Філософсько-релігієзнавче осмислення проблеми особистості, процесів її самореалізації та самоідентифікації. Аналіз розмаїття підходів у літературі до проблеми особистості й обґрунтування особливостей різних підходів і напрямів дослідження особистості.

Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.

Характеристика продуктивних методологічних принципів та ідей історико-філософського українознавства. Розв'язання проблем, які виникають у процесі розвитку національної культури, її духовної та політичної сфери - ціль політико-філософської рефлексії.

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Методологічне дослідження об’єктивації утопічної практики в соціально-політичної дійсності. Категорія політичної рефлексії як механізм відтворення соціально-політичної дійсності. Сприйняття політичної практики в низовій рефлексії та політичній культурі.

Осмислення феномена людини, шляхом залучення методологічних стратегій, філософських та історичних наукових знань. Три рівня взаємодії феномена людини з позицій осмислення філософів. Різниця між історичними соціальними реаліями та модельними побудовами.

Філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій.

З’ясування логіки, специфіки й якісного характеру методологічних змін, що відбуваються в рамках сучасної філософії. Суть онтологічного повороту за Н. Гартманом. Розгляд трансформаційних векторів, що в рамках філософської теорії набули характеру поворотів.

З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.

Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.

Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.

Знайомство з класифікацією типів раціональності академіка В.С. Стьопіна. Розгляд головних особливостей та проблем формування нового понятійного апарату на основі синергетики. Загальна характеристика форм рефлексивного осмислення наукового пізнання.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві та низка суперечностей в її розумінні. Визначення методологічного і теоретичного аналізу імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору.

Аналіз сучасного стану правової реальності в світлі розвитку західноєвропейської філософсько-теоретичної думки. Встановлення філософського підгрунтя через визначення змісту онтологічної та гносеологічної тематики. Вивчення моделі "емпіричне-теоретичне".

Формування ідеології інформаційного суспільства, що повинна відіграти конструктивно-мобілізуючу роль, перейти від насильства до мотивації та набути суб’єктності для всіх. Ідеологія інформаційного суспільства як складний феномен і динамічний процес.

Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.

Аналіз феномену ідентичності за допомогою фрактально-архетипного методу. Роль принципу впізнаваності в осягненні фрактальної природи ідентичності. Виявлення архетипів індивідуальності та етнонаціональної ідентичності. Вивчення системи ідентичностей.

Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.

Аспекти дослідження релігійного, містичного досвіду. Дискусія між конструктивістами і ессенціалістами. Ґрунтування релігійного досвіду на соціокультурних традиціях. Релігійний досвід як "чиста свідомість" або подія. Сенс для розвитку релігієзнавства.

Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.

Доведення відсутності у науковому середовищі одностайності поглядів щодо співвіднесення "сущого" та "належного". Аналіз інтегративного підходу до вирішення методологічних суперечностей між онтологічними та деонтологічними моделями обґрунтування права.

Узагальнення методологічної спрямованості сучасної філософської історіографії, визначеної в горизонті загального концепту історії. Дослідження проблеми визначення критеріїв і засад конструювання методологічного апарату історико-філософського дослідження.

Аналіз суто об’єктивної картини чотирьох історичних рівнів розвитку будь-якої науки - з опорою на типологію розвитку її методології як основи. Сучасний "перехідний період" у науці від звичного рівня до вищого, суто природного, тобто цілісно-системного.

Удосконалення методу і методики наукових досліджень в гуманітарній сфері, яка на відміну від природничих наук не характеризується детермінованістю, точністю й об’єктивністю. Систематизація помилок досліджень у гуманітарній сфері та роботі з великих даних.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".

Дослідження ролі і значущості теорії синергетики в методології освітології. Розгляд сучасної сфери освіти як складної, відкритої, нелінійної синергетичної системи, здатної до самоорганізації. Аналіз можливих напрямків модернізації сфери освіти в Україні.

Визначення особливостей методологічних підходів, які дозволяють адекватно аналізувати процес соціалізації людини у медіакультурному просторі. Обґрунтування соціально-філософської методології аналізу специфіки соціалізації у медіакультурному просторі.

Дослідження нового напряму інтегративного філософського дослідження структурної методології, який синтезує принципи діалектичного методу, синхронічні та діахронічні підходи, елементи синергетики. Аналіз методології структуралізму і постструктуралізму.

Усвідомлення дійсності через фундаментальну або філософську методологію: загальнонаукова, конкретно-наукова методологія, методи і техніка дослідження. Принципи мислення при створенні теорії науки (термінологічний, функціональний, системний, когнітивний).

Формування у студентів систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи проведення наукових досліджень. Ознайомлення з особливостями оформлення результатів наукової роботи. Навички раціональної організації наукової роботи.