Характеристика основних етапів життєвого циклу соціального сподівання. Аналіз переходу від споглядання до перетворення майбутнього. Необхідність контролювання множини інтенціональних актів задля запобігання початку кризового циклу суспільного сподівання.

Співзалежність індивідуального та соціального у життєтворчості, суб’єктивного та об’єктивного від розвитку суспільства. Можливості для самовизначення та життєтворчості особистості в демократичному суспільстві, самоутвердження на засадах гуманізму.

Передача підростаючому поколінню в тоталітарному суспільстві тільки ідеологічно обумовленого соціального досвіду, звуження моделей здійснення життєтворчості. Вплив компонентів тоталітарної ідеології на формування людини згідно соціального замовлення.

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Реінкарнація у свiтових релiгiях. Вивчення реiнкарнацiї в iндуiзмi, буддизмi, iсламi та християнстві. Характеристика ставлення студентів до поняття життя після смертi та поняття реiнкорнацiї. Теорія переселення душ, її зв'язок з вірою в безсмертя душі.

Значення філософії Гоббса для становлення політичної думки. Дослідження питання про справедливість, що встановлюються суверенною владою. Твердження виняткової ролі суверена як творця закону. Діалог - англійське прецедентне право, яким спираються судді.

Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.

Дослідження життєвого шляху та робіт Конфуція, Канта, Дідро, Томаса Гоббса, Платона, їхніх шкіл та етики. Характеристика впливу Михайла Драгоманова та Григорія Сковороди на сучасників. Філософська еволюція та суспільно-політичні погляди Бертрана Рассела.

Суперечливість інформації про Сократа. Його метод спілкування з людьми і зневажання грошей. Обвинувачення проти Сократа в комедії Аристофана. Засудження до смерті та речі на суді, передані Платоном. Значення сумніву, пізнання самого себе, людського духу.

Досліджуються питання філософських аспектів життя та смерті у духовному досвіді українського народу. Визначено, що філософія життя є напрямом, у якому все існуюче розглядається як прояв життя, як первісна реальність, яку можна осягнути лише інтуїтивно.

В. Гюґо зауважив якось: "Вольтер не тільки людина, це ціла епоха". І в цих словах криється значна частка істини. Невипадково французи часто називають XVIII ст. "століттям Вольтера". Він з повним правом вважався патріархом просвітників. Як ніхто інший.

Спадок Григорія Савича Сковороди - цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки поколінь. Сторінки життя українського письменника та філософа. Послідовність у дотриманні власних принципів життя як трагедія в житті народного філософа.

Біографія та творчий шлях Е. Канта. Аналіз "Критики чистого розуму". Впровадження телеологічного принципу та діалектики при вивченні природи. Заперечення пізнання речей, їхньої сутності. Елементи агностицизму філософа, розміркування про моральний закон.

Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

Процес становлення категорії "життя" в історії філософської думки. Різні концепції щодо походження життя, їх життєздатність та відповідність реальності. Сутність генетичної обумовленості та субординації як загальних закономірностей розвитку форм життя.

Дослідження зв'язку філософування Л. Шестова з положеннями С. Кіркегора, Ф. Ніцше. Визначення та характеристика особливостей тлумачення понять "віра", "Бог" у творчості Л. Шестова. Ознайомлення зі специфікою розкриття поняття екзистенції людини.

Оценка роли факторов, определяющих содержание благополучной и благоприятной жизни. Методологические аспекты формирования благоприятной среды жизнедеятельности людей. Мир как специфическая форма бытия. Перспективы открытости методологии открытого мира.

Філософський аналіз гендерного аспекту самотності. Жіноча самотність як складна багаторівнева цілісна властивість особистості, яка характеризується різними емоційними проявами та відчуттями. Онтологічні та соціокультурні чинники жіночої самотності.

Розгляд порівняльної характеристики різних методів вивчення жіночого початку та його оцінка в російській філософії перших десятиліть XX століття. Інтерпретація загальних положень вчення А. Гелена, Х. Плеснера, враховуючи особливості жіночого буття.

Особливості формування та зміни у трактуванні жіночого фактора української духовної культури ХІХ – початку ХХ століття як історично зумовленої філософсько-культурологічної системи. Складові західноєвропейської духовної культури і філософської думки.

Восприятие католических идей Жозефа де Местра в новом культурном и религиозном аспекте. Интерпретация мысли савойского философа в России. Анализ заимствований П. Чаадаева в "Философических письмах". Оценка перспектив синтеза между Востоком и Западом.

Маркиз де Сад и XX век. Компенсация убожества повседневной жизни зрелищем королевских привилегий во времена монархии. Расцвет цельного человека, возносящегося над зачарованной толпой. Триумф смерти и страдания. Принцип отрицания других и утверждения себя.

Проведений історико-філософський аналіз: антична естетизація "корисної жорстокості", її легітімація як права влади на катування. Сприйняття жорстокості як засіб розрізняти в оповіданні "своїх та чужих": історіографія Давнього Світу та Середньовіччя.

Роль и место Жусупа Баласагуни в развитии философской мысли средневековых тюркских народов, в частности кыргызского. Поэма "Кутадгу Билиг" как выражение общественно-философских взглядов Баласагуни. Проблема справедливого правителя в "Благодатном Знании".

Наукові узагальнення щодо взаємозв’язку людини і природи, людини і цивілізації, добра і зла. Визначення меж зла та їх актуалізації у філософії постмодерну. Дослідження особливостей становлення і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства.

Тождественность истины и заблуждения. Заблуждение как результат искажающего влияния воли на разум. Диалектико-материалистическое решение проблемы. Практика культа личности как реакционная форма заблуждения. Гносеологическая возможность заблуждения.

Понятие заблуждения в философской энциклопедии. Характеристика основных источников и видов: неумышленное и намеренное. Существование феномена обмана, его основные черты. Понятие манипулирования как источника заблуждения, особенности трудов Кара-Мурзы.

Понятие, сущность и особенности заблуждения. Характеристика некоторых рассуждений о "познавательной функции" и "практической пользе" заблуждений. Исследование специфики познания как целенаправленного процесса удостоверения истинности образов сознания.

Дослідження питань початкового розвитку права, коли воно, по суті, носило заборонний характер і тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля. Особливості абстрактного, загального, позитивного, природного права у філософії Гегеля.

Значимость творческого наследия Кокорева и Помяловского для рассмотрения традиционно-нормативных образов пола и любви, широко представленных на страницах их произведений. Основные ценности брака и семьи во времена жизни писателей и в современном мире.