Картина мира о сущности человека и его месте в мире. Представление в религиозной картине мира о всесильном, вечном, наделенном абсолютной властью Боге. Отношения науки и философии. Развитие и смена картин мира – закономерное явление в процессе познания.

Теоретические аспекты понятия "мировоззрение" как системы глубокого и правильного понимания мира. Общая характеристика основных положений философии Востока. Особенности деятельности школ китайской и индийской философии, анализ их ключевых проблем.

Исследование особенностей архаичных сельских локальных обществ, для которых было характерно мифологическое мышление. Определение значения мифологических представлений в повседневной жизни человека, их влияние на скорость адаптации к социальному миру.

Основные понятия о мифах; выражение их интеллектуального своеобразия через конкретные эмоциональные, поэтические образы. Сущность религиозной веры, ее проявление в поклонении высшим силам. Выявление связи между философским и религиозным мировоззрением.

Возникновение религиозных представлений о мире. Создание человеком мифов как его первый шаг к творчеству и познанию самого себя. Место мифотворчества в культурно-историческом процессе. Основные функции и формы существования религии современного мира.

Миф - специфический язык, с помощью которого человек с древнейших времен описывал мир, интерпретируя, классифицируя и приводя в определенную систему свои знания. Философия как форма мировоззрения. Философские представления о мире древнего человека.

Понятие и функции мифологии, анализ ее связи с философией, их сходство и различия. Особенности мировоззренческого характера мифов и его влияние на общественное сознание. Теории происхождения мира и его строения, место человека в нем и поиск знаний.

Изучение мифов в разные периоды времени, определение их характеристик и сущности в трудах мировых исследователей. Формирование мифологического мировоззрения в архаическом обществе, его дальнейшая рационализация и разделение на теологию и философию.

Идеи укорененности концептуально-понятийного каркаса философских и научных онтологий в глубинах древнего дотеоретического жизненного опыта архаических людей. Анализ судьбы как культурная универсалия, содержание которой представляет комплекс мифообразов.

Рассмотрение идеи укорененности концептуально-понятийного каркаса философских и научных онтологий в глубинах древнего дотеоретического жизненного опыта архаических людей. Смысложизненные и мировоззренческие представления и образы в мифосозерцании.

Особенности исторической судьбы России, ее миссия и призвание в мире, роль интеллигенции. Миф как наиболее реальное и наиболее полное осознание действительности. Мифологичность христианства, идеи всеединства, софийности, богочеловечества, соборности.

Реконструкция научной биографии выдающегося мыслителя ХХ века М.М. Бахтина, влияние которого на развитие гуманитарных наук в России и за ее пределами не просто сохраняется в XXI веке, но становится более заметным. Охарактеризованы его основные достижения.

Аналіз проблем дослідження творчої спадщини М. Драгоманова. Реактуалізація його ідей за умови переосмислення ретроспективних підходів до його спадщини та поміщення їх в контекст європейської ліберальної культури за допомогою методів історії політичного.

Биография французского мыслителя Мишень Де Монтеня. Анализ его учения о мудрости повседневной жизни. Уникальная философия "Опытов". Бесконечность, скептицизм, культура разума, относительность оценки человека, бытие - основные направления его рассуждений.

Мишель Монтень - великий французский мыслитель позднего Возрождения. "Опыты" как основное произведение писателя: раскрытие образа человека, сущности человеческого знания, критика антропоцентризма, осмысление собственного "Я", нравственность туземцев.

Краткая биография Мишеля Монтеня. "Опыты" Мишеля Монтеня – один из замечательных памятников французской культуры. Проявление интереса к индивидуальной психологии. Вопрос об отношении между душой и телом. Осуждение стоического и религиозного аскетизма.

Общая философская методологическая база для сравнения Фуко и Лефора. Теоретические предпосылки эволюции историософской проблемы. Эволюция концепта истории у Фуко. Критика классического историцизма, направленная на осознание смысла исторической реальности.

Розрізнені фраґменти єдиної та великої Праці або Сказання його життя Я.Е. Голосовкера. Виклад відомих міфів задля просвіти дітей старшого віку. Найдіалектичніше звільнення остаточної істини з-під гніту всіляких шифрів, софізмів та умоглядних схиблень.

Мета наукової статті: виявити головні підходи до аналізу феномену "імідж" у порівняних сферах гуманітарного знання з наміром визначення філософсько-антропологічного напрямку дослідження. Показані науково-теоретичні результати вивчення феномену іміджу.

У статті досліджуються основні підходи до розуміння поняття "норми", актуальність дослідження останньої зумовив її універсальний характер. Автор визначає кількісно-статистичний і якісно-унітарний підходи як найбільш загальні щодо розуміння норми.

Сутність і зміст, форми міжкультурної комунікації, вплив стереотипізації та упереджень на її ефективність. Поняття етноцентризму та мультикультуралізму, їх роль у комунікативних процесах. Особливості національно-культурного розвитку в сучасній Україні.

Розгляд значення філософії освіти як дослідницької галузі. Формування образу людини майбутнього, зорієнтуючи педагогіку новими знаннями, методами та цілями. Втілення філософії освіти в конструювання внутрішнього світу конкретного покоління людей.

Дослідження причини формування релігійної толерантності та інтолерантності. Огляд містичних вчень, які прагнуть досягнення рівня просвітленої свідомості через подолання егоцентризму. Аналіз особливостей гендерної, вікової, міжнаціональної толерантності.

Історичний аналіз вчення німецьких містиків у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Феномен надзвичайного як основи духовної культури. Явище жіночого чаклунства в західній філософії, його важливість та роль у формуванні німецької містики.

Опис філософського виміру неоплатонічного вчення Н. Кузанського в контексті містичної проблематики Античності та Середньовіччя. Аналіз онто-гносеологічного аспекту системи вченого, особливості діалектики ренесансного неоплатонізму. Проблема Богопізнання.

Обґрунтування моралі як духовного феномена в контексті сучасного етичного пізнання. Дослідження процесу використовування містичного досвіду як культурологічної джерельної бази для виявлення меж можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом.

Аналіз наукового потенціалу діалектики в середньовічній системі тривіуму та квадріуму, Характеристика логічно-мовленнєвої культури випускників Турської та Ахенської шкіл. Особливості конструктивно-мовної діалектики в освітній системі Алкуїна Йоркського.

Взаємозалежність змістів онтологічних конструктів онтології міфу і науки. Формування під егідою цих онтологій соціальних просторів. Християнський міф як своєрідний аттрактор, навколо якого формується і конкретизується система сучасної цивілізації.

Уточнення дефініції терміна "аргументація". Висвітлення ролі особистісних характеристик дієвця у процесі вибору й ухвалення рішень. Прийоми та методи мультимодальної самоарґументації. Використання вербальних і візуальних аргументів у діловому дискурсі.

Епоха постсекулярності - свідчення суттєвого падіння авторитету науки у наш час. Застосування методологічного інструментарію герменевтики і поетики. Специфіку використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук.