Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття. Наукова ідея. Гіпотеза (наукове припущення). Судження про предмет або явище. Наукова концепція. Поняття. Науковий факт.

Роль основних принципів діалектики у пізнанні. Особливості законів взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності і боротьби протилежності. Діалектичне заперечення як критичний метод освоєння й розвитку всього нагромадженого людством досвіду.

Походження, основні поняття діалектики, етапи її розвитку, принципи, структура. Метафізика - протилежний до діалектики метод. Діалектика стародавніх мислителів, поєднана з матеріалізмом та ідеалізмом. Принципи розвитку та взаємозв'язку, закони діалектики.

Виникнення, розвиток, основні принципи та ідеї конфуціанства. Життєвий шлях Конфуція. Проблема людини у конфуціанстві. Визначення політико-історичної ролі конфуціанського вчення. Питання про взаємини правителя і народу. Ідея абстрактного гуманізму.

Основні риси просвітницької концепції філософії історії А.Р. Тюрго в його роботі "Міркування про всесвітню історію". Зв’язок історії розумової діяльності людини з історією її трудової, господарської діяльності та з розвитком форм громадської організації.

Сутність та основні напрямки сучасного етапу науково-технічної революції, її соціальні наслідки. Проблема подальшого вдосконалення системи освіти. Глобалізація як основна тенденція світового розвитку. Аналіз складності глобальних проблем сучасності.

Аналіз впливу індустріалістської та постіндустріалістської парадигм на соціально-філософські дослідження нових проявів феноменів "мас". Взаємозумовленість "масовості" та ідентичності в інформаціональному суспільстві в контексті концепції М. Кастельса.

Виявлення характерних тенденцій у розвитку моральності та релігійності сучасного суспільства. Аналіз особливостей їх співвідношення та взаємозв’язку. Вивчення питання нормативно-ціннісної структури моральності в сучасних умовах, місце в ній цінностей.

Визначення правового розуміння категорії діяльності в аспектах сутності та змісту, а також як результату поєднання філософських підходів та уявлень про норму як принцип діяльності та системи правовідносин, що використовується в процесі діяльності.

Розгляд поглядів провідних американських мислителів XVIII cm. Аналіз інтелектуального середовища тогочасної Америки. Зміна атеїстичних інтересів на деїстичні, котра пов’язана з плюралістичною релігійною картиною тогочасних колоній в Сполучених Штатах.

Характеристика історичних етапів становлення філософії Стародавньої Греції. Мілетська школа (наївно-стихійна філософія Фалеса). Італійська філософія (Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл). Космогонічна гіпотеза Анаксагора. Атомістичне вчення.

Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.

Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.

Характеристика філософії як особливого виду духовної діяльності і системи знань. Визначення класифікації філософських навчань. Розгляд закону як форми стійкості і необхідного зв'язку явищ. Опис властивостей прогресу і регресу у суспільному розвитку.

У науковій статті авторами розкрито питання творчого підходу до основних етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики.

Определение и характеристика сущности техносферы, как результата стремления человека изменять окружающий мир, его активной и деятельной сущности. Рассмотрение значения неолитической революции. Ознакомление с особенностями машинного производства.

Общая характеристика логики Нового времени. Исследование вклада в изучение логики таких мыслителей как Ф. Бэкони, Т. Гоббс, Р. Декарт, А. Арно, П. Николь, Я. Коменский, Б. Паскаль, Бенедикт Спиноза, Г. Лейбниц, Иммануил Кант, Г. Гегель, Д. Локк, Д. Дидро.

Изучение аспектов учения основоположником рационализма в философии XVII-XVIII вв. Декарта. Изучение путей отыскания истины. Анализ способностей, нужных человеку для познания предметов. Характеристика непосредственного и опосредствованного умозаключений.

Принципы и функции философии, ее роль в обществе. Характеристика разновидностей материализма и идеализма как базовых направлений философии. Сущность и значение основного вопроса философии. Основные этапы формирования философских представлений о материи.

Происхождение науки о наиболее общих законах развития природы, человеческого общества и мышления. Сущность и значение основного вопроса философии для философии в целом. Исследование онтологического и гносеологического аспектов и формулировки ОВФ.

Основной вопрос философии и две его стороны. Объективный и субъективный идеализм. Познаваемость мира и его законов; агностицизм. Форма общественного сознания, учение об принципах бытия и познания, об отношении человека к миру. Законы развития природы.

Суть основного вопроса философии - вопроса об отношении сознания к бытию, мышления к материи, природе. Ленинское определение материи как подлинно научное решение основного вопроса мировоззрения. Материализм и идеализм - два направления развития философии.

Теоретико-правовой и научно-прикладной анализ взглядов на формулировку основного вопроса философии. Материализм и идеализм, рационализм и иррационализм как течения в мировой философии. Перечень вопросов, отражающих три типа отношений человека к миру.

Содержание функций и методологические принципы философии. Предмет и основные течения в философии. Идеализм и материализм, их сущность. Объективный идеализм в философии Платона. Работы великого философа Иммануила Канта, их роль в развитии философии.

Философия как теоретически сформулированное мировоззрение, система самых общих взглядов на мир, место в нем человека, уяснение различных форм отношения человека к миру. Основной вопрос философии, реализм, идеализм и материализм. Понятие материии и духа.

Зарождение гносеологической проблематики в античной философии. Агностицизм и гносеологический оптимизм, скептицизм. Идеи о соотношении знания и мнения в античной и особенно в древнегреческой философии. Историческое значение философии Аристотеля.

Исследование соотношения бытия и сознания мышления, материи и природы. Изучение проблемы основного вопроса философии и различных вариантов его решения. Характеристика основных идей антропологического материализма. Материализм К. Маркса и Ф. Энгельса.

Общая характеристика наиболее важных принципов метафизики. Особенности проведения параллелей между поиском оснований логики и мышления у И. Канта и Дж. Буля и определением ими основных операций мышления. Знакомство с законом тождества для классов.

Формирование философских взглядов Платона. Встреча с Сократом, философское освещение дел и мыслей наставника в диалогах. Учение о бытии и небытии, теория идей. Гносеология Платона. Социальные взгляды философа, создание модели идеального государства.

Рассмотрение видов человеческого опыта с позиций неклассической онтологии. Классификация отношения "Человек-Мир", конкретизированного в "Я-Мир". Содержание онтологическо-персоналитического подхода к пониманию проблемы мирочеловеческого единства.