Викладання курсів "Філософія Ніцше" або "Ісус та Будда — порівняння ідей" католицьким священиком. Гармонійність в людині християнської віри. Польська релігійність і її існування. Різниця між теологією визволення у польському значенні та теологією свободи.

У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій.

Виявлення недоліків попередніх спроб рішення проблеми повноти списку. Побудова найбільш повного зв'язного списку системних параметрів. Побудова класифікаційної схеми параметрів, яка буде здатна передбачити принципово можливі системні закономірності.

Теория практик как направление, включающее в себя множество подходов со своими особенностями. Способы концептуализации социальных практик в рамках прагматического поворота. Связь уровней повседневного взаимодействия и крупных институциональных структур.

Исследование мироощущения поздней Римской империи на примере ключевых романов I и II веков н.э. "Сатирикон" и "Золотой осёл". Сравнительная характеристика образа повседневной жизни империи, созданного Петронием Арбитром, и жизни римлян в романе Апулея.

Анализ представление Ж. Кальвина об образе жизни, повседневно-бытовой сфере человека в контексте эпохи Ренессанса. Появление капиталистических отношений и совпадений идей мирского аскетизма. Ужесточение требований реформаторов к повседневно-бытовой сфере.

Анализ представления Ж. Кальвина об образе жизни и повседневно-бытовой сфере человека эпохи Ренессанса. Социальная регламентация ответственности с позиции раннего христианства как появление капиталистических отношений и совпадений идей мирского аскетизма.

Философская речь как специфическая радикальная рефлексия над человеческим опытом. Принципиальное отличие речи философа, его языка, конструкций и утверждений от речи и идеологем здравомыслия. Повседневность как место образования смысла и открытия правил.

Понятие философии экзистенциализма и история ее возникновения. Экзистенциональные и философско-антропологические идеи и размышления представителей данного течения. Развитие философских подходов к проблеме человека как личности, к выявлению его сущности.

Быт - область внепроизводственной жизни людей, которая связана с удовлетворением материальных и духовных потребностей в процессе обеспечения жизнедеятельности и социализации человека. Особенности философско-социологического понимания повседневности.

Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.

Суть ролі людського розуму у формуванні техносфери крізь призму еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Порівняння еволюційної теорії з процесом формування культурної оболонки планети, біологічного світу зі світом ідей. Аналіз розробки технологічних артефактів.

Філософсько-історична концепція І. Канта. Суперечності між метою історичного процесу та реальними умовами її досягнення. Історіософська концепція І. Фіхте. Фіхтеанська картина руху людства. Проблема рушійних сил історичного процесу в системі Ф. Шеллінга.

Філософський аналіз проблеми узагальнення загальновизнаних тлумачень простору та часу у контексті некласичних наук. Аналіз еволюції уявлень про простір і час у філософській спадщині Р. Декарта, Спінози, Канта. Сутність терміну "епістемологічні перепони".

Життя та діяльність давньогрецького філософа Платона, його вклад в науку не тільки як філософа моралі, а й права. Політичні погляди Платона та його роль у формуванні політичних вчень. Різновиди держави за Платоном. Етичні та естетичні погляди Платона.

Висвітлення змісту поняття "цінність" у філософському, психологічному, соціологічному та педагогічному вимірах. Характеристика цінностей з огляду на досвід польських дослідників. Дослідження поглядів польського філософа-ідеаліста Ф. Знанецького.

Емпіризм Ф. Бекона. Раціоналізм Р. Декарта, І.Б. Спінози і Готфріда Вільгельма Лейбніца. Дуалізм Декарта, вчення Лейбніца про "монади". Суб'єктивна гносеологія Дж. Берклі і Д. Юма. Мотиви свободи, волі, мети життя, добра. Філософські погляди Т. Гоббса.

Характеристика логики как науки. Аристотель как основоположник формальной логики. Основные логические операции: инверсия, конъюнкция, дизъюнкция. Знакомство с ключевыми логическими законами: законами тождества, непротиворечия и исключенного третьего.

Дослідження онтологічних і моральних вимірів подиву, вдячності та благоговіння як "етичних першофеноменів", "екзистенціалів", релігійних почуттів, які уможливлюють особистісний вимір буття людини, її автентичне існування у повноті сутнісної реалізації.

Особенность исследования проблемы соотношения смыслов и понятий в науке, их подмены и рождения псевдознания. Анализ наполнения философской оболочки биологической науки идеологией разного рода. Характеристика основных факторов становления биофилософии.

Виникнення екзистенційних криз. Завдяки евристично цінному підходу метаантропології було розглянуто види екзистенційних вимірів як рух від буденного буття людини до граничного та метаграничного буття, з урахуванням трансформації екзистенційних криз.

Общественная жизнь - сложнейшая система социальных связей, соединяющих воедино ее элементы. Особенности политической сферы общественной деятельности. Продукты духовной деятельности (наука, культура, искусство) людей. Функционирование и развитие общества.

Механизм описания объектов через алфавит признаков. Примеры морфологической картины, наблюдаемой в поле зрения микроскопа при исследовании гистологических препаратов. Описание подхода к построению формального описания сложных объектов, его интерпретация.

Основные подходы к жизненному пути человека в современной отечественной философии. Специфика индивидуального бытия человека в современных условиях. Понимание пути жизни человека как процесса, включающего в себя три стадии - преджизнь, жизнь и постжизнь.

Потребности человека в средневековом обществе России. Решение вопросов роста производительных сил России Ломоносовым. Мысли Радищева относительно сущности и природы человеческих потребностей. Теоретические проблемы потребностей в трудах Чернышевского.

Поетика давньогрецьких авторів. Трактати Аристотеля про природу мистецтва, особливості літературної творчості. Види поезії, засоби зображення (ритм, мелодію і віршований розмір). Гомер як автор чудових поем і творець образів, сповнених драматичної сили.

Дослідження філософської рефлексії природи поза наукової раціональності у зв’язку з соціокультурними реаліями. Визначення характеру відносин форм поза наукової раціональності з системою цінностей суспільства. Багатоманітність форм раціонального мислення.

Конструктивно-критичне дослідження раціональності як рефлексивно усвідомленої проблематичності власного буття розуму. Розгляд наукової раціональності в умовах сьогодення як чинників виникнення основних проблем, пов'язаних із виживанням усього людства.

Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.

Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.