Понимание смысла жизни, постановка вопроса о его значительности. Осознание бессмысленности бытия, постижение смысла жизни как проблема философии. Теоретическая сторона осмысления жизни. Единство индивидуальной личной жизни со всей мировой жизнью.

У статті розглянуто концепцію влади американського філософа, соціолога та публіциста Е. Тоффлера в контексті його теорії інформаційного або постіндустріального суспільства. Представлено співвідношення історичних видів влади (насилля, багатство та знання).

Философия марксизма, классический позитивизм, иррационализм и "философия жизни" в концепциях А. Шопенгауэра, Ф. Ницше, К. Маркса и других философов, место человека и общества в их учениях. Классический позитивизм, философия марксизма, иррационализм.

Гегель как основоположник философских взглядов, формирующихся с начала 40-х годов ХIХ века. Философия марксизма: сущность, идеи, структура. Огюст Конт - основатель классического позитивизма. Иррационализм и "философия жизни": А. Шопенгауэр и Ф. Ницше.

Розгляд сучасних умов розвитку людини. Основні детермінанти нового еволюційного етапу формування особистості. Визначення ключових каталізаторів інтенсивного розгортання глобалізаційних процесів. Набуття людиною статусу надлюдини на новому етапі розвитку.

Анализ деструктивного воздействия философии постмодернизма на сферу гуманитарных наук. Российский скандал с заимствованиями в диссертациях как яркое проявление кризиса гуманитарной среды. Искусство в постмодернистской системе. Борьба против ультромодерна.

Рассмотрение социально-философского явления постмодерна. Характеристики, свойственные данному феномену современности и трансформации, которым подвергается как отдельно взятая личность, так и сообщество в целом, в результате развития постмодерна.

Особенность сравнения постмодернистского общества с коммунистическим и информационным. Анализ диалектического отрицания мужчины женщиной. Изучение проблемы постмодерна в ультралиберальном подходе. Характеристика создания новой синкретической религии.

Выявление инвариантов в различных трактовках постмодернизма, постмодерна, постсовременности. Исследование архитектоники постмодерна и его языков, их универсалий. Архитектурная метафора, отвечающая первородству постмодерна и формализму архитектуры.

Проблема эсхатологии в монографии В.А. Кутырева. Взгляды на жизнь в нашем веке. Обзор бытия и быта, меткие наблюдения фактов и перспективы человечества. Сеть Hi-tech ловушек, в которую человек, осознанно погружается, становясь частицей технобытия.

Концептуальні позиції щодо проблеми повсякденності як транскультурного феномену. Онтологічні смисли та гуманітарні інтенції повсякденності в постмодерному суспільстві. Виклик цивілізації та протиріччя постмодерної трансформації культурних практик.

Новая конфигурация "мироцелостности" и постмодернистское мышление, методы его познания и философского осмысления. Эпистемологические претензии постмодернизма и критика классической исторической науки. Когнитивная стратегия постмодернистской парадигмы.

Характеристика философских методологических предпосылок, необходимых для выработки нового понимания знания, которые складывались мере распада позитивизма и подъема альтернативных (герменевтика, реализм, критическая теория) направлений философии науки.

Проведение анализа трансформаций экономических и культурных тенденций после мая 1968 года в связи с постмодернизмом как описательной матрицей данных изменений. Рассмотрение постмодернистских категорий "действие" и "рефлексия" на уровне философии.

Рассмотрение основных подходов к осмыслению постмодернизма как феномена культуры. Выявление специфики конфессиональных и внеконфессиональных подходов постмодернистов к осмыслению религии. Исследование отношения к религии и теологии Ж. Батая и Ж. Делеза.

Основные положения и принципы постмодернизма, сущность деконструкции текста. Главные направления современной религиозной философии: неотомизм, неопротестантство, модернизм. Подавляющее и освобождающее (гуманное, прогрессивное) влияние религии на личность.

Основные положения и принципы постмодернизма (негативизм, пессимизм, отчаяние и недоверие к действительности), деконструкция Ж. Деррида. Направления современной религиозной философии: неотомизм, неоортодоксализм, радикальная (новая) теология и модернизм.

Постмодерне філософування і його найдостеменніші риси. Ориґінал філософського постмодерну в Україні. Засади "радикального Постмодерну". Можливість розвинення ланцюгової реакції розпаду урбаністичного середовища, деіндустріалізація й повернення Премодерну.

Феномен "игры" как объект научного интереса во многих философских концепциях. Существенная особенность, которая обусловила формирование постмодернистской модели мышления. Роль элит в процессе культурных трансформаций. Ценности постмодернистской культуры.

Антисциентистские традиции философии. Глобальный социальный кризис современного западного общества. Постмодернистская философия науки. Философские новации постмодернизма. Лингвистическая составляющая в постмодерне. Замкнутость на текстовой реальности.

Дослідження впливу сучасної епохи постмодерна на трансформаційні процеси в різних сферах суспільного буття. Вивчення специфіки українського контексту сімейно-шлюбних відносин. Визначення характерних рис, притаманних сучасному періоду постмодерна.

Соціально-філософський аналіз сутності постмодерністського дискурсу, становлення та розвиток цього феномену. Характеристика проблеми деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття.

Філософський та культурологічний аналіз філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики. Постмодернізм як модель теоретичної рефлексії.

Розгляд тотожності сутнісних рис комунізму, постмодернізму та віртуальності. Особливість розробки концепції М. Епштейном. Дослідження реального втілення комунізму із засадничими постмодерними принципами, яких важко досягти у реальному суспільстві.

Характеристика особливостей традиційних методологій. Виявлення колізій в підготовці учнівської молоді до професійного самовизначення. Обґрунтовання питань гуманізації профорієнтації. Перспективи реалізації провідних соціально-педагогічних функцій.

Наука у її сучасному розумінні як принципово новий чинник історії людства. Стимули розвитку науки. Періодизація науки як цілісного формоутворення. Комп'ютеризація науки і техніки з 70-х XX ст. Становлення та розвиток сучасної постнекласичної науки.

Суттєві характеристики постнекласичної методології, зокрема синергетичної, її роль в формуванні неруйнівних екопрактик. Етапи дослідження взаємодії габітуального та синергетичного підходів як підґрунтя розуміння становлення проекологічних практик.

Исследование процесса концептуализации социально-философских категорий "человек" и "культура" в контексте классических и неклассических парадигм. Концептуальный статус социальной философии. Эвристический потенциал мышления. Логика концептуализации.

Этапы расширения смысла понятия "образование", взаимоотношение воспитания и образования. Основные функции коммуникации (достижение социальной общности) и разновидности диалога (логический и феноменологический). Сетевые структуры научного знания.

Взаимодействие философского анализа с изучением истории познания в социально-культурном контексте. Теоретическое и практическое значение социальной эпистемологии. Роль общества в процессе формирования знания. Характеристики классической теории познания.