Аль-Кинди как родоначальник арабоязычного перипатетизма. Исследование и трактование философского наследия Аристотеля. Простые и сложные атрибуты субстанций. Приоритет онтологического содержания философии. Диалектическая логика философии Аль-Кинди.

Логика и логическая культура. Зарождение логической проблематики в древней Греции. Логичекая система Аристотеля и ее научная база. Учения о понятии, предложении и доказательстве. Аксиомы, предположения, постулаты. Теория силлогизма. Законы мышления.

Співвідношення між словом, словосполученням та поняттям. Матриця подвійної імплікації як логічна операція, суть мистецтва критики аргументів спростування. Отношения между суждениями регулируемые формально – логическим законом исключенного третьего.

"Логіка Пор-Рояля" одна з найвідоміших праць у сфері логіки й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у XVII ст., вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Погляди німецького філософа та логіка Зігварта.

Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

Уявлення про формалізовану мову. Принципи відношення іменування. Логічні операції з обсягами понять. Загальна характеристика основних законів логіки. Види індуктивних умовиводів. Правила та можливі помилки в ситуаціях аргументацій і спростувань.

Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.

Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

Основоположна характеристика сучасних розробок аргументативної проблематики в межах аргументаційної семантики. Головна особливість врахування аргументативної складової риторичних фігур в алгоритмах щодо добування аргументів з текстів природної мови.

Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.

Аналіз логічних концепцій аргументації на традиційному етапі розвитку логічного знання. Основні підходи до аналізу поняття "аргументація". Виявлення особливостей і взаємозв’язку формального і неформального підходів до аналізу аргументації в логіці.

Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.

Виявлення логічних закономірностей побудови історичних образів. Представлення образно-історичного мислення як цілком логічного й обґрунтованого, багатопланового та системного. Роль логічних схем при створенні образів та особливості їх конструювання.

Проблема плюралізму наукового пошуку в епістемології методологічного анархізму П. Фейєрабенда. Принцип "проліферації" і аналіз аргументів мови і метафори у визначенні раціональних смислів пізнання в контексті традицій культурно-інтелектуальної діяльності.

Дослідження логіки епохи Відродження: логічна думка Англії (Френсіс Бекон, Джон-Стюарт Мілль, Томас Гоббс), Франції (Рене Декарт, Блез Паскаль), Голландії (Бенедикт Спіноза) та Німеччини (Готфрід Лейбніц, Іммануїл Кант, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель).

Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Ситуація вибору між двома альтернативами. Теоретична модель прийняття рішення. Критерії вибору альтернативи для прийняття суб'єктом остаточного рішення. Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації. Аналіз дерева прийняття рішення.

Середньовічна логіка, як і філософія загалом, на службі релігії: штучно створені схеми, умовні знаки, символи. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання, альтернативних дедукції, в епоху Відродження. Виникнення закону суперечності у Новому Часі.

Характеристика сучасної логіки й постнекласичної раціональності. Взаємозв’язки логіки та докласичної раціональності в процесі становлення античної філософії. Взаємовплив традиційної логіки та класичної раціональності в дискурсі класичного раціоналізму.

Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.

Стаття стосується загальної проблеми зв'язку юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Мета полягає у тому, щоб з'ясувати важливий аспект зазначеного зв'язку - саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою.

Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.

Визначення специфіки аналітичного методу в процесі онтологічних, епістемологічних, логічних досліджень реальності крізь призму мови. Аналіз факторів, що спричинили занепад одних і розвиток інших логіко-семантичних концепцій мови в аналітичній філософії.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.