Основные характерные черты просветительского мышления и его место в традиции эпохи Просвещения, яркие представители этих идей. Анализ произведений Хоркхаймера и Адорно, значение в них мифологических повествований, критика позитивистского понимания науки.

Аналіз глобалізаційних умов як новітнього середовища, що якісно змінює розгортання процесів маргіналізації і формування станів перехідності. Наслідки розповсюдження філософії споживацтва в свідомості людини як мети, міри щастя та категорії якості життя.

Неокантианство как философское течение в немецкой и австрийской философии. Физиологическое направление, марбургская и баденская философские школы в рамках неокантианства. Истоки прагматизма в американской философии. Философия жизни и психоанализа.

Генезис философии, ее специфические характеристики как мировоззрения, формы рациональности. Информационная революция и становление общества. Способы доказательства и аргументации. Проблема междисциплинарных исследований, их роль в социальном познании.

Развитие классической западноевропейской философии: основные черты, направления. Изучение классической западноевропейской философии (XVII и XVIII века). Главная задача индукции по Бэкону. Своеобразие философии Д. Беркли. Немецкая классическая философия.

Основные методы социального прогнозирования. Метод составления различных сценариев будущего в западной футурологии. Научно-техническая революция и альтернативы будущего. Человечество перед лицом глобальных проблем, своеобразие глобальной ситуации.

Бытие как философская категория, обозначающая реальность, существующую объективно, независимо от сознания, воли и эмоций человека. Изучение периодов трактовки бытия и соотношения его с сознанием. Отношения человека и мира в учениях различных философов.

Возникновение философии и ее функции. Периоды развития античной философии. Специфика древнеримской и характерные черты средневековой философии. Особенности немецкой мысли. Диалектический материализм марксизма. Современные направления Западной философии.

Понятие мировоззрения, его структура и исторические типы. Генезис и специфика философских знаний. Античная философия, философия Средневековья: А. Блаженный, Ф. Аквинский. Эпоха Возрождения, эпоха Просвещения. Философы Нового времени: Ф. Бэкон, Р. Декарт.

Дослідження історії розвитку дискусії щодо вічності світу. Міфологічні пояснення походження світу, котрі сформовані шляхом уподібнення до спостережуваних процесів виникнення в природі чи творення предметів у межах людської перетворювальної діяльності.

Розгляд різних варіантів періодизації індійської філософії від кінця ХІХ - початку ХХ ст. до кінця ХХ ст. Специфіка періодизації індійської філософії Е. Фрауваллнера. Представлення індійської філософії в глобальній історико-філософській ретроспективі.

Исследование онтологического и аксиологического способов обоснования персонализма с точки зрения решения проблемы межличностной коммуникации в европейском теизме и русской религиозной философии XIX-XX веков, в контексте антропологического поворота.

Биографическая справка о жизни и профессиональной деятельности русского религиозного и политического философа, представителя экзистенциализмa и персонализма, основоположника концепций свободы и нового средневековья - Николая Александровича Бердяева.

Аспекты персональной модернизации в условиях новой современности. Новое понимание неравенства в XXI в. и его связь с персональной модернизацией. Изменение труда под влиянием новых технологий. Тенденции трансформации жизни человека в современную эпоху.

Дослідження соматичного буття з погляду філософської антропології як основної константи по відношенню до інших його форм, аналіз діалектичної рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру, тотожність тілесно-соматичного буття і мислення.

Соматичне буття з погляду філософської антропології як основна константа по відношенню до інших форм буття. Актуалізація і обґрунтування проблеми його персональності в зв’язку з тими суттєвими трансформаціями, які переживає людина на початку ХХІ століття.

Роль проблемы тождества и различия бытия и существования, трактуемой А. Чупровым в качестве "исходной для всей мировой философии" в осмыслении оснований познания и значения субъективности. Осмысление действительности носителем свободы и ответственности.

Понятие духовности как совокупности качеств человеческой личности, обозначающих наличие высоконравственных принципов в человеке. Общечеловеческие ценности и формирование нравственных отношений в обществе. Пути развития духовности в российском обществе.

Аналіз інноваційних теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену інтелектуального співтовариства. Приклад функціонування природничих наукових товариств на теренах України ХІХ- початку ХХІ ст., які є однією з форм інтелектуальних співтовариств.

Орієнтація на розвиток суб’єктності людини як мети освіти. Абсолютизація освітніх технологій та переривання їх взаємозв’язку з соціально-культурним цілим. "Smart-освіта" як ефективний маркетинговий крок. Поява специфічного способу світосприйняття.

Моделювання неомодерного образу історичного суб’єкта в ситуації нового Середньовіччя через аналіз деконструкції історії в ситуації постмодерну. Модель історії в контексті реставрації архетипів тотальності. Сутність ур-фашизму як атрибуту нової свідомості.

Методика опанування студентами знань основних принципів вироблення соціальних стратегій. Визначення перспектив розвитку економіки майбутнього, конкретизація цілей бізнес-освіти. Узгодження ключових стратегій конструювання соціальних груп у суспільстві.

Філософське осмислення глобалізації як невідворотного трансформаційного явища, що видозмінює всі сфери життєдіяльності людства. Вплив глобалізації на духовну сферу, збереження національної ідентичності як внутрішнього відчуття приналежності до нації.

Изучение проблемы развития этносоциальных конфликтов на разных уровнях, что способствует общемировым цивилизационным сдвигам, которые затрудняют вхождение в этот поток замкнутых этнических групп, закрытых для культурного обмена с другими этносами.

Вичення сформульованого Г. Плеснером принципу ексцентричної позиціональності. Рефлексивна здатність самості відноситися вже й до самої себе як момент "абсолютної самореференції" уможливлює становлення персонального-відносинного, тобто суспільного життя.

Перформанс как форма искусства в контексте философской дискуссии о проблеме присутствия и его производства. Его характерные черты, способствующие созданию благоприятной ситуации для производства присутствия, отличающегося от текста, дискурса, значения.

Соціально-філософський аналіз перформативного аспекту концепту "гетеротопія" у концепції Мішеля Фуко. Застосування просторового повороту та його перформативного аспекту щодо розгляду соціальних процесів. З'ясування основних принципів гетеротопії.

Философско-исторические взгляды ранних славянофилов. Анализ и оценка мыслителями деятельности российского императора Петра I. Исследование степени соответствия славянофильских выводов историческим фактам. Выделение причин и последствий петровских реформ.

Исследование общетеоретических взглядов на революцию, как на социополитический феномен основного идеолога национал-большевизма Н.В. Устрялова. Характеристика этапов развития Великой французской буржуазной революции, русская революция в оценке Устрялова.

Первоначальное формирование философских интересов Пико делла Мирандола Джованни. Его дружба с Марсилио Фичино, Анджело Полициано, Джироламо Бенивьени и Лоренцо Медичи. Разработки собственной философской системы Джованни. Основные трактаты Джованни.