Психолого-девиантологическая концептуализация феномена "актуальный ресурс юной личности". Установка на самопознание своих способностей, самооценку возможностей - базовая в системе экзистенциальных ценностей. Авторская дефиниция концепта "справедливость".

Изучение основных подходов к анализу проблемы времени в истории философии с точки зрения современных концептуальных оппозиций. Выявление концепций и моделей времени в естественных науках. Специфика гуманитарного познания времени и форм его проявления.

Анализ разных попыток концептуализации режимных трансформаций на постсоветском пространстве, которые предпринимались за последние тридцать лет. Эмпирические знания об автократиях за пределами постсоветской Евразии и выстроенные на их основе теории.

Разработка концепции социальной безопасности региона, представляющей комплексное видение разных аспектов взаимодействия человека и общества как основы безопасного существования и учитывающей цивилизационные, системные, структурные, ценностные параметры.

Идеи зарождения государства и функционирования посредством трудовой деятельности. Анализ концепта труда с позиции формационной и теологической парадигм. Противоречия в понимании его сущности в качестве ключевого элемента государственного устройства.

Исследование проблем лени, гражданского бездействия, внутренней и внешней несвободы. Попытка примирить два феномена: Деятельности и Бездеятельности. Обнаружение их дополнительности, взаимозависимости и обоюдной важности посредством смещения акцентов.

Цель исследования состоит в том, чтоб задать философский текст как концепт, показав субъективацию текста с помощью разрабатываемого понятия "пред-текст". Необходимость рассмотреть историю философии как хронологическую целостную последовательность текстов.

Певні асоціації, які пов’язувались завжди з ростом дерева - результат розвитку людської свідомості. Мандала - сакральний центр універсуму стародавнього світу. Специфічні особливості визначення моделі світоустрою у християнській релігійній моделі.

Дослідження особливостей становлення релігійно-моральних засад концептуалізації феномена душі крізь призму професійно-академічної рефлексії представників Київської філософської школи. Визначення та аналіз проблемного поля духовного світу людини.

Утвердження постметафізичного мислення та розуміння мови як особливої форми буття знання і способу мислення. Вихід за межі картезіанської мовної гри у примат. Розробка концепції "слабкого" натуралізму. Дискурсивний підхід до концептуалізації життя.

Поняттєво-категорійний апарат ноосферного розвитку соціуму та його застосування до сучасності. Ноосфера як сфера розуму, моралі і справедливості. Ноосферна економіка країни та освіта інформаційного суспільства. Філософія ноосферного розвитку соціуму.

Проблеми вивчення статусу та ролі освіти в сучасному історико-філософському контексті. Співвідношення освіти епохи Німецької класичної філософії та сьогодення. Проблематика світоглядних конструкцій в контексті культурно-історичних трансформацій освіти.

Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

Результати теоретичної роботи в межах просторового повороту на прикладі концептів - "структуралістського епохе", "екзистенціальної географії" і "топографічної методології", на підставі феноменологічного прочитання структуралістського вчення Мишеля Фуко.

Аналіз постмодерністської цивілізації в контексті якої розвивається інформаційне суспільство. Сутність терміну "постмодерн", визначення нового періоду еволюції західного цивілізаційного комплексу. Характерні риси та умови постмодерністської глобалізації.

Визначення категоріальних елементів терміносистеми "благодійність" та її фундаментальних ознак в історії філософської думки. Основна характеристика негативістського, етичного і структурно-функціонального підходів до виявлення феномену доброчинності.

Аналіз феноменів війни та миру, простеження парадигмальних відмінностей в концептуалізації відповідних понять в етико-культурному аспекті. Культивування мирних практик, що виступають як дійові засоби протидії поширення мілітаризованого світогляду.

Риси постнекласичної методології: усвідомлення того, що наука це соціальний інститут, і тому наукові картини світу значною мірою визначають цілі і цінності наукової діяльності. З’ясування впливу сучасної "філософії історії" на вітчизняну суспільну думку.

Анализ проблемы иррационального воздействия языка. Определение границ сущностных изменений языка, границ его влияния на сознание и подсознание всего человечества в глобальном масштабе. Решение проблемы воздействия языка на современную культуру общества.

Дослідження проблем концептуальної антиципації та готовності до екстремальних ситуацій. Доведення її базисної ролі по відношенню до інших видів готовності (психологічної, матеріальної) та в забезпеченні готовності до екстремальних ситуацій у цілому.

Классическая философия и бытие. Постклассическая мысль и неустранимость ускользающего мира в плазмагме, которая до какого-то предела поддается сознательному и целенаправленному усилию, но потом неожиданно возвращается и обнаруживается по проявлениям.

Динамика аутопоэзной структуры и ее раскрытие в диалектике исторического и конструктивистского ракурсов. Представление синтеза гносеологического и онтологического подходов в осуществлении аутопоэзной структуры. Живой организм как аутопоэзная структура.

Роль когнитивной метафоры в процессе концептуализации знаний и опыта. Гносеологический подход к изучению концептуальной метафоры как необходимой формы познания, связанной с ограниченностью научных парадигм. Метафорические трансляции в осмыслении мира.

Разработка концептуальной триадической модели творческого развития личности в условиях глобальных вызовов современности. Воспитание человека-созидателя, способного создавать прекрасное. Общефилософская рефлексия проблемы творческого развития личности.

Аналіз феномену ідеології як складної концептуальної структури. Визначення векторів соціально-політичних трансформацій. Бачення цілісності процесів, що відбуваються в політичному просторі, усвідомлення їх детермінації і смислової завантаженості.

Тенденції трансформації концептуального поля філософування. Вивчення мови філософії в умовах глобалізації властивої сучасному суспільству. Формування єдиної концептуальної системи поглядів інформаційного соціуму. Побудова світоглядної картини світу.

Комплексний розгляд концептуальних засад дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біо-владу, як сучасну її форму.

Проблема появи перших цивілізацій. Знаменитий похід ахейських вождів на Трою як останній великий здобуток ахейців. Розквіт мікенської цивілізації (XV–XIII ст. до н.е.) після дорійської навали. Характеристика філософії Демокрита, Діогена, Анаксимандра.

Розгляд раннього етапу розвитку феноменологічної філософії, вчення, що завершує собою довгий, складний і багатоплановий процес, в рамках якого відбувалося формування нової філософської методології. Базові положення феноменологічної теорії свідомості.

Основні концептуальні підходи до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства. Розгляд основ ірраціоналістичної філософії. Осмислення раціонального і вольового компонентів активності.