Історія виникнення та існування кафедри філософії Київського університету св. Володимира за період 1834-1919 рр. Інтелектуальна традиція "філософського кола". Аналіз наявності філософів-фахівців, завдяки яким зберігався високий рівень філософської освіти.

Особливості розвитку філософії у Китаї та історія формування основних шкіл у різних регіонах країни. Філософські, релігійні та ідеологічні засади конфуціанства, роль даосизму у китайській культурі та духовному житті народу, пояснення результатів пізнання.

Логіка як наука о формах, методах та законах інтелектуальної пізнавальної діяльності, яка формалізує з допомогою логічної мови. Особливості вивчення логіки в традиційний період. Розвиток логіки в Стародавньому Китаї, Індії, Греції та в сучасному світі.

Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.

Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.

Передумови початку епохи Просвітництва. Характеристика головного труду Монтеск'є "О духе законов". Поняття Просвітництво по І. Канту. Розвиток раціоналізму завдяки "Школі Вольфа", представники якої працювали майже в усіх німецьких університетах.

Зв'язок виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально-логічного мислення. Аргументація як мистецтво полеміки, її виникнення у Давній Індії. Аргументативно-релевантні прийоми античних риторів. Зв’язок філософської логіки, аргументації.

Проблема поняття та визначення витоків історії повсякденності. Конструювання повсякденності через об’єктивізацію життя в речах та символах. Історіографічні погляди на історію повсякденності. Повсякденність в контексті дискусій про кризу історичної науки.

Культурні та історичні передумови виникнення ранньохристиянської дискусії. Дослідження змістовних і стильових особливостей творів перших християнських апологетів та зміцнення позицій нового світосприйняття. Вивчення міжрелігійних комунікативних актів.

Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду, світогляд і філософія. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості та ідеї східного та західного типів філософствування.

Особливості становища людини в світі, необхідність її самовизначення. Поняття і типологія світогляду. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї середньовічної патристики.

Філософія, її джерела та особливості. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії і культурології. Етапи розвитку античної філософії та її загальні особливості. Ідеї середньовічної патристики. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія, ідеї Канта.

Канонічні джерела та провідні ідеї філософської думки Стародавнього Сходу. Напрями античної філософії. Світобачення в епоху Середньовіччя та Відродження. Німецька класична філософія. Особливості розвитку зарубіжної та української філософії ХХ ст.

Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.

"Держава" як основна праця Платона. Основи філософського учення Аристотеля. "Утопія" Т. Мора та її зміст. "Критика чистого розуму" І. Канта. Критика політичної економії К. Маркса. Роль та значення психоаналізу З. Фрейда. Філософські погляди Г. Гегеля.

Поняття філософії, її функції у суспільстві. Основні філософські проблеми та напрями. Характеристика ідеалізму як сущого світового розуму. Історія виникнення старогрецької філософії та її перші вчення. Теологизація у філософській думці у середні віка.

Філософія старої України. Релігійна література з філософським забарвленням. "Філософське життя" Григорія Сковороди. Західна філософія на Україні в першій половині XIX ст. Філософські погляди українських письменників. Головні риси українського світогляду.

Проблема внутрішньої тяглости національної філософії як один із найпопулярніших топосів розмірковувань про ідентичність та оригінальність національних філософій у Центрально-Східній Європі. Особливість становлення української національної традиції.

Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.

Тенденція до виведення свого родоводу від інших героїчних народів, які лишили помітний слід у всесвітній історії. Норманська концепція, яка пов'язує створення давньоруської державності із запрошенням варягів. Основи філософських ідей в духовній культурі.

Спосіб розкриття сутності модерної раціональності. Історія в європейській самосвідомості як феноменології духу. Оцінка евристичного потенціалу історії як предмета метафізичного дискурсу. Імператив історичності - інваріантна вимога історіософських побудов.

Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності згідно історіософії Соловйова. Людство як його суб’єкт. Активний божественний Логос і Софія як сили, що рухають історичний процес до єдності.

Розгляд "безумовного закону розуму" Й. Фіхте, що випливає на суспільство, історію та природу і все, що стосується людини та робить його теж розумним. Роль знання у відкритті цінності та унікальності інших, самопізнанні і усвідомленні свого місця у світі.

Онтология игры, её границы и смысл. Сравнение двух принципиально различных философских взглядов Й. Хейзинги и Ж. Делеза. Различие обнаруживается на границе между философией тождества и различия или модернистским и постмодернистским мировоззрением.

Роль священных книг индийских мудрецов в развитии философской мысли в Индии. Зарождение учения йогов в Древней Индии. Соединение индивидуальной души человека с мировым духом в философии йоги. Особенности тренировки дыхательной системы по системе йоги.

Дослідження показує паралельність між дослідженнями історичного минулого Європи XV ст. у праці нідерландського філософа Йохана Гейзинги "Осінь Середньовіччя" (1919) і пізнішими доробками вчених французької школи "Анналів" (з 1929), особливо Люсьєна Февра.

Разброс мнений и оценок по поводу "русского космизма". Важнейший принцип антропологии Федорова - идея о самообучающемся, растущем, превозмогающем свою природу человеке. Критика им гуманистического мировоззрения, фактический отказ от антропоцентризма.

Пути к теоретическому синтезу чувственности и мышления. Определение феноменов чувственной сферы и категорий мышления в их собственном развитии и субординации. Выявление связей и соединений чувственности и мышления. Иерархическое строение чувств.