Визначення концептуального апарату та принципів логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Дослідження логіко-філософських засад прагматики як основного методу розробки можливостей реконструкції еристичної суперечки. Штучний інтелект при моделюванні.

Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.

Вивчення історії взаємозв'язку логіки та юриспруденції. Дослідження ідейного внеску видатного теоретика права Л.Й. Петражицъкого до юридичної логіки. Роль Петражицького у формуванні логіки норм і оцінок. Визначення ключових типів помилкових рішень.

Концепція "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, аналіз безпосереднього зв'язку концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у філософії свідомості. Спростування заперечення, ніби аргумент зомбі містить "передрішення спірного питання" на користь епіфеноменалізму. Узгодження логічної можливості феноменальних зомбі з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Дослідження основних моментів застосування абдукції. Розгляд абдукції Ч. Пірса, як логічного міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Визначення етапів процесу абдукції, що складається з етапів: результату - причини - пояснення.

Поняття доказу, його структура, види та правила реалізації. Сутність і різновиди спростування. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці і способи їх подолання. Цінність логіки у інноваційному управлінні.

Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.

Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

Зміст та об'єктивні основи законів тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Представлення однотипних відносин між судженнями у вигляді логічного квадрату. Визначення відношення противності, підпорядкування та протиріччя.

Суть відношень противності та субконтрарності. Головні елементи формалізації логіки предикатів та правила побудови виразів. Перевірка правильності модусів простого категоричного силогізму. Використання кванторних індивідуальних констант природної мови.

Способы выражения закономерных связей и отношений в развитии вещей и явлений материального мира. Изучение логики как науки о формах и законах мышления. История появления гераклитовского логоса. Сущность, причины и предпосылки миропорядка у Гераклита.

Анализ феномена жизни как локального проявления устройства мира в целом (подчиняющегося принципу "все во всем") и процесса его развития (определяемого генеративностью). Нераздельность лиц Троицы, в отношении к миру представленной в божественных логосах.

Установка на выделение "объективного смысла" произведения, игнорирующая личность автора. Античное понимание логоса как прообраза представлений о "логосах как частицах личности Бога". Нивелирование личностного аспекта смысла в философской герменевтике.

Головна проблема кризи людського існування - втрата людиною здатності розуміння себе і навколишнього світу, що невідворотно призводить до формування псевдореальності. "Логос" - одна із засад формування європейської цивілізації і її культури мислення.

При помощи примеров на основе кинофильма "Хвост виляет собакой" и притчи А. Стриндберга "Священный бык, или Торжество лжи" проиллюстрировано актуальность использования понятия ложного аргумента для анализа аргументации в эпистемологическом ключе.

Взаємодія локального і глобального в сучасному соціокультурному просторі. Приклади глокалізації у економічній, політичній та культурологічній сферах в Російській Федерації. Негативні аспекти гомогенізації простору. Дослідження процесу ізоморфізму.

Рассмотрение моральной риторики восприятия мертвого (умирающего) тела как дара, использование которого возможно благодаря практикам органного донорства. Введение понятия этической и эпистемической инфраструктуры. Исследование посмертного донорства.

Философско-этические поиски Валлы, отраженные в известном диалоге "Об истинном и ложное благо". Осуждение аскетической морали, олицетворением которой является точка зрения стоика. Наслаждение как цель, к которой стремится человек согласно своей природы.

Лотмановская онтологизация культуры. Теория семиосферы Ю.М. Лотмана. Семиотика как наука о знаках и знаковых системах. Метафизика семиотического пространства. Семиотический универсум как совокупность текстов и замкнутых по отношению друг к другу языков.

Розгляд лудологічних понять в різних формах у Геракліта і Піфагора. Особливість пояснення сторін буття людини і космосу. Аналіз ігрового феномена у Платона як форми "живої мудрості" або "софійності". Характеристика феномену давньогрецького агону.

Первое издание полного научного перевода "Лунь Юя" на русский язык, основанного на критическом анализе предшествующих переводов на европейские, а также современные китайский, корейский и японский языки. Дао правителя и установление порядка в обществе.

История философских размышлений о любви. Перестановка центра личной жизни. Романтические сюжеты и виды искусства в культуре всех времен художественной жизни человека. Философский анализ любви, ее рациональное осмысление как источника в человеческом бытии.

Любовь с научной точки зрения, Э. Фромм о любви, самосовершенствование и самоотверженность. Связующая нить между Богом и человеком, мужчиной и женщиной, матерью и ребенком, друзьями. Существующие в разных культурах представления о любви, сексе и близости.

Общая характеристика монографии Т.Б. Любимовой "Философия и контртрадиция". Т.Б. Любимова как оригинальный российский мыслитель, представитель эстетической школы Института философии РАН, анализ деятельности. Сущность понятия "единая духовная традиция".

Краса, піднята на рівень ідеалу. Рушійна сила і внутрішня сутність любові. Тілесне прагнення чоловіка і жінки поєднати споконвічно приховане і витончене бажання володіти один одним. Любов – платонічна містерія, своєрідне споглядання та психічна нірвана.

Заслуга любові в творчому перегляді світовідчуття, посиленні морально-ціннісного виміру своєї життєдіяльності та в творенні людини. Її складові та прояви з точки зору психологічних фаз. Співвідношення любові та закоханості з боку етичних поглядів.

Порівняльний історико-філософський аналіз проблеми любові. Поняття індивід, людина, особистість і головні модальності екзистенційно-ціннісного вибору особистості. Виявлення аксіологічної структури любові та детальний аналіз її складових компонентів.

Тема любви в архаической культуре, доминирующее положение культа Богини-Матери в религиозных верованиях. Новое понимание любви, принесенное в мир христианством, его отличия от античных пониманий эроса, его влияние на мировоззрение современных европейцев.

Особенности детства в человеческой любви, любови в истории этической мысли. Определение терминов "эрос", "филия", "сторге" и др. Тема любви в культуре эпохи Возрождения и Нового времени. Идеал счастливого брака, индивидуальные формы патологии любви.