Исследование различных точек зрения на понятие души античных и средневековых философов – Фалеса, Аристотеля, Платона, Августина, Пифагора, Сенеки, Аврелия, Хриссипа, Плотина, Тертуллиана и Ф. Аквинского. Анализ их мнений и сравнение этих понятий.

Характеристика всеобщих, особенных и единичных природных качеств. Исследование видов естественных состояний. Изучение способности к ощущению. Анализ ступеней формирования чувства самого себя: предчувствие, становление и утверждение чувства самого себя.

Основоположна характеристика зв’язку між душевним, тілесним та духовним. Головна особливість розкриття природи неповторності поєднання душевних та тілесних характеристик людини, її індивідуальності. Встановлення ролі розуму у духовному житті людини.

Общее представление о душе. Взаимосвязь души и тела человека. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Понятие и структура сознания и рефлексии. Анализ становления сознания как такового. Сфера бессознательного, рассудок и разум.

Общее представление о душе, что такое душа и тело. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного. Понятие рассудка и разума человека.

Душевный строй каждого отдельного человека и всех людей в целом в качестве основы общественной жизни как одна из предпосылок платоновского учения о государстве. Анализ основных причин деградации государственной системы в философском учении Платона.

Философия Д. Юма в ее целостности, единстве и взаимосвязи всех ее частей, положений и блоков. Связь теории познания Д. Юма с его концепцией человека и социально-историческим познанием в целом в контексте ряда проблем современной гносеологии и философии.

Рассмотрение генеалогии идей Ф. Ницше в их связи с философией Е. Дюринга, популярного мыслителя XIX столетия. Рассмотрение, как собственный ницшевский философский проект вырастал из полемики с дюрингианскими работами, переосмысленными их тезисами.

В философской статье рассматривается рецепция Е.Н. Трубецким теократического проекта Вл. С. Соловьева, представлены точки сближения и расхождения двух русских религиозных мыслителей по вопросу о характере и возможных путях христианского единства.

Максим Исповедник как представитель палестинской философско-богословской традиции. Евагрий Понтийский - один из теоретиков монашеской жизни. Оригеново учение о распаде первоначальной Энады - первоначальное единство сотворенных Богом умов с Логосом.

Анализ особенности метафизической системы, изложенной в Евангелии Истины. Этот памятник гностического христианства как исток оригинальной философской традиции в истории европейской христианской философии. Оригинальная христология Евангелия Истины.

Статья посвящена участию русского историка-медиевиста Е. Ананьина, проживавшего в Италии, в дебатах вокруг концепции итальянского Ренессанса, его попыткам очистить поле ренессансных исследований от укоренившихся клише антитезы Средневековья и Возрождения.

Обоснование необходимости возвращения в русский научный контекст имени Евгения Аничкова — теоретика и историка литературы, ученика и последователя А.Н. Веселовского, культурфилософа. Противопоставление Аничковым А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского.

Формирование евгенической концепции, направления и этапы развития данной науки в мире, России и в Германии. Структура евгеники, ее составные части, содержание и значение. Ключевые проблемы евгеники: основные доводы "за" и "против", перспективы развития.

Евгенические теории и их строение на фундаменте "научного" знания. Склонность переоценивать реальные возможности "учёных" воздействовать на процесс получения особей с заданными качествами. Рассмотрение механизма тканевой дифференциации Ф. Гальтону.

Рассмотрение научно-философских и идеологических оснований евгеники, имевшей статус прикладной науки и форму общественного движения в странах Западной Европы и Америке. Исследование эволюционизма, как научно-философским элемента этого фундамента.

Аналіз філософських поглядів Aквiнського тa Ж. Мaрiтенa, присвячених пiзнaнню свiту та людської особистостi, дослiдженню потaємних сторiн людської душi тa розуму. Процес становлення філософської аксіоматики томізму. Проблеми католицького персоналізму.

Еволюційна біологія - наукова дисципліна, яка досліджує походження видів від єдиного спільного предка, що включає процеси природного відбору, спадковості, мінливості ознак та розмноження. Визначення постнекласичної науки в філософських дослідженнях.

Загальна стратегія руху моделей організації теоретико-еволюційного знання. Різні форми теоретичного уявлення еволюції: історичні теорії та гіпотетико-дедуктивні моделі, аксіоматичні та індуктивні узагальнення, синтаксичні та семантичні точки зору.

Виявлення витоків еволюціонізму, простеження еволюційних змін в британо-американській культурній антропології. Вивчення особливостей теорій лінійної, універсальної і багатолінійної еволюції в культурній антропології. Визначення специфіки неоеволюціонізму.

Суть концепції мобільності Джоном Урі. Розвиток процесуальної філософії з розширенням уявлення про рух та швидкість у світі. Зріст інтересу до парадигми мобільностей у філософському контексті. Аспекти концепції мобільності та її вплив на сучасний світ.

Дослідження закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Виявлення типологічних різновидів візантійської філософської теології, антропології та космології. Дослідження специфіки паламітської схоластики другої половини XIV і XV століть.

Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.

Розгляд особливостей формування філософських ідей Е.Фромма як одного з основоположників неофройдизму, який взяв за основу дзен-буддизм, додавши до нього свої напрацювання в класичному психоаналізі та сформував свою теорію "гуманістичного психоаналізу".

Аналіз філософських поглядів Т. Аквінського та Ж. Марітена, присвячених пiзнaнню світу та осягненню людської особистості. Дослідження та відображення в роботах даних авторів потaємних сторін людської душі тa розуму, їх філософське обґрунтування.

Дослідження процесу еволюції ідеї культури в контексті розвитку гуманітарного знання та соціокультурних змін європейської цивілізації, що зумовило появу культурної політики. Кульмінація боротьби ідеологій та кризи культури на зламі ХІХ та ХХ ст.

Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".

Аналіз концепції освіти в період від античності - до початку ХІХ століття. Дослідження природи людини, її місця у світі. Філософський аналіз світоглядних змін, їх впливу на соціокультурну парадигму освіти. Вчення Конфуція, китайська модель особистості.

Знайомство з основними віхами еволюції концепту "криза" в політичній думці Західної Європи та США. Розгляд сучасних праць, присвячених концептуалізації поняття кризи та виробленню методології її дослідження. Аналіз окремих аспектів перебігу кризових явищ.

Соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності суспільства. Співвідношення суспільноцентричного та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості.