Исторические этапы развития научного знания. Рассмотрены метафизические основания ньютоновской научной революции, их истоки, предпосылки и место в новой научной картине мира, а также их последующее влияние на тенденции развития научно-философского знания.

Теоретическое определение роли метафизического дискурса в структуре философии права. Метафизический тип правопонимания и его претензии на определение сущности права и подлинных критериев и одновременно ценностей правотворчества и правоприменения.

Комплексное рассмотрение проблемы обусловленности исторической реальности и человека в ней метафизическим, божественным миром в романе Ф. Горенштейна "Псалом". Текст Библии как онтологии земной жизни, ее модель, способ экзистенциального познания Бога.

Проблема идентичности личности человека и его нравственной составляющей. Влияние метафизического мировоззрения на структуризацию поведения человека в различных парадигмах существования современного общества. Культурная память и принципы идентичности.

Взгляды А.Л. Чижевского на философию и ее роль в духовной жизни общества. Отношение человечества и материи. "Космическая философия" как условие перехода к ноосферной стратегии, принятие которой является единственной гарантией бессмертия человечества.

Визначення основних ідей метафізики абсолютного реалізму Семена Франка (1877-1950), які дозволяють позиціонувати цю філософську систему у полі сучасної філософії. Виявлення змісту поняття "абсолютне буття" та його співвідношення з поняттям "всеєдність".

Філософсько-психологічне дослідження агресії як цілісного феномену людського буття та обґрунтування дуалістичної природи агресії. Метафізичні виміри людського буття. Конструкт "людської деструктивності" як предмет соціально-філософського аналізу.

Зсув у свідомості, коли на зміну раціоналістичним і сцієнтистським уявленням прийшов міф, у філософії Хайдеггера. Вплив націонал-соціалізму на традиційну культуру Німеччини, що знаходилась на підґрунті соціальної онтології, неометафізики та неоміфології.

Платонівська концепція домінування загального над одиничним. Боротьба із софістами. Закони мислення, закони буття. Основні засади вчення Арістотеля про буття. Категоріальний аналіз існуючого. Причинний аналіз субстанції. Вчення про можливість і дійсність.

Порядок висвітлення процесу зародження російської метафізики всеєдності. Дослідження процесу еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Розкриття розвитку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Особливість вивчення музичного мислення у філософському дискурсі представників античної та середньовічної філософії. Індексно-іконічний аналіз музики як прошарку буття, ізоморфного космосу загалом, піфагорійсько-платонівського й аристотелівського вчення.

Роль та значення поняття Бога для людського осмислення та існування. Філософські підходи до його пізнання, дослідження та досягнення. Взаємозалежність між об’єктом теології (Богом) та об’єктом філософії (буттям) у філософських доктринах Дунса Скота.

Аналіз ґенези й інтерпретації категорії свободи в античній філософській традиції. Зв’язок її виникнення із соціально-політичними і духовно-релігійними особливостями давньогрецької цивілізації. Погляди на свободу особистості прихильників Епікура і стоїків.

Аналіз складників української дохристиянської міфології як замовляння, обрядові пісні, загадки, казки. Осмислення людиною буття, виявлення шляхів пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного, уявлень про місце й призначення людини в світі.

Оцінка дослідження постнекласичною метафізикою перших начал сущого. Огляд засад формування категоріального каркасу постнекласичної метафізики в контексті проекту побудови універсальної мови філософії. Аналіз онтологічних алгоритмів роботи суспільства.

Соціокультурна база розвитку філософії як тенденції, що стали виникати в сучасній культурі. Дослідження метафізики як доказового та систематично розгорнутого у вигляді філософського тексту міркування над основами устрою світу й місця у ньому людини.

Особливості метафори як пізнавального інструменту в сучасних умовах поліпарадигмальності. Формування світоглядно-методологічних підходів до наукового пізнання світу. Роль метафори в процесах смислоутворення та дескрипції в різних сферах науки й культури.

Стратегия духовной безопасности в связи с ускоренной экспансией экранных технологий во всех сферах современной культуры. Анализ социальных эффектов и антропологических рисков глобального распространения экранных форм коммуникации, образования, творчества.

Закономерности речи (двойного смысла, метафоры) в её интерпретационном и метафорическом модусе. Анализ проблемы образа, неразрывно связанного со смыслом, что является эффектом от отзвука, отклика или отражения, но не является вторичным явлением.

Метафора та її належність до ефективних інструментів філософського мислення. Гнучкість, креативність і евристичність артикуляції в метафорі. Здатність філософії постулювати та обґрунтовувати у людини уявлення про світ, місце і роль у ньому людини.

Основные предпосылки для зарождения компьютерной метафоры в когнитивных науках и философии сознания. Онтологическая несовместимость принципов работы вычислительного устройства с принципами работы мозга и сознания, слабые стороны компьютерной метафоры.

Изучение феноменов "Другой" и "Одиночество" посредством метафоры, позволяющей интегрировать понятия посредством философских концепций. Анализ этих понятий в условиях мегаполиса, ставшего единственно возможной формой сохранения человеческой идентичности.

Обоснование метода отрицания в философских работах И. Канта и Г.Г. Гегеля. Тавтология тождества "Абсолют есть Абсолют", доведенная до кризисных пределов противостояния существующему, признается обоими мыслителями непродуктивной с философской точки зрения.

Экспликация метаэтических допущений аргументов от зла против бытия Бога. Краткое описание основных понятий в составе аргументов от зла: божественных атрибутов, понятий бессмысленного и чудовищного зла. Основные элементы аргументов от зла, их валидность.

Историческое развитие диалектики как метода познания. Особенности философских учений Средневековья. Понятие материи как субстанции. Представления о сущности и структуре материального мира. Идеалистическая диалектика немецкой классической философии.

Исследование структуры и развития научного знания, средств и методов научного исследования. Понятие и общая характеристика методов и средств научного познания, их классификация. Формулирование философских методов, методологии и принципов познания.

И. Кант как основоположник классической философии. Его учение о чувствах, рассудке и разуме, взаимосвязи философии и науки, морали как основы закона. Философская система Гегеля: субъективный, объективный и абсолютный разум, диалектика развития мира.

Реконструкция истории науки, сохранение её консервативного начала с помощью отрицательной эвристики. Современные стереотипы мышления и восприятия. Применение методологического подхода И. Лакатоса для распознавания социокультурных установок постмодерна.

Проблема человека как одна из главных проблем социально-философской антропологии. Необходимость развития научного направления человековедения. Понятие диалектичности человеческого существа. "Единичное" - как весьма сложная философская категория.