Выявление научного потенциала основных философско-методологических парадигм, применяемых для достижения адекватного понимания нации, национализма в современных исследованиях, общественно-политической и государственно-правовой практике нациестроительства.

Дослідження суспільно-політичного світогляду євроатлантичного регіону. Причини спалаху етнонаціоналізму у країнах пострадянського простору. Роль ідеї панславізму у політичному просторі Росії. Розвиток українського націоналізму та громадянської нації.

Робиться спроба філософського осмислення необхідності євроатлантичної інтеграції в контексті забезпечення національної безпеки. Виокремлені перспективи та переваги євроатлантичної інтеграції, і її можливі ризики та загрози для національної безпеки.

Ретроспективний аналіз генезису філософської рефлексії сутності проблеми національної безпеки. Показники соціокультурних трансформацій на підставі визначення сутності й змісту суспільств транзитивного типу. Параметри стійкості й лабільності суспільств.

Перелік визначень національної безпеки, обґрунтування необхідності соціально-філософського розгляду її феномену. Необхідність розрізнення безпеки як абстрактної характеристики буття соціальних систем та національної безпеки як особливої категорії безпеки.

Науковий аналіз відношення національної держави та освіти в умовах процесу глобалізації. Головні тенденції та новоутворення на ринку педагогічних послуг. Діалектичні відношення "глобального та локального" як у структурі освіти, так і в соціальній системі.

Аналіз найважливіших сторін соціально-політичної концепції українського філософа, правознавця і соціолога Б. Кістяківського, поєднання його ліберальних принципів і національних переконань. Основні принципи нормативно-ціннісного підходу до суспільства.

Аналіз питання національної ідеології у філософії окремих представників української діаспори. Основні засади концепції національної еліти В. Липинського та Д. Донцова, співвідношення національного та загальнолюдського в історіософії Д. Чижевського.

Філософське обґрунтування національної свідомості суверенності та самобутності. Формування поняття національної ментальності в якості об’єктивної реальності. Можливість чистого розуму осягнути поняття менталітету та його вплив на процес націєтворення.

Аналіз проблем і завдань формування та зміцнення українства, як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Розгляд сприйняття українськості самопочування та самоутвердження національною особистістю.

Проблеми і завдання формування та зміцнення українства як етнокультурної цілісності на засадах поглиблення змістовності етнонаціональної самосвідомості. Проблема єдності та пошук різноспрямованих шляхів, підходів і способів консолідації українства.

Освальд Шпенглер як одна із найбільш непересічних постатей в історії європейської філософської та політичної думки. Дослідження у праці "Прусацтво і соціалізм" історичного призначення німецького народу та розвиток ніцшеанської метафізики "волі до влади".

Дослідження генези, сутності, тенденцій розвитку націософської інтенційності як цілісного концептуального відображення буття нації. Її місце у теоретичній спадщині представників української діаспори. Становлення історичного буття української нації.

Основные тенденции в этике раннего Нового времени. Особенности ранненововременных теорий естественного права. Классическая концепция естественного закона Фомы Аквината. Анализ связи между ответственным нормативным регулированием и свободой воли.

Анализ взаимосвязи понятий "сущность", "значимость", "знак" и "сущее" и праксеологическая модель их объединения. Присутствие сущего как энергии в каждой познанной природной сущности, ее существование как чистая возможность, реализуемая сознанием.

Философский анализ мифологии и религии как форм объективированного мировоззрения. Общие закономерности развития древнеиндийской и древнекитайской философии. Главная причина возникновения религии по Фрейду. Отличие религии от невроза по мнению Фромма.

Познание как совокупность высказываний, указывающих предметы или описывающих их. Конституирование человеческого языка и определение его отличия от экспрессивных, сигнальных знаков как задача дескрипции. Связь денотативных высказываний с нарративом.

Этапы развития "восточной философии", под которой условно подразумеваются философские традиции трех наиболее значимых незападных цивилизаций: китайской, индийской и мусульманской. Философия древнего Рима и Греции. Различия в проблематике Востока и Запада.

Характеристика личности и жизненного пути Конфуция. Исследование источников конфуцианского канона как основной идеологии. Этапы формирования и состав канона. Анализ роли и значения конфуцианства как политического и философского учения в древнем Китае.

Обоснование мысли о том, что философское содержание "Логико-философского трактата" Л. Витгенштейна является крайне бедным. Его понимание познавательного образа как зеркального отображения реальности. Теория познания, которую предлагает Витгенштейн.

Критика метафизических оснований этики. Анализ аристотелевского этического учения, отождествляющего бытие самого себя с бытием начала поступка. Осуществление бытия в мыслительной деятельности. Обоснование возможности понимания этики как первой философии.

Понятие НЕ-факторов, место неоднозначности в коммуникативных и когнитивных процессах, ситуации неоднозначности. Типология сигнификатов, денотативное и когнитивное пространство. Компоненты когнитивных моделей. Операции и отношения над распределениями.

Розгляд особливостей становлення і тенденцій розвитку ідеалів і норм, методологічних і морально-ціннісних регулятивів, які спрямовують процес наукового пізнання на сучасному етапі розвитку людської цивілізації. Технократичне розуміння відповідальності.

Особенности понятия "пространство". Время как второе определение природы. Логика формирования понятий пространства и времени. Единство места и перемещения. Сущность материи. Орбиты движения тел Солнечной системы как равновесное направления их падения.

Системы уровня реального бытия в европейской философии. Метафизическая модель небытия как виртуального основания реального бытия. Изучение отношения "небытие-бытие". Концепции матричного строения первичного пространства и спирального направления времени.

У статті запропонована екскурсія по філософських ландшафтах неординарного і навіть екстраваґантного мислителя - Слотердайка. Обгрунтовано можливості і комунікативний досвід інтеркультурної філософії. Розглянуто життя і суспільство у плюральній сферології.

Культурологічна традиція національної філософії Григорія Сковороди. Гармонійна взаємодія мікрокосмосу (людини) з макрокосмосом, відтворення в собі його особливості. Розкриття сутності особистості крізь призму її самореалізації та самоідентифікації.

Роль визначення як логічної процедури у пізнанні. Наукова картина світу, феномен невизначеності в освіті та її статус. Філософський аналіз феномена невизначеності як прояву буття, його атрибутивних та знаннєвих властивостей стосовно природничої освіти.

Проблемы оценки при коммуникации в процессе познания индивидом мира. Феномен стереотипизации, выполняющий аффективные и когнитивные функции. Формирование оценочных суждений и соответствующих результатов. Характеризующие признаки стереотипов и их факторов.

Исследование принципа негативности, играющего ключевую роль в гегелевской диалектике понятия. Гегелевское логическое понятие как такое абсолютное соотносящееся с собой негативное единство, которое раскрывается как абсолютный, полагающий себя субъект.