Категория тотальности как эвристический принцип социально-философских исследований, позволяющий преодолевать методологическую ограниченность индивидуалистических теорий социального действия. Интерпретация тотальности в рамках Франкфуртской школы.

Функции языковых категорий в роли трансцендентального посредника, объединяющего традицию кантовской эпистемологии и работы философов аналитического направления. Функции трансцендентального посредника: язык в очерках У. Куайна и теории П. Стросона.

Критическо-рефлексивный анализ категории ценность в философско-культурологическом измерении. Содержание ценностной ориентации как порождающего основания человеческого бытия. Категории идеального и ценностного в диалектическом разуме рассудочного мышления.

Духовний світ людини - один з найбільш досліджуваних предметів за всю історію філософської думки. Духовність як вищий рівень розвитку й саморегуляції зрілої особистості, коли основними орієнтирами її життєдіяльності стають неминущі людські цінності.

Розгляд антропологічних ідей у фундаментальній онтології Мартіна Гайдеґґера. Розрізнення феноменології М. Гайдеґґера та Е. Гуссерля. Сутнісні моменти гуссерлівської феноменології, що служать теоретичним підґрунтям для можливого аналізу ситуації людини.

Антропологічні ідеї у фундаментальній онтології М. Гайдеґґера. Трансформації Гайдеґґером гуссерлівської феноменології. Інтерпретація філософського поняття Dasein, запропонованого М. Гайдеґґером, як основи для альтернативної антропологічної концепції.

Категорія свободи в історико-філософському дискурсі. Розгляд свободи і рівності у розвитку гегелівської філософсько-правової думки. Погляди на свободу у її позитивному і негативному значенні. Справа держави і її функції у філософському розумінні.

Аналіз категорій діалектики (буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм і т.п.), її закони та відображення в них загальних суттєвих ознак, зв'язків, властивостей, відношень речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

Філософські категорії та їх знання. Діалектика - співвідносні категорії. Одиничне і загальне. Сутність і явище. Причина і наслідок. Необхідність і випадковість. Зміст і форма. Ціле й частина. Елемент, структура, система. Можливість і дійсність.

Підпорядкування суспільного життя об'єктивним законам. Закони розвитку і закони функціонування суспільства. Динамічні та статистичні закони. Основні закони діалектики. Діалектична суперечність. Категорії діалектики. Діалектика-єдина логічна теорія.

Поняття закону та їх види у філософський категорії: закони розвитку і закони функціонування суспільства. Вивчення основних законів діалектики: єдність та боротьба протилежностей та закон заперечення заперечення. Особливості категорій діалектики.

Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.

Суть демократії у системі освіти як однієї з провідних орієнтацій необхідних модернізаційних змін. Набуття демократичними системами різного значення і концептуального оформлення від конституціоналізму до егалітаризму у сучасному філософському дискурсі.

Філософсько-естетичний аналіз категорій страху та жаху в контексті антифобіальних філософських практик Античності і Середньовіччя. Амбівалентність антифобіальних та тимористичних практик на матеріалі середньовічної філософсько-богословської думки.

Проблема категорій в історії філософії. Основні категорії онтології. Простір і час. У буденному житті людина оперує категоріями, не усвідомлюючи того, що за ними прихована праця багатьох поколінь, маскується поступ культури. Причинність у світі буття.

Категоріальний статус поняття "благо" у соціальній філософії, обґрунтування доцільності використання категорії "благо" як важливого методологічного інструменту для аналізу утопічної свідомості. Сутнісні риси та часові рамки виникнення утопій різних типів.

Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття. Питання про єдність світу. Відмінності між речовим і духовним, природою і суспільством. Основні етапи у тлумаченні "буття". Стрибок-момент розв'язання протиріччя. Сучасний філософський екзистенціалізм.

Аналіз історичного аспекту категорії "культура" в філософсько-освітньому дискурсі та врахування філософського підходу до дослідження культури як феномена в конкретних науках. Уявлення про культуру в СРСР, сформоване на основі марксизму-ленінізму.

Аналіз ґенези та еволюції категорії "річ" (res) як первинної цеглини реальності, тобто буття в європейській континентальній філософській традиції. Обґрунтування тези про те, що саме вона відіграла визначну роль у формуванні європейської метафізики.

Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Специфіка здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації сучасної людини. Засоби та форми опосередкування особистістю об’єктивних умов її життєдіяльності. Зв’язок стильової проблематики із морально-естетичними вимірами людського буття.

Сутність категорії "стиль життя" як специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Формування типів стильових проявів життя, їх культурно-історичні форми. Вплив культури постмодернізму на стилетворчу активність сучасної людини.

Поняття категорії буття, етапи його тлумачення та основні форми. Діалектичні принципи осмислення світу. Характеристика зв'язків упорядкування та детермінації. Принципи розвитку системних об’єктів. Логічне обґрунтування буття. Філософська система Гегеля.

У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Г. Гессе "Степовий вовк" та "Гра в бісер" на основі діалогу "автор-герой-читач", побудованого на засадах інтелектуальної гри. Філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе.

Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.

Аналіз різних наукових поглядів на проблему феномена "обмеження" в різних галузях науки. "Мовні обмеження" як вияв мовної необхідності у вигляді системної сукупності експліцитних та імпліцитних мовних правил і норм, та результатів самовираження людей.

Дослідження духу обов’язку в контексті двох градів (Божого та земного), які протиставляє Аврелій Августин, ґрунтується на любові, що й слугує критерієм їх диференціації ("обов’язок" служити Богу і ближньому чи "обов’язок" служити самому собі).

Використання філософами Античності категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність при дослідженні правової свідомості. Особливості трактування питань зв'язку між свідомістю людини і законом, справедливістю та підпорядкуванню законам.

Аналіз використання мислителями категорії розуму, волі, чесноти, справедливості та законослухняності. Дослідження законів як засобу регулювання життя в суспільстві. Розгляд освіти, яка повинна виховувати у людей чесноти і правильне ставлення до закону.