Обзор ключевых концепций, методов и проблем исследования и анализа сравнительного мистицизма. Исследование специфики ориентализма и природы мистических опытов. Анализ дискуссии между эссенциалистами и контекстуалистами по вопросам феминизма, телесности.
Изучение системы ценностных ориентиров в современном обществе в условиях глобализации и межкультурной коммуникации, открытого, информационного мира. Применение экзистенциально-аксиологического подхода для изучения традиционных и либеральных ценностей.
Філософсько-антропологічний аналіз компенсаторної функції як однією з базових функцій формульного детективного тексту в масовій культурі, яка тісно взаємодіє і має нечітко визначені границі з іншими антропологічними функціями детективного жанру.
Дослідження спонтанної втрати незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Аналіз демонстрації важливості і значимості компенсаторного осяяння на прикладі зв’язку з трансценденцією філософської та релігійно-містичної культур.
Освітлення феномена компенсаторного осяяння, важливості і значимості такої її характеристики як спонтанна втрата незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Важливість і значимість компенсаторного осяяння, її демонстрація.
Дослідження проблем компетентності особистості і суспільства. Життєвий шлях людини як шлях самотворення у системі життєвих відносин, де в результаті взаємодії особистості і соціуму утворюється соціальний простір особистості з особистісними пріоритетами.
Функції, що виконує компетентність у процесі застосування індивідуального досвіду особистості. Інтеграція властивостей особистості, що придбані в ході застосування досвіду. Процес формування адекватної моделі ситуації. Регуляція активності суб’єкта.
Компетентнісний підхід як концептуальна основа оновлення змісту освіти. Знайомство з прикладами прояву некомпетентності в освітній сфері. Загальна характеристика проекту критики розуму та його цінностей. Розгляд чеснот, які формують людину як особистість.
Эксплицирование представления о комплексной реальности, заложенное в русской культуре. Понятие реальности и действительности. Математическую модель "русской" реальности, демонстрация её связи с онтологией. Проявление топики русской культуры в языке.
Определение роли индивидуального начала как преобразующей и динамической субстанции. Новые перспективы при выборе стратегий цивилизационного развития человечества. Взаимозависимость индивидуального и социального. Понимание смысла жизни человека.
Корелятивний взаємозв’язок між поясненням і розумінням. Змістова і формальна можливість міркування. Загальна змінникова теорія систем. Структурна фіксація і демаркація феноменів комплементарности і контраверсивности процедур пояснення і розуміння.
Український феміністичний рух на зламі XIX і XX ст. Історичні, етнокультурні відмінності в розумінні суспільної, громадсько-політичної ролі статей, їх місце в процесах самоідентифікації та життєздійснення індивідуальності. Проблеми ідейно-національні.
Онтологические характеристики и методологическая значимость композиционного принципа мышления. Изучение структуры реального познавательного процесса. Адекватность познавательного инструментария объекту познания. Гносеологический аспект композиционности.
Характеристика композиції твору в контексті її риторичної реконструкції. Поструктуалістське зацікавлення риторикою, яке актуалізується в різних мовних осередках і поступово призводить до утворення неориторики як міждисциплінарного комплексного синтезу.
Обзор истории возникновения и развития информационно-вычислительных идей в рамках когнитивных наук и философии сознания. Концептуальные трудности, с которыми сталкиваются основанные на них теории. Критика компьютерной метафоры сознания Х. Патнэма.
Изучение истории развития электронных вычислительных машин и их интеграция в жизнь человеческого социума. Прогресс в сфере компьютерной техники. Обозначение социальных перспектив компьютерной революции. Оценка последствий компьютерной революции.
Феномен компьютерного творчества, его специфические признаки, этапы развития и предпосылки широкого распространения. Создание образа "Я" в процессе виртуального общения. Компьютерная реальность как часть обыденного мира, анализ персональной активности.
Изучение особенностей современных компьютерных игр, которые проявляют себя как фактор виртуализации человеческого бытия, изменения мировоззрения, психики, СМИ-инструмент, произведение искусства. Оценка важности и значимости компьютерных технологий.
Потеря онтологической релевантности вследствие замещения подлинных вещей, действий, процессов электронными практиками и симуляцией - один из основных признаков виртуализации культуры. Компьютерные социальные сети – виртуальный модус бытия человека.
Світоглядні засади домінуючих моделей етнополітики. Застосування комунікативної методології як найбільш оптимальної для дослідження сучасного стану сфери міжнаціональних відносин та впровадження на її основі неконфронтаційної моделі етнополітики.
Дослідження особливостей традиційної та критичної теорії на основі їх об’єкту, цілі, настанови, характеру та механізмів підтвердження цінностей. Аналіз вузлових понять теорії комунікативної дії Ю. Габермаса, зумовленої лінгвістичним поворотом у філософії.
Продуктивна уява як засіб комунікації. Розгляд продуктивної уяви у контексті дійсної породжувальної основи людського буття, суцільних звернень людської суб’єктивності до суб’єктивності інших у пошуках спорідненості, злагоди, співчуття, співрозуміння.
Сфера впливу знакових процесів. Комунікативна природа смислу та оцінка перспектив формування оптимальної методології дослідження. Створення єдиної філософської методології. Діалектичний метод та його принципи об'єктивності, розвитку й системності.
Порівняльний аналіз підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах. Порівняльний аналіз головних концепцій смислу у філософії ХХ ст. Створення єдиної філософської методології дослідження.
У статті акцентовано увагу на базисі комунікативної організації суспільства, який передбачає логіко-філософську основу аналізу та зумовлюється загальнолюдськими цінностями, що мають визначати суспільно-природну основу нормативної побудови та регуляції.
Суперечка, яка виникла між формальною прагматикою з її домаганням універсальної валідності і сучасною теорією аргументації. В "Теорії комунікативної дії" Габермас уводить ідею універсальних вимог валідності в контексті дискусії зі Стівеном Тулміним.
Основні типи критеріїв валідності в теорії комунікативної дії. Модель аргументації С. Тулміна та її критика Ю. Габермасом. Універсальні вимоги валідності: поняття і його застосування. Життєсвіт як доповнювальне поняття до трьох формальних світів.
Імідж як симуляція культури ХХ, характер трансформації його змісту від гіперінтерпретативного сенсу до більш конкретно технологічних ознак комунікацій. Проблема екології комунікації дизайну в інформаційному вимірі, напрямки та перспективи її вирішення.
Загальнокультурні принципи комунікації. Порівняльний аналіз домінантних комунікативних практик науки та релігії, виявлення специфіки релігійної комунікації та її роль в комунікативному просторі культури. Взаємовідношення Я – Інший в даному контексті.
Особливість принципової залежності реалізації соціальної свободи у зовнішній суспільній інстанції. Аналіз безпосередньої близькості моралі з її особливою нормативною функцією. Взаємозв’язок громадського взаємопроникнення з міжлюдськими відносинами.
