творення та еволюції.

Дослідження проблеми походження та становища людини в світі на підставі аналізу опублікованих та рукописних праць українського філософа Г. Костельника. Визначення панівного становища людини на Землі. Людина як завершальна фаза еволюції у Божому плані.