Характеристика особливостей функціонування міжнародних політичних інститутів в аспекті модифікації проблеми легітимності в умовах глобалізації. Використання дискурсу як механізму комунікативної теорії в імплементації нормативних засад легітимності.

Аналіз моделі організації зв’язків державних установ з громадськістю у процесі розбудови правового суспільства. Актуалізація переосмислення цієї комунікативної моделі в напрямі симетризації та врівноваження інтересів громадян з інтересами держави.

Соціально-філософські аспекти комунікативних процесів у духовній сфері усамітненої особистості. Специфіка взаємовідносин індивіда з Надприродним та соціальним буттям на прикладі роману Д. Дефо. Аналіз суспільних відносин в умовах ізольованого існування.

Аналіз традиційних і нових форм взаємодії вчених у процесі виробництва нового знання. Вплив соціокультурних чинників на трансформації традиційних форм співпраці вчених. Розгляд феномену інтелектуальної міграції в контексті проблеми комунікації в науці.

Аналіз комунікативно-виховних сполучників та засад в авторському обґрунтуванні часово-символічного підходу кольорознавства. Міжпредметна специфіка дісциплини. Тріадні моделі кольорово-символічного наповнення в контексті взаємодії та гармонії кольорів.

"Онтос" як філософська категорія. Універсальна інфраструктура, де розгортаються фізичні, хімічні, біологічні, геологічні, соціальні, духовні процеси. Форма прояву "буттєвості". Особливості космічної інфраструктури. Часово-просторова версія реальності.

Специфічні особливості та історичні передумови формування комуністичної моралі. Її обґрунтування та відображення в наукових працях філософів К. Маркса та Ф. Енгельса. Характер і напрямки деформацій ставлення людини до праці в рамках даної ідеології.

Концепция научно-исследовательской программы Имре Лакатоса. Ключевые моменты конвенционализма, инструментализм как его крайняя степень. Отрицание и сущность достоверности "по соглашению". Связь отрицательной и положительной эвристики с конвенционализмом.

Методологический плюрализм научного знания. Конвенционалистская концепция природы научного знания. Научный консенсус, научная конвенция. Формирование консенсуалистской эпистемологической парадигмы. Легитимация научного плюрализма, теория множеств Кантора.

Еволюція та функціонування екосистеми аудіовізуального виробництва, як і кіноіндустрії, залежить від конвергенції творчих та технологічних ресурсів галузі, котра генерує естетику кінообразу. Спроба розкрити вплив технічної та художньо-творчої складової.

Анализ понятия конверсии (обращения) и обверсии (превращения). Правила обращения и превращения общеутвердительных, частноутвердительных, общеотрицательных и частноотрицательных суждений. Характеристика роли обверсии и конверсии в построении умозаключений.

Гештальт, отвечающий за целостность в глубинах сознания как основной компонент любой когнитивной модели. Особенности применения понятия "субъект-предикатное конструирование" к невербальной сфере культуры. Артикулируемость - признак иерархичности.

Определение гуманной сущности человека как носителя любви и мудрости с точки зрения научной философии. Характеристика мировоззренческого, нравственно-философского отношения к смыслу смерти и бессмертия; научное понимание сути конечного и бесконечного.

Анализ проблемы конечности человека. Необходимость постановки вопроса о смысле смерти, который может быть решен только в контексте целостного исследования сущности человека и его ценностных ориентаций. Различия в отношении к смерти в науке и философии.

Исследование философских и научных концепций конечности и бесконечности в их различных проявлениях — от математических понятий до экзистенциальных вопросов человеческого бытия. Значение понятий для понимания природы реальности и человеческого сознания.

Психологическое мышление человека. Концепция жизни и смерти представляют собой их величайшие загадки. Вера человека подразумевает наличие ряда ожиданий, сформулированных в виде гипотез, которые регулируют действия и отношения субъекта с окружающим миром.

Жизненные стратегии - динамическая система перспективного ориентирования личности, направленная на сознательное изменение своей будущей жизни в данном социокультурном контексте. Конкурентоспособность - один из показателей социальной компетентности.

Осознание общества и природы как функционально равноправных частей целого. Соотнесения человеческих действий с самими возможностями природной среды. Конкурентоспособность как умение максимально предотвратить возможные потери человеческого ресурса.

Особенность обоснования нравственности в биоэтике. Проведение исследования утилитарного, прагматичного и либерального принципов. Характеристика религии как способа решения проблем биоэтики. Христианская модель как пример эффективности религии в биоэтике.

Зміст і соціально-філософський аналіз конкуренції як принципу соціального розвитку, як соціального інституту та механізму саморегуляції соціуму. Аналіз факторів, що впливають на еволюцію конкуренції. Етапи розвитку, види та соціальні функції конкуренції.

Висвітлення кризи мультикультуралізму на основі розкриття стандартів ліберальної доктрини толерантності. Осмислення діалогу як моделі культурної рефлексії, здатної опиратись механізмам глобального контролю. Культурологічний дискурс діалогічної філософії.

Сущность неклассических концепций природы научной истины: конвенционалистской и консенсуалистской. Анализ консенсуализма как обобщение конвенционализма. Главные отличия научного консенсуса от научной конвенции. Особенности развития науки в начале XX века.

Рассмотрение концепции консервативного социального бытия Пантелеймона Александровича Кулиша, основанной на экзистенциальном типе мышления. Особый критерий развития человека, который принципиально отличается от привычной шкалы "прогрессивное - отсталое".

Главные особенности процесса взаимодействия социальных институтов в гражданском обществе и консервативного правового государства. Характеристика построения общественных институтов на принципах конкуренции, интегративности, сознательности и плановости.

Изучение эволюция социально-философских воззрений П.Б. Струве, в содержании которой движение от критического марксизма к научно-критической метафизике. Методология "основного и имманентного дуализма" общественно-экономического и исторического процесса.

Анализ системы политико-философских взглядов одного из самых видных консервативных мыслителей Великобритании - М. Оукшотта. Круг тем, ставших центральными в его трудах: теория происхождения политики, сущность консерватизма, критика рационализма.

Консолідація українства як ідея, що об’єднує політичні партії, громадські організації, соціальні суб’єкти довкола цінностей українців з метою забезпечення поступу нації і міжнаціональної злагоди. Чинники, що впливають на неї, філософське підґрунтя.

Дослідження та характеристика специфіки сучасного конспірологічного мислення. Визначення та аналіз особливостей змовницького мислення порівняно з радикально-конструктивістською версією пояснення світу, а також у комунікативно-нормативній логіці.

Сучасне конспірологічне мислення. Порівняння змовницького мислення з радикально-конструктивістською версією пояснення світу у комунікативно-нормативній логіці. Відмінність конспіративного смислоутворення від картини світу в нестабільних онтологіях.

Анализ критики, осуществленной К.С. Бакрадзе по отношению к ключевым принципам дескриптивной феноменологии Э. Гуссерля, изложенным в его работе "Логические исследования". Полемика о существовании универсалий и их природе, очевидности и научности истины.