Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.

Розглянуто індивідуалістичну настанову, способи її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії К. Поппера. Акцентовано увагу, що критико-раціоналістична методологія містить значний евристичний потенціал.

Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.

Соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму на тлі демократизації сучасного українського суспільства. Сутність, перспективи розвитку, інновації його тлумачення в залежності від становлення історичних епох, політичних режимів, культур і релігій.

Послідовне осмислення релігійних ідей есхатологічного змісту у просторі стародавньої свідомості. Виявлення смислових рівнів теми у межах картини світу єгиптян. Розгляд есхатологічних думок під кутом зору уявлень та вірувань про долю людини та Всесвіту.

У дослідженні відзначено, що становлення філософських поглядів О.О. Потебні відбувалося під значним впливом ідей німецького філософа В. фон Гумбольдта. Увагу приділено роздумам мислителя стосовно відсутності символічності слова в міфологічній свідомості.

Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.

Поняття "інженерна діяльність" у контексті системи сучасних комунікаційних технологій з позицій філософії техніки. Соціальна комунікація в усіх сферах життєдіяльності людини. Інженерія інформації та функціонування й розвиток суспільства нового типу.

Оновлення освітньої сфери України з метою кореляції діяльності з реаліями світового розвитку та глобалізаційними процесами. Аналіз думок провідних науковців-педагогів стосовно шляхів модернізації освіти. Вплив неоліберальної доктрини на процес освіти.

Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Аналіз взаємозв'язку феноменів інстинкту та мовленнєвого акту, спираючись на методологічний апарат філософської антропології. Порівняльний аналіз парадигм мови і мовлення, пов'язаних з іменами В. Гумбольдта, Ф. де Сосюра, Л. Вітгенштайна та Н. Чомського.

Характеристика тенденцій освіти та моделей інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.

Суть освітньо-виховного потенціалу філософії як навчального предмету у місцях позбавлення волі у житті в’язнів. Аналіз дидактичного самовизначення філософії, поглиблення її світоглядного та функціонального потенціалу у нових соціокультурних контекстах.

Аспекти наукового розроблення інституту конституційного контролю. Актуальні елементи інституту конституційного контролю як домінанти дослідження. Усунення або нівелювання наявних девіацій, наближення форм суспільної організації до ідеального стану.

Філософська засада інституціоналізму як постулат про невизначеність розвитку домінуючої точки зору на світ. Зв'язок постулату невизначеності з ідеєю суб'єктивізації постіндустріального суспільства. Цивілізаційна єдність економіки та демократичної держави.

Соціально-філософське дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Аналіз параметрів патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.

Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.

Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Інструментальна раціональність в процесах дегуманізації і конформізму. Антигуманістичний потенціал цінностей інструментальної раціональності.

Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.

Осмислення інструментальної раціональності на предмет виявлення в ній тоталітарного й нігілістичного потенціалу. Аналіз феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму.

Школа інтегрального традиціоналізму як інтелектуальне явище європейської культури XX-XXI століть. Історія формування, напрямки, персоналії і ключові поняття феномена. Зв’язок традиціоналізму з ідеалістичною філософією, романтизмом, правими ідеологіями.

Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.

Аналіз розвитку філософсько-правової рефлексії в умовах кризи раціоналістичної парадигми та появи некласичних типів праворозуміння. Феноменологічна методологія дослідження права в законодавчій системі. Евристичний потенціал інтегративного праворозуміння.

Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.

Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів. Інформаційно-освітнє середовище як середовище інституційного розвитку людини. Взаємодія глобального і локального в інтеграційних процесах.

Проведення філософської рефлексії проблем інтеграції-дезінтеграції як одного з суперечливих феноменів сучасного суспільного розвитку. Безперервно-перервне мережування, розгортання процесів усуспільнення, відтворення середовища "живого спілкування".

Місце українського культурно-історичного досвіду як прояву загальнолюдського феномена в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної і східної цивілізацій. Особливості і характер національної самосвідомості, її роль в об’єднанні народу.

Передумови інтеграції науки і мистецтва в античну епоху. Розгляд мистецтва як "techne". Вчення про число та пропорції, яке розроблялося школою піфагорейців. Відображеннями "речі" у свідомості людини через субстанційні образи землі, води, повітря і вогню.

Виявлення основних філософських стратегій розвитку інтелекту, мислення в процесах когнітивності. Актуальність питання про філософський і освітній статус концепції когнітивності, в контексті якої визначають можливості інтелекту і діяльності мислення.

Дослідження розвитку наукової та освітньої діяльності, їх ролі в сучасному суспільстві. Розкриття практичної інноваційної цінності знання за умов військової обстановки. Розгляд проблем використання штучного інтелекту у педагогічній і технологічній сферах.