Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.

Гендерний підхід до екологічних проблем як інтерпретація класичного обґрунтування екологічної комунікації. Цінності, що випливають із реляційної точки зору і репрезентують піднесення ролі фемінного начала в культурі: співпраця, співпереживання, виховання.

Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми людини в контексті смислового змісту неоекономічних знань у постіндустріальну епоху. Виявлення закономірностей, тенденцій, пріоритетних цілей процесів постмодернізації, зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Аналіз філософського аспекту диференціації в освіті з врахуванням диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості. Висвітлення питання індивідуальності людини у працях філософів Античності, епохи Відродження та класичної школи.

Онтологічна проблема соціальної реальності як предмет філософського осмислення та екзистенціальний продукт людської діяльності. Обґрунтування методологічного бачення пострадянського українського суспільства. Формування особи як соціального утворення.

Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.

Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.

Основні причини зміни парадигми філософського мислення у XIX — початку XX століття. А. Шопенгауер як засновник некласичної філософії. Специфічні особливості вчення позитивізму О. Конта. Аналіз виникнення філософії згідно "природничого матеріалізму".

Розгляд дискусії між Тедеусом Метсом і Стівеном Кершнаром з приводу "теорії фундаментальності" сенсу життя, викладеної першим у нещодавній ґрунтовній монографії. Ігнорування історико-філософського розгляду проблем як джерело труднощів концепції Метса.

Ознайомлення з філософсько-гносеологічною візією поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Дослідження та характеристика предметного поля онто-гносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова.

Аналіз наукових праць в галузі філософії з метою пошуку відповіді на питання про сутність творчості, її соціальну роль. Характеристика сутності та філософських основ творчості, сучасного стану дослідження творчості в історико-філософському аспекті.

Розробка понятійного апарату феномену віртуальної реальності, співвідношення її ключових понять та історико-філософські аспекти становлення. Дослідження проведення аналогії між комп'ютерною віртуальною реальністю і психікою людини провідними психологами.

Екзистенціал страху як одна з сутнісних характеристик людського буття, Історико-філософський аналіз специфіки даного феномену як важливої проблеми у різні історико-культурні епохи - античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час, XIX та XX століття.

Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.

Історико-філософський контекст сучасної когнітивної психології, тобто її відношення до філософсько-психологічних традицій минулого, а також її ставлення до філософської методології як такої. Позитивне і негативне відношення когнітивізму до біхевіоризму.

Аналіз творчих установ Олександра Аксініна у широкому історичному, соціально-психологічному та філософському дискурсі. Дослідження історичних реалій та психологічних рефлексій суспільства, пов’язаних із екзистенційною кризою індивіда в епоху "застою".

Дослідження історико-філософських ідей українського романтизму. Вивчення духовної спорідненості між західноєвропейським та українським романтизмом. Сутність філософії хуторянства П. Куліша. Аналіз головних засад історіософської концепції М. Костомарова.

Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.

Філософське осмислення історії, проблеми політичної влади. Дослідження вітчизняної історії Г. Бужинським, опис розвитку в Росії теорії природного права та історичної науки загалом. Досягнення західноєвропейської філософії вітчизняними мислителями.

Характеристика головних аспектів філософської думки й наукового доробку Д. Чижевського у галузі історії філософії, а також можливостей актуалізації спадщини мислителя у сучасну добу. Аналіз основних напрямів дослідження постаті та спадщини Д. Чижевського.

Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.

Осмислення проблеми ідентичності в період трансформаційних змін сучасного суспільства. Аналіз зв'язку історичної ідентичності та історичної пам'яті. Аналіз процесів самоідентифікації особистості або соціальної групи в сучасному культурному просторі.

Аналіз довгої Кондратьєвської хвилі у її зв'язку з процесом формування і обрання історичної пам'яті суспільства про такі події, як війни або революції. Розгляд "другої емпіричної правильності" М. Кондратьєва. Використання концепції довгих хвиль.

Дослідження феномену історичної пам'яті в системі духовного світу сучасної людини. Обґрунтування необхідності перегляду метафізичних основ теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення й розробка практичних рекомендацій.

Обґрунтування та важливі функції історичної пам'яті для зміцнення національної самосвідомості і формування державної політики пам'яті. значення і роль історичної пам'яті в системі суспільних цінностей, її вплив на критичне сприйняття власного минулого.

Взаємозв’язок історичної пам’яті та історичної компетентності. Формування в освітньому просторі на основі історичної компетентності. Забезпечення комунікативного типу історичної пам’яті, що має когнітивне ядро, демократичним змістом виховних практик.

Дослідження специфіки історичної пам’яті та сучасного соціального міфу як важливих форм інтерпретацій минулого. Аналіз проблеми взаємодії та взаємозв’язку історичної пам’яті та сучасного соціального міфу та їх вплив на систему цінностей суспільства.

Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.

Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.