Формування історичної свідомості у молоді. Розвиток мислення у підлітковому віці як ключового процесу, який має значення для всіх функцій та процесів. Аналіз філософської свідомості. Співвідношення реального і декларативного у суспільній свідомості.
Дослідження аспектів історичної свідомості в практиках національної освіти. Визначення компонентів історичної свідомості. Аналіз історичної пам'яті та її функції. Врахування специфіки формування історичної свідомості при підготовці сучасних фахівців.
Аналіз феномену історичної свідомості сучасної молоді. Огляд проблеми формування та розвитку історичної свідомості української молоді в період утвердження України як незалежної держави, входження її в европейський і світовий культурно-історичний простір.
Розвиток принципу творчості за моделлю мімезис, вираження, привласнення. Відтворення дійсності авторів, варіювання визначення і характеристики подій відносно часу та філософської позиції їх розгляду. Виникнення функції привласнення художньої творчості.
Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
Висвітлення трансформації значення терміну революція, відмінність від понять "бунт", "заколот", "повстання". Аналіз розвитку політичного дискурсу в давньогрецькій філософії. Формальні ознаки подій в суспільстві, що супроводжується кардинальними змінами.
Загальна характеристика способів визначення особливостей ортодоксального іудаїзму "постреформістської епохи" у розумінні ролі моральності у сучасному світі. Суспільна стабільність та індивідуальний духовний спокій як взаємозумовлені елементи життя.
Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
Дослідження кореляції історичного та екзистенційного вимірів містичної свідомості на прикладі твору Мехтільди Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Герменевтика містичного тексту, яка дозволяє визначити ключові екзистенціали суб'єктивації досвіду.
Розглянуто історичні передумови та причини виникнення проблеми маргінальності, а також проаналізовано прояви маргінальності у різні історичні епохи. Розуміння об’єктивних джерел та сутності маргінальності у концепції німецького філософа К. Ясперса.
Місце та значення питання про місце людини в світі в філософській думці. Сучасні антропоцентристські настанови та спроби всебічного переосмислення людиномірності філософської думки. Основні принципи позиціонування людини в вимірі змін картини світу.
Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття - науки, бізнесу, політики, релігії, філософії, мистецтва, етики. Експлікація терміну "інтегральний підхід до набуття досвіду" та розгляд історичних витоків дискурсу про інтегральний підхід.
Варіативність принципу справедливості в різні історичні періоди, набуття ним нового змісту відповідно до суспільних потреб. Дотримання принципу в контексті негативної форми основного правила моральності до позитивної форми розуміння морального закону.
Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.
Дослідження правосвідомості як філософсько-правового феномену, що сягає давніх часів, охоплюючи міфологічний та релігійний світогляди, згідно з якими суспільний порядок повинен породжувати космічний і природний. Історичні пам'ятки філософії і права.
Дослідження історичних витоків езотеричних ідей в Європі кінця ХІХ - поч. ХХ ст., з'ясування причин їх становлення і поширення. Активне формування езотеричних доктрин і товариств в ХІХ ст. Визначення загальних умов, що сприяли поширенню езотеричних ідей.
Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Етапи розвитку світоглядних уявлень людей. Характеристика релігії як форми світогляду. Ознаки та етапи формування філософського світогляду. Особливості аналізу цього поняття українськими філософами.
Виникнення і розвиток філософсько-правових поглядів в епоху античності. Особливості філософсько-правової тематики середньовіччя. Філософсько-правова думка в епоху Відродження, Реформації, Нового часу. Філософсько-правові концепції просвітництва ХVІІІ ст.
Філософсько-правові погляди представників німецької класичної філософії. Основні риси філософії права в концепціях І. Канта, Йогана-Готліба Фіхте, Ґегеля, К. Маркса і Ф. Енгельса, І. Бентама, Дж. Мілля. Основні проблеми, що пов’язані з їх дослідженнями.
Загальна характеристика філософії права XX ст. Неокантіанська філософія права. Філософія права неогегельянства. Особливості новітньої філософії права Німеччини в контексті світової філософії права. Права людини в контексті західноєвропейського права.
Співвідношення герменевтики М. Гайдеггера періоду "Буття і часу" і герменевтики після "повороту" середини 30-х років. Принципи інтерпретації культурних феноменів в філософії та культури, літературознавстві та різноманітних прикордонних дисциплінах.
Інтелектуальне значення когнітивного впливу історично-антропологічних аспектів філософсько-історичних концепцій Броделя на продовження теоретичних студій у зазначеній сфері сучасної філософії. Когнітивні надбання та методологічні підходи його творчості.
Вплив суспільно-гуманітарних горизонтів модерної філософії історії на когнітивну динаміку зазначеної дисципліни та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Напрями інтелектуальної дії історично-антропологічних аспектів.
Аналітичне узагальнення історіографічного контуру рецепції філософії М. Гайдеґґера в пострадянському академічному просторі. Поворот гайдеґґерознавства від екзистенціально-феноменологічної проблематики до реконструкції форм осмислення історичності.
Історичний роман В. Шевчука "Тіні зникомі" - це філософія пізнання людини, роду, народу, розмисел про складну діалектичну амбівалентність усього в цьому світі, жива, захоплююче-цікаво вибудувана дискусія із рядом усталених у науковій думці стереотипів.
Історіософія релігії як галузь академічного релігієзнавства, що вирізняється від філософії релігії та історії, зорієнтована на з'ясування сутності і сенсу процесу розвитку релігійного феномену. Закономірності й періодизації історично-релігійної еволюції.
Системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначення етапів і особливостей процесу становлення філософії в давньоруському суспільстві.
Зародження та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу. Наукова, суспільна, екологічна діяльність, футурологічні доповіді міжнародної неурядової організації. Дослідницькі проекти Римського клубу у контексті виходу Росії з кризової ситуації.
Розгляд феномену та особливостей історії та генези поліконфесійності у контексті мультикультурного синтезу з точки зору соціалізації. Перехід суспільства від традиційного до сучасного в умовах глобалізаційних, макроісторичних, конвергентних процесів.
