Ознакомление с основными идеями философии Кун-цзы как этико-правового учения о государстве, обществе и человеке. Анализ причин войны в философии Мэн-цзы. Особенности проявления принципа недеяния в характеристике войн и армии в трактате "Дао дэ цзин".

Китайская философия как одна из составных частей мировой истории философии. Изучение основ теории мифознания. Зарождение и становление древнейших национальных философских школ. Рассмотрение основных китайских учений: конфуцианство, легизм, даосизм.

Исследование древней восточной системы укрепление здоровья и лечения организма. Анализ видов китайского цигун Фалуньгун. Рассмотрение эмблемы, функций учителя и образа жизни. Взаимоотношения с медициной и религией. История популяризации учения и практик.

Анализ точек зрения на сущность социокультурного пространства, его структурно-функциональных характеристик и форм, свидетельствующих о наличии тенденции его "расширения" через распространение в региональное пространство "мягкой" и "твердой" силы.

Розгляд змін в осмисленні відношення між китайською філософією та західною наукою у дослідницькій літературі ХХ століття. Характеристика чинників, які вплинули на пояснення запізнілого формування теоретичної науки в Китаї. Холістичні принципи мислення.

Риси соціальної реальності сучасного соціуму та їхнє філософське осмислення у парадигмі постмодерної культури. Складові формування сучасного кібер-соціального суспільства. Ризомне поєднання соціально активних "племен" та мережі віртуальних спільнот.

Формування реальності нового типу - віртуальної реальності, яку називають кіберпростором. Особливості розвитку комп'ютеризації та інформатизації, термін "кіберпростір". Значущість кіберпростору для сучасної людини, переваги використання кіберпростору.

Аналіз філософського розумового експерименту, запропонованого у кінофільмі, в рамах якого моделюється ситуація, в якій людина перетворюється на гібрид людини і машини, основу якого становить людина. Розгляд позицій щодо ставлення до кіборгізованої людини.

Вивчення передумов та причин появи кінематографічного способу демонстрації фізичної реальності. Концептуальні положення філософії кіно Ж. Дельоза. Трансформація бачення світу під впливом процесів тиражування, симуляції та віртуалізації реальності.

Аналіз класифікації знаків в напрацюваннях Ч. Пірса, що ґрунтується на розрізненні 3-х трихотомій. Поділ знаків на квалісайни, сінсайни і легісайни (перша), на ікони, індекси і символи (друга), а також на реми, діцісайни і аргументи (третя трихотомія).

Вивчення історичного досвіду, визначення етапів становлення і розвитку об’єкта дослідження та ідеї від часу виникнення до стадії вирішення завдання у процесі науково-дослідної роботи. Аналітичні та синтезуючі методи наукового дослідження, їх об'єкти.

Поняття і суть німецької класичної філософії, її особливості і характерні риси, історія становлення та розвитку. Видатні представники німецької класичної філософії, їх внесок в її розвиток. Місце та роль німецької філософії в світовій філософській думці.

Модель співвідношення розуму і буття із позицій пошуку логічних, онтичних та онтологічних умов можливості виникнення хиби. Специфіка філософської рефлексії хиби в межах класичної раціоналістичної філософії. Вплив афектів на пізнавальний процес.

Проверка правомерности эмпирически обоснованного дуализма путем вживания в фактический способ действия психологов и физиологов. Родство и различие между психологией и трансцендентальной философией. Парадоксальность человеческой субъективности и бытия.

Анализ роли, значения и специфики употребления классификационных списков (матика / матрика) в раннебуддийской философии. Закономерности генезиса основных матик в палийской литературе, а также изменение отношения к матикам в раннебуддийской традиции.

Исследование основ формирования умений эффективной работы с информацией в современном обществе. Анализ применения классификации для математических понятий в рамках процесса математизации научного познания в период становления информационного общества.

Общелогические и научные методы научного исследования. Философские принципы научного познания. Классификация методов научного исследования. Конкретно-научные (частные) методы научного познания. Связь принципа опровергаемости с принципом подтверждаемости.

Определение научной методологии. Специфические свойства науки. Принципы классификации подходов к исследованию действительности. Многоуровневая концепция методологического знания. Методы логического познания, их теоретические и эмпирические уровни.

Классификация методов в зависимости от роли и места в процессе научного познания. Их группы по степени общности и широте применения: философские, общенаучные, частнонаучные, дисциплинарные и междисциплинарные. Характерные признаки научного метода.

Углубление, расширение и совершенствование человеческого познания. Материально-технический и духовный (идеальный) способы постижения окружающего мира. Классификация методов научного, обыденного, философского, художественного и религиозного познания.

Исследование приемов и операций практического и теоретического познания действительности. Анализ вклада немецкой классической и материалистической философии в методологию научного познания. Характеристика общенаучных подходов и методов исследования.

Направления использования учебных, опытных, научно-технических, игровых и имитационных моделей. Взаимосвязь знаковых и вербальных моделей. Отличительные черты онтологических моделей. Особенности применения правила резолюции и логическое программирование.

Когнитивная структуризация предметной области как познание на основе системного подхода. Обоснование создаваемой модели системы управления. Выявление влияния структуры себестоимости продукции на объемы производства в аграрно-промышленном комплексе.

Анализ характера развития научных знаний в работах Томаса Куна. Определение критериев классификации наук и различения гуманитарного и естественнонаучного знания. Место социально-научных и гуманитарных дисциплин в совокупности общественных наук.

"Структурный срез" среди попыток систематизации накопленного знания, "зачатки" и "зародыши" наук, "метафизика" Аристотеля. "Великое Восстановление Наук" по Бекону. Диалектико-идеалистический подход Гегеля и позитивизм Конта в классификации наук.

Классификация знания по Аристотелю: метафизика, математика и физика. Классификация наук по Ф. Бекону. Классификация наук Гегеля на диалектико-идеалистической основе. "Форма движения материи" Энгельса. Специфика социально-гуманитарного знания Риккерта.

Понятие, структура науки. Периодизация истории развития науки по различным критериям. Попытки систематизации накопленного знания Аристотелем. Классификация науки Гегелем, Вернадским, Бэконом. Методы исследования реальной действительности преднаукой.

Труды Френсиса Бэкона. Великое восстановление наук. Классификация системы наук и роль философии. Бэкон как представитель материализма. Онтология Френсиса Бэкона. Учение о призраках. Понятие опыта в философии Ф. Бэкона. Индуктивный метод, учение о методе.

Понятие системного анализа, его сущность, классификация проблем, методы решения. Связь в системном анализе. Классификация основных систем в системном анализе: абстрактные и материальные, логические и математические, естественные и искусственные и др.

Изучение классификации видов и типов насилия. Анализ изменений социального насилия под влиянием внедрения информационных технологий в социально-экономическую, культурную жизнь общества. Исследование основных свойств информационного и структурного насилия.