Продолжение опубликованного анализа книги отечественного философа С.Н. Жарова "Трансцендентное в онтологических структурах философии и науки". Трансцендентное в осмысляется в ракурсе экзистенциального соотнесения его с имманентным и присутствия в мире.
Исторические типы мировоззрения: миф и религия. Основной вопрос философии и главные философские направления. Диалектика как учение о всеобщей связи и развитии. Основные характеристики человеческого бытия. Гносеология как раздел философского знания.
Изучение философией мировоззренческих проблем, связанных с общей картиной мира. Определение предмета философии с точки зрения ее связи с культурой. Рассмотрение домарксистских и немарксистских теорий культуры. Специфика человеческого способа бытия.
Философия как квинтэссенция духовной жизни мыслящего человечества, теоретическая сердцевина всей культуры народов планеты, анализ принципов. Общая характеристика книги Дж. Леббока "Начало цивилизации". Знакомство с творческими моделями понимания.
Связь философии с педагогикой. Роль философский идей в современном образовательном пространстве. Создание гармонично развитого человека. Формирование гуманистического мировоззрения в обществе. Условия профессионального самосовершенствования духа.
Философские представления Канта о внутреннем духовном мире человека. Решение практических задач юриспруденции в философской системе И. Канта: соотношение вины и наказания. Значимость высоких моральных начал и ценностей для реализации жизненных целей.
Исследование места человека в системе философских принципов социальной концепции глобального конституционализма. Особенности сохранения и развития мировой капиталистической системы (ее финансово-экономического базиса и социально-политической надстройки).
Дослідження зміни уявлень про мету в філософських вченнях, де вона відіграє важливу роль в формуванні соціальної поведінки особистості. Аналіз мети як проблеми індивідуального і соціального буття. Гносеологічний приорітет акту індивідуальної людської дії.
Розгляд поняття "керигма", "катехизація" та "євангелізація", визначення мети, завдання, взаємопов’язаності та відмінності даних процесів. Аналіз завдання катехизації дорослих і втілення їх в життя. Пропозиції щодо доповнень до завдань катехизи дорослих.
Дослідження методологічного потенціалу метаантропології для аналізу феномена академічної мобільності. Розкриття специфіки імплементації ідей академічної мобільності в буденному, граничному та метаграничному екзистенціальних вимірах буття людини.
Дослідження методологічного потенціалу метаантропології для аналізу феномена академічної мобільності. Відмінні особливості імплементації ідей академічної мобільності в буденному, граничному та мета граничному екзистенціальних вимірах буття людини.
Анализ специфики метакогнитивного мониторинга и контроля. Исследование способов формирования метакогнитивных оценок. Роль метакогнитивных переживаний в профилактике и коррекции когнитивных ошибок в контексте совместного и распределенного познания.
Розуміння проблеми часу за умови залучення до її розгляду всієї цілісності духовної культури. Передумови трактувань проблеми часу, питанням оцінки їхньої істинності. Роль художніх уявлень про час і інтуїцій, їхнє втілення в німецькій класичній філософії.
Метамодернизм как одно из ответвлений современного мировосприятия, пришедшее на смену постмодернизма. Анализ ключевых позиций метамодернистов. Исследование аспектов проявления отличия метамодернизма от его предшественников — модернизма и постмодернизма.
Аналіз останніх крос-медійних тенденцій в еволюції вітчизняної цифрової медіасфери. Суперечності, що супроводжують втілення цифрової форми відображення у процес представлення та передачі даних на тлі актуальних потреб сучасного споживання інформації.
Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).
Теоретичні підстави концепту політичної свідомості (ПС) як складової системи світоглядних інтересів. Сутність ПС як процесу віддзеркалення політичної реальності з урахуванням соціальних інтересів людей, аналіз категорії "віри" як складової ПС і культури.
Выявление связи между метаморфозисом цифрового сетевого общества и особенностями сети как структурной основы этого общества. Анализ концептов "метаморфозы" и "сеть". Генезис цифрового сетевого общества в рамках "утопической" и "антиутопической" парадигм.
Различия подходов изучения идентичности на западе и востоке Европы. Конструирование национальной, региональной, этнической идентичности. Преодоление стереотипов, установление диалога с целью поиска инструментов анализа и выработки новых эпистемологий.
Трансформация учения Платона о вещах и идеях в точных науках Нового времени, в исторической науке, в организации производственной деятельности индустриальной эпохи, в приоритетах образования и внепроизводственной деятельности постиндустриальной эпохи.
Объяснение существование странных квалиа. Оценка психологических явлений когнитивистами в терминах транзитивности / интранзитивности. Оптимизация поведения человека в случае опасности. Брентановский принцип саморепрезентации и теория метарепрезентации.
Основная характеристика выявления содержательного различия нравственности и морали. Особенность рассмотрения содержания отношения совести и Абсолюта как основания характеристики убежденности в качестве метасоциального феномена человеческого бытия.
Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.
Необхідність і довести можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу. Тенденції дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості.
Возможности перехода философии культуры на метатеоретический уровень развития. Механизм формирования теорий. Познавательные и социокультурные функции механизмов формирования теоретического знания. Черты взаимоотношений основных форм духовной жизни.
Реконструкція первинного задуму авторів метатеоретичного зорієнтування щодо понять і концептів як базових інтелектуальних засобів вивчення свідомості. Деталізація даних траєкторій оновленого метатеоретизування інструментальними та процедурними ресурсами.
Націє центричний світогляд Г. Сковороди, есхатологічні мотиви філософсько-освітніх поглядів. Феномен національного духу українського народу, його ментальність і самоідентифікація, філософсько-освітні та ціннісно-орієнтаційні точки духовної опори.
Анализ обозначения философии у Аристотеля, на основании которого сложился изначальный контекст возникновения технического термина "метафизика", а также те смыслы, которые уточняются в данном понятии в философиях Фомы Аквинского и Франсиско Суареса.
Знакомство с философским наследием Л. Карсавина. Вопрос о природе и сущности феномена смерти как центральная проблема метафизических размышлений. Общая характеристика образа метафизики "умирания"в работе Л. Карсавина "Поэма о смерти", анализ особенностей.
Аристотель – ученик Платона, развивший собственное философское учение. Выделение в вещи материи и формы. Душа - форма человека. Единичное бытие - синтез материи и формы. Динамизм Аристотеля. Последняя реальность - Бог, который является причиной движения.
