Наука - подсистема специфической социальной деятельности профессионально подготовленных субъектов. Отражение реальности в системе достоверного (истинного знания.) Образование академических учреждений. Изучение общих закономерностей философией науки.

Понятие метода и методологии научных исследований. Классификация методов и описание уровней методологии. Характеристика философских и общенаучных методов научного исследования. Описание частных и специальных, теоретических и эмпирических методов.

Проведение исследования проекта развития методологии научных исследований, основанного на категориально-системной методологии теории динамических информационных систем. Реализация данной программы в интеллектуальных схемотехниках и когнитивных шаблонах.

Отрицательная и положительная эвристика. Теория тяготения Ньютона как пример исследовательской программы. Программа Праута, прогрессирующая в океане аномалий. Программа Бора, прогрессирующая на противоречивых основаниях. Требование непрерывного роста.

Анализ возможности выхода из идеологического кризиса. Вероятность появления в России новой общегосударственной ("национальной") идеологии. Тенденции перевода отношений между антагонистическими идеологиями в русло диалога, компромисса, консенсуса.

Диалектика как философская методология осмысления процессов развития Сущего. История формирования средневековой философии. Понимание "развития", как центральной диалектической "проблемы" в теории Гегеля. Принципы синергетики и ее роль в постижении бытия.

Методологические проблемы изучения самоорганизации живых систем. Сущность, основные понятия живого в древнекитайской философии. Природа живого в свете идей самоорганизации. Методологические проблемы эволюции. Когнитивный подход к самоорганизации живого.

Сравнительный анализ методологии познания в философии Р. Декарта и Ф. Бэкона. Источник истинного знания, эмпиризм Бэкона и рационализм Декарта. Алгоритм познавательной деятельности. Бэкон — сторонник "пути пчелы". Дедукция как научный метод Декарта.

Выявление дискурсивного крена современного научно-исследовательского поиска. Описание проекта новой рекурсивной парадигмы социального знания, ориентированной на восстановление связи между знанием о социальном факте и самим фактом социальной реальности.

Прояснение подходов к моделированию социогуманитарной сферы. Это относится к сфере социальных кризисов, информационно-коммуникативной сфере и сфере лингвистических моделей. Применение синергетики не ограничивается метафорой в гуманитарных исследованиях.

Интернет как сложная, самоорганизующаяся самореферентная коммуникативная система, обладающая эмержентными свойствами. Средства инициации вспышки интуиции. Методологические приемы теоретизации перекликающихся теорий: синергетики и квантовой механики.

Нанотехнологии - методология современного научного познания, ее рабочий инструмент, ведущий к принципиальному стиранию междисциплинарных границ. Анализ компьютерной метафоры функционирования мозга, распространенной в современной когнитивной науке.

Многоуровневая концепция методологического знания в современной науке. Научные дисциплины и их виды. Внутренняя структура научных исследований и ее составляющие. Ключевые этапы теоретического исследования: постановка проблемы и выдвижение гипотезы.

Понятие общественной формации, направления и особенности его исследования в трудах Маркса, их структура, звенья и формы: первична, вторична и третичная. Историческая неодномерность развития вторичной и третичной общественной формации, ее предпосылки.

Важнейшие нормативные требования, предъявляемые к экспериментальному способу познания. Основные виды экспериментов, имеющие отношение к исследованию систем управления. Этапы структурирования процесса выполнения классического (материального) эксперимента.

Сущность научного познания, выработка и теоретическая систематизация объективных знаний о действительности. Общенаучные методы исследования, анализа и систематизации социальных фактов, явлений и процессов, относящихся к различным сферам жизни общества.

Фундаментальні загальнотеоретичні концепції свободи і відповідальності та пізнавальні принципи. Філософія права в юридичній науці. Зміна світогляду від теологічного до метафізичного, позитивістського (наукового) та його інтеграція і трансформація в ХХ ст.

Сутність та необхідність філософського обґрунтування поняття "національна ідея" в концепції соціальної філософії. Питання української національної ідеї як предмет дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників, напрямки її формування.

Соціально-філософський аналіз становлення та розвитку категорії рівності в соціально-історичному пізнанні. Морально-етична, правова, суспільно-політична сфери прояву категорії "рівність". Роль соціальної рівності у модернізації української держави.

Методологічна еволюція теорії капіталізму-лібертаріанства відповідно до ідеї Лакатоса - як ряду метатеорій, базових, оболонкових теорій. Перспективи методології “раціональної критики”, коли у моделі пізнання присутні ефекти нечисленних абсолютних істин.

Місце концепції глобального еволюціонізму та еволюційна теорії в сучасному природознавстві. Спроба спростування принципової протилежності еволюціонізму та креаціонізму, а також дослідження та обґрунтування прихованого методологічного зв'язку між ними.

Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.

Онтологічні параметри та характеристики конкретної події історії, її структура, функції, детермінанти та атрибути. Розробка критерію, за допомогою якого може бути продемонстрована наукова спроможність моделі події в аналізі реальних подій історії.

Розгляд методології філософського аналізу освіти інформаційного суспільства у контексті розвитку методологічних підходів сучасної філософії. Опис та пояснення багатогранних, динамічних та гнучких у соціокультурній детермінації масштабних освітніх змін.

Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Дослідження сучасних проблем методології в розумінні феномена свідомості. Вивчення етапу раціоналізму і емпіризму в історії філософії. Проблема відмінності методів феноменології духу і науки логіки. Аналіз другої свідомості та свідомості як предмета.

Виокремлення особливостей методологічного потенціалу сімейного виховання у контексті державної політики і законодавства античності, а також обґрунтуванння внеску сучасних науковців до скарбниці світових педагогічних ідей освіти і виховання в майбутньому.

Вибух есхатологічних уявлень як реакція на сприйняття життя як хаосу. Аналіз проблеми людини, її ментальних і релігійних характеристик. Огляд змін у релігійній свідомості українського народу. Есхатологічна свідомість як типова ознака перехідного періоду.

Осмислення методологічних підходів до аналізу перехідного періоду, їх інтерпретації в історичному, філософському, культурологічному та релігієзнавчому аспектах. Характеристика основних стадій розвитку людства та перехідних етапів між цими періодами.

Визначення інваріантних складових шляхом синергетичного підходу до синтетичних категорій як абстрактних інформаційних систем, які взаємодіють із "середовищем" на комунікативному рівні. Аналіз інноваційного осмислення понять як метафізичних концепцій.