Процес інтелектуалізації планетарного світу з ІІІ тис до н.е. до 1543 року з виходом на його суб’єктивованість і об’єктивованість. Вплив появи мови та писемності на процес інтелектуаліації. Характер та ознаки інтелектуалізації в період аграрної доби.

Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.

"Блумсбері" - елітарне угруповання англійських мислителів, письменників і художників, об’єднаних складними сімейними, дружніми, творчими стосунками. Вплив філософських поглядів Дж.Е. Мура на світоглядну позицію цього інтелектуального угруповання.

Виявлення базових системотворчих ідей, покладених Е. Жільсоном в осердя його концепції християнської філософії. Потенціал томізму як парадигмальної системи метафізичного та епістемологічного реалізму. Його переосмислення як діалогічної системи ідей.

Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.

Розкриваються Августинові інтенції синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Він радив, незважаючи на природу державної влади, навчитися використовувати її в спільній справі наближення до Граду Божого. Ідеї історичного прогресу.

Характеристика Августинових інтенцій синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Пропозиції ряду державницьких концептів для гармонізації протиріч індивідуального і колективного та наближення до доброчесного вдосконалення богослов.

Прояв творчих актів особистості в сучасних умовах. Врахування у творчій діяльності закономірностей і швидкоплинності змін, переважання інтелектуальних видів праці сучасного періоду розвитку суспільства. Інновація як ознака, затребувана суспільством.

Виявлення засадничої для трансцендентальної феноменології онтологічної структури. Феноменологія Е. Гусерля, поєднання онтології з досвідом, відкриття універсальних структур свідомості. Розкриття сутності світу з огляду на виокремлення ідеальних структур.

Обґрунтування положення про недостатність використання моністичних, дуалістичних та пантеїстичних шляхів, принципів, методів та засобів розкриття плюралістичної природи народу та його інтересів. Саморозгортання інтересів народу на субстанційному рівні.

Структура інтеркультурної комунікації. Аналіз функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в сучасній освіті. Роль освіти і виховання як регуляторів глобалізаційного тиску на людину, інтеркультурний діалог у ситуації транскультурності.

Дослідження проблеми виправдання необхідності філософії у сучасному суспільстві та культурі. Аналіз питання інтеркультурних і транскультурних перспектив філософування. Характеристика взаємовідносин між культурно-специфічним та універсальним у філософії.

Філософське осмислення інтеркультурного освітнього діалогу. Філософське бачення Ясперса та його експериментуюча техніка мислення. Вирізнення філософії епохи Відродження як особливого етапу в історії філософської думки. Погляд на розум у добу Ренесансу.

Розгляд проблеми поширення світових інформаційних ресурсів, що зумовлюють необхідність різкого розвитку комунікаційних мереж, що символізують матриці нового соціуму. Роль Інтернету як глобальної тенденції, зумовленої розвитком мережевого суспільства.

Інтернет-мем як особливий інформаційний продукт в символічному виробництві. Поширення "медійного вірусу" в сучасній комерційній рекламі. Використання художніх образів для створення Інтернет-мемів: анімаційні й художні фільми, скульптура, твори живопису.

Обґрунтування інтернетики як творчого інструменту розуміння техногенного суспільства. Інтернетика - наука про творчість людини, яка можлива в нових умовах, про виявлення та розвиток здібностей, які особистість не мала раніше або не знала про них.

Розглядається інтернетика як творчий інструмент розуміння техногенного суспільства. Прагнення до науково-технічного прогресу останні роки привело суспільство до стану, коли сутність соціального буття набула великої кількості принципово нових акциденцій.

Встановлення природи джерел єврейського права на ранньому (біблійному) та пізнішому (постталмудичному) етапах його розвитку. Виявлення закономірностей та причин змін на рівні джерел права, запропоновано богословське розуміння і пояснення таких процесів.

Суть смислового потенціалу інтерпретації культурної події в українському суспільстві в умовах соціальних змін з урахуванням здатності соціокультурних наративів конструювати різні варіанти сприйняття дійсності. Конструювання сценаріїв поведінки суб’єктів.

Звертаючи увагу на певні особливості та аспекти окремих історико-філософських явищ й здійснюючи суб'єктивну інтерпретацію, П.В. Копнін формував власне розуміння їхньої сутності, напрацьовуючи подальші орієнтири для майбутніх філософських розвідок.

Характеристика проблеми страху як важливого феномена буття людини в соціальному середовищі. Основні різновиди феномену страху: страх смерті, самотності, старості, грошей. Характеристика ефективних засобів, які застосовуються для боротьби зі страхом.

На основі філософсько-освітніх досліджень висвітлено поняття "академічна свобода" як головної ідеї сучасного університету. Аналіз європейських документів, законодавчих актів, програмних документів, міжнародних декларацій, що розкривають зміст феномену.

Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.

Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.

Місце проблематики інтерсуб’єктивності і соціальності у сучасній філософії. Трансцендентально-антропологічна інтерпретація життєвого світу. Соціальність свідомості і особистісних структур. Методологічне значення досліджуваних понять для соціальних наук.

Характеристика інтонування як осереддя функціонування культури, екзистенційно-буттєвої передумови духовної активності індивіда. Обґрунтування необхідності залучення відповідної методологічної рефлексії та культурологічного осмислення цього феномена.

Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.

Сутність інфляції державних грошей як однієї з форм неправа. Особливості філософсько-правової категорії "неправо", зв’язок інфляції, війни. Роль юридичного позитивізму й символічного насильства у виникненні інфляції. Концепція законного платіжного засобу.

Визначення епістемологічної і методологічної специфіки знання в інформатиці та засобів його моделювання. Аналіз інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації і трансформації освітнього процесу. Обгрунтування принципів досягнення людиновимірності.

Розглянуто проблему інформаційної безпеки особистості в сучасному соціумі. Здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки суспільства, концептуальних підходів до дослідження сутності і змісту інформаційної безпеки особистості.