Особливості формування морально-ціннісного комплексу, спрямованого на обмеження функціонування ринку з метою забезпечення соціальної справедливості. Внутрішні суперечності, притаманні соціальній державі. Загальне поняття про універсалістську етику.
Зв’язок превалюючої в суспільстві теорії соціальної справедливості та моделі соціальної держави. Межі розвитку та відмінні риси основних моделей соціальної держави, що розвиваються в сучасному світі. Перспективи розвитку соціальної держави в Україні.
Ідея сталого розвитку суспільства як проект виживання людства, цивілізації в цілому. Неоднозначність і суперечливість впливу соціально-культурних чинників на взаємовідносини людини і природи у традиційному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
Аналіз концепції суб’єктивної доби у соціальній філософії Ауробіндо. Розвиток стійкої системи громадських моральних норм. Реалізація наукового та раціонального критерію традиційного суспільства. Соціальні ідеї Ауробіндо у зіставленні з ідеями М. Бердяєва.
Розкриття змістовного наповнення ідеї суспільного прогресу та його критеріїв українськими мислителями новітньої доби. Вияснення основних інтелектуальних витоків становлення ідеї суспільного прогресу в Україні у контексті західноєвропейської філософії.
Порівняльний аналіз філософських ідей гуманізму та трансгуманізму. З’ясування, чи можливо за допомогою гуманізму або трансгуманізму досягти ідеї толерантності, як між людьми так і в суспільстві. Яка з філософій здатна допомогти у досягненні цієї ідеї.
Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Аналіз позицій тих науковців, хто вважає цю ідею ключем до майбутнього розвитку людства, а також тих, хто визначає це явище як загрозу планетарного масштабу.
Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Розуміння філософських і етичних аспектів проблематики трансгуманізму. Аналіз поглядів філософа Ф. Фукуями як найвідомішого критика ідеї трансгуманізму.
Розкриття змісту поняття "академічні свободи" з огляду інтелектуальної формації "Львівсько-Варшавська школа". Філософсько-педагогічні рефлексії на тему академічних свобод у працях Т. Чежовського та К. Айдукевича. Принципи свободи наукового дослідження.
Дослідження традиційного християнського вчення про чудо і спроби сучасних теологів модернізувати це вчення. Питання безпосередньої надприродної каузальності в релігійній свідомості, причини та наслідки функціонування інтервенціональної термінології.
Аналіз поняття "крос-медіа" як комплексної стратегії злиття різних засобів масової комунікації і мережі Інтернет. Вивчення методології Ж. Бодрійяра, Ю. Хабермаса та Р. Барта. Філософія поєднання класичних засобів масової комунікації з новими технологіями.
Сутність поняття "буття". Рівні, форми прояву та система людського буття та його характеристики. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Види людської діяльності.
Особливість виокремлення головних динамічних рівнів в ієрархічності процесів. Провідна роль знакової системи в становленні культури й цивілізації, у побудові стратифікаційної структури суспільства та регулюванні багаторівневої соціальної динаміки.
Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.
Врахування гендерно чутливого підходу при формуванні та управлінні політичним іміджем. Роль врахування тендерної компоненти у організації та проведенні виборчої кампанії, у виборі іміджевих технологій, у конструюванні позитивного політичного іміджу.
Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
Підходи, інтерпретації та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Історико-філософська інтерпретація як ключ до розуміння проблеми безсмертя, важливий для подолання "вічних" факторів зовнішнього середовища.
Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.
Сутність поняття "соціальне відчуття". Загальна характеристика головних питань соціальної відповідальності вчителя в якості внутрішньої потреби в процеси здійснення навчально-освітньої діяльності. Духовність як фактор здатності людини до самоконтролю.
Передумови виникнення, імператив і модус класичної наукової раціональності. Модуси сучасної природничо-наукової, гуманітарної, прагматично-гуманітарної раціональності. Перспективи розвитку наукової раціональності, антисцієнтистський варіант розвитку.
Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.
Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.
Сутність і зміст трактування імперативності у духовній сфері як найважливішого принципу формування культури. Імперативи філософського способу життя - умова та засіб життєтворчості філософа, рівень відповідальності, вірність принципам та переконанням.
Філософсько-правовий аналіз проблеми імплементації міжнародного державотворення у національну ідею в контексті філософії української реальності. Особливості сучасної глобалізації країн. Підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародному рівні.
Розгляд імпресіонального переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Комунікативні властивості враження-події, та редукуючі функції враження-епохи. Аналіз експресивних модифікацій імпресії з приводу їх смислової автентичності.
Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.
Ритуал як традиційний порядок проведення якоїсь церемонії, вироблений звичаєм. Знайомство з особливостями філософії мови у дослідженнях Львівсько-Варшавської філософської школи. Розгляд головних питань, пов’язаних з іменем, у контексті семіотики.
Різноманітність підходів до дослідження феномена маргінальності та існуючі визначення поняття "маргінальність" у сучасному соціогуманітарному знанні. Феноменологічні відмінності поняття "маргінальність" від категорій "екстремальна ситуація" і "криза".
Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.
Аналіз проблеми розумного мислення в контексті наукової раціональності. Необхідність визначення поняття "раціональності" та "розумності", їх різниця. Розумність як фундамент формування розумного мислення. Характеристика формування розумних особистостей.
