Исследование философии Эпикура, размышление о приятном и неприятном. Понимание антропологии при условии теоцентрического понимания мира. Место удовольствий в системе этических предпочтений Эпикура. Концепция добродетели у древнегреческого философа.
Экономика – необходимая область жизни современного человека, выполняющая функции производства, распределения, накопления, обмена, потребления. Описание концепции этической экономии в философском учении немецкого социолога и экономиста П. Козловски.
Аналіз традиційного християнського вчення про чудо і спроби сучасних теологів модернізувати це вчення. Інтерпретація даних науки, відкриття природи мікросвіту та нелінійне розуміння детермінізму як сфери чудесного, фокусу зосередження божественної сили.
Проаналізовано концепції інформаційного суспільства та його найбільш досконалу форму - "суспільство знань". Концепція "суспільства ризику" у викладі німецького дослідника трансформацій суспільства Готтхарда Бехманна. Прагнення до міждисциплінарності.
Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
Соціально-філософське дослідження реалізації концепцій Постмодерну як нового стосовно Модерну етапу у розвитку культури західноєвропейської цивілізації 1970-х рр. Аналіз філософських концепцій Ж.-Ф. Ліотара, П. Козловського, Дж. Ваттімо, Ю. Хабермаса.
Ідеологічно нейтральне визначення свободи для дослідження історичних уявлень про неї. Сутність і соціальне значення практик звільнення, розробка їх класифікації. Перспективи застосування класифікації для аналізу боротьби за свободу різних часів.
Секуляризація як основна тенденція релігійної динаміки країн Глобальної Півночі, що постає контрастом на тлі високих показників релігійності країн Глобального Півдня. Кореляція між високими показниками соціально-економічного розвитку та секуляризацією.
Філософські концепції суспільного прогресу. Історико-філософські дослідження проблеми суспільного розвитку. Концепції сучасних мислителів про сенс і призначення історії. Значення історичних досліджень Ясперса та Бердяєва в сучасній філософській науці.
Поняття універсального дизайну, судження про моральні цінності, опис філософсько-антропологічних фактів. Можливість інтеграції людей з інвалідністю у суспільство. Уявлення про соціальні, етичні та естетичні проблеми в області інклюзивного дизайну.
Реконструкція поглядів М. Костомарова на проблему духовно-культурної єдності буття українського народу. Визначальна роль православ’я у формуванні унікальних, характерних і стійких рис українського етносу та процесу становлення національної свідомості.
Положення концепції "заколотовійни" Є. Месснера, яка розглядається ним як новий тип "неправильної", "єретичної" війни. Мета, стратегія і тактика, принципи і особливості заколотовійни, чотири групи її суб’єктів. Основні характеристики заколотовійни.
К. Ясперс - видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітні дослідження про теорію "осьового часу". Характеристика "осьового часу". Осьові народи та народи, що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.
Дослідження системи взаємовідносин між імператором Юстиніаном І. Використання в основі "симфонії" принципу гармонічного світською владою і церквою. Виявлення візантійського цезарепапізму в країнах православного світу та його прояви в сучасній Україні.
Соціально-філософський аналіз ідеї "сродної" праці Г. Сковороди як основи особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини в контексті сучасного розвитку та відродження українського суспільства. Новітній характер ідейних основ концепції.
Комплексний розгляд питання апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Сімейність як універсальний мовний фрейм, "сімейна" мова, терміни якої об’єднують різні сфери буття і слугують символічному вираженню світу.
Висвітлення людиномірних аспектів в антропоцентричній світоглядній парадигмі некласичної науки. Роль суб’єктивновимірного чинника в природничо-науковому та гуманітарному науковому дискурсі. Спроба перейти від філософського об’єктивізму до суб’єктивізму.
Інтерпретація релігійно-метафізичних ідей Ніцше у працях, присвячених його ставленню до релігії. Поняття "Бог" в аспекті структурно-функціонального та семантичного аналізу, його компоненти в онтологічному контексті. Виникнення християнства за Ніцше.
Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.
Впровадження у вжиток поняття "громадянське суспільство". Життєвий шлях філософа Гегеля, його становлення як науковця. Дослідження концепції громадського суспільства німецького філософа Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля. Огляд основних творів філософа.
Головні етапи та напрямки розповсюдження російського космізму, зокрема ідей М. Лосського. Обґрунтування вченим необхідності набуття фізикою ХХ століття метафізичного фундаменту, аналіз його гіпотез і аспекти: волюнтаристський, еволюційний, панпсихічний.
Розробка на основі поняття міфосимволу методології дослідження концепції духовної реальності П.О. Флоренського. Виявлення моделі духовної реальності у "конкретній метафізиці". Аналіз наявності в антроподицеї філософа релігійно-антропологічного аспекту.
Художнє сприйняття - діяльність, що відтворена в цілеспрямованому та цілісному відчутті твору мистецтва як естетичної цінності. Роль нематеріального буття у філософії представників епохи романтизму. Інтенціональність - тема феноменології Гуссерля.
Дослідження ідеології перехідного суспільства як філософського поняття і духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. Аналіз типологічних характеристик суб`єкта ідеології.
Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.
Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
Сутність концепції культурної адаптації в контексті соціальної філософії Дж. Дьюї, його вчення про культурний досвід як провідний чинник соціалізації молоді. Моменти дьюївської концепції морального виховання як категорії демократичного стилю поведінки.
Обґрунтування гуманістичного змісту політико-правового вчення Дж. Локка. Висвітлення ліберальних ідей англійського мислителя щодо розуміння людської свободи. Пошук шляхів прогресивного розвитку суспільства та задоволення приватних інтересів громадян.
Концептуалізація архітектури вибору у теорії поведінкової економіки Р. Талера. Суть концепції лібертаріанського патерналізму. Розкриття специфіки ідеї "підштовхування", її психологічних та економічних аспектів. Збереження свободи в буквальному значенні.
Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.
