Аналіз поняття простору, як простору формування екзистенціального сенсу. Розгляд діяльності сучасних філософів – Едварда Кейсі та Девіда Моріса, які продовжують дослідження екзистенції та простору, розпочате французьким феноменологом Морісом Мерло-Понті.

Реконструкція психоаналітичного розуміння психічної реальності в його науковому, практичному й філософському вимірах. Розгляд психоаналітичного вчення і породженої ним психотерапевтичної практики через призму епістемології, онтології та антропології.

Реконструкція психоаналітичного розуміння психічної реальності в його науковому, практичному й філософському вимірах. Визначення історичного місця психоаналітичного вчення в історії психологічних практик. Піклування про душу у просторі постсучасності.

Огляд основних складових світогляду: знань, переконань, вірувань, прагнень, надій, цінностей, норм та ідеалів. Дослідження пізнавального, ціннісного і практичного компонентів світогляду. Аналіз історичних особливостей міфологічно-релігійного світогляду.

"Символ" як одне з центральних понять релігієзнавства, філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, літературознавства. Дослідження етимології слова "символ" та висвітлення його семантичного діапазону. Диференціація понять символу та знаку.

Дослідження питання визначення соціальної реальності в межах конструктивістського підходу, запропонованого вченими Бергером та Лукманам, основні ідеї якого викладені в праці "Конструювання соціальної реальності". Інтерсуб’єктивність повсякденного життя.

Теорія справедливості як проект належних відносин, які діють в межах справедливого суспільства. Загальна характеристика елементів, які дають змогу ідентифікувати унікальність справедливості залежно від історичної епохи та розвитку суспільних відносин.

Історичні передумови формування філософія Нового часу. Суть дедуктивного методу Декарта. Дослідження пізнавальних здібностей людини у виявленні джерел походження людського знання. Основи вчення Б.Спінози. Система поглядів просвітників-матеріалістів.

Духовна сфера суспільного життя і визначальний чинник його існування і розвитку. Соціальна система суспільства, яка відображається у понятті "соціум". Пізнання природних процесів при розгляді гносеологічних проблем. Пізнання намірів і мотивів людини.

Характеристика схоластики як типу середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії. Боротьба номіналістів і реалістів з приводу природи загальних понять (універсалій) та її місце у філософії. П'ять основних способів доведення буття Бога.

Сенс і значення проблеми буття у філософії. Комплексний зміст буття. Характеристика форм цієї філософської категорії та їх специфіки. Аналіз буття навколишнього світу, людини серед інших речей світу, індивідуального, суспільного і духовного буття.

Спостереження змін в тлумаченні чоловічих і жіночих голосів. Опис прийнятих у сучасному музикознавстві понять "філософія голосу", "тембр-амплуа", що вказують на позахудожній смисл виразностей співу, які в єдності із художньо-сюжетними показниками.

Філон Олександрійський як перший коментатор біблійного П’ятикнижжя. Пантеїстичний підхід до трактування божества. Оригінальність у доказах Філона, базованому на аналогії між будовою людини і структурою всесвіту. Абсолютна трансцендентність Бога.

Визначення, загальна характеристика, об’єм, зміст, види та ознаки поняття. Відносини сумісності та несумісності між поняттями. Обмеження та узагальнення понять. Загальні умови та правила визначення і поділу понять, прийоми, подібні до визначення.

Дослідження сучасного стану суспільно-політичної думки нинішньої Росії в контексті висвітлення соціальних процесів перетворення брехні на обов’язкову чесноту. Філософське осмислення проблеми зневажання істини в умовах функціонування путінського режиму.

Суть индуктивных построений, которые не могут удовлетворять требованиям научной точности, однако которыми склонно пользоваться популярное сознание, и они, поэтому называются популярной индукцией. Причины, по которым индукция не признаваема достоверной.

Необходимость логического мышления для решения головоломки. Рассмотрение логики как общей, фундаментальной математики. Разновидности популярных логических головоломок. Использование символов эквивалентности и отрицания для решения задачи Эддингтона.

Исследование одной из проблем современного общества, связанной с интенсивным развитием техносферы, которое стремительно опережает духовно-нравственное развитие людей. Целесообразность реализации нравственно обоснованной стратегии в процессе обновления РФ.

Характеристика філософії Гоголя та Сковороди, її співзвучність. Звернення до морально-філософського рівня. Найважливіша складова етичної системи обох філософів – питання про щастя в різних його аспектах. Розуміння Бога у творах Юркевича, як вищого начала.

Вчення про ненасильство як квінтесенція творчості російського письменника і філософа Л. Толстого. Спільні ідеї розвитку суспільства у розумінні Л. Толстого та представника неофройдизму Е. Фромма. Психологічні аспекти співіснування людей у суспільстві.

Особливості платонівського або сократичного діалогу, тендерний поворот у філософії. Від еротології до порнографії, реабілітації атеїзму та богохульства. Основні відтінки сірого щодо/після Сада, матеріалістичне тлумачення піфагорійського метемпсихозу.

Порождение и метафоры смысла в контексте анализа творческого акта. Монтаж метафор смысла, репрезентирующих этапы понимания. Понятие метафоры, в которой снимается оппозиция внешнего и внутреннего. Аргументы смягчения оппозиции сознание—бессознательное.

Исследование пороков как смертельного врага человечества, их паразитическое существование, пагубное влияние на человека и профилактическая защита, материальная информационно-полевая сущность, а также универсальный механизм передачи через контакт.

Личные взгляды и убеждения философа К.Н. Леонтьева. Исследование культурно-исторических типов человечества. Концепция философии истории России. Философские идеи К.Н. Леонтьева и К.П. Победоносцева. Основа единства духовно-материального бытия народа.

Порядок — гармоничное, ожидаемое, предсказуемое, состояние или расположение чего-либо. Общество — объемная, многоуровневая органическая система, основанная на коллективной деятельности людей. Условия обеспечения стабильного общественного порядка.

Исследование протопопа Аввакума - одного из ярких фигур в истории Древней Руси. Изучение идейно-философской и жанровой специфики памятника в аспекте библейской профетической традиции. Развитие идеи Жития Аввакума как апокалиптического пророчества.

Механицизм и принцип целесообразности. Рождение историзма. Субъективный идеализм Фихте. Деятельность Я - начало всего сущего. Объективный идеализм Шеллинга. Принцип тождества субъекта и объекта. Диалектика Гегеля, его учение о саморазвивающемся понятии.

Изучение проблемы осмысления греха и греховности и статуса человека в современной культуре. Особенность понимания греха в эпоху Киркегора. Греховность как онтологическая и базовая характеристика человека, находящегося в постоянном "диалоге" с Богом.

Понимание греховности по С. Кьеркегору как онтологической и базовой характеристики человека. Осмысление греха, греховности и статуса человека. Анализ современного медиапространства и послания Папы Римского о грехе, адресованного журналистам в ХIX в.

Возникновение информационного взаимодействия, его типы, уровни. Информационное взаимодействие как генетическая предпосылка сознания. Сознание как необходимое условие воспроизводства человеческой культуры. Степени проявленности, формы самосознания.