Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.

Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.

Аналіз основних умов виникнення екзистенціалізму та його сутність. Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П. Сартра та його філософський метод. Філософська концепція свободи Сартра та її характеристика: свобода та вибір, свобода та відповідальність, ін.

Виправдання ціннісних орієнтирів "закритого" недемократичного суспільства ідеальної держави Платона. Положення системи тоталітарної ідеології утопічної держави, в центрі якої ідея спільного блага, суспільного добробуту та щастя як мета державної політики.

Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.

Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.

Аналіз категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України. Зіставлення пізнавальних процедур методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів.

Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.

Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.

Розробка та обґрунтування концепту ідентичнісні маркери писемності як методологічного механізму дослідження української та російської національних ідентичностей. Методологічні кроки та настанови для втілення проєктів за даною темою в публіцистиці.

Аналіз висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Особливість розкриття сутнісних сторін людського індивіда і формулювання авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.

Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.

Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.

Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.

Ідентичність як гнучкий та схильний до розвитку процес самоототожнення, співвідношення з аналізом власного "Я". Негативні тенденції у суспільстві (механізми підміни, містифікації та ідеологічної обробки) до викривлення процесу формування ідентичності.

Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення природи людини і її перманентного буття, а також пошуку змісту її буття. Поняття та атрибути культури особи. Визначення особистості та індивідуальності людини.

Визначення ідентичності як наукового поняття міждисциплінарного статусу. Індивідуально-колективний, суб’єктно-об’єктний і когнітивно-емоційний базисні рівні. Забезпечення самототожності спільноти. Дослідження проблеми опису структури ідентичності.

Сутність смислового континуума концептів "ідентичність" та "ідентифікація". Основні елементи дискурсу ідентичності: ототожнення та демаркація культурних категорій. Розгляд структурних рівнів для глобалізованого світу, її типи та чинники формування.

Дослідження методологічного змісту ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлення моментів наближення до аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму.

Метафізичні основи світоглядних колізій самоідентифікації "Я". Суперечності "хибної свідомості" та самосвідомості. Соборні основи співвідношення індивідуального релятивізму та соціального догматизму. Концепт ідеології в модальності релігійного знання.

Дослідження поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Положення про нову парадигму ідеології, що створюється та конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезів в утвердженні цієї парадигми.

Аналіз історичних, психологічних та політичних засад сучасного тероризму в контексті міжнародного впливу. Виокремлення низки ідеологічних особливостей, що актуалізують досліджуваний феномен у ХХІ столітті. Розгляд тероризму з позицій політичної ідеології.

Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.

Тлумачення ідеї "внутрішньої людини" у Г. Сковороди. Розгляд мисливцем "філософії серця" як шляху пізнання. Поради Е. Егер, як знайти спосіб втекти зі свого "внутрішнього концтабору", створеного нашою свідомістю. Висвітлення проблеми позитивного мислення.

Просвітництво як поняття історико-філософського та культурологічного дослідження. Визначення змісту всезагальної гостинності як принципу взаємодії людей в процесі розвитку культури. Аналіз кантівського твору "Вічний мир". Право загального громадянства.

Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

Дослідження пропагандистських заяв московського патріарха Кіріла Гундяєва щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти України. Основні ідеологічні постулати сучасної російської фундаменталістсько-войовничої доктрини "русского міра".

Досліджено повсякдення як певну структуровану цілісність, що в умовах глобалізації відображає логіку сучасних соціокультурних процесів. Аналіз культурологічних та соціологічних аспектів глобалізації, що розуміється як неоднозначний, багатовимірний процес.

Аналіз сучасних дискусій про автономність мистецтва. Розгляд філософських та інституційних підходів, які обумовлюють емансипативний дискурс мистецтва і виникають паралельно із ним та з модерною системою мистецтва. Принципова свобода самовизначення митця.

Визначення умов, необхідних для розриву тотальності, появи у ній самототожного або "Я". Вивчення специфіки метафізичного відношення, у якому реалізується зв’язок з радикально Іншим. Дослідження винятковості ідеї безкінечного та змісту поняття бажання.