Типы мировоззрения: мифологическое, религиозное и философское. Специфика философского мировоззрения. Формулировка основного вопроса философии в экзистенциализме. Учение Конфуция о государстве. Объективный идеализм Платона. Сократ и софисты об истине.

Исторические типы и структура мировоззрения. Своеобразие философского познания. Предмет и функции философии, ее место и роль в культуре. Философская мысль Древнего Востока. Материалистическое учение Демокрита, его влияние на развитие философии и науки.

Творчество Гегеля - вершина классической немецкой философии. Идеализация суверенитета - высший момент идеи государства. Тождество мышления и бытия. Превращение права в себе в закон путем законодательства. Ступени развития гегелевской абсолютной идеи.

Сущность и понятие философии, история ее возникновения как науки. Отличие философии от обыденного или религиозного понимания мира. Основные этапы развития философии: античная, средневековая, нововременная, современная эпохи; их сущность и особенности.

Характеристика основных социально-философских взглядов И.А. Ильина. Решение проблемы личностного развития индивида и его внутренних источников в исследованиях Э.В. Ильенкова. Особенности размышлений о судьбе России и русских в трудах А.А. Зиновьева.

Изучен вопрос об особенностях диалектики в философии И.Г. Фихте. Рассматривается факт весьма редкого употребления Фихте самого термина диалектика, и полного отсутствия этого термина в его наукоучении, несмотря на очевидное наличие диалектики у Фихте.

Техногенное общество, его философская сущность, содержательные характеристики и методология исследования. Современный космизм и прогнозы будущей техногенной цивилизации. Противоречия технологической рациональности в развитии антропосоциального познания.

Основные направления русской философии. Философские проблемы в трудах славянофилов и западников. Религиозно-идеалистическая философия В.С. Соловьева и Н.А. Бердяева. Материалистическая традиция в русской философии: Н.Г. Чернышевский и Г.В. Плеханов.

Влияние климатических, социальных, культурных, духовных оснований на выработку определенной социальной стратегии, характерной для жителей районов Тюменского Севера. Возникновение особого номадического мировосприятия, не имеющего статуарного основания.

Анализ мифологии как синкретичной формы общественного сознания и мировоззренческих установок человека, ее роль в происхождении философии. Проблема превращения философии в научную систему, ее сущность как специфического типа мышления и познания мира.

Философские основания науки как связующее звено между философским и научным знанием. Идеалы и нормы исследования, объяснения и описания. Эмпирический и теоретический типы познания. Понятие научной картины мира. Изучение явлений и зависимостей между ними.

Сущность истории возникновения традиционной китайской философии. Характеристика Лао Цзы, как главного учителя даосизма. Главный анализ избавления человека от субъективно-объективного сознания во время медитации. Особенность психических концепций даосов.

Познание как предмет философского анализа. Зарождение гносеологической проблематики в античной философии. Новое время: эмпиризм или рационализм. Гносеологическая проблематика в русской и западной философии. Диалектико-материалистическая гносеология.

Гуманістична сутність культури як способу людського буття, що генерує індивідуально-особистісний сенс життя. Специфіка соціодинаміки культури, її зв’язок з індивідуальним розвитком. Базові формотворення індивідуальної культури згідно з вимогами розвитку.

Особливості постнекласичного способу буття суспільства в епоху глобалізації. Вивчення особистісної міфології через згорнутість міфів та форму її присутності у внутрішньому світі людини. Опис психотерапевтичного випадку. Функції особистісної міфології.

Основна характеристика розгляду самоідентифікації через феномени поваги, самоповаги та сумління. Дослідження інтерсуб’єктивного розуміння поняття особистості. Визначення моральної категорії совісті. Головний аналіз виникнення індивідуального "я".

Перегляд ключових принципів індивідуалізму, орієнтованого на конструювання себе. Особистісне самоконструювання як унікальна система життєтворчості в контексті філософських і соціогуманітарних систем. Авторська інтерпретація досліджуваного феномену.

Принципи перегляду ключових принципів нового індивідуалізму, орієнтованого на конструювання себе, власний життєвий проект, сумісний із вірою у власні сили, громадянську позицію. Досягнення життєтворчих ефектів за допомогою роботи зі смисловими зв’язками.

Необхідність розуміння українського буття на основі індивідуально-особистісних цінностей. Необхідність віднаходження шляхів та засобів вільного співбуття усіх членів суспільства. Формування вищих якостей, творчих здібностей як умов самоздійснення.

Розкриття антропологічних ідеалів філософії доби романтизму. Особливості художнього відображення дійсності для романтиків. Значення філософії та мистецтва романтизму для формування образу "дієвої людини", більше чуттєвої та інтуїтивної, аніж раціональної.

Розвиток співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі, взаємодія інформації та знання в межах вищої освіти. Аналіз нових філософських тенденцій у контексті "людина-технологія-вища освіта-фахова компетентність".

Філософський огляд формування особистості як суб’єкта сучасних процесів глобалізації. Аналіз суперечливості характеру даних процесів. Нарис конструктивних та деструктивних наслідків глобалізаційних конфліктів у сучасному українському суспільстві.

Дослідження особистості і форм її самореалізації в соціально-філософському ракурсі. Поглиблене концептуальне усвідомлення процесу особистісної реалізації людини. Загальна форма буття особистості. Необхідність створення комплексної системи виховання.

Внутрішня заглибленість та орієнтація Верісага на створення власної філософської концепції. Вчення про функціональні зв’язки Сущого з фундаментальними цілями еволюції Макрокосму. Особистість філософа у системі Сущого та своєрідність онтологічних уявлень.

Філософсько-антропологічний аналіз Юнгіанського поняття особистості у значенні індивідуальної психіки. Трансцендентальна функція як механізм людської свідомості для здійснення процесу індивідуації. Суть взаємообміну свідомих і несвідомих процесів.

Дослідження проблеми становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки. Виокремлення її джерел, процесу становлення, розвитку і результатів, що були досягнуті в рамках загальнофілософських теорій від Античності до Відродження.

Проблеми особистості, яка формується планомірною діяльністю. Зміст і механізм моральної регуляції, яка передбачає варіативність індивідуальної поведінки, спрямованої на певне обмеження дії з боку людини. Суб'єктивна роль індивіда у галузі етики.

Філософський аналіз формовиявів духовної культури крізь призму філософської, інтелектуальної, літературної діяльності спільнот, товариств і об’єднань, які функціонували в добу українського бароко. Особистість та міжособистісні утворення в даний період.

Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Основна думка всього етичного світогляду Шляєрмахера.

Осмислення політичних інтересів та потреб, особливостей політичного зростання й активності людини. Розв’язання завдання об’єктивації духовних якостей особистості в процесі соціалізації як одна з актуальних проблем розвитку сучасного суспільства.