Аналіз основних ірраціональних філософсько-правових течій: волюнтаризм, філософія життя, інтуїтивізм, феноменологія, екзистенціалізм. Різниця у трактуванні феномена волі у філософії А. Шопенгауера й Ф. Ніцше. Основні етапи становлення філософії життя.
Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.
Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.
Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.
Аналіз філософських підходів до осмислення місця ірраціонального в організаційній культурі. Природа і генезис організаційної культури як інтегративного поля у функціонуванні фірми. Взаємозв’язок раціонального та ірраціонального в організаційній культурі.
Дослідження ґенези ірраціонального досвіду в українській філософській думці XVI-XIX ст. Актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича.
Актуалізовано проблему вербалізації ірреального світу як обов’язкового можливого світу. В інформативному аспекті запропоновано історію питання щодо розвитку теорії множинних світів, подано різні погляди відомих науковців на природу ірреального світу.
Аналіз духовної практики ісихазму як ядра східноєвропейської традиції і його суперечності тлумаченням паламізму в середовищі філософсько-богословського дискурсу. Вплив на східнохристиянську традицію західноєвропейської релігійно-філософської парадигми.
Розгляд філософсько-богословської спадщини Іова Желіза (Почаївського). Становлення його як видатного культурницького та просвітницького діяча за допомогою ідеї ісихазму. Основна діяльність визначних монастирів на Волині - Почагвського та Загаєцького.
Особливості ісихастськіих аспектів "Книжиці" В. Суразького. Характеристика неоплатоністичних, зокрема ісихастських, традицій, які існували в Православній Церкві. Причини відкидання католицької філософії й теології, вивчення творів Діонісія Ареопагіта.
Соціально-філософський аналіз становища жінки в суспільстві на прикладі фундаментальних засад ісламу. Вплив появи Корану та поширення вчення Магомета на становище жінок в арабському регіоні. Утвердження цінностей любові та взаємної поваги в родині.
Історико-філософське осмислення скептичного вчення Піррона Елідського і Секста Емпірика. Визначення особливостей філософської мови та специфіки висловлювань (ісостенічного та акаталептичного), що притаманні цим напрямкам античної філософської думки.
Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
Сутність некласичного осмислення поняття "істини", його парадоксально-неоднозначного варіанту, який пропонує постмодернізм. Акцент на невкоріненості, релятивності всього, що стосується істини. Дослідження поверхневих постмодерністських концепцій істини.
Термінологічне розрізнення "Histori" і "Geschichte": розповідь-історія, наратив, "тільки історичне" та "сутнісно-історичне", процес саморозрізнення, що з себе породжує відмінність. Вироблення людського Я як повернення до себе через шлях історії.
Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.
Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
Історико-філософський процес та сучасний філософський дискурс у контексті проблеми аргументації. Сучасний філософський дискурс використовує у якості "доводів" категоріальну та символічну "мову" культури певної епохи, світогляд людини, ментальність.
- 6261. Історико-філософська інтерпретація ідеї трансцендентного: методологічні підходи та експлікації
Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.
Характеристика місця і значення історико-філософських ідей в системі філософських праць В. Асмуса. Особливість визначення евристичного потенціалу ідей мислителя. Аналіз проблеми нерівномірності розвитку ідеологічної проблематики в історії філософії.
Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.
Вивчення паскалівської філософської спадщини. Розгляд проблем методології філософії Б. Паскаля. Історико-філософська реконструкція герменевтико-семологічного методу. Розкриття христоцентризму і глибокого символізму. Вивчення понять традиція і авторитет.
Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.
Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.
Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.
Обґрунтування витоків ідеї прав людини у філософських концепціях мислителів античності, середньовіччя та Нового часу. Розвиток природно-правового мислення та пошук балансу між індивідуальним щастям та суспільним благом. Сучасні уявлення про права людини.
Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.
Огляд філософських концепцій "тілесності" та фокусування на внеску вітчизняних філософів у справу відновлення деформованих війною підходів до проблеми тілесності. Розгляд проблеми тілесності в аспекті трансгуманізму, який є трендом філософської традиції.