Изучение представлений итальянского философа-неогегельянца Д. Джентиле о политике, определение ключевых понятий его политической философии. Связь политической теории мыслителя с идеалами Рисорджименто. Влияние философа в годы фашистского "ventennio".

Принципы наследственной власти, положение короля в отношении религии. Естественное состояние и естественный закон. Принцип договора в работах Локка. Взгляды Локка на собственность. История учения об “остановках и равновесиях". Влияние Локка в философии.

Платон: краткая биографическая справка, основные этапы личностного и творческого становления. Политические взгляды Платона: идеальное государство, типы государственного устройства и возможности их существования. Семья и ее общественное значение.

Рассмотрение исторических предпосылок классического анархизма. Исследование философских идей представителей классического российского анархизма, их особенностей и тенденций. Изучение трудов российский анархистов М.А. Бакунина и П.А. Кропоткина.

Практический дух как дух, самопроизвольно определяющий себя и сообщающий своим определениям внешнюю реальность. Основные политические взгляды Гегеля. Внешняя сфера права и свободы. Сущность правового отношения друг к другу. Государство как реальный дух.

Причины политической пассивности народа. Изучение смысла валихановского подхода к проблемам политики. Критика религии как несостоятельного мировоззрения. Социально-литературная деятельность Абая, пробуждение национального самосознания казахского народа.

Основные политические взгляды М.Х. Дулати, его философия по проблеме власти, отразившая те или иные тенденции Восточного Средневековья. Демократическая концепция власти Мирзы Хайдара, его рассуждения об общественном устройстве государства и власти.

Краткие сведения о детстве, обучении и взглядах Никколо Макиавелли. Его отношение к церкви и ее политике. Политическая ситуация в Европе того времени. Период изгнания философа, его основные выдающиеся произведения ("Государь", "История Флоренции").

Предпосылки возникновения школы софистов как общественного движения, анализ их политико-правовых взглядов. Основные направления программы преобразований общественного строя Жан-Жака Руссо. Политические идеи Н.М. Карамзина, зарождение сентиментализма.

Своеобразие немецкой идеологии и развитие капиталистических отношений в Германии. Немецкая классическая философия и ее плодотворная роль в развитии общественной теории. Программные требования в философских доктринах. Учение Канта о праве и государстве.

Биография Томаса Гоббса. Основные направления теории философа о тоталитарном государстве, его законах, государственных служащих, правах и обязанностях суверена и гражданина. Сравнительный анализ философских учений Томаса Гоббса с учениями Д. Локка.

Политико-правовые концепции древнегреческой и древнеримской мысли. Политический идеал как необходимый компонент политического сознания и культуры. Идеи Пифагора и Гераклита. Политическая мысль Платона и Аристотеля. Августин Блаженный и Фома Аквинский.

Характеристика личности древнегреческого философа и ученого. Общая характеристика литературно-политической деятельности Аристотеля. Философские основания политического учения. Учение Аристотеля о государстве. Формы правления в политическом учении.

Три основных компонента значения, вкладываемых в тот или иной период той или иной группой мыслителей в понятие "реальность". Взаимоотношение категорий "слово" и "дело" в политической сфере. Тождественность политической реальности представлениям о ней.

Разработка идеологии полисной землевладельческой знати философом Аристотелем. Классификация им форм государства в трактате "Политика". Содержание основных политико-правовых концепций Аристотеля, направленных против учений рабовладельческой демократии.

Изучение этапов процесса создания интегрированной экономики. Определение взаимоотношения политики и экономики в современной политологии. Характеристика теории межправительственных взаимодействий. Анализ неофункционализма, функционализма и федерализма.

Философский анализ феномена полиэтничности. Характеристика взаимосвязи этнического и социального компонентов в развитии общества. Обоснование и анализ специфики полиэтничной российской цивилизации. Прогноз этносоциального развития Российской Федерации.

Аналіз феномену ділової жінки в контексті політичної, економічної та приватної сфер життя сучасного суспільства. Підвищення соціальної активності жінки – не перешкода для сімейної гармонії, а можливість творчої самореалізації жінки як особистості.

Аналіз діяльності українського філософа В.А. Малахова. Знайомство з питаннями полікультурності та ідентичності як чинниками самовизначення особистості. Розгляд роботи А. Перотті "Виступ на захист полікультурності". Сутність поняття "культурний плюралізм".

Розгляд проблем оптимальної взаємодії політики і моралі на різних етапах розвитку суспільно-політичного життя. Слов'янофільство як оригінальний російський філософсько-ідеалістичний плин. Знайомство з рисами філософії Середньовіччя та доби Відродження.

Здійснено дослідження міжконфесійних та державно-церковних відносин в Україні за період незалежності. Розглянуто політичний, філософсько-релігієзнавчий та богословський аспекти політики державної влади у контексті формування Єдиної Помісної церкви.

Внесок Г. Гегеля у розвиток філософсько-правової та соціально-політичної проблематики. Абсолютний підхід до аналізу права, засадничою ідеєю якого є ідея абсолютної моральності, що увляється як тотальна цілісність морального життя, загальний дух народу.

Давньогрецький поліс як тип суспільного і державного устрою. Ідеальна держава Платона. Реалістичні концепції влади в давній Греції та утвердження демократичного правління. Конкретні форми полісного устрою. Пояснення причин виникнення тиранії, її критика.

Еволюція політичних поглядів епохи середньовіччя. Фома Аквінський про форми правління. Політичні погляди Марсилія Падуанського. Напрямки руху Реформації, його ідеологи. Т. Мор, його твір “Утопія". Основні функції держави за Б. Спінозою. Учення Дж. Лока.

Етико-політична проблематика у соціальній філософії М.О. Бердяєва. Соціалізаційні, культурно-дискурсивні фактори і особистісно-ціннісні чинники світоглядної еволюції філософа. Аналіз зміни періодів творчості та інтеріоризація гуманістичних цінностей.

Аналіз евристичного потенціалу, методологічних рамок та дослідницького спрямування двох (суб)дисциплін - політичної іконографії та потестарної імагології. Суть досліджень із застосуванням методів імагології, потестарної імагології, історичної імагології.

Базові риси традиційної політичної ментальності українського народу в історичному та сучасному контексті. Ментальні ознаки українства: комплекс недовіри до влади, комплекс меншовартості, маргінальність, православна інтроверсивність, соціальна мрійність.

Виявлення й обґрунтування сутнісних характеристик політичної риторики в діалозі "Схід-Захід" в умовах глобалізації. Філософський аналіз риторичних прийомів як засобу репрезентації політичної практики. Специфіка політичної мови в культурах Сходу і Заходу.

Осмислення природи політичного лідерства. Аналіз проблеми андрогінної цілісності людини, пари, людства, що долає все деструктивне у політичному бутті особистості, доводячи його до справжньої культури. Дослідження питання відносин політики і культури.

Соціально-філософське дослідження феномену соціальної гравітації. Визначення характеру її впливу на політичний інформаційний онтос. Смисл істинної комунікації, який можна осягнути, розв'язавши проблему походження гравітації та інших законів природи.