Виділення німецької класичної філософії в окремий період розвитку новоєвропейської філософії. Глобальні проблеми людства, їх ознаки. Співвідношення понять "буття людини", "існування" та "життя". Роль філософії в історії людства, в розвитку культури.

Німецька класична філософія як значний і вагомий етап у розвитку світової філософії, її специфічні властивості, представники та часові рамки. Погляди Канта на природу мислення як процесу, сутність його концепції суперечностей. Логіка Гегеля, Фейербаха.

Чим ближче Кант і Шеллінг підходили до розумного визначення волі як сфери надприродної, особливого життя людини, тим глибше виявлявся розрив між природним і розумно-вільним, Цю проблему відчув уже Фіхте, відмовившись взагалі розглядати сферу природного.

Основи німецької класичної філософії. Докритичний і критичний періоди філософії І. Канта. Аналіз роботи "Критика чистого розуму" Канта. Проблема наукового знання Фіхте. Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте. Концепція Шелінга. Об'єктивний ідеалізм Ф. Шелінга.

Філософія І. Канта. Теорія пізнання. Трансцендентальна логіка. Філософія Й.Г. Фіхте. Філософія Ф.В. Шеллінга. Трансцендентальний ідеалізм. Філософія одкровення. Філософська система Гегеля. Філософія Л.Фейєрбаха. Філософія К.Маркса та Ф.Енгельса.

Характерні риси німецької класичної філософії, її ідеї і концепції. Вклад І. Канта в їх розвиток, розробка основних проблем гносеології та схема категорій. Головні положення вчення Фіхте та Фейєрбаха. Особливості складових частин екзистенціалізму Гегеля.

Кант як засновник класичної німецької філософії, агностизм і апріоризм в його міркуваннях. "Коперніканська революція" Канта. Суб’єктивний ідеалізм Фіхте та філософія тотожності Шеллінга. Розвиток діалектики у філософії Гердера, Канта, Фіхте, Шеллінга.

Аналіз ментальних смислів, що відкривають шлях до взаєморозуміння. Вплив німецької класичної філософії і Канта на ментальність німців. Відображення ментальності філософів, мислення яких є універсальним і ментально обумовленим на стилі філософування.

Європейська філософська думка Нового часу та її апогей в німецькій філософії кінця XVIII – середини ХІХ ст. Опрацювання теоретичних засад діалектики, що виникла ще в античні часи. "Копернікіанський переворот" філософії І. Канта. Наукологія як філософія.

Основні етапи та тенденції розвитку морально-правової філософії в Німеччинні в кінці XVIII – початку XIX ст. Головні ідеї найвидатніших мислителів того часу: І. Канта, Фрідріха Гегеля, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Карла Маркса, Фрідріха Енгельса.

Розгляд ніцшеанського дискурсу по методології Д. Фостера за чотирма взаємообумовленими категоріями. Виявлення неоднозначності рецепції Ф. Ніцше. Трансляція ідей філософа, зокрема й образу надлюдини, критичний огляд їх у спосіб ніцшеанського світобачення.

Главная особенность достижения "совершенного расположения духа". Проведение исследования существенных характеристик этого эталонного состояния. Характеристика романтических черт в мышлении Новалиса, не свойственных философской традиции Просвещения.

Особенности немецкой классической философии. Личность и творчество Иммануила Канта, специфика его произведений докритического периода. Воздействие Руссо на философа: проблема цивилизации и человека. Анализ бессмертных идей "Критики чистого разума".

Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.

Разнообразие новаций и их относительный характер. Общая характеристика их видов, связанных с возникновением исследовательских и коллекторских программ. Классификация и отличительные черты новаций преднамеренных и непреднамеренных. Сущность открытия.

Элементарное понимание мер, измеримости и несоизмеримости. Выводы Лоренца о предполагаемом смещении и сокращении движущегося тела. Теория корпускулярного строения света и электричества. Идеи Эйнштейна о времени. Геометрическое понимание пространства.

Характеристика особенностей нового диалектического метода - оксюморонной диалектики. Исследование особенностей двух пар диалектических оксюморонов: неизменной изменчивости – изменяющейся неизменности, бессмысленного смысла — осмысленной бессмысленности.

Учение Новгородцева, интересы которого концентрировались на проблеме естественного права. Изучая позитивизм в лице социологического направления, он упразднил его как самостоятельное начало, сводя существо правовой нормы к историческим традициям.

Погляди Аристотеля на волю і свободу, полеміка з Демокрітом, Емпедоклом. Вчення про душу. Дослідження зв’язку волі з свободою і сваволею, зв’язок цих понять з розумом та почуттями. Логіка взаємозв’язку в душі розумового, вольового й чуттєвого начал.

Пошук відповіді на питання: що саме і в яких формах відродилося в епоху Ренесансу? Аналіз робіт Олександра Коаре, визначення правильності переконання, що в той час зароджувалася нова методологія науки, в основу якої була покладена філософія Платона.

Дослідження сучасних явищ "дифузії" персональної і суспільної ідентичності та етапів її становлення в палімпсестах мережевого суспільства. Виокремлення актуальних парадигмальних рівнів ідентичності. Критерії становлення персональної ідентичності.

Розгляд теорії історичної події у світлі війни Росії з Україною. Аналіз духовно-психологічних аспектів події, яка осмислюється як боротьба воль. Основні психологічні компоненти події: зусилля, терпіння, відповідальність, наполегливість, самовідданість.

Физико-математическое определение перехода ничто одного мира в бытие другого мира. Взаимодействие светлой материи и темной материи и энергии. Новые философские категории участия и неучастия. Возможности решения проблемы объективной реальности небытия.

Изучение основных периодов философии Нового времени: эпохи научной революции и просвещения. Анализ трансформации средневекового спора номинализма и рационализма в полемику эмпиризма и рационализма. Обзор биографий и деятельности известных философов.

Концепция В. Вестника о сути окружающей реальности, его подход к пониманию природы явлений. Всесторонний и качественный системный анализ присущих обществу процессов и тенденций. Свод фундаментальных принципов оптимизации бытия – Норм Разумного Бытия.

Проблема существования новых категорий философии: экспансии подобия, невосполненности и восполнения, прозрачности и непрозрачности, допустимого и недопустимого, определенного и неопределенного. Универсальные принципы иного и генетической соразмерности.

Скептицизм как теоретическая позиция, противопоставленная интуитивному пониманию таких понятий как "знание", "доказательство", "сомнение". Рассмотрение эпистемологического экстернализма как продолжения естественных наук. Натурализм юмовского скептицизма.

Идеи Ф. Бэкона в "Новом органоне". Спор с Аристотелем. "Афоризмы об истолковании природы и царстве человека". Суть препятствий, мешающих правильному объяснению природы. Четыре типа идолов, которые "осаждают умы людей": рода, пещеры, площади и театра.

Понятие нации, ее сущность и особенности, подходы к определению. Проблема соотношения наций в современной России, исторические противоречия между народами. Основные социальные и законодательные признаки нации. Критерии российской государственности.

Изучение ответа В.К. Шохина на критику его концепции сущностных характеристик и периодизации истории аналитической философии, опубликованную В.В. Целищевым. Анализ хитрости мирового разума. Отклонения от рациональности в монотонном памфлете В. Целищева.