Проблема поняття та визначення витоків історії повсякденності. Конструювання повсякденності через об’єктивізацію життя в речах та символах. Історіографічні погляди на історію повсякденності. Повсякденність в контексті дискусій про кризу історичної науки.

Культурні та історичні передумови виникнення ранньохристиянської дискусії. Дослідження змістовних і стильових особливостей творів перших християнських апологетів та зміцнення позицій нового світосприйняття. Вивчення міжрелігійних комунікативних актів.

Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду, світогляд і філософія. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості та ідеї східного та західного типів філософствування.

Особливості становища людини в світі, необхідність її самовизначення. Поняття і типологія світогляду. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї середньовічної патристики.

Філософія, її джерела та особливості. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії і культурології. Етапи розвитку античної філософії та її загальні особливості. Ідеї середньовічної патристики. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія, ідеї Канта.

Канонічні джерела та провідні ідеї філософської думки Стародавнього Сходу. Напрями античної філософії. Світобачення в епоху Середньовіччя та Відродження. Німецька класична філософія. Особливості розвитку зарубіжної та української філософії ХХ ст.

Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.

"Держава" як основна праця Платона. Основи філософського учення Аристотеля. "Утопія" Т. Мора та її зміст. "Критика чистого розуму" І. Канта. Критика політичної економії К. Маркса. Роль та значення психоаналізу З. Фрейда. Філософські погляди Г. Гегеля.

Поняття філософії, її функції у суспільстві. Основні філософські проблеми та напрями. Характеристика ідеалізму як сущого світового розуму. Історія виникнення старогрецької філософії та її перші вчення. Теологизація у філософській думці у середні віка.

Проблема внутрішньої тяглости національної філософії як один із найпопулярніших топосів розмірковувань про ідентичність та оригінальність національних філософій у Центрально-Східній Європі. Особливість становлення української національної традиції.

Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.

Тенденція до виведення свого родоводу від інших героїчних народів, які лишили помітний слід у всесвітній історії. Норманська концепція, яка пов'язує створення давньоруської державності із запрошенням варягів. Основи філософських ідей в духовній культурі.

Спосіб розкриття сутності модерної раціональності. Історія в європейській самосвідомості як феноменології духу. Оцінка евристичного потенціалу історії як предмета метафізичного дискурсу. Імператив історичності - інваріантна вимога історіософських побудов.

Розгляд "безумовного закону розуму" Й. Фіхте, що випливає на суспільство, історію та природу і все, що стосується людини та робить його теж розумним. Роль знання у відкритті цінності та унікальності інших, самопізнанні і усвідомленні свого місця у світі.

Онтология игры, её границы и смысл. Сравнение двух принципиально различных философских взглядов Й. Хейзинги и Ж. Делеза. Различие обнаруживается на границе между философией тождества и различия или модернистским и постмодернистским мировоззрением.

Дослідження показує паралельність між дослідженнями історичного минулого Європи XV ст. у праці нідерландського філософа Йохана Гейзинги "Осінь Середньовіччя" (1919) і пізнішими доробками вчених французької школи "Анналів" (з 1929), особливо Люсьєна Февра.

Разброс мнений и оценок по поводу "русского космизма". Важнейший принцип антропологии Федорова - идея о самообучающемся, растущем, превозмогающем свою природу человеке. Критика им гуманистического мировоззрения, фактический отказ от антропоцентризма.

Пути к теоретическому синтезу чувственности и мышления. Определение феноменов чувственной сферы и категорий мышления в их собственном развитии и субординации. Выявление связей и соединений чувственности и мышления. Иерархическое строение чувств.

Реконструкция пространства в его связи с реальностью. Анализ связи пространства и времени. Разработка сущности понятия "шва", расшивающего "грани" реальности и показывает, что архитектура исходит из необходимости экзогенного вмещения "природы человека".

Разработка оснований новой онтологии, совмещающей архитектуру "места и времени" с новой для феноменологии категорией обращения, и вытекающих из нее (трансцендентальных) принципов пространственного устроения. Анализ особенностей реконструкции пространства.

Проблема соотношения религии и культуры в России с позиции философии. Анализ религиозных и культурных особенностей, культурной специфики нашей страны, отличий от других стран. Связь православного христианства с философскими и богословскими течениями.

Поиск приемлемой для России социальной модели в воззрениях Ф.М. Достоевского. Содержание идеи "русского" или "христианского" социализма у Достоевского. Обоснование неизбежности объединения Востока и Запада с сохранением их лучших национальных традиций.

Характеристика ментально-лингвального комплекса как самоорганизующейся информационной системы, функционирующей на основе человеческого мозга. Рассмотрение двух типов мышления: спонтанного (свободного) и телеологического (дискурсивного и эвристического).

Рассмотрение преемственности в развитии ключевых идей Ж.Ж. Руссо в творчестве И. Канта о сущности и природе нравственности, ее соотношения с общественной моралью и роли для образования. Анализ различий учений философов о сущности нравственного чувства.

Изучение философии Э. Левинаса. Анализ пищевого опыта как части структуры телесного опыта. Принципы коммуникации сущего с бытием. Исследование онтологической структуры человека, бинарности голода-наслаждения как переживающего разрыв самотождественности.

Настоящая статья посвящена изучению вопроса о формировании системных представлений в истории философской мысли. Определяется круг основных категорий, через которые философы античности, средневековья, Нового времени пытались определить системность.

Рассматривается роль философии права в формировании юридического мировоззрения, основанного на навыках аналитического мышления, политико-правового анализа, предполагающего способность разбираться в современных государственных и правовых явлениях.

Особенность развития объективно-идеалистических законов Гегеля в трудах классиков марксизма-ленинизма. Проведение исследования книги Э.В. Ильенкова "Диалектическая логика". Раскрытие тайны гегелевской диалектики Е. Брюковым в книге "Философия чисел".

Классификация наук с точки зрения Н.И. Кареева. Предметное поле групп: феноменологического (история) и номологического (психология и социология). Построение частных наук, изучающих различные феномены реальности на базе специфического метода анализа.