Возникновение науки логики в Древней Греции. Причина ошибок мышления. Отношение между понятиями и отражение их в кругах Эйлера. Вид и распределенность терминов простого суждения. Заключение из посылки путём превращения и противопоставления предикату.

Мышление как средство познания. Понятие как простейшая форма мысли. Классификация и отношения между понятиями. Суждение - логическая связь между понятиями. Простые категорические суждения. Структура и основные виды умозаключений. Отражение и мышление.

Обоснование мысли о том, что недоверие в целом можно рассматривать не столько в негативном, сколько в позитивном плане, поскольку оно является необходимым для эффективного социального существования в связи с кризисными процессами современного общества.

Понятия и общая характеристика понимания и объяснения, их особенности. Специфика научного познания. Выделение приемов и методов исследования, на базе которых строится научное знание. Классификация и разновидности подходов в изучении различных наук.

Выделение индивидуальных и общих понятий, их рассмотрение и выражение при помощи слов. Собирательные понятия как особая форма единичных понятий. Классификация признаков понятий Аристотеля. Схема отношений между охватывающими понятиями - дерево Порфирия.

Определение вида отношений между понятиями "писатель" и "журналист": являются ли они сравнимыми, совместимыми и несовместимыми. Принципы правильного ограничения и логической состоятельности понятий. Объединенная классификация суждений и превращений.

Суждение как такая форма мышления, в которой, сочетая понятия, что-либо утверждается или отрицается о самых реальных вещах и явлениях, его общая характеристика и признаки. Содержание и виды понятий. Соотношение суждения и предложения, их классификация.

Познание первых причин и начал как основа мудрости. Суть бытия вещи, материя, начало движения. Философия Фалеса и Гесиода: описания возникновения Вселенной. Провозглашение Эмпидоклом четырех материальных элементов. Учение Платона и пифагорейцев.

Единичные, общие и нулевые, конкретные и абстрактные, положительные и отрицательные понятия. Виды отношений понятий, операции обобщения и ограничения. Количественные и качественные характеристики суждений, противоположность, противоречие и подчинение.

Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу. Генезис, структура и функции сознания, формы отражения. Проблема соотношения психических и физиологических явлений и процессов. Психофизиологическая проблема в современной философии и науке.

Огляд історії міграції з акцентом на сучасні характеристики. Правовий аналіз деяких понять і зв’язок між юридичними категоріями й аспектами реального життя. Вплив обставин, за яких відбувається міграція на психологічний стан і філософські погляди людини.

Аналіз царини, яка розташована на межі філософії, історії культури та лінгвістики. Знайомство з головними особливостями викладу богословських/філософських істин. Загальна характеристика структурно-семантичної одиниці мови. Розгляд культури sensu stricto.

Аналіз змісту понять "дух", "духовність" і "особистість" у філософії Г. Гегеля, Й. Фіхте, Ф. Ніцше, Н. Гартмана, М. Бердяєва, С. Франка й сучасній українській філософії. Проблеми подолання протистояння духовного й матеріального в українській філософії.

Історично-філософські форми ставлення людини до природи. Сутність екологічної проблеми у філософії. Природа і відповідальність людини. Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми. Майбутнє людства та природи. Перспективи розвитку екологічної кризи.

Аналіз поняття "іронія", яке запропоновано розглядати як фігуру тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації і спрямування на відновлення смислотворення. Філософський зміст іронії.

Основне поняття мовної концепції німецького філософа Мартіна Гайдеггера - "мовлення", основні його феномени - слухання, мовчання, поголоска і мова. Нові буттєві можливості екзистенціального світу. Перетини і взаємозалежності понять "мова" та "буття".

Дослідження підходів до розуміння поняття "постмодернізм". Постмодернізм як якісно новий порядок (post-modem order) розвитку західноєвропейської культури. Концептуальні філософські твори епохи модерну. Основні характеристики суспільства постмодерну.

Аналіз поняття символу і символізму в контексті образотворчого мистецтва крізь призму концепції Г. Гегеля, який виділив три форми буття мистецтва: символічну, класичну і романтичну. Аналіз феномену символізму в лоні європейського образотворчого мистецтва.

Історико-філософська реконструкція та систематизація змісту поняття західної філософії другої половини XX століття "суспільство спектаклю". Специфіка спектакулярного трактування простору та часу. Інтерпретація спектакулярності терміна "гістерезис".

Сучасні методи вивчення скупчень галактик, оцінка загальної щільності матерії у Всесвіті. Формування нової фізики і космології. Проблема людської ідентичності у постмодерній картині світу. Формування нової парадигми світоосягнення в фундаментальній науці.

Вимоги до формування комунікативної культури майбутніх правників-студентів юридичних навчальних закладів, як вагомої передумови їх професійної компетентності. Аналіз комунікативної культури правника як складової загального поняття правової культури.

Відображення як властивість матерії. Сигнальний, вибірковий характер інформаційного відображення. Подразливість, чуттєвість та психологічний образ як результат взаємодії суб'єкта і об'єкта відображення. Розкриття сутності ідеального у цій взаємодії.

Поняття кордону як лінії, що проходить між феноменами приватності та публічності. Особливості життєвого простору особистості, який вона структурує і заповнює власними формами та проявами життєдіяльності, орієнтуючись на власні інтереси та потреби.

Духовне життя суспільства як елемент його життєдіяльності. Структура елементів духовного життя, її зміст та форми розвитку. Основні суб’єкти духовної культури. Цивілізації як макроіндивіди історії, їх монадологічне розуміння. Наука як феномен культури.

Аналізується філософський дискурсу навколо поняття "культура". Обгрунтовання автором ідеї одухотворення природи і соціуму, а також розвитку на цій основі людських якостей, які дозволяють "людським чином" ставитись до природи, соціуму та іншої людини.

Неминучий перехід від аграрного до індустріального суспільства - основна ідея класичної теорії модернізації. Залежність від метрополії, яка нав'язує невигідні варіанти технологічного розвитку - специфічна особливість існування периферійних територій.

Систематизація положень філософського даосизму щодо принципу недіяння. Аналіз коментованих перекладів трактату "Дао-дэ цзин". Розгляд поняття недіяння в даосизмі. Зв’язок його з категоріями дао, ци. Визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності.

Теоретичні обґрунтування перформансу з позицій соціальної філософії. Аналіз концепції перформансу С. Фріса, Е. Фішер-Ліхте, І. Гофмана, Р. Шехнера, Дж. Александера. Науковий досвід дослідження перформансу як соціокультурного явища сучасного життя.

Концептуальний аналіз як категорії соціальної філософії в онтологічному вимірі. Аналiз співвідношення приватного, публічного i суспільного життя античності. Філософський аналіз політики, політичних процесів та інститутів. Символічна структура соціуму.

Поняття проблеми як теоретичного або практичного питання, що потребує вирішення. Опис задач, що є різними за складністю, за предметною галуззю, за засобами, які слід використати для їх розв'язування, за отриманими результатами. Компетентнісні задачі.